УДК 616.612

Мета дослідження — провести регресійний аналіз факторів ризику серцево-судинних захворювань та стану коронарних судин у пацієнтів з ішемічною хворобою серця в поєднанні з тривожно-депресивними розладами. Матеріал і методи. Для досягнення поставленої мети було проведено дослідження серед 90 пацієнтів. Вік пацієнтів коливався від 36 до 83 років, середній вік становив 58,7±17,2 року. Чоловіків було 56,6%, жінок — 43,4% серед опитуваних. Комплексне обстеження включало в себе збір скарг, даних анамнезу захворювання та життя, аналіз основних факторів ризику серцево-судинних захворювань (вік, рівень холестерину, глюкози, артеріального тиску, індекс маси тіла (ІМТ), спадковість, гіподинамія, куріння), професії, проведення коронароангіографії й опитування за госпітальною шкалою тривоги та депресії HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale).

Результати. Проведено мультифакторний аналіз 16 ознак, серед яких 11 факторів ризику серцево-судинних захворювань та 5 показників, що відображають стан коронарних судин. Відомо, що значення й ступінь сили кожного з чинників відрізняються щодо наявності депресії та тривоги в пацієнтів з ІХС. Аналізуючи дані регресійного аналізу щодо наявності депресивного стану, отримано чотири незалежні ознаки: вік понад 60 років, гіподинамія, ІМТ (>30), трисудинне ураження коронарних артерій. При поєднанні зазначених ознак отримано результати, які є статистично достовірними (р<0,05) щодо підвищеного ризику серцево-судинних захворювань і депресивних розладів. Опрацьовуючи результати регресійного аналізу щодо наявності тривожного стану, нами отримано такі чотири незалежні ознаки: спадковість, «slow flow» феномен (сповільнення коронарного кровотоку), одно- та двосудинне ураження коронарних артерій, що є статистично достовірними (р<0,05). Тобто, у пацієнтів з ІХС у поєднанні із тривогою існує сильний прямий зв’язок зі спадковістю та наявністю сповільнення кровотоку, згідно з даними коронароангіографії, а також одно- чи двосудинним ураженням коронарних артерій.

Висновки:

1. Високий рівень депресії достовірно пов’язаний із віком понад 60 років, гіподинамією, ІМТ (>30) і трисудинним ураженням коронарних артерій, тоді як високий рівень тривоги — зі спадковістю, «slow flow» феноменом, одно- та двосудинним ураженням коронарних артерій.
2. Тісний взаємозв’язок між факторами ризику ІХС, психічним здоров’ям і станом коронарних судин у виникненні її ускладнень зумовлює застосування комплексного підходу до лікування, включаючи медикаментозну терапію, спрямовану на психокорекцію.

Ключові слова: серцево-судинні захворювання, ішемічна хвороба серця, фактори ризику, тривожні розлади, депресивні розлади, стан коронарного русла.

Abstract. The aim of the study. To conduct a regression analysis of risk factors for cardiovascular diseases and the state of coronary vessels in patients with coronary heart disease in combination with anxiety-depressive disorders. Material and methods. To achieve the goal, a study was conducted among 90 patients. The age of the patients ranged from 36 to 83, the average age was 58.7±17.2 years. 56.6% of respondents were men, 43.4% were women. A comprehensive examination included the collection of complaints, data on the history of the disease and life, analysis of the main risk factors for cardiovascular diseases (age, cholesterol, glucose, blood pressure, body mass index (BMI), heredity, hypodynamia, smoking), professions, data coronary angiography and hospital anxiety and depression scale HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale).

