Життя людини неможливе без води. За даними центрів контролю та профілактики хвороб, наявність якісного водозабезпечення, санітарії та гігієни можуть запобігти приблизно 9% глобальних захворювань і 6% глобальних смертей. У цілому світі близько 2,2 млрд. людей позбавлені доступу до безпечної питної води. Більшість із них живе в уразливих регіонах світу, де часто відбуваються як громадянські, так і військові конфлікти.

За цих умов водні ресурси дедалі частіше стають мішенями нападів або самі використовуються як засоби ведення війни. У збройних конфліктах вода та водні об’єкти можуть виступати тригером (вода є ключовою причиною конфлікту, коли виникає суперечка за контроль над водним об’єктом або коли економічний та фізичний доступ до води пов'язаний із насильством); зброєю (водні об’єкти) використовуються як інструмент у насильницькому конфлікті) або жертвою (забруднення водних об’єктів, руйнування або пошкодження водної інфраструктури як навмисно, так і випадково в наслідок збройних конфліктів).

Водна драма торкнулася і України, коли питання водозабезпечення населення та водної безпеки стали вкрай актуальними в умовах збройної агресії російських окупаційних військ.

Дефіцит питної води розглядається як глобальна проблема сучасності. Запаси прісної води на нашій планеті зазнають величезного навантаження через збільшення кількості населення, зростаючий попит на воду та величезні масштаби її забруднення. У різних куточках нашої планети постійно відбуваються воєнні конфлікти, через які значною мірою страждають водні ресурси. За даними ООН 1,1 млрд людей у світі не мають доступу до чистої питної води, забруднена питна вода та відсутність санітарної інфраструктури загрожують життю дітей у світі. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у звіті за 2019 рік зазначив, що під час конфліктів небезпечна вода може бути такою ж смертельною, як і зброя. У середньому діти у віці до 15 років, які живуть в умовах конфлікту, мають майже втричі більші ризики померти від хвороб, пов’язаних із небезпечною водою та санітарією, ніж від прямого насильства; для дітей молодшого віку ці ризики зростають у двадцять разів.

У Конституції України (ст. 50) зазначено: «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди», у законі України «Про охорону навколишнього середовища» (ст. 9) вказано, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище у тому числі якісне водопостачання. Держава-агресор порушує всі наші екологічні права.

Зараз нашій нації необхідно демонструвати єдність не лише безпосередньо у бою з ворогом, але й у вирішенні внутрішніх питань, особливо таких важливих, як забезпечення населення чистою водою та водовідведенням. Адже від цього залежить здоров’я нашого народу, отже – і майбутнє.

УДК: 616-084:001.5:[615.9:615.015.13:577.1]

Пріоритетним напрямом профілактичної медицини є встановлення безпечного рівня вмісту хімічних речовин у різних об’єктах довкілля. Навіть, якщо окремо взята речовина потрапляє в організм нижче допустимого рівня, то вся сукупність ксенобіотиків може суттєво збільшити загальне токсичне навантаження. Тому, особливої актуальності набувають дослідження щодо виявлення механізмів формування хімічної патології при впливі різноманітних сполук на низьких та надзвичайно низьких дозах або адаптації до їх впливу.

В останні роки сформувався новий самостійний напрямок профілактичної токсикології – вивчення токсичних ефектів в умовах дії малих та надмалих доз та концентрацій ксенобіотиків.

Ефекти малих доз токсичних речовин як хімічних чинників малої інтенсивності (низького рівня впливу) найбільш виражені при комбінованій та комплексній дії у поєднанні з іншими хімічними, фізичними (іонізуюче випромінювання, різні види хвильової енергії), клімато-географічними та іншими факторами. При цьому важливе значення мають тимчасові параметри впливу на організм негативних факторів і прояви їх ефектів у часі. Синергізм в дії різних хімічних токсикантів і фізичних факторів несе відповідальність за розвиток екологічних хвороб. Вчені доводять, що наявність сильних синергічних ефектів підтверджує факт сумісної дії фізичних і хімічних факторів, які посилюють чутливість біооб'єктів до дії інших (або тих самих) агентів у високих дозах.

Питання природи ефектів надмалих доз (концентрацій), трактування механізми взаємодії ксенобіотиків з біомішенями, а також питання вибору «оптимальних» альтернативних біологічних моделей для різних типів речовин та перенесення цих даних на людину представляють самостійну, ще до кінця невивчену медико-біологічну проблему

Оцінка ефектів малих та надмалих доз представляє інтерес у зв'язку з можливою роллю низькоінтенсивних факторів хімічної та фізичної природи в індукції таких патологічних проявів, як «множинна хімічна чутливість» (Multiple Chemical Sensitivity) або «хвороба довкілля» (Environmental illness). Це вимагає нового погляду на токсичність, яка залежить не так від величини дози, як від особливостей взаємодії доза-біооб'єкт.

Із практичної точки зору дослідження проблеми малих та надмалих доз є важливим завданням, вирішення якого може призвести до уточнення поглядів на токсичність хімічних сполук, зміни підходів до їх нормування та відкриття нових напрямів їх оцінки.