Rapid industrial and technological development has impacted ecosystem homeostasis strongly. Arsenic is one of the most detrimental environmental toxins and its management with chelating agents remains a matter of concern due to associated adverse effects. Thus, safer and more effective alternative therapy is required to manage arsenic toxicity. Based on existing evidence, native and indigenous plant-based active biomolecules appear as a promising strategy to mitigate arsenic-induced toxicity with an acceptable safety profile. In this regard, various phytochemicals (flavonoids and stilbenoids) are considered important classes of polyphenolic compounds with antioxidant and chelation effects, which may facilitate the removal of arsenic from the body more effectively and safely with regard to conventional approaches. This review presents an overview of conventional chelating agents and the potential role of flavonoids and stilbenoids in ameliorating arsenic toxicity. This report may provide a roadmap for identifying novel prophylactic/therapeutic strategies for managing arsenic toxicity.

УДК 614.2:615.1:658

Робота присвячена пошуку та обґрунтуванню уніфікованих підходів до соціальної звітності фармацевтичних підприємств, що уможливить оцінювання і порівняння їх соціально відповідальної поведінки усіма зацікавленими сторонами. Показано, що соціальна звітність фармацевтичних підприємств за кордоном є усталеною практикою, проте зміст таких звітів є досить різноманітним, тобто немає уніфікованого підходу до їх складання. Вітчизняні виробничі фармацевтичні підприємства застосовують різні критерії та різні підходи до інформування суспільства про свою соціальну активність, що ускладнює порівняння їхнього внеску у сталий розвиток країни. Враховуючи,що одним з інструментів відкритості, покращення діяльності підприємства та підзвітності у контексті соціальної відповідальності є складання прозорої соціальної звітності, вітчизняним виробничим фармацевтичним підприємствам необхідно посилити роботу в цьому напрямі, спираючись на міжнародні стандарти.

Мета роботи – пошук та обґрунтування уніфікованих підходів до соціальної звітності фармацевтичних підприємств, що уможливить оцінювання і порівняння соціально відповідальної поведінки фармацевтичних підприємств усіма зацікавленими сторонами.
Матеріали та методи. Матеріали – наукові та науково-методичні публікації, нормативні та законодавчі документи щодо соціальної відповідальності, інформація з офіційних сайтів вітчизняних виробничих фармацевтичних підприємств, які входили в топ-20
маркетингових організацій за обсягами аптечного продажу лікарських засобів у 2022 році щодо соціальної звітності. Застосували
методи критичного аналізу, контент-аналізу, узагальнення й інтерпретації результатів.
Результати. Показано, що соціальна звітність фармацевтичних підприємств за кордоном є усталеною практикою, проте зміст
таких звітів є досить різноманітним, тобто немає уніфікованого підходу до їх складання.
Шляхом вивчення інформаційного наповнення офіційних сайтів найбільших українських виробничих фармацевтичних підприємств
було з’ясовано, що звіти про корпоративну соціальну відповідальність публікують лише АТ «Фармак», Корпорація «Артеріум» і
ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». Інформацію щодо заходів соціального спрямування інших фармацевтичних підприємств подано
або у звітах про управління, або у новинах. Соціальна звітність вітчизняних фармацевтичних підприємств як явище, а також
підходи до її складання, перебувають на етапі становлення, тому запропоновано зміст такої звітності для різних стейкхолдерів.
Висновки. Вітчизняні виробничі фармацевтичні підприємства застосовують різні критерії та різні підходи до інформування суспільства про свою соціальну активність, що ускладнює порівняння їхнього внеску у сталий розвиток країни. Враховуючи, що одним з інструментів відкритості, покращення діяльності підприємства та підзвітності у контексті соціальної відповідальності є складання прозорої соціальної звітності, вітчизняним виробничим фармацевтичним підприємствам необхідно посилити роботу в цьому напрямі, спираючись на міжнародні стандарти.

У роботі наведено результати порівняння застосування стратегій корпоративної соціальної відповідальності вітчизняними виробничими фармацевтичними підприємствами (ФП), які входили в топ-20 маркетуючих організацій за обсягами аптечного продажу лікарських засобів у 2022 р. стосовно окремих складових соціальної відповідальності, спрямованих на зовнішнє середовище ФП. Показано, що ФП застосовують різні критерії та різні підходи у висвітленні своїх соціальних заходів, спрямованих на зовнішнє середовище, що затруднює суспільству і стейколдерам порівняння їх внеску. 

УДК  615.37:614.2:364.6
У роботі представлено результати аналізу продуктової номенклатури імуносупресантів на фармацевтичному ринку України станом на 01.02.2023 р. Встановлено абсолютну імпортозалежність даного сегменту фармацевтичного ринку. Розраховано коефіцієнти виробничої активності фармацевтичних підприємств і встановлені продуценти-лідери за їх величиною. Проаналізовано Реєстр лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, і встановлено, що 15 торгових назв лікарських засобів для осіб у посттрансплантаційному періоді пацієнти можуть отримати безоплатно, а для інших 6 торгових назв сплата становила від 8,09 до 33,95% роздрібної вартості. Одержані результати можуть слугувати прототипом під час формування продуктової політики виробників ліків, оптових фармацевтичних підприємств та аптечних закладів.

УДК 615.37:614.27:339.133.3

У роботі наведено результати ситуативного аналізу цінової кон’юнктури та економічної доступності імуностимуляторів на фармацевтичному ринку України (на прикладі аптек м. Львова). Ситуативний аналіз кількості пропозицій та роздрібних цін на імуностимулятори в аптеках м. Львова засвідчив, що залежно від торгової назви лікарського засобу їх пропонували від однієї до 314 аптек обласного центру. Розраховано значення коефіцієнта цінової ліквідності і встановлено, що для 80 % аналізованих позицій його значення не перевищувало 0,5, що свідчить про високий рівень їх конкуренції на досліджуваному сегменті ринку та відносну економічну доступність цих лікарських засобів. Дослідження економічної доступності 14 імуностимуляторів на підставі вартості DDD засвідчило, що найбільш економічно доступними були торгові назви інтерферону альфа-2b та вакцини BCG. Результати дослідження можуть слугувати підґрунтям формування цінової політики різних суб’єктів фармацевтичного ринку.