УДК 616.72–002.77–06:[616.71–018.4:612.015.7]–073.48–73.75

Вступ. Ревматоїдний артрит (РА) – хронічна системна хвороба сполучної тканини нез’ясованої етіології складного автоімунного патогенезу, яка часто ускладнюється вторинним остеопорозом (ОП), що погіршує перебіг і прогноз основної хвороби.

Мета. Дослідити частоту й характер уражень кісток у хворих на ревматоїдний артрит, виявлених за допомогою ультразвукової та  рентгеностеоденситометрії, зясувати їх діагностичну цінність для оцінки мінеральної щільности кісткової тканини.

Матеріали й методи. У дослідження в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю РА, діагностованого згідно з критеріями Американської колегії ревматологів та Європейської ліги проти ревматизму (2010), у жінок пременопаузального періоду та чоловіків зрілого віку, включено 74 хворих (62 жінки (84,93 %) і 12 чоловіків (15,07 %) віком від 38 до 60 років (середній вік на час обстеження жінок  – 48,67 ± 2,34 року, чоловіків – 45,42 ± 2,78 року)), що лікувалися (вживаючи метилпреднізолон 4,0–24,0 мг/добу та не отримуючи лікарські засоби для лікування ОП) в ревматологічному відділі Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» з 2013 по 2019 рік (дослідна група – ДГ). Контрольну групу (КГ) створено з 29 здорових осіб (22 жінок (75,86 %) і 7 чоловіків (24,14 %), середній вік жінок на час обстеження 44,95 ± 2,12 року, чоловіків – 40,71 ± 2,75 року) аналогічних статі й віку. Усім хворим проведено оцінку МЩКТ за допомогою ультразвукової кісткової денситометрії п’яткової кістки, методу рентгеностеоденситометрії кисті.

Результати. Виявлено міцний кореляційний зв’язок між результатами ультразвукової денситометрії п’яткової кістки і рентгеностеоденситометрії кисти, що дає підстави рекомендувати діагностувати зміни МЩКТ обома методами, причому чутливішим виявився метод рентгеностеоденситометрії.

Висновки. Застосування обох методів діагностики ОП, а саме – ультразвукової денситометрії п’яткової кістки та рентгеностеоденситометрії кисти – у хворих на ревматоідний артрит є науково обґрунтованим.

Вступ. Зростання поширеності посттравматичного стресового розладу(ПТСР) через війну в Україні набуває все більшого значення, оскільки цей розлад є серйозним чинником ризику зловживання алкоголем/наркотиками, депресії, самогубства та функціональних порушень роботи внутрішніх органів, зокрема серцево-судинної, ендокринної, імунної систем. Також ПТСР може призводити до соціальної дизадаптації в сім’ї та на роботі. Таким чином ПТСР дуже важливою соціальною проблемою в Україні, спричиняє значні економічні збитки, оскільки більшість пацієнтів з ПТСР є молодими та працездатними.

Метою цієї статті є опис дослідження, його організації, методології та майбутніх перспектив для проекту “Дослідження фізіологічних та біохімічних параметрів, які пов’язані зі здоров’ям, для встановлення простих, надійних та відповідних біомаркерів, які можна використовувати для лікування пацієнтів з ПТСР”.

Методи. Дослідження часових та частотних параметрів ВСР проводилося за допомогою короткотривалих записів ЕКГ (5 хвилин у положенні лежачи та 6 хвилин у положенні стоячи), для запису використовувався цифровий електрокардіограф “КАРДІОЛАБ” (Харків, Україна) із відповідним програмним забезпеченням.

Результати. Характер змін ВСР вказує на пригнічення активності парасимпатичної нервової системи, низьку загальну спектральну потужність та переважання симпатичного контролю в автономній нервовій системі у пацієнтів з ПТСР.

Висновки. Наразі немає ефективного лікування ПТСР, а ефективність найкращих клінічних методів не перевищує 50%. Реалізація клінічного дослідження, описаного у цій статті, допоможе з’ясувати механізми, що лежать в основі системних наслідків ПТСР, допоможе підібрати методи лікування ПТСР, ефективність яких дозволить з’ясувати наступні клінічні дослідження.

Abstract: It was synthesized N-[5-(4-fluorobenzyl)-1,3-thiazol-2-yl]chroman-3-carboxamide. The 
structure of the title compound was confirmed by 1H NMR spectroscopy and elemental analysis. The 
synthesized compound complies with Lipinski, Muegge, Ghose, Veber, and Egan rules. ADME and 
toxicity of the compound are analyzed, and Swiss target prediction of the compound has been carried 
out to analyze the preferred target. The title compound exhibited remarkable anticancer activity against 
all the tested cell lines and was more active than classical anticancer drugs – gefitinib, 5-fluorouracil, 
cisplatin, and curcumin. The metabolic pathway mediated by Cytochrome P450 was evaluated for the 
title compound. It was found that the main pathways are aromatic hydroxylation of fused benzene ring, 
which should not cause toxic effects.  
Keywords: thiazole; chroman; virtual screening; drug-like molecules; anticancer activity; 
Cytochrome P450; metabolism.

 Applied Nanoscience 

Abstract

The biocompatibility of NPs to blood cells is a key issue when these NPs are planned for intravenous application because of potential contact with blood cells and proteins. In this work, γ-Fe₂O₃ NPs (~ 9 nm) and their poly(N,N-dimethylacrylamide) (PDMA) and SiO₂-coated derivatives (γ-Fe₂O₃@PDMA and γ-Fe₂O₃@SiO₂, respectively) were investigated. It was detected that both PDMA and SiO₂ coatings decreased NPs’ aggregation in the buffer solutions, as well as in cell culture medium. Neither neat γ-Fe₂O₃ NPs nor their coated derivatives possessed hemolytic activity toward red blood cells. There was no significant loss of body weight observed after the intravenous injection to laboratory mice. The immune response to the injected NPs was assessed by the ELISA measuring. No antibodies of the IgM class were detected, which suggests lack of acute inflammation. On the 35th day of the experiment, there was a rise in the content of the anti-OVA IgG noticed in all three types of the NPs; however, this rise was lower compared to that induced by the positive control. The injected NPs were found to be spread and settled in the pouch cavity, and none of the tested NPs caused vascular damage or distinct signs of inflammation. Summarizing, γ-Fe₂O₃ NPs coated with the PDMA or SiO₂ manifested good compatibility with blood cells in in vitro and in vivo investigations.

Keywords Maghemite · Nanoparticles · Poly(N,N-dimethylacrylamide) · Silica · Hemolytic action · Immune response