Z. M. Honta,   I. V. Shylivskyi, O. M. Nemesh, Kh. B. Burda

The aim of the study is a review of modern home and foreign literature on the influence of the state of the oral cavity and the pathology of periodontal tissues, and in particular generalized periodontitis, on the occurrence and severity of the course of diseases of internal organs and body systems.

Inflammatory-dystrophic periodontal diseases lead to an increase in the level of chronic inflammatory agents due to the systemic spread of inflammatory mediators released during local tissue destruction, as well as the systemic spread of pathogenic microorganisms, which contributes to the development of cardiovascular diseases, atherosclerosis, pathological processes in the gastrointestinal tract, complicates the course of diabetes mellitus and respiratory diseases in patients with periodontal diseases. That is why the study of pathogenetic interrelations of periodontal diseases and comorbid conditions is an urgent problem of modern dentistry.

Conclusions. Considering that certain extraoral pathologies arise as a result of damage by disseminated periodontopathogens may provide new therapeutic opportunities to reduce the risk of developing comorbid conditions etiopathogenetically associated with generalized periodontitis. The data of clinical and experimental studies that are presented in this literature review definitely show the need for timely treatment of periodontal diseases, which provides not only the health of the oral cavity, but also prevents the occurrence of general somatic diseases.

Key words: periodontal disease, generalized periodontitis, cardiovascular diseases, atherosclerosis, diabetes, diseases of the gastrointestinal tract.

РОЛЬ ПАТОЛОГІЇ ПАРОДОНТА ТА СТАНУ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ У ВИНИКНЕННІ ЗАГАЛЬНОСОМАТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

З. М. Гонта, І. В. Шилівський, О. М. Немеш, Х. Б. Бурда

Мета роботи – огляд сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури щодо впливу стану порожнини рота та патології тканин пародонту, зокрема генералізованого пародонтиту, на виникнення та тяжкість перебігу захворювань внутрішніх органів. і системи організму.

Запально-дистрофічні захворювання пародонта призводять до підвищення рівня хронічних запальних агентів через системне поширення запальних медіаторів, які виділяються при місцевому руйнуванні тканин, а також при системному поширенні патогенних мікроорганізмів, що сприяє розвитку кардіоваскулярних захворювань, атеросклерозу, патологічних процесів в шлунково-кишковому тракті, ускладнює перебіг цукрового діабету та захворювань дихальної системи в пацієнтів із патологією пародонта. Саме тому дослідження патогенетичних взаємозв’язків захворювань пародонта та коморбідних станів є актуальною проблемою сучасної стоматології.

Висновки. Врахування того, що певні позаротові патології виникають внаслідок ураження дисемінованими пародонтопатогенами, може забезпечити нові терапевтичні можливості для зниження ризику розвитку коморбідних станів, етіопатогенетично пов’язаних із генералізованим пародонтитом. Наведені в цьому літературному огляді дані клінічних та експериментальних досліджень безумовно показують необхідність своєчасного лікування захворювань пародонта, що забезпечує не лише оздоровлення порожнини рота, а й запобігає виникненню загальносоматичних захворювань.

Ключові слова: захворювання пародонта, генералізований пародонтит, кардіоваскулярні захворювання, атеросклероз, цукровий діабет, захворювання шлунково-кишкового тракту.

УДК 616.5-002.525.2-031.81-06:616.12-008-039.5]-037-074

Резюме. Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна автоімунна недуга, за якої уражаються майже всі внутрішні органи і серед них – органи системи кровообігу (ОСК).

Мета. З’ясувати прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного черво-ного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу.

Матеріали і методи.  У дослідження включено 125 хворих на СЧВ із наявністю уражень ОСК, серед яких переважали жінки молодого віку. Хворих стратифікували за наявністю коморбідних синтропічних уражень ОСК. Результати опрацьовано у програмі «Exсel», статистично достовірною вважали різницю, якщо р < 0,050. Зв’язок вважали підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації ≥ 0,50 або коефіцієнт контингенції ≥ 0,30.

Результати. З’ясували, що для визначення ймовірности виникнення ангіопатії сітківки у хворих на СЧВ найкраще прогностичне значення має констеляція із ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для капіляриту – окремий маркер ↑ АлТ; для синдрому А. Г. М. Рейно – окремий маркер ↓ С3; для ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑  anti-ds  DNA  + ↑ anti-Sm; для атеросклерозу  –  ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑  ANA  + ↓ С4; для недостатности мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ антифосфоліпідних антитіл Ig М; для ущільнення мітрального клапана  –  ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑  ANA; для перикардіального випоту  – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту; для легеневої гіпертензії  –  гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds  DNA  + ↑  ANA; для міокардиту  –  окремий маркер ↓ С4; для ендокардиту  –  не виявлено; для симптоматичної артеріальної гіпертензії – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA  + ↑ anti-SSA (Ro); для тромбозу вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA.

