Інфекційні та респіраторні захворювання продовжують становити основне навантаження на потужності «Львівської обласної клінічної інфекційної лікарні». Хоча кількість пацієнтів із захворюваннями системи кровообігу є меншою, їхнє високе споживання ресурсів на одну особу вказує на специфічну зону для оптимізації ефективності. Збереження госпіталізацій через COVID-19 у 2025 році підкреслює необхідність продовження стратегій управління інфекційними захворюваннями та оцінки витрат.

UDC 616.5–002.36–085–036.2

Сучасний погляд на етіологію, патогенез, діягностику, лікування і профілактику бешихи, пошук ефективних методів профілактики рецидивів.

Вступ. Бешиха посідає чільне місце серед інфекційних хвороб шкіри та м’яких тканин, що становить значну загрозу для системи охорони здоров’я як в Україні, так і в усьому світі. Попри тривалу історію вивчення цієї недуги та наявність ефективних антибактерійних лікарських засобів, бешиха й досі характеризується високою частотою рецидивів, що суттєво погіршує якість життя пацієнтів і збільшує навантаження на медичні заклади. Саме тому пошук ефективних методів профілактики повторних загострень є одним із пріоритетних напрямів сучасних досліджень.

Мета. Систематизувати сучасні знання щодо етіології, патогенезу, діягностики, лікування і профілактики бешихи, а також окреслити шляхи й методи ефективної профілактики рецидивів.Матеріяли й методи. Проаналізовано наукові публікації, відібрані через пошук у базах PubMed, EMBASE, Cochrane Library, а також вивчено клінічні настанови професійних організацій, присвячені етіології, патогенезу, діягностиці, лікуванню й профілактиці бешихи та методам ефективної профілактики рецидивів.

Результати. Бешиха є поширеним інфекційним захворюванням шкіри та м’яких тканин у світі. Щороку реєструють близько 200 випадків на 100 000 населення. Утім ці показники суттєво різняться залежно від регіону та соціяльно-економічних умов. Лікування бешихи, особливо її рецидивів, стало складним завданням через зростання резистентности стрептококів до антибіотиків.

Висновки. Бешиха – найпоширеніша інфекційна хвороба шкіри та м’яких тканин із вираженою властивістю до рецидивування. Профілактика рецидивів – основний метод надання медичної допомоги пацієнтам, включає антибіотикопрофілактику пеніциліном, а також компресійні методи.

Основним висновком проведених досліджень є припущення, що відкриття антиретровірусних препаратів з новими механізмами дії, включаючи пригнічення Tat-мутації, може покращити результати лікування ВІЛ-інфекції та покращити якість життя людей, які живуть з ВІЛ.

В результаті проведених досліджень, встановлено, що у двох третин (69,9%) госпіталізованих пацієнтів із лептоспірозом, спостерігався тяжкий перебіг хвороби, у 10% випадків хвороба мала летальний наслідок. L. grippotyphosa втричі частіше спричиняла хворобу у пацієнтів із нетяжким перебігом порівняно з тими, хто помер від лептоспірозу.

УДК: 616-036: 001.891/.893.001.11]:616-08

Актуальність. Доказова медицина що базується на результатах рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях - як «золотому стандарті», потребує належного розуміння лікарями як теоретичних основ до їх інтерпретації, так і науково- методологічних підходів до їх імплементації результатів у клінічну практику.

Мета дослідження: Теоретично обґрунтувати концептуальні зсади рандомізованих клінічних досліджень як «золотого стандарту» доказової медицини та узагальнити науково-методологічні підходи до імплементації їх результатів у клінічну практику лікаря в умовах трансформації системи охорони здоров’я України.

Матеріали та методи. Виконанеодномоментне, оглядове, суцільне науково-теоретичне та прикладне дослідження, спрямоване на досягнення мети та завдань роботи. Матеріалами слугували сучасні наукові публікації, огляди, методичні рекомендації та дослідження (2019–2024 рр.), що відображають дизайн і результати РКД, а також підходи до їх інтеграції в клінічну практику та управлінські рішення.