Results. In search of an answer, we conducted a multifactorial analysis of 16 signs, among them 11 risk factors for cardiovascular diseases and 5 indicators reflecting the state of coronary vessels. It is known that the value and degree of strength of each of the factors differ in relation to the presence of depression and anxiety in patients with coronary artery disease. Analyzing the regression analysis data on the presence of a depressive state, four independent signs were obtained: age over 60 years, hypodynamia, BMI (more than 30), three-vessel coronary artery disease. When combining the above-mentioned signs, results were obtained that are statistically reliable (p<0.05) in relation to cardiovascular diseases and depressive disorders. Working out the results of the regression analysis regarding the presence of anxiety, the following four independent signs were obtained: heredity, «slow flow» phenomenon (slowing down of coronary blood flow), one- and two-vessel damage of coronary arteries, which are statistically significant (p<0.05) . That is, in patients with coronary heart disease in combination with anxiety, there is a strong direct relationship with heredity and the presence of blood flow slowing, according to coronary angiography data, as well as one- or two-vessel coronary artery disease. Conclusions: 1. A high level of depression is reliably associated with age over 60, hypodynamia, BMI (over 30) and three-vessel coronary artery disease, while high anxiety is associated with heredity, «slow-flow» phenomenon, single- and two-vessel coronary artery disease. 2. The close relationship between the risk factors of CVD, mental health and the state of coronary vessels in the occurrence of its complications requires the use of a complex approach to treatment, including drug therapy aimed at psychocorrection.

Keywords: сardiovascular diseases, ischemic heart disease, risk factors, anxiety disorders, depressive disorders, coronary

artery disease.

УДК: 616.12-008.331.1:616-018.2]-036-06-07

Коморбідність — це співіснування патогенетично або генетично взаємопов’язаних двох або більше захворювань в одного пацієнта. З кожним роком збільшується кількість хворих із коморбідними ураженнями, які погіршують перебіг основної хвороби або призводять до її хронізації, є причиною інвалідизації та передчасної смерті. Яскравим прикладом поєднаних станів може бути наявність у пацієнта з АГ цукрового діабету, ІХС, хронічного обструктивного захворювання легень, дисплазії сполучної тканини (ДСТ). ДСТ — це генетично детерміновані стани, які характеризуються дефектами волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини (СТ), що призводять до порушення формування органів і систем, мають прогредієнтний перебіг та визначають особливості асоційованої патології.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини, особливості клінічного перебігу, ускладнення,

діагностика.

Abstract. Comorbidity is the coexistence of two or more pathogenetically or genetically related diseases in one patient. Every year, the number of patients with comorbid lesions that worsen the course of the main disease or lead to its chronicity, cause disability and premature death, is increasing. A vivid example of combined conditions can be the presence of diabetes mellitus, coronary heart disease, chronic obstructive pulmonary disease, connective tissue dysplasia (СTD) in a patient with hypertension. CTD are genetically determined conditions characterized by defects of fibrous structures and the main substance of connective tissue (CT), which lead to a violation of the formation of organs and systems, have a progressive course and determine the features of the associated pathology.

Keywords: arterial hypertension, connective tissue dysplasia, features of the clinical course, complications, diagnosis.

УДК: 616.12-008.331.1-
06:616.988:578.834-036.1:577.112.38

Мета дослідження: дослідити рівень L-аргініну та активність аргінази в пацієнтів з артеріальною гіпертензією і коронавірусною хворобою.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 50 пацієнтів з АГ, яких було розподілено на дві групи: група 1 - 24 особи з АГ (стадія І-ІІІ, ступінь 1-3); група 2 - 26 осіб з АГ (стадія І-ІІІ, ступінь 1-3), COVID-19 та інтерстиційним ураженням легень. Усі пацієнти були обстежені за допомогою загальноприйнятих сучасних інформативних методів дослідження. Також усім хворим визначали вміст L-аргініну та активність аргінази в сироватці крові.

Результати дослідження. Виявлено достовірні відмінності в рівнях L-аргініну в сироватці крові пацієнтів з АГ (79,36±3,69 мкмоль/л) порівняно з оказниками L-аргініну у хворих на АГ та COVID-19 (66,09±2,89 мкмоль/л). Водночас серед пацієнтів з АГ і COVID-19 активність аргінази була достовірно вищою (10,48±0,41 мкмоль/хв×мг), ніж у групі з АГ (8,82±0,40 мкмоль/хв×мг).

Висновки. Перебіг АГ за наявності COVID-19 супроводжується зниженням показників L-аргініну на тлі достовірного зростання активності аргінази.

Ключові слова: L-аргінін, аргіназа, артеріальна гіпертензія, COVID-19.

The aim of the study: to investigate L-arginine levels and arginase activity in patients with arterial hypertension and coronavirus disease.

