УДК: 81'42:316.774

Запропоновано визначення медійного дискурсу шляхом виокремлення його ключових ознак як категорії комунікації, породженої
засобами масової інформації. Для досягнення мети розглянуто медійний дискурс як складний знак та проаналізовано його знакодію
(семіозис); з опорою на соціосеміотичний підхід до аналізу дискурсу виокремлено характерні ознаки цього дискурсу та визначено його як
підтип інституційного дискурсу; подано тлумачення основних одиниць метамови. Визначено, що медійний дискурс породжується
різними агентами (і медійними продуцентами – інституціями та особистостями – і реципієнтами; становить сукупність різних мовленнєвих жанрів, утілених у текстах, що є складними знаками, знакодія яких характеризується кодовим, інформаційним та культурним вимірами; спрямований на інтеракцію. Встановлено, що медійний дискурс – складний знак, знакодія якого відбувавється в інформаційному просторі і який характеризується кодовим, інформаційним та культурними вимірами. 

Цей твір є одним із найцікавіших і найоригінальніших творів давньогрецького мислителя. Обґрунтовуючи свою модель політичного устрою, Платон вимальовує картину ідеальної держави, у якій торжествують ідеї Добра й Справедливості, ліквідовано приватну власність, створено найдоцільнішу систему виховання й навчання, проголошено рівність чоловіків і жінок, а владу у ній обіймають справжні філософи. Кожний за своїми здібностями у такій державі повинен займатися своєю справою, досконало володіючи своїм мистецтвом. Написана у 77–60 рр. IV ст. до н. е., вона й до сьогодні є натхненням до наукового пошуку й джерелом державотворчих ідей.

УДК: 811.161.2'276:821.161.2-31.09

Мова – одна з найважливіших когнітивних структур, що перебуває в центрі всієї когнітивної діяльності людини, оскільки в ній зосереджуються та зберігаються найрізноманітніші наукові, світоглядні, побутові, поведінкові та інші знання. Когнітивне моделювання англомовної медичної термінології зумовлене використанням професійних термінів з науковою систематизацією, що надає особливого значення. Професійні терміни мають соціальне значення і неправильне їх використання може мати негативний вплив при наданні медичної допомоги. Проведення дослідження англомовної термінології в русло мовного моделювання зумовлено новим поглядом на термін як на мовну одиницю, за допомогою якої кодується, зберігається, переробляється і декодується інформація про спеціальне поняття, яке створюється і сприймається людиною у процесі науково-практичної діяльності. Зосередження дослідницької уваги на особливостях термінологічної номінації в різних мікросистемах англомовної медичної термінології дає підстави структурувати знання в когнітивному контексті. Стаття системно представляє англомовну медичну термінологію, описує деякі семантичні аспекти функціювання термінів, здійснює комплексне перекладознавче прирівнювання медичної лексики англійської та української мов, розпізнає спільні та відмінні риси неповних мовних еквівалентів, визначає та окреслює межі термінології медицини, встановлює лексико-семантичні характеристики англомовної медичної термінології та означає характер лексико-семантичних відношень всередині терміносистеми (явища полісемії, синонімії) та визначає перекладні відповідники термінів.

UDC 378.147:070-051]:004.8

In the era of intelligent communication, artificial intelligence technology is widely applied across various stages of news production, marking the advent of the era where news is collaboratively produced by humans and machines. Consequently, there has been a corresponding shift in the demand for talent in the media industry. The goal of the article is to investigate the dynamic intersection of artificial intelligence and intelligent communication technologies in training future journalists. The emergence of new technologies is prompting journalism education to adapt to new demands and undergo reforms. Traditional journalism education is no longer able to meet these new talent requirements, necessitating transformations in journalism education. Building upon the analysis of the impact of intelligent communication on news production, this article reviews past reforms in journalism education amid technological innovations and proposes an educational breakthrough focused on cultivating “H” talents in the era of intelligent communication. Therefore, journalism education in the era of intelligent communication urgently needs reforms.