In order to study the dynamics of the standard echocardiographic values and parameters of left ventricular regional myocardial contractility in patients with non-ST segment elevation myocardial infarction we had examined 114 patients, of whom 79 presented with hibernated myocardium and 35 patients with non-hibernated myocardium. Along with the assessment of the basic echocardiographic values and left ventricle ejection fraction which do not provide comprehensive information regarding the dynamics of regional myocardial contractility in order to detect viable myocardium in patients with non-ST segment elevation myocardial infarction, it is necessary to assess the degree of local contractility and wall motion score index in the dynamics of the 21 days of follow-up.

Hypertension and type 2 diabetes mellitus (DM) remain widespread diseases that are becoming more prevalent. The role of visfatin and toll-like receptor (TLR) molecules in the pathogenesis of these diseases requires further research. Our aim was to study changes in visfatin and TLR levels in patients with hypertension and type 2 diabetes. Fifty-one patients were examined and divided into two groups: group 1 included 27 patients with hypertension and group 2 included 24 people with hypertension and type 2 DM. The control group included 18 practically healthy people. All individuals underwent general blood test, coagulogram, biochemical blood test, enzyme immunoassay to determine the level of visfatin and TLR in the blood serum and echocardiography. Hypertrophy of the walls of the left ventricle (LV) was observed in patients of two observed groups. The most common type of LV geometry was concentric hypertrophy (41.2%). The level of visfatin was significantly higher in patients of group 1, while in patients of group 2 it was decreased (P ˂ 0.05)

and the level of TLR was increased (P ˂ 0.05). The elevated level of TLR in the serum of patients with hypertension can be considered a factor of low-grade inflammation, especially in combination with type 2 DM. The increase in the concentration of visfatin in hypertension serves as a more sensitive marker compared to TLR regarding the risk of developing comorbid cardiovascular pathology. The therapeutic treatments of patients with type 2 DM cause a reduction in the concentration of visfatin induced by hypertension.

K e y w o r d s: hypertension, type 2 diabetes mellitus, visfatin, toll-like receptors.

Гіпертензія та цукровий діабет (ЦД) 2 типу залишаються широко розповсюдженими захворюваннями, кількість яких прогресивно зростає. Особливу увагу виділяють вісфатину та Тoll-подібним рецепторам (TLR), роль яких у патогенезі гіпертензії та ЦД 2 типу залишається не до кінця з’ясованою та потребує подальших досліджень. Мета роботи. Вивчити зміни рівнів вісфатину і TLR у пацієнтів із гіпертензією та ЦД 2 типу. Методи. Обстежено 51 пацієнта, яких було розділено на дві групи: 1 група – 27 пацієнтів із гіпертензією та 2 група – 24 особи з гіпертензією та ЦД 2 типу. До контрольної групи ввійшло 18 практично здорових осіб. Усім особам проводили загальний аналіз крові, коагулограму, біохімічний аналіз крові, а також імуноензимний аналіз для визначення рівня вісфатину і Toll-подібних рецепторів у сироватці крові, ЕХоКГ. Результати. У пацієнтів двох груп спостерігали гіпертрофію стінок лівого шлуночка (ЛШ). Найбільш поширеним типом геометрії ЛШ була концентрична гіпертрофія (41,2%). Рівень вісфатину був достовірно найвищим у пацієнтів із гіпертензією, тоді як у пацієнтів із гіпертензією та ЦД 2 типу був зниженим (P ˂ 0,05), а рівень TLR навпаки підвищеним (P ˂ 0,05). Висновки. Підвищений рівень TLR у сироватці крові пацієнтів із гіпертензією можна розглядати як чинник запалення низької інтенсивності, особливо в поєднанні з ЦД 2 типу. Збільшення концентрації вісфатину при гіпертензії є більш чутливим маркером порівняно з TLR щодо ризику розвитку коморбідної серцево-судинної патології. Проте, особливості терапевтичних підходів у лікуванні пацієнтів із ЦД 2 типу спричинюють зниження концентрації вісфатину, зумовленого гіпертензією.

К л ю ч о в і  с л о в а: гіпертензія, цукровий діабет 2 типу, вісфатин, toll-подібні рецептори.

The risk of anterior chamber angle closure is primarily determined by relationships between measurements of eyeball structures (eyeball length, anterior chamber depth, lens thickness). We propose a PF coefficient calculated from these relationships, which reliably predicts the risk of anterior chamber angle closure.

