Вступ. Стан тканин пародонта є важливим показником не лише стоматологічного, а й загального здоров’я людини. У військовослужбовців, які перебувають у специфічних умовах професійної діяльності, особливості режиму, харчування, психоемоційного навантаження та зовнішні фактори, які можуть значно впливати на перебіг пародонтологічних захворювань. Проблеми з тканинами пародонта знижують ефективність військової служби, впливають на бойову готовність та якість життя, а також можуть ускладнювати перебіг інших соматичних хвороб.
Метою і завданням даної роботи було провести узагальнення основних характеристик пародонтологічного статусу у військовослужбовців та визначення ключових факторів, що зумовлюють розвиток і прогресування патології пародонта у цих пацієнтів.
Об’єкти і методи дослідження. Дослідження проводилось на базі військового госпіталю впродовж 2023–2024 років. Було обстежено 120 військовослужбовців віком від 20 до 45 років, які проходили службу в різних підрозділах Збройних Сил України. Критерії включення: наявність не менше ніж 20 зубів у порожнині рота; відсутність системних захворювань у фазі загострення; згода на участь у дослідженні. 
Методи обстеження: 1. Клінічне обстеження з використанням пародонтологічних індексів:індекс РМА (Papillary-Marginal-Attached); індекс гігієни Green-Vermillion (OHI-S); індекс кровоточивості ясен (SBI, Muhlemann & Son); пародонтальний індекс CPITN. 2. Інструментальні методи: зондування глибин пародонтальних кишень; визначення рухомості зубів за класифікацією Мюллера. 3. Рентгенологічні дослідження: ортопантомограма (ОПТГ); прицільні знімки для оцінки ступеня резорбції альвеолярної кістки. 4. Анкетування учасників – збір даних про шкідливі звички (куріння), умови служби, рівень стресового навантаження, особливості харчування та гігієни. Отримані результати обробляли методами варіаційної статистики із застосуванням програмного забезпечення SPSS 23.0.
Результати дослідженя та їх обговорення. Проведене дослідження дозволило встановити низку характерних особливостей пародонтологічного статусу у військовослужбовців: 1. