З кожним роком активна діяльність людини сильніше впливає на стан довкілля і, на жаль, негативні наслідки антропогенної діяльності превалюють над позитивними впливами на навколишнє середовище. Впродовж низки останніх років в наукових напрямках досліджень спостерігається радикальна зміна співвідношення наукових інтересів у бік вивчення захворюваності, поширеності, смертності а також пошуку ефективних методів профілактики та лікування епідемічно небезпечних інфекцій – таких як COVID-19. Це одночасно супроводжується поширенням хронічних неінфекційних, екологозалежних та професійних захворювань. Не піддаючи сумніву значущість питань запобігання інфекційних спалахів, слід приділяти чималу увагу розв’язання екологічних проблем у їх сучасному розумінні, пам'ятаючи про беззастережну пріоритетність завдань запобігання виникнення потенційної хімічної екопатології. В наукових публікаціях останніх років підкреслюють значиму роль та окремо розглядають наступні види антропогенного, у т.ч. техногенного, впливу - сельбищного, аграрного, промислового, транспортного, мілітарного, радіоактивного.Величезні за обсягами зміни довкілля відбуваються внаслідок збройної агресії проти України.

Вплив на здоров’я людей здійснюється через фактори забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів. Вплив шкідливого виробничого середовища на працюючих також залишається актуальним для України. Щороку в Україні встановлюється близько 5 тис. нових випадків профзахворювань. Така тенденція спостерігається упродовж останніх років. Близько 25% осіб працездатного віку виконують трудові обов’язки в шкідливих і небезпечних умовах, які не можуть бути поліпшені через неможливість застосування сучасних технологічних і технічних рішень.

До комплексу впливів антропогенних факторів довкілля та виробничого середовища в багатьох випадках додається дія шкідливих звичок на здоров’я сучасної людини. Проблема збереження здоров’я населення та активного довголіття залишається надзвичайно актуальною для світової спільноти, перш за все, для медичної науки і практики. Тому дослідження впливу на здоров’я людини сукупності шкідливих чинників з розробкою та обґрунтуванням профілактичних заходів є надзвичайно актуальними для України.

Питання досягнення активного довголіття людини по суті залишається недосяжним без впровадження ефективних інструментів профілактичної медицини. В числі заходів, спрямованих на оздоровлення умов життя окрім впливових заходів індивідуальної профілактики (передусім у розумінні здорового способу життя), сьогодні в Україні, на жаль, втрачає пріоритет вся гамма можливих медичних і немедичних напрямків профілактики неінфекційних захворювань.

Серед загальноприйнятих моделей виникнення головних неінфекційннх хвороб сьогодні розрізняють екологічну, генетичну, акумуляційну (метаболічну) та онтогенетичну. Це зводить завдання профілактики до усунення зовнішніх патогенних агентів, запобігання та усунення генетичних дефектів, керованої модифікації метаболічних процесів і сповільнення старіння. У такому разі, зважаючи на взаємопроникнення всіх чотирьох механізмів, потрібно вбачати високий сенс профілактичної мінімізації захворюваності з метою досягнення максимальної сумісної з біологічною природою людини тривалості здорового життя на засадах доклінічної і донозологічної діагностики та усунення преморбідних станів.

УДК: 616-084:001.5:[615.9:615.015.13:577.1]

Пріоритетним напрямом профілактичної медицини є встановлення безпечного рівня вмісту хімічних речовин у різних об’єктах довкілля. Навіть, якщо окремо взята речовина потрапляє в організм нижче допустимого рівня, то вся сукупність ксенобіотиків може суттєво збільшити загальне токсичне навантаження. Тому, особливої актуальності набувають дослідження щодо виявлення механізмів формування хімічної патології при впливі різноманітних сполук на низьких та надзвичайно низьких дозах або адаптації до їх впливу.

В останні роки сформувався новий самостійний напрямок профілактичної токсикології – вивчення токсичних ефектів в умовах дії малих та надмалих доз та концентрацій ксенобіотиків.

Ефекти малих доз токсичних речовин як хімічних чинників малої інтенсивності (низького рівня впливу) найбільш виражені при комбінованій та комплексній дії у поєднанні з іншими хімічними, фізичними (іонізуюче випромінювання, різні види хвильової енергії), клімато-географічними та іншими факторами. При цьому важливе значення мають тимчасові параметри впливу на організм негативних факторів і прояви їх ефектів у часі. Синергізм в дії різних хімічних токсикантів і фізичних факторів несе відповідальність за розвиток екологічних хвороб. Вчені доводять, що наявність сильних синергічних ефектів підтверджує факт сумісної дії фізичних і хімічних факторів, які посилюють чутливість біооб'єктів до дії інших (або тих самих) агентів у високих дозах.

Питання природи ефектів надмалих доз (концентрацій), трактування механізми взаємодії ксенобіотиків з біомішенями, а також питання вибору «оптимальних» альтернативних біологічних моделей для різних типів речовин та перенесення цих даних на людину представляють самостійну, ще до кінця невивчену медико-біологічну проблему

Оцінка ефектів малих та надмалих доз представляє інтерес у зв'язку з можливою роллю низькоінтенсивних факторів хімічної та фізичної природи в індукції таких патологічних проявів, як «множинна хімічна чутливість» (Multiple Chemical Sensitivity) або «хвороба довкілля» (Environmental illness). Це вимагає нового погляду на токсичність, яка залежить не так від величини дози, як від особливостей взаємодії доза-біооб'єкт.

Із практичної точки зору дослідження проблеми малих та надмалих доз є важливим завданням, вирішення якого може призвести до уточнення поглядів на токсичність хімічних сполук, зміни підходів до їх нормування та відкриття нових напрямів їх оцінки.