Material and methods. 50 patients with AH, who were divided into two groups, were examined: group 1 — 24 persons with AH (stage I-III, grade 1-3); group 2 — 26 people with AH (stage I-III, grade 1-3), COVID-19 and interstitial lung disease. Common modern informative research methods were used to examine the patients. In addition, the content of L-arginine and the activity of arginase in blood serum were determined for all patients.

Results. Essential differences in the levels of L-arginine in the blood serum of patients with AH (79.36±3.69 μmol/l) compared to L-arginine measurements in patients with AH and COVID-19 (66.09±2.89 μmol/l) were found. Simultaneously, among patients with AH and COVID-19, arginase activity was significantly higher (10.48±0.41 μmol/min×mg) than in the group with AH (8.82±0.40 μmol/min×mg).

Conclusions. The course of AH in the presence of COVID-19 is accompanied by a decrease in L-arginine against a reliable increase in arginase activity.

Keywords: L-arginine, arginase, arterial hypertension, COVID-19.

У статті наведено результати клінічного дослідження ефективності впливу цитопротективного препарату кверцетину у складі комбінованої антигіпертензивної терапії на показники ендотеліальної функції та добового профілю АТ. При застосуванні кверцетину з базисною терапією раміприл/амлодипіном у пацієнтів з АГ ІІ стадії 2–3 ступенів спостерігалось більш виражене зниження систолічного та діастолічного АТ та інших показників ДМАТ, відзначається достовірне зниження рівнів молекул адгезії судинного ендотелію (s-VCAM), молекул міжклітинної адгезії I типу (s-ICAM-1), ендотеліну-1 (ЕТ-1), ІЛ-1, ІЛ-6, TNF-a, що забезпечує зменшення проявів ЕД та сприяє кращому контролю всіх показників АТ і нормалізації добового профілю АТ.

Мета дослідження: провести порівняльну оцінку динаміки показників добового моніторування артеріального тиску та рівня цитокінів у хворих на АГ залежно від застосування в лікуванні кверцетину.

Матеріали та методи. Обстежено 120 хворих на АГ ІІ стадії 2–3 ступенів (66 жінки та 54 чоловіків). Хворі були розподілені на 2 групи: І група (основна) – 58 хворих, які крім базисної терапії, отримували кверцетин (Корвітин®), середній вік 57,87±13,6 років; ІІ група (група порівняння) – 62 хворих, які отримували лише базисну антигіпертензивну терапію, середній вік 59,09±12,47 років. Базисна терапія передбачала використання комбінованого антигіпертензивного засобу раміприл/амлодипін в індивідуально підібраних дозах (5/5; 5/10; 10/5; 10/10 мг). У перший день госпіталізації та на 14 день проводили ДМАТ, визначали концентрацію молекул адгезії судинного ендотелію (s-VCAM), молекул міжклітинної адгезії I типу (s-ICAM-1), рівень ендотеліну-1, ІЛ-1, ІЛ-6, TNF-a, як показників ендотеліальної  функції.

Результати. Наприкінці 14-денного терміну лікування виявлено суттєве зниження рівнів АТ в групі кверцетину (I група). Зокрема, добовий САТ знизився до цільових значень у 30 (83,3%) хворих. При цьому середній рівень CАТ знизився на 38,02±0,98 мм рт.cт. (24,28%) до 117,58±0,68 мм.рт.ст., p<0,001; середньоденний САТ - на 35,24±1,49 мм рт.cт.  (22,16%), до 123,45±0,61 мм.рт.ст., p<0,05; середньонічний САТ - на 39,56±1,18 мм рт.cт. (25,82%), до 113,83±0,76 мм.рт.ст., р<0,05; добовий ДАТ – на 38,02±1,05 мм рт.cт. (28,86%) до 69,02±0,73 мм рт.ст., p<0,0001; середньоденний ДАТ – на 28,08±1,44 мм рт.cт. (39,91%) до 74,19±1,19 мм.рт.ст., p<0,001; середньонічний ДАТ - на 29,39±1,19 мм рт.cт. (31,07%) до 64,95±0,74 мм.рт.ст., p<0,01. У II групі досягнути цільового добового САТ вдалось у меншої частки хворих - у 22 (70,9%) осіб. Відмічалось зниження середньодобового САТ на 26,22±1,52 мм рт.cт. (17,07%) до 131,6±1,33 мм рт.ст., р<0,052, середньоденного САТ - на 30,8±1,71 мм рт.cт. (18,71%) до 133,11±1,29 мм.рт.ст., p<0,05, середньонічого САТ - на 34,55±1,52 мм рт.cт. (23,72%) до 116,9±1,28 мм.рт.ст., р<0,05; добового ДАТ - на 16,42±1,05 мм рт.cт. (16,6%) до 82,17±0,89 мм рт. ст., р<0,05.

