Цукровий діабет (ЦД) представляє собою хронічне метаболічне захворювання, основною ознакою якого є порушення вуглеводного обміну зі стійкою гіперглікемією, що є наслідком абсолютної або відносної інсулінової недостатності [1]. Станом на 2019 рік світова поширеність ЦД становила 463 млн. осіб (9,3%), при цьому очікується її зріст до 578 млн. (10,2%) у 2030 році та подальше зростання до 700 млн. (10,9%) до 2045 року [2].

Відомо, що якість життя осіб з ЦД суттєво погіршує розвиток судинних ускладнень, серед яких у 26-35% пацієнтів виявляється діабетична ретинопатія (ДР) [1]. Її основними механізмами вважають порушення метаболічних шляхів глюкози, включаючи поліоловий шлях, прогресивне накопичення кінцевих продуктів глікації (AGEs), шлях протеїнкінази C (PKC) і шлях гексозаміну, що призводе до розвитку мікроваскулопатії [3]. Крім того, має значення хронічне запалення низького ступеня, лейкостаз, нейродегенерація і реактивний гліоз клітин Мюллера, апоптоз перицитів і мітохондріальна дисфункція [3, 4].

Значна роль у ініціації цих процесів при ДР належить чисельним факторам росту, які регулюють клітинну міграцію, проліферацію та диференціювання [5]. Наприклад, трансформуючий фактор росту-β (TGF-β), фактор росту фібробластів та інсуліноподібний фактор росту регулюють товщину склери та впливають на виникнення та розвиток короткозорості. Неадекватна передача сигналу TGF-β була пов’язана з патологічним ангіогенезом, функцією судинного бар’єру, несприятливими запальними реакціями та фіброзом тканин [6].

Таким чином, при ДР порушення сигналінгу трансформуючого фактору росту β1 (TGF-β1) супроводжується патологічним ангіогенезом, порушенням гематоофтальмічного бар’єру, активацією запалення і фіброзу тканин.

Мета дослідження – шляхом нейромережевого моделювання встановити зв'язок вмісту TGF-β1 у сироватці крові та внутрішньоочній рідині (ВОР) з прогресуванням ДР при цукровому діабеті 2 типу (ЦД2).

Матеріали та методи. У дослідження було включено результати обстеження 102 осіб з ЦД2, яких за стадіями ДР розділили на 3 групи: 1 -а – з непроліферативною ДР (НПДР, 35 осіб), 2-а – з препроліферативною (ППДР, 34 особи) і 3-я – з проліферативною (ПДР, 33 особи). Контрольну групу склала 61 особа. У пацієнтів проводили стандартні офтальмологічні обстеження. Визначення TGF-β1 у сироватці крові і внутрішньоочній рідині (ВОР) проводили методом імуноферментного аналізу (Invitrogen Thermo Fisher Sci., США). Статистичний аналіз результатів проводили за допомогою пакета програм MedCalc (MedCalc SoftWare bvba, 1993-2013) та нейромережевій двошаровій моделі з лінійною PSP (PostSynaptic potential function).

Результати. Методом генетичного алгоритму відбору було виділено 3 ознаки, що були пов’язані з ДР: компенсація діабету та вміст Т GF-β1 в крові і ВОР. ЦД2 був компенсованим у 38 (37,3%) пацієнтів, тоді як у 65 (63,7%) некомпенсованим. Доля останнього була більшою при ПДР, ніж при НПДР і ППДР (p<0,05). При ПДР вміст ТGF-β1 у ВОР був суттєво більшим, ніж при НПДР і ППДР (p<0,05). На виділених ознаках було створено трифакторну модель класифікації, яка включала систему рівнянь, яка з точністю 100% прогнозувала ПДР. Загальна точність прогнозування моделі склала 88,2% (95% ВІ 80,4%-93,8%).

Висновок. У даному досліджені методом нейромережевого моделювання було показано значення для прогресування ДР до ПДР таких показників, як компенсація діабету та вміст ТGF-β1 у сироватці крові і ВОР.

Ключові слова: проліферативна діабетична ретинопатія; компенсація діабету; ТGF-β1; внутрішньоочна рідина; нейромережеве моделювання

Ключові слова: діабетична ретинопатія, цукровий діабет 2 типу, TGF-β1, rs1800470, TGFB1

UDC 616–07–08–036.8].001.36(063)

