УДК: 614.27:615.1:339.138

Досліджено роль, завдання та функції (виробничу і закладу охорони здоров'я) аптеки Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України (ВМКЦ ДПСУ) у фармацевтичному забезпеченні військовослужбовців. Вивчено систему управління аптекою клінічного госпіталю, яка побудована на лінійно-функціональному принципі і охоплює три рівні: інституційний (Управління охорони здоров'я Адміністрації ДПСУ), управлінський (начальник Львівського ВМКЦ ДПСУ) та технічний (завідувач аптекою). Проведено класифікацію обов'язків завідувача аптеки за моделлю Г. Мінцберга, а також за сферами діяльності (адміністративний менеджмент, управління якістю, управління запасами, управління кадрами, фінансово-господарський менеджмент та інформаційно-комунікаційний менеджмент).

УДК 614.21:362.112

У магістерській роботі розглянуто теоретико-методологічні та практичні аспекти управління діяльністю комунальних некомерційних підприємств у сфері охорони здоров’я в умовах децентралізації. На прикладі КНП «Перегінська лікарня» ПСР проведено аналіз організаційної структури, кадрового забезпечення, ключових показників ефективності, якості медичної допомоги та реалізації програми «Доступні ліки». Здійснено SWOT-аналіз діяльності лікарні й визначено напрями підвищення результативності управління.

УДК: 615.1:339.138:615.4(02)(477)

Досліджено еволюцію фармацевтичного виробника генеричних препаратів компанії Teva Pharmaceutical Industries Ltd. з невеликого місцевого підприємства до транснаціональної корпорації завдяки стратегічній експансії та послідовній вертикальній інтеграції. Вивчено діяльність ТОВ «Тева Україна», котре є важливим елементом глобальної структури Teva Pharmaceutical Industries Ltd., в контексті продуктової номенклатури його лікарських засобів та ключових терапевтичних напрямків. Проаналізовано участь компанії в реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Встановлено, що діяльність Teva Pharmaceutical Industries Ltd. в Україні з початку повномасштабного вторгнення росії демонструє не лише комерційну присутність, а й глибоку соціальну відповідальність та гуманітарну місію.

УДК: 615.1:338.242:316.354:316.62 

В магістерській роботі узагальнено підхід до корпоративної соціальної відповідальності провідних вітчизняних фармацевтичних виробників («Фармак», «Дарниця», «Артеріум», «ІнтерХім», «Бощагівський ХФЗ», «Юрія-Фарм», «Здоров’я», «Київський вітасмінний завод») шляхом аналізу їх програм. Критерії порівняння визначились в процесі контент-аналізу їх офіційних інтернет-сторінок на основі: стандартів GRI; принципів Глобального договору ООН; практик КСВ у фармацевтичній галузі; умов воєнного стану в Україні. Обрані критерії дозволяють комплексно оцінити корпоративну соціальну відповідальність фармацевтичних компаній, поєднуючи міжнародні стандарти КСВ з національними викликами воєнного часу, що дозволяє здійснювати об’єктивне зіставлення моделей та інструментів КСВ у галузі. Рівень впровадження КСВ серед українських фармацевтичних компаній є нерівномірним: від системних, стандартизованих підходів (АТ «Фармак») до відсутності публічної соціальної звітності. В умовах війни саме прозорість і реальна допомога суспільству стають ключовими індикаторами ефективності КСВ.

У роботі розкрито сутність та цілі деінституціоналізації медико-соціальних послуг у контексті менеджмент. Показано, що перехід від інтернатної моделі догляду до системи підтримки у громаді відповідає європейським стандартам і потребам українського суспільства. Особливу увагу приділено ролі кейс-менеджменту як інструменту інтеграції медичних і соціальних послуг, що забезпечує індивідуалізацію допомоги й ефективну міжвідомчу координацію. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення деінституціоналізації та визначено його відповідність європейським підходам. На прикладі діяльності Львівської обласної державної адміністрації досліджено інституційну архітектуру впровадження деінституціоналізації, окреслено функції регіональних та місцевих органів влади та їхню взаємодію з іншими стейкхолдерами. Виявлено ключові управлінські бар’єри та ризики реалізації реформи і визначено стратегічні напрями вдосконалення менеджменту: розвиток кадрового потенціалу, цифрових інструментів, прозорих фінансових моделей і партнерських форматів. Доведено, що поєднання деінституціоналізації та кейс-менеджменту є необхідною умовою створення інклюзивної та стійкої системи медико-соціальних послуг в Україні.