UDC 611.7:615.8]:378.1.096

The current legislation of Ukraine emphasizes the need for effective professional training of future specialists, including new specialties in Ukraine, which include physical therapy. In this work, a comparative analysis of the available methods was carried out in human anatomy. Surface anatomy includes superficial anatomy, which uses physical examination, palpation, determination of the skeleton topography of organs, and bony landmarks on the surface of the human body. One of the means of optimizing the educational process for first-year students of a medical university studying in the specialty 227 - "Therapy and rehabilitation" is the formation of positive motivation when studying the section of the locomotor system, the indicative meaning of its parts and targeting the practical application of the acquired knowledge, which consists in the ability to find and use in practice certain important bone milestones - landmarks that can be examined visually or by palpation. This work presents an example of the methodology of researching bony landmarks of the body surface, in particular, the axial skeleton. It was determined that a consistent approach to the study of surface anatomy should be applied when training physical therapy specialists. The practical application of knowledge of bone landmarks on the surface of the human body is very important in the training of physical therapy specialists, as well as in the daily practice of a physiotherapist who assists patients with impaired functions of the locomotor system, as well as in complex polytraumas of the military state in Ukraine.

У чинному законодавстві України підкреслюється необхідність ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців, в тому числі нових спеціальностей в Україні, до яких відноситься фізична терапія. В даній роботі проведено порівняльний аналіз наявних методів прижиттєвої анатомії людини. До прижиттєвої анатомії відноситься поверхнева анатомія, при якій використовується фізичний огляд, пальпація, визначення скелетотопії органів і кісткових орієнтирів поверхні тіла людини. Одним із засобів оптимізації навчального процесу для студентів першого курсу медичного університету, які навчаються за спеціальністю 227 - «Терапія та реабілітація» є формування позитивної мотивації при вивченні розділу опорно-рухового апарату, орієнтувального значення його частин і націленість на практичне застосування набутих знань, яке полягає у вмінні знаходити та використовувати на практиці окремих важливих кісткових віх - орієнтирів, які можуть бути обстежені візуально, чи за допомогою пальпації.
В даній роботі наведено приклад методики дослідження кісткових орієнтирів поверхні тіла, зокрема осьового скелета. Визначено, що при підготовці спеціалістів з фізичної терапії має бути застосований послідовний підхід до вивчення поверхневої анатомії. Практичне застосування знань кісткових орієнтирів поверхні тіла людини є дуже важливим при підготовці фахівців з фізичної терапії, а також у щоденній практиці фізіотерапевта, який надає допомогу пацієнтам з порушеними функціями опорно-рухового апарату, а також при складних політравмах воєнного стану в Україні.

UDC 616.132.13:616-018.2:572.511.4]-055.1 

This study explores the correlation between the diameter of the ascending aortic with anthropometric parameters and age in Ukrainian men with Marfan syndrome. DICOM files from ECG-triggered contrast-enhanced computed tomography scans were used with measuring the diameters of the ascending aortic segments. Diameter of the aorta were measured at the levels of: aortic annulus, sinotubular junction, sinuses of Valsalva, at the level of pulmonary trunk bifurcation, before the brachiocephalic trunk and maximal ascending aortic diameter. Marfan syndrome diagnose was primarily established by the Ghent nosology. Statistical analyses, including Student’s t-test, Pearson’s linear correlation, and multiple regression, were conducted. The study found a direct correlation between height and
the diameter of the aorta at the sinotubular junction and an inverse correlation between height and the diameter of the high-ascending aortic. No significant correlations were found between the diameters of the ascending aortic and age, weight, body mass index or body surface area. The results suggest that in men with Marfan syndrome, the diameter of the ascending aortic at the sinotubular junction increases with height. In contrast, the high-ascending aortic diameter decreases, with other factors showing no significant impact

У статті досліджується кореляція між діаметром висхідної аорти та антропометричними параметрами та віком українських чоловіків із синдромом Марфана. Для вимірювання діаметра сегментів висхідної аорти використовувалися файли DICOM комп’ютерної томографії з контрастним підсиленям та ЕКГ-синхронізацією. Діаметр аорти вимірювали на рівнях: аортального кільця, синотубулярного з’єднання, пазух аорти (синусів Вальсальви), на рівні біфуркації легеневого стовбура, перед відходженням плечоголовного стовбура і максимального діаметра висхідної аорти. Діагноз синдрому Марфана встановлювався в першу чергу за нозологією Ghent. Проведені статистичні аналізи, включаючи t-критерій Стьюдента, лінійну кореляцію Пірсона та множинну регресію. За результатами дослідження втсановлено пряму кореляцію між довжиною тіла та діаметром аорти на рівні синотубулярного з’єднання та зворотню кореляцію між довжиною тіла та діаметром висхідної аорти перед відходженням плчоголовного стовбура. Не виявлено вірогідних кореляцій між діаметром висхідної аорти та віком, масою тіла, індексом маси тіла або площею поверхні тіла. Результати свідчать про те, що у чоловіків із синдромом Марфана діаметр висхідної аорти на рівні синотубулярного з’єднання збільшується з довжиною тіла. Натомість, діаметр висхідної аорти перед відходженням плечоголовного стовбура зменшується, а інші фактори не виявляють істотного впливу.