УДК 614.2:005.6

Показано, що сучасна парадигма управління якістю клінічних досліджень еволюціонувала від ретроспективного контролю якості до превентивного забезпечення якості та комплексних систем управління якістю, заснованих на ризик-орієнтованому підході, закріпленому в настанові ICH GCP E6(R2). З'ясовано, що нормативно-правове поле України перебуває в активній фазі гармонізації з законодавством ЄС, а умови воєнного стану сформували нові обов'язкові вимоги до закладів: забезпечення енергонезалежності, захист даних та впровадження планів безперервності бізнесу (BCP). Встановлено, що на базі філії «Центр ендокринологічного здоров'я» КНП ЛОР «ЛОКДЦ» за 2004-2021 роки проведено 28 клінічних досліджень із показником успішності 92,8%, однак виявлено випадок нульового набору пацієнтів та структурну фрагментацію управлінських процесів після реорганізації закладу. Вияснено, що відсутність централізованого координаційного підрозділу, локалізація валідованих СОП у межах окремих відділень та ситуативна модель залучення дослідників створюють ризики втрати інституційної пам'яті та логістичних розривів між клінічними і параклінічними службами. Запропоновано організаційну модель Координаційного центру клінічних досліджень на засадах матричного підпорядкування, що функціонує за принципом «єдиного вікна» та є фінансово самоокупним за умови ведення 10 активних проєктів. Розроблено реєстр із 7 пріоритетних стандартних операційних процедур, що охоплюють адміністративні, клінічні та логістичні аспекти, а також централізований електронний реєстр пацієнтів і детальний план забезпечення безперервності діяльності.

УДК: 614.27:615.1:339.138

Досліджено роль, завдання та функції (виробничу і закладу охорони здоров'я) аптеки Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України (ВМКЦ ДПСУ) у фармацевтичному забезпеченні військовослужбовців. Вивчено систему управління аптекою клінічного госпіталю, яка побудована на лінійно-функціональному принципі і охоплює три рівні: інституційний (Управління охорони здоров'я Адміністрації ДПСУ), управлінський (начальник Львівського ВМКЦ ДПСУ) та технічний (завідувач аптекою). Проведено класифікацію обов'язків завідувача аптеки за моделлю Г. Мінцберга, а також за сферами діяльності (адміністративний менеджмент, управління якістю, управління запасами, управління кадрами, фінансово-господарський менеджмент та інформаційно-комунікаційний менеджмент).

УДК 614.21:362.112

У магістерській роботі розглянуто теоретико-методологічні та практичні аспекти управління діяльністю комунальних некомерційних підприємств у сфері охорони здоров’я в умовах децентралізації. На прикладі КНП «Перегінська лікарня» ПСР проведено аналіз організаційної структури, кадрового забезпечення, ключових показників ефективності, якості медичної допомоги та реалізації програми «Доступні ліки». Здійснено SWOT-аналіз діяльності лікарні й визначено напрями підвищення результативності управління.

УДК: 615.1:339.138:615.4(02)(477)

Досліджено еволюцію фармацевтичного виробника генеричних препаратів компанії Teva Pharmaceutical Industries Ltd. з невеликого місцевого підприємства до транснаціональної корпорації завдяки стратегічній експансії та послідовній вертикальній інтеграції. Вивчено діяльність ТОВ «Тева Україна», котре є важливим елементом глобальної структури Teva Pharmaceutical Industries Ltd., в контексті продуктової номенклатури його лікарських засобів та ключових терапевтичних напрямків. Проаналізовано участь компанії в реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Встановлено, що діяльність Teva Pharmaceutical Industries Ltd. в Україні з початку повномасштабного вторгнення росії демонструє не лише комерційну присутність, а й глибоку соціальну відповідальність та гуманітарну місію.

УДК: 615.1:338.242:316.354:316.62 

В магістерській роботі узагальнено підхід до корпоративної соціальної відповідальності провідних вітчизняних фармацевтичних виробників («Фармак», «Дарниця», «Артеріум», «ІнтерХім», «Бощагівський ХФЗ», «Юрія-Фарм», «Здоров’я», «Київський вітасмінний завод») шляхом аналізу їх програм. Критерії порівняння визначились в процесі контент-аналізу їх офіційних інтернет-сторінок на основі: стандартів GRI; принципів Глобального договору ООН; практик КСВ у фармацевтичній галузі; умов воєнного стану в Україні. Обрані критерії дозволяють комплексно оцінити корпоративну соціальну відповідальність фармацевтичних компаній, поєднуючи міжнародні стандарти КСВ з національними викликами воєнного часу, що дозволяє здійснювати об’єктивне зіставлення моделей та інструментів КСВ у галузі. Рівень впровадження КСВ серед українських фармацевтичних компаній є нерівномірним: від системних, стандартизованих підходів (АТ «Фармак») до відсутності публічної соціальної звітності. В умовах війни саме прозорість і реальна допомога суспільству стають ключовими індикаторами ефективності КСВ.