УДК: 616.314.12/.14:004.92/.94]:001.53]-053.2
Сучасна дитяча стоматологія, щелепно-лицьова ортопедія та дитяча хірургія переживають фундаментальний зсув у розрізі діагностичного мислення, переходячи від традиційних двовимірних (2D)
рентгенологічних методів до тривимірної (3D) об'ємної візуалізації. Історично оцінка мінералізації зубів, моніторинг їхнього розвитку, вивчення етапів одонтогенезу, а також діагностика складної дентоальвеолярної травми та патологічних уражень у дитячому віці спиралися переважно на ортопантомографію (ОПТГ) та прицільну внутрішньоротову рентгенографію. Незважаючи на їх поширеність, економічну доступність та відносно низьке променеве навантаження, ці методи мають суттєві фізичні та геометричні обмеження, зумовлені проєкційною геометрією, неминучим накладанням анатомічних структур одна на одну та просторовими спотвореннями.