The 10th McMaster International Review Course in Internal Medicine (MIRCIM 2025), held in Kraków, Poland, confirmed its status as a high-impact scientific forum promoting evidence-based medical practice. With over 100 speakers from more than 40 countries, MIRCIM fostered multidisciplinary discussions on pressing topics in cardiology, rheumatology, pulmonology, and digital health.
The cardiology section focused on current evidence regarding angina and ischemia with non-obstructive coronary arteries, tailored oxygen therapy strategies in non-hypoxemic patients, the role of complete revascularization post-ST-elevation myocardial infarction, the impact of iron deficiency in heart failure, and perioperative cardiovascular risk management in non-cardiac surgical patients.
The rheumatology track emphasized stratified, biomarker-guided treatment strategies for rheumatoid arthritis, systemic lupus erythematosus, (аnti-neutrophil cytoplasmic antibodies (ANCA)-associated vasculitis, calcium pyrophosphate deposition disease, fibromyalgia, and adult-onset J. F. Still’s disease. These strategies involve integration of phenotypic, immunologic, and serologic data, as well as imaging findings and reduction of long-term
corticosteroid exposure.
Pulmonology sessions addressed the fundamental lung physiology, updated Global Initiative for Asthma (GINA 2025) guidelines, especially in children under six years old, early detection of lung cancer using low-dose computed tomography, and strategies for perioperative pulmonary complication prevention.
The gastroenterology section focused on several key topics of contemporary clinical relevance. The management of diverticular disease was discussed with particular emphasis on current therapeutic approaches. The treatment of irritable bowel syndrome (IBS) was addressed in detail, with a symptom-based and comorbidity-oriented management
strategy highlighted. The section also explored the prevention of gastrointestinal cancers, analyzing various cancer prevention strategies and emphasizing the implementation of evidence-based methods into clinical practice.
Additionally, the current management of metabolic-associated steatotic liver disease (MASLD) was reviewed in accordance with the latest 2024 European Association for the Study of the Liver (EASL) - European Associationm for the Study of Diabetes) (EASD) - European Association for the Study of Obesity (EASO) guidelines, with a focus on therapeutic interventions targeting metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease.
The session on artificial intelligence in medicine explored the current applications and limitations of generative language models such as Generative Pre-trained Transformer (GPT) in medical decision-making, telemedicine, education, and public health awareness. Benefits such as enhanced access to knowledge and reduced clinical burnout were noted, along with necessary precautions in clinical implementation.
MIRCIM 2025 once again affirmed its position as a key platform for advancing interdisciplinary medical knowledge, fostering international cooperation, and enhancing evidence-based healthcare delivery in both global and local contexts.

   З початком російського вторгнення в Україні різко зросла потреба у лікуванні психічних розладів. Серед військових ПТСР зустрічається в 2–3 рази частіше, ніж серед цивільних. Приблизно половина ветеранів з ПТСР мають коморбідну депресію. Резистентними до лікування вважаються випадки, коли неефективними виявилися щонайменше два доказові методи лікування.

   КАТ поєднує психотерапію з використанням кетаміну – дисоціативного анестетика з психопластогенними та швидкими антидепресивними ефектами. Це єдина форма психоделічно-асистованої терапії, дозволена українським законодавством.

УДК 616.36–004:616.24–008.811.6–036

The aim of the study. To determine the frequency and character of syntropic extrahepatic lesions in cirrhotic patients depending on the hepatopulmonary syndrome severity degree.

Materials and methods. In a randomized manner with preliminary stratification by the presence of hepatopulmonary syndrome were studied 93 patients with liver cirrhosis, who underwent the comprehensive clinical-laboratory and instrumental examination.

Results. According to the obtained results, most often in patients with liver cirrhosis associated with hepatopulmonary syndrome syntropic extrahepatic lesions affected other organ systems as follows: digestive system - 100.0 % patients under investigation; hematopoietic system - 84.9 %; nervous system - 81.7 %; integumentary system and mucous membranes - 78.5 %; blood circulatory system - 76. 3 %; osteoarticular system - 67.7 %; urinary system - 22.6 %. Increased severity of hepatopulmonary syndrome significantly (p < 0.05) correlated with thein creased frequency of lesions.

Among syntropic polymorbid lesions of the integumentary system and mucous membranes, 68.8 % patients with hepatopulmonary syndrome had jaundice, 66.7 % - telangiectasia. Among lesions of the osteoarticular system osteopenia was diagnosed in 44.7 % of patients, osteoporosis - in 27.7 %. Among lesions of the circulatory system 52.7% of patients suffered from heart rhythm disorders, 49.5 % - from arterial hypotension, 20.4 % - from cirrhotic cardiomyopathy. Among lesions of the hematopoietic system anemia (76.3 %), coagulopathy (73.1 %) and thrombocytopenia (61.3 %) were diagnosed most often. Digestive system lesionsinclude esophageal veins varicosities (94.6 % of patients), hemorrhoidal veins varicosites (68.8 %), and cirrhotic gastropathy (62.4 %). Among lesions of the urinary systemin 21.5 % of patientswas diagnosed type II hepatorenal syndrome. Among the lesions of central nervous system in 81.7 % of patientswas diagnosed hepatic encephalopathy. The frequency of syndromes and nosological units increased significantly (p < 0.05) with the increase of hepatopulmonary syndrome severity.

Conclusions. 100.0 % patients with liver cirrhosis accompanied byhepatopulmonary syndromewere affected by syntropic polymorbid lesionsof the digestive system, 94.6 % of which were represented by esophageal vein varicosites. Out of 84.9 % of patients with hematopoietic lesions anemia was diagnosed in 76.3 %, coagulopathy - in 73.1 % of cases. Of total 81.7 % patients withnervous system injurieshepatic encephalopathy was diagnosed in 81.7 % patients. In 78.5 % cases of damaged skin, its appendages and mucous membranesjaundice covered 68.8 %, and telangiectasia 66.7 % of cases. In 76.3 % of cardiovascular system lesions arrhythmias were diagnosed in 52.7 %. With the increasing severity of hepatopulmonary syndrome, the frequency of the above lesions increased significantly (p < 0.05).