Методологічну основу становили системний аналіз, порівняльний метод, синтез і узагальнення, структурно-логічний та системно-структурний аналіз, а також дедуктивний підхід із контент-аналізом на основі принципів системності, що відповідають галузі знань «I Охорона здоров’я та соціальне забезпечення»

Результати дослідження. Результати узагальнення наукових джерел підтвердили, що рандомізовані клінічні дослідження є «золотим стандартом» доказової медицини, оскільки забезпечують найвищий рівень достовірності оцінки ефективності та безпеки медичних втручань і формують основу клінічних рекомендацій. Встановлено, що застосування моделі PICO для формулювання клінічного запитання підвищує чіткість визначення пацієнта, втручання, порівняння та результату, що оптимізує подальший пошук і аналіз доказів. Доведено, що використання стандартизованих алгоритмів пошуку в електронних базах даних забезпечує відбір високоякісних досліджень, підвищує точність результатів і зменшує вплив суб’єктивності. Окремо відзначено, що імплементація отриманих доказів у клінічну практику є ключовим чинником підвищення якості медичної допомоги та стандартизації лікувально-діагностичних рішень.

Висновки. Доказова медицина виступає ключовою методологічною основою сучасної клінічної практики, що інтегрує результати досліджень найвищого рівня доказовості з клінічним досвідом лікаря та індивідуальними особливостями пацієнта, забезпечуючи оптимізацію лікувально-діагностичних стратегій і підвищення ефективності вторинної профілактики захворювань. Доведено, що впровадження алгоритмізованого підходу до пошуку, критичної оцінки та узагальнення наукових доказів у клінічну практику сприяє підвищенню якості медичних рішень, їх наукової обґрунтованості, відтворюваності та стандартизації.

Ключові слова: доказова медицина; рандомізовані контрольовані клінічні дослідження; лікар-клініцист; показники ефективності; клінічне запитання; PICO; алгоритм; міжнародні ресурси доказової медицини; імплементація доказів; клінічна практика.

Orest Chemeris, Vasyl’ Ruden’. Randomized Controlled Clinical Trials: Conceptual Foundations and Scientific-Methodological Approaches to Evidence Translation into Clinical Practice

Relevance. Evidence-based medicine, grounded in the findings of randomised controlled clinical trials as the “gold standard”, necessitates a thorough understanding among physicians not only of its theoretical foundations for the interpretation of evidence, but also of the scientific and methodological approaches required for the translation and implementation of research findings into clinical practice.

Aim of the study. To provide a theoretical substantiation of the conceptual foundations of randomised clinical trials as the “gold standard” of evidence-based medicine and to synthesise scientific and methodological approaches to the implementation of their findings into physicians’ clinical practice in the context of the ongoing transformation of the healthcare system in Ukraine.

Materials and Methods. A cross-sectional, descriptive, comprehensive theoretical and applied study was conducted to achieve the aim and objectives of the research. The study materials included contemporary scientific publications, reviews, methodological guidelines, and research studies (2019–2024) addressing the design and outcomes of randomised controlled trials, as well as approaches to their integration into clinical practice and managerial decision-making.

The methodological framework was based on systems analysis, comparative analysis, synthesis and generalisation, structural-logical and system-structural analysis, as well as a deductive approach combined with content analysis grounded in the principles of systems thinking, in accordance with the field of knowledge “I Healthcare and Social Welfare”.

Results. The synthesis of scientific sources confirmed that randomised clinical trials represent the “gold standard” of evidence-based medicine, as they provide the highest level of reliability in assessing the effectiveness and safety of medical interventions and form the basis of clinical guidelines. It was established that the use of the PICO framework for formulating clinical questions improves the clarity in defining the patient, intervention, comparison, and outcome, thereby optimising subsequent evidence search and appraisal. It was demonstrated that the application of standardised search algorithms in electronic databases ensures the selection of high-quality studies, increases the accuracy of findings, and reduces the influence of subjectivity. It was further emphasised that the implementation of evidence into clinical practice is a key determinant of improving the quality of healthcare delivery and standardising diagnostic and therapeutic decision-making.

Conclusions. Evidence-based medicine serves as a key methodological foundation of contemporary clinical practice, integrating findings from the highest levels of evidence with clinicians’ expertise and patients’ individual characteristics, thereby ensuring the optimisation of diagnostic and therapeutic strategies and improving the effectiveness of secondary disease prevention. It has been demonstrated that the implementation of an algorithm-based approach to searching, critically appraising, and synthesising scientific evidence in clinical practice contributes to improved quality of medical decision-making, as well as its scientific validity, reproducibility, and standardisation.

Keywords: evidence-based medicine; randomised controlled clinical trials; clinician; effectiveness indicators; clinical question; PICO; algorithm; international evidence-based medicine resources; evidence implementation; clinical practice.