І групі зареєстровано достовірне (р<0,05) зниження показників «навантаження тиском»: ІЧ САТ – на 50,76±1,30 мм рт.cт. (74,84%) до 17,04±0,43 мм рт. ст., р<0,0001; ІЧ ДАТ – на 48,71±0,96 мм рт.cт. (75,23%) до 15,96±0,46 мм рт. ст., р<0,0001. У II групі відзначали менш виражене зниження ІЧ САТ - на 37,61±1,13 мм рт.cт. (54,74%) до 31,09±1,35 мм рт. ст., р<0,05 та ІЧ ДАТ - на 35,9±1,85 мм рт.cт. (54,9%) до 29,4±1,85 мм рт. ст., р<0,01.

На початку дослідження у понад 56,8% хворих I групи спостерігали диспропорційний добовий ритм. Після лікування диспропорційний добовий ритм спостерігався  у 5,17% хворих. Водночас, у II групі диспропорційний добовий ритм до лікування спостерігали у 64,5% хворих, після лікування - у 29,03%.

Впродовж часу спостереження відмічалося достовірне зниження концентрації розчинних форм адгезивних молекул ендотелію судинної стінки (s-ICAM-1, sVCAM) у двох групах хворих. У I групі хворих, які додатково  отримували кверцетин, рівень ICAM-1 достовірно знизився на 19,8% (p<0,05) і становив 354,09±18,17 нг/мл до лікування та 383,76±12,13 нг/мл після лікування. У групі стандартної базисної терапії відмічалося зниження рівня ICAM-1 на 16,0% (з 335,6±19,36 нг/мл до 281,59±14,61, р˂0,05). Динаміка рівня sVCAM в I групі хворих характеризується достовірним зниженням показника на 17,9% (з 1117,50±47,92 до 916,95±36,16, р˂0,001). У II групі  реєструвалося менш значуще зниження рівня sVCAM на 12,9% (977,83±44,67 до 851,51±38,17,р˂0,001). У I групi хворих рiвень ІЛ-1 знизився в обох групах хворих, однак у I групі - на 13,4% (5,34±0,25 до 4,62±0,20, р<0,005), у II - лише на 8,4% (від 4,4±0,24 до 4,03±0,20, р<0,05). Рівні TNF-a та ЕТ-1 достовірно зменшились у групі кверцетину відповідно на 20,1% (з 7,71±0,27 до 6,16±0,27, р<0,005) та  17,7% (з 2,54±0,20 до2,09±0,14, р<0,005), в той час, як в II групі динаміка цих показників була недостовірною, TNF-a зменшився - на 5,5%, (з 6,28±0,31 до5,93±0,29), ЕТ-1 - на 8,5%, (з 2,92±0,19 до 2,67±0,16).

Встановлено достовірний, прямий, середньої сили зв’язок між середньодобовим рівнем САТ та показником рівня ІЛ-1 (г=0,313, p<0,012); ІЛ-6 (г=0,317, p=<0.015); TNF-a (г=0,307, p=<0,019) та прямий, сильний зв’язок середньодобового САТ та рівнем загального холестерину (г=503,2, p<0,0001); виявлено достовірний, прямий, середньої сили (г=303,6, p=<0,013) зв’язок між сер.ніч.САТ та рівнем ендотелін-1 та прямий, cильний кореляційний зв’язок між сер.ніч.ДАТ та концентрацією VCAM (г=403,5, p<0,0001), ICAM-1 (г=324,1, p<0,013).

ВИСНОВОК.

