Abstract
 At present, not a single case of endometriosis of the temporal bone has been described in
medical science, as well as the association of endometriosis with dysfunction of the
temporomandibular joint and the development of degenerative joint disease, as well as the
treatment of these diseases with gestagens.
 This study presents a patient with primary complaints of constant acute pain in the left TMJ
(temporomandibular joint) aggravated by any movements of the lower jaw, inability to open the
mouth wide, and persistent headaches. The first-listed diagnosis was TMJ dysfunction and
degenerative joint disease, and the final diagnosis was temporal bone endometriosis and
secondary joint dysfunction. An articular splint helped alleviate initial symptoms, and the final relief
came after placing on progestogen therapy. Joint dysfunction has a polyetiological nature and
requires an integrated approach in diagnosis and treatment to achieve a clinical result.
 Case Report (J Int Dent Med Res 2022; 15(3): 1305-1310)
 Keywords: Invasive endometriosis, endometrial implants, TMJ, TMD.
 Received date: 17 May 2022 Accept date: 03 July 2022 

UDC616.31:615.015+664.34

Iu. Z. Labush

УДК: 616.5-002.525.2-031.81-06:616.126.421]-073.432.1

Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) – автоімунна недуга, що характеризується ураженням різних органів і систем організму. Доведено, що серцево-судинні події пропорційно частіше фіксують у хворих на СЧВ порівняно зі загальною популяцією відповідних віку й стати. Найчастіше, з огляду на широку доступність, безпечність для діагностики уражень серця та магістральних судин, використовують ехокардіографію.

Мета. З’ясувати характер і частоту коморбідних уражень серця у хворих на системний червоний вовчак, що їх діагностовано за допомогою ехокардіографії, виявити й охарактеризувати їхні синтропічні варіанти.

Матеріяли й методи. У дослідження включено 125 хворих на СЧВ, серед яких 110 жінок (88,00 %) та 15 чоловіків (12,00 %) віком від 18 до 74 років (середній вік 42,48 ± 1,12 року). Їх стратифіковано на п’ять груп, на основі  оцінки активности СЧВ (шкала Systemic Lupus Erythematosus Disease Activity Index – SLEDAI).

Під час двоетапного дослідження з’ясовували характер і частоту коморбідних уражень серця у хворих на СЧВ, виявлених за допомогою ехокардіографії з елімінуванням та характеристикою синтропічних уражень.

Результати. У близько половини хворих на СЧВ із коморбідними ураженнями серця, виявленими за допомогою ехокардіографії, є недостатність мітрального клапана (МК), майже у третини – ущільнення стулок МК, діастолічна дисфункція лівого шлуночка (ЛШ). Зі спадною частотою фіксували ущільнення стулок клапана аорти (КА), збільшення товщини міжшлуночкової перегородки, перикардіальний випіт, збільшення порожнини лівого передсердя, збільшення порожнини правого шлуночка, збільшення товщини задньої стінки ЛШ в діастолу, пролапс МК, легеневу гіпертензію, недостатність трикуспідального клапана, збільшення діаметра висхідної аорти, недостатність КА, систолічну дисфункцію ЛШ, збільшення порожнини ЛШ в діастолу.  Виявлено лише по одному випадку мітрального стенозу й стенозу устя аорти.

З’ясовано, що деякі з коморбідних уражень серця у хворих на СЧВ статистично достовірно залежать від активности хвороби. Тому ущільнення стулок МК, легеневу гіпертензію, перикардіальний випіт, недостатність МК вважаємо синтропічними ураженнями серця у хворих на СЧВ.

Висновки. У хворих на системний червоний вовчак серед коморбідних уражень серця, діагностованих за допомогою ехокардіографії, домінують недостатність мітрального клапана, ущільнення стулок мітрального клапана, діастолічна дисфункція лівого шлуночка, ущільнення стулок клапана аорти, збільшення товщини міжшлуночкової перегородки, перикардіальний випіт. Синтропічними ураженнями серця у хворих на системний червоний вовчак, діагностованих за допомогою ехокардіографії, є ущільнення стулок мітрального клапана, легенева гіпертензія, перикардіальний випіт та недостатність мітрального клапана.

УДК: 314.489:314.18(477)«1991/2021»

Вступ. У відтворенні населення в земному періоді його життя смерть поширилась на всіх людей із часу гріхопадіння Адама і Єви. У кінці ХХ–ХХІ ст., згідно зі звітом Організації Об’єднаних Націй (2021), населення України скорочується одним із найшвидших у світі темпів.

Мета дослідження. З’ясувати особливости смертности серед населення України за 30 років (1991–2021) у контексті її впливу на неповоротну втрату людського ресурсу.

Матеріяли й методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використанням біостатистичних даних бази Державного комітету статистики України та Глобальної обсерваторії здоров’я ВООЗ за 1991–2021 рр. із застосуванням комп’ютерного пакета Microsoft Office Excel (2021) та низки наукових медико-біостатистичних методів із урахуванням принципів системности.

Результати. Доведено, що у депопуляції серед населення, де смертність переважає народжуваність у Р = 63,2 % (n = 1,6 разу), істотними особливостями у кількости померлих в Україні за аналізовані роки є як кількісне зростання на Р = 6,6 %, або n = 44 303 випадки, так і збільшення смертей серед міських жителів у n = 1,5 разу, а також – серед осіб жіночої стати (на Р = 1,1 ± 0,1%) та у віці 60 років і більше, за показника вікової структури Р = 75,3 ± 0,9 % із одночасним зменшенням кількости населення на Р = 20,1 %, або n = 10 451 713 осіб.

Висновки. Визначено високий показник смертности (Р = 18,5 ‰) серед населення, що, власне, й підтверджує звіт Організації Об’єднаних Націй (2021): «населення України скорочується одним із найшвидших у світі темпів».

З метою зниження смертности серед населення Україна мусить  негайно напрацювати й реалізувати як на державному, так і на регіональному та місцевому рівнях низку функційних програм для подолання демографічної кризи і досягнення сталого демографічного розвитку з нормалізацією відтворення та підвищення якости життя населення, збереження і відновлення у наявному людському ресурсі життєвого, економічного, соціального, трудового, морально-політичного, воєнного та оборонного потенціалу держави.

Introduction: Biological markers of inflammation are among the main tools for predicting the risk of developing postoperative infectious complications at the preclinical stage. One of these biomarkers is the neutrophil-lymphocyte ratio (NLR), but the insufficient number of studies does not allow judging its value as a marker of infectious complications in colorectal surgery.
Aim: Aim of the study to determine the predictive value of the neutrophil-leukocyte ratio as a predictor of infectious
complications after colon surgery.
Methods: From September 2018 to December 2021, 234 patients were enrolled in the study after colon surgery. The frequency of infectious complications, the differences in the levels of NLR in patients with and without infectious complications were determined.
Results: One hundred and thirty-seven patients met the criteria of NLR-low, and 97 patients were categorized as NLR-high. The NLR status was significantly correlated with T-stage, perineural invasion, and increased likelihood of complications. Univariate analysis indicated that both low albumin and meeting the criteria for the NLR-high group correlated with an increased occurrence of complications. Multivariate analysis identified NLR-high and low albumin levels as independent predictors for complications.
Conclusion: The neutrophil-lymphocyte ratio is a reliable predictor in predicting the risk of developing infectious complications in colorectal surgery. In addition, low values of this biomarker are a significant criterion for a safe discharge of patients from hospital. The prevalence and availability of this test makes it easily reproducible in clinical practice