Висновки. Для кожного коморбідного синтропічного ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак визначено діагностично цінні окремі лабораторні маркери або їхні констеляції, які мають найкраще прогностичне значення для визначення ймовірности виникнення цих уражень.

Background: The patients with liver cirrhosis (LC) have autonomic nervous system (ANS) imbalance that can be evaluated by the heart rate variability (HRV) study. ANS imbalance results into cirrhotic cardiomyopathy (CCMP) and the most easily diagnosed feature of CCMP is the prolonged QT interval. Usually, in the literature not all HRV parameters are characterized, or their assessment period is short, not allowing covering all the important moments and therefore needing further study.

Material and Methods: In a randomized way with the preliminary stratification by the presence of LC 33 patients after signing the informed consent were examined. In addition to routine screening methods, all patients underwent 24-hour ECG monitoring.

Results: Patients with LC and syntropic CCMP have the ANS disorders with a HRV decrease, predominance of the sympathetic over the parasympathetic system, heart rate regulation at the humoral-metabolic level. The ANS disorders severity depend on the LC severity according to C. G. Child - R. N. Pugh criteria. During the analysis of the received results the significant positive correlation between the SDNN index and maxQT, avg QT, positive correlation between HF and max QTc, avg QTc were found. The diagnostic sensitivity of SDNN index and HF was high in the patients with LC and CCMP.

Conclusions: The ANS imbalance can be regarded as syntropic comorbid disorder in the cirrhotic patients. The diagnostic sensitivity of SDNN index and HF was found to be high in the patients with LC and CCMP, serving as diagnostic markers of CCMP.

Introduction: Information about calcium-phosphorus metabolism (CPM) and bone turnover in patients with liver cirrhosis (LC), as well as clarifying their diagnostic value for assessing bone structure disorder, will help doctors to detect their lesions in timely manner and, based on the information received, to choose well-founded comprehensive treatment strategy.

Aim: To characterize the indicators of calcium-phosphorus metabolism and bone turnover in patients with liver cirrhosis, and to find out their diagnostic value for detecting bone structure disorder.

Materials and methods: In randomized manner 90 patients with LC (27 women and 63 men of age from 18 to 66), who were treated at the Lviv Regional Hepatological Center (Communal Non-Commercial Enterprise of Lviv Regional Council “Lviv Regional Clinical Hospital”) between 2016 and 2020, were included in the research. The research was carried out in two stages. The purpose of the first stage was to obtain information that would allow characterizing indicators of CPM (total calcium, ionized calcium, phosphorus, total vitamin D (25-hydroxyvitamin D), and parathyroid hormone) and bone turnover (osteocalcin, P1NP, alkaline phosphatase (bone formation markers), and β-Cross Laps (bone resorption marker)) in patients with LC, and the purpose of the second stage was to find out their diagnostic value for assessing bone structure disorder of them. To perform research, an experimental group (EG) (72 patients with impaired bone mineral density (BMD)), which was divided into EG A (46 patients with osteopenia) and EG B (26 patients with osteoporosis), and a comparison group (18 patients with normal BMD) were formed. The control group consisted of 20 relatively healthy people.

Results: At the first stage, it was established that the frequency of cases of increased alkaline phosphatase content was statistically significantly different in LC patients with osteopenia and osteoporosis (p = 0.002), as well as with osteoporosis and normal BMD (p = 0.049). Impaired BMD in general had significant direct stochastic relationship with vitamin D deficiency, decrease in osteocalcin content and increase in P1NP content in serum (Yule's Coefficient of Association (YCA)) >0.50); osteopenia – with decrease in phosphorus content, vitamin D deficiency and increase in P1NP content (YCA >0.50); and osteoporosis – with vitamin D deficiency, decrease in osteocalcin content, increase in P1NP content, and increase in alkaline phosphatase content in serum (YCA >0.50). Significant inverse stochastic relationship was recorded between vitamin D insufficiency and each of the impaired BMD manifestations (YCA <-0.50), which most likely indicates that it is characteristic of normal BMD. At the second stage, it was found that among indicators of CPM and bone turnover, only increase in alkaline phosphatase content in serum can be diagnostically valuable marker of osteoporosis in patients with LC (р <0.050; YCA >0.50; coefficient contingency = 0.32), which has medium sensitive (80.77 %) and positive predictive value (70.00 %) for it. Although other indicators of CPM and bone turover did not confirm their diagnostic value in our research, they may be useful for monitoring pathogenetic changes in bone structure disorder and evaluating the effectiveness of their treatment in patients with LC.

Conclusion: Indicators of calcium-phosphorus metabolism and bone turnover, which are characteristic of bone structure disorder and its absence in patients with liver cirrhosis, were revealed. Among them, an increase in alkaline phosphatase content in serum, which is a moderately sensitive marker of osteoporosis, is diagnostically valuable.