1. При застосуванні кверцетину з базисною терапією раміприл/амлодипіном у пацієнтів з АГ ІІ стадії 2–3 ступенів спостерігалось більш виражене зниження систолічного та діастолічного АТ та інших показників ДМАТ, збільшення частки осіб з профілем “dipper” за рахунок зменшення кількості пацієнтів із недостатнім зниженням нічного тиску, надмірним зниженням нічного тиску та стійким підвищенням нічного АТ.
2. Додаткове призначення кверцетину сприяє ефективнішій корекції показників ендотеліальної дисфункції (ЕД), зокрема достовірному зниженню рівнів молекул адгезії судинного ендотелію (s-VCAM), молекул міжклітинної адгезії I типу (s-ICAM-1), ендотеліну-1 (ЕТ-1), ІЛ-1, ІЛ-6, TNF-a. При застосуванні базисної терапії зміни показників рівня ІЛ-1, ЕТ-1 були недостовірні.
3. Кореляційний аналіз свідчить про тісні взаємозв’язки зниження основних показників ДМАТ внаслідок зниження концентрації цитокінів, які характеризують стан ЕД та системного запалення.
4. Таким чином, застосування кверцетину достовірно знижує рівні цитокінів, що забезпечує зменшення проявів ЕД та сприяє кращому контролю всіх показників АТ і нормалізації добового профілю АТ.

 Ключові слова: адгезивні молекули ендотелію судинної стінки (s-ICAM-1, sVCAM), ендотелін-1, ІЛ-1, ІЛ-6, TNF-a, артеріальна гіпертензія, добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ), раміприл/амлодипін, кверцетин.

The article presents the results of a clinical study of the effectiveness of the cytoprotective drug quercetin as a part of combined antihypertensive therapy affecting indicators of endothelial function and 24-hour blood pressure monitoring.the use of quercetin with the basic therapy of ramipril/amlodipine in patients with hypertension of the II stage of 2–3 degrees, a more pronounced decrease in systolic and diastolic blood pressure and other DMAT indicators was observed, a significant decrease in the levels of vascular endothelial adhesion molecules (s-VCAM), type I intercellular adhesion molecules was noted (s-ICAM-1), endothelin-1 (ET-1), IL-1, IL-6, TNF-a, which provides a reduction in ED manifestations and contributes to better control of all blood pressure indicators and normalization of the daily blood pressure profile.The aim of the study: to conduct a comparative assessment of changes in 24-hour blood pressure monitoring (BPM) and cytokine levels in patients with hypertension, depending on the use of quercetin in treatment.Materials and methods. 120 patients with stage II hypertension of 2–3 degrees (66 female and 54 male) were examined. Patients were divided into 2 groups: Group I (study) – 58 patients who took quercetin (Corvitin®) in addition to basic therapy, mean age 57.87±13.6 years; II group (comparison) – 62 patients who underwent only basic antihypertensive therapy, mean age 59.09±12.47 years. Basic therapy involved the administration of the combined antihypertensive agent Ramipril/Amlodipine in individually adjusted doses (5/5; 5/10; 10/5; 10/10 mg). On the first day and the 14th day of hospitalization, 24-hour BPM was performed, the concentration of soluble vascular cell adhesion molecules (s-VCAM), soluble intercellular adhesion molecules 1 (s-ICAM-1), the level of endothelin-1, IL-1, IL-6, TNF-a were determined as indicators of endothelial function.The results. At the end of the 14-day treatment period, a significant decrease in blood pressure levels was found in the quercetin group (group I). In particular, 24-hour SBP decreased to target values ​​in 30 (83.3%) patients. At the same time, the mean level of SBP decreased by 38.02±0.98 mmHg (24.28%) to 117.58±0.68 mmHg, p<0.001; mean diurnal SBP – by 35.24±1.49 mmHg (22.16%) to 123.45±0.61 mmHg, p<0.05; mean nocturnal SBP – by 39.56±1.18 mmHg (25.82%) to 113.83±0.76 mmHg, p<0.05; 24-hour DBP – by 38.02±1.05 mmHg (28.86%) to 69.02±0.73 mm Hg, p<0.0001; mean diurnal DBP – by 28.08±1.44 mmHg (39.91%) to 74.19±1.19 mmHg, p<0.001; mean nocturnal DBP – by 29.39±1.19 mmHg (31.07%) to 64.95±0.74 mmHg, p<0.01. In the II group, the target 24-hour SBP was achieved in a smaller group of patients – 22 (70.9%) people. There was a decrease in mean 24-hour SBP by 26.22±1.52 mmHg. (17.07%) to 131.6±1.33 mmHg, p<0.052, mean diurnal SBP – by 30.8±1.71 mmHg (18.71%) to 133.11±1.29 mmHg, p<0.05, mean nocturnal SBP – by 34.55±1.52 mmHg (23.72%) to 116.9±1.28 mmHg, p<0.05; daily DBP – by 16.42±1.05 mmHg (16.6%) to 82.17±0.89 mmHg, p<0.05.

In the first group, a pronounced (p<0.05) decrease in "pressure load" indicators was registered: SBP load – by 50.76±1.30 mmHg (74.84%) to 17.04±0.43 mmHg, p<0.0001; DBP load – by 48.71±0.96 mmHg (75.23%) to 15.96±0.46 mmHg, p<0.0001. In the II group, a less pronounced decrease in SBP load was noted – by 37.61±1.13 mmHg (54.74%) to 31.09±1.35 mmHg, p<0.05 and DBP load – by 35.9±1.85 mmHg (54.9%) to 29.4±1.85 mmHg, p<0.01.

At the beginning of the study, more than 56.8% of the I group patients had a disproportionate daily rhythm. After treatment, a disproportionate daily rhythm was observed in 5.17% of patients. At the same time, a disproportionate daily rhythm was observed in 64.5% of the II group patients before treatment, and in 29.03% after treatment.

During the observation period, a significant decrease in the concentration of soluble forms of adhesive molecules of the vascular endothelium (s-ICAM-1, sVCAM) was noted in two groups of patients. The level of ICAM-1 significantly decreased by 19.8% (p<0.05) in the I group of patients who additionally took quercetin accounting for 354.09±18.17 ng/ml before treatment and 383.76±12.13 ng/ml after treatment. A decrease in the ICAM-1 level by 16.0% was noted in the group of standard basic therapy (from 335.6±19.36 ng/ml to 281.59±14.61, p˂0.05). The changes in the sVCAM level in the I group of patients are characterized by a significant decrease of the indicator by 17.9% (from 1117.50±47.92 to 916.95±36.16, p˂0.001). In group II, a less significant decrease in the sVCAM level by 12.9% was registered (977.83±44.67 to 851.51±38.17, p˂0.001). The IL-1 level decreased in both groups of patients, however, by 13.4% in the I group (5.34±0.25 to 4.62±0.20, p<0.005), only by 8.4% in the II group (from 4.4±0.24 to 4.03±0.20, p<0.05). TNF-a and ET-1 levels significantly decreased in the quercetin group by 20.1% (from 7.71±0.27 to 6.16±0.27, p<0.005) and 17.7% (from 2.54±0.20 to 2.09±0.14, p<0.005), while the changes in these indicators were insignificant in II group, TNF-a decreased – by 5.5%, (from 6.28±0.31 to 5.93±0.29), ET-1 – by 8.5%, (from 2.92±0.19 to 2.67±0.16).

A significant, direct, medium correlation was established between the mean daily SBP level and the IL-1 level indicator (r=0.313, p<0.012); IL-6 (r=0.317, p=<0.015); TNF-a (r=0.307, p=<0.019) and a direct, strong correlation between mean daily SBP and the total cholesterol level (r=503.2, p<0.0001); a significant, direct, medium (r=303.6, p=<0.013) correlation between mean nocturnal SBP and the endothelin-1 level and a direct, strong correlation between mean nocturnal DBP and VCAM (r=403.5, p<0.0001), ICAM-1 (r=324.1, p<0.013) concentrations were found.

CONCLUSION.

1. During the administration of quercetin along with the standard basic therapy with the combination of Ramipril/Amlodipine in patients with stage II hypertension of 2-3 degrees of severity, more pronounced significant positive changes in the major indicators of 24-hour BPM were observed, an increase in the ratio of people with a “dipper” profile due to a decrease in the number of patients with an insufficient decrease in nocturnal BP, an excessive decrease in nocturnal BP or its persistent increase.
2. The additional administration of quercetin contributes to the more effective correction of endothelial dysfunction indicators: it significantly reduces the levels of soluble vascular cell adhesion molecules (s-VCAM), and soluble intercellular adhesion molecules 1 (s-ICAM-1), ET-1, IL-1, IL-6, TNF-a. During the administration of basic therapy, changes in IL-1 and ET-1 levels were less pronounced and insignificant.
3. Correlation analysis shows the close relationship between a decrease in the major indicators of 24-hour BPM and a decrease in the concentration of the cytokines, which characterize the state of endothelial dysfunction and systemic inflammation.

Keywords: adhesion molecules (s-ICAM-1, sVCAM), endothelin-1, IL-1, IL-6, TNF-a, hypertension, 24-hour blood pressure monitoring (24-hour BPM), Ramipril/Amlodipine, quercetin.

УДК 616.12-008.331.1.085.274/.275

Артеріальна гіпертензія (АГ) та пов’язані з нею ускладнення залишаються однією з основних проблем сучасної медицини. Це зумовлено такими факторами: значним поширенням АГ; труднощами профілактики та діагностики ранніх стадій АГ; наявністю існування великої кількості ефективних засобів для зниження артеріального тиску (АТ); наявністю перешкод у досягненні цільового АТ, що зумовлені низькою прихильністю до лікуванн; побічними ефектами антигіпертензивних лікарських засобів та існуванням факторів навколишнього середовища, які потенціюють підвищення АТ. Разове вимірювання артеріального тиску (АТ) не завжди відображає справжні показники артеріального тиску. Амбулаторне добове моніторування АТ (ДМАТ) в умовах звичайної життєдіяльності людини допомагає покращити якість діагностики і правильно визначити необхідність і тактику лікування, допомагає виявляти помилково-негативні випадки.
          При сучасних підходах до лікування, антигіпертензивна терапія здатна забезпечити підтримку адекватного рівня артеріального тиску протягом 24 годин. При цьому ДМАТ важливий, як метод скринінгу ефективності антигіпертензивної терапії.

Мета дослідження. Оцінити вплив метаболічної терапії на показники артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію та покращити ефективність лікування при застосуванні з комбінованою антигіпертензивною терапією (раміприл/амлодипін) на основі даних добового моніторингу арртеріального тиску та рівня ендотелін-1, як маркера ендотеліальної дисфункції.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 67 хворих (44 жінки та 23 чоловіків) на АГ ІІ - III ступеню. Середня тривалість АГ становила 8,1±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ (САТ) – 146,3 ± 3,5 мм рт.ст., діастолічного АТ (ДАТ) – 94,6 ± 2,6мм рт.ст.

Хворі були розподілені на 2 групи: І група (основна) – 36 хворих, які крім базисної терапії, отримували кверцетин; ІІ група (порівняння) – 31 хворих, які отримували лише базисну антигіпертензивну терапію. Дослідження проводили двіччі: при  поступленні хворого в стаціонар та в день виписки зі стаціонару (на 10 день стаціонарного лікування).

          Застосування комбінації раміприл/амлодипін (Хартил АМ) призначалась з титрацією дози залежно від вихідних рівнів АТ, добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Обстеження хворих проводили згідно розробленого нами протоколу: об’єктивний огляд, лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, коагулограма: протромбіновий час (ПЧ), протромбіновий індекс (ПІ) та загальний фібриноген (ЗФ); ліпідограма, визначення С-реактивного протеїну (СРП), ендотелину-1), інструментальні методи обстеження (ЕКГ, ехоКГ, ДМАТ, УЗД внутрішніх органів та судин нижніх кінцівок, УЗ дуплексне обстеження сонних), консультації офтальмолога, невропатолога.

Результати. В результаті проведеного дослідження в хворих на АГ ІІ – ІІІ ступеню серед яких було 44 жінки та 23 чоловіків. Середня тривалість АГ становила 8,1±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ (САТ) – 146,3 ± 3,5 мм рт.ст., діастолічного АТ (ДАТ) – 94,6 ± 2,6 мм рт.ст., встановлено, що cередньодобовий САТ у хворих, що отримували додатково метаболічну терапії разом з раміприл/амлодипіном знизився на 18,1% та 19,9%. У хворих, які отримували лише базову терапію спостерігалось зниження середньодобового САТ на 8,2%, ДАТ на 10,5%. Також отримано дані достовірного зниження ЧСС, ПАТ д., ІЧ САТ,  ІЧ ДАТ .

Висновки. Таким чином, включення до терапевтичного комплексу кверцетину у пацієнтів з АГ підвищує ефективність антигіпертензивної терапії, сприятливо впливає на показники добового моніторингу АТ, а також зменшує вміст ендотеліну-1 чим покращує функціональний стан ендотелію та проявляє виражену антиоксидантну дію.

 Ключові слова: артеріальна гіпертензія, добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ), раміприл/амлодипін, метаболічна терапія.

The article presents the results of a clinical study of the effectiveness of the cytoprotective drug quercetin in the treatment of hypertension with the combined antihypertensive agent Ramipril/Amlodipine and its effect on the changes in blood pressure according to 24-hour BPM and endothelin-1.

The aim of the study. To evaluate the effect of quercetin on the effectiveness of antihypertensive therapy in patients with stage 2 hypertension of 2-3 degrees based on the data of 24-hour blood pressure monitoring and the changes of endothelin-1 levels as an endothelial dysfunction marker.

Materials and methods. 67 patients with stage 2 hypertension of 2-3 degrees (44 female and 23 male) were examined. Patients were divided into 2 groups: Group I (study) – 36 patients who took quercetin (Corvitin®) in addition to basic therapy, mean age 60.7±13.6 years; Group II (comparison) – 31 patients who underwent only basic antihypertensive therapy, mean age 59.9±14.6 years. Basic therapy involved the administration of the combined antihypertensive agent Ramipril/Amlodipine in individually adjusted doses: 5/5; 5/10; 10/5; 10/10, depending on the blood pressure of each patient. 24-hour BPM was performed and the endothelin-1 level was determined on admission and the 14th day.

Results. At the end of the 14-day treatment period, in the settings of additional quercetin administration, the best indicators of achieving the target SBP values ​​were found in 30 (83.3%) patients (group I). When only basic antihypertensive therapy was administered (group II), 22 (70.9%) patients reached the target SBP level. In group I, the mean daily levels of SBP and DBP decreased by 18.1% and 19.9%, in group II – by 8.2% and 10.5%, respectively. Moreover in group I, there was a significant decrease in the mean diurnal SBP by 20.61% (p<0.001) and the mean nocturnal SBP by 15.7% (p<0.001), the mean diurnal DBP by 16.2% (p<0.01) and the mean nocturnal DBP by 16.8% (p<0.01), and a more pronounced (p<0.01) decrease in the indicators of "pressure load", namely, SBP load – by 67%, DBP load – by 72.6% was detected compared to group II, where the decrease of SBP load by 57% and DBP load by 54% was found. Group I showed an increase in the number of patients with a normal daily SBP index (dipper) by 58.3%, group II managed to achieve normalization of dipping SBP by 48%, dipping DBP by 23.3% and 17%, respectively. The use of quercetin has a positive effect on endothelial function: a significant decrease in ET-1 by 21.4% (2.8±0.12 pg/ml; 2.2±0.1 pg/ml, p<0.001**) in group I. In group II, there was a less pronounced decrease in this indicator – by 10.3% (2.71±0.2 pg/ml, 2.07±0.1 pg/ml, p<0.05*). Improving the endothelial state contributes to better control of all blood pressure indicators.

Conclusion. The administration of quercetin in patients with stage 2 hypertension of 2-3 degrees combined with the basic therapy using Ramipril/Amlodipine leads to more pronounced positive changes in the major indicators of 24-hour BPM (normalization of SBP, DBP, load, dipper) primarily due to increased endothelial vasodilator activity indicating a significant decrease in the ET-1 level in the group of additional cytoprotective therapy.

Keywords: arterial hypertension, 24-hour blood pressure monitoring (BPM), endothelin-1, Ramipril/Amlodipine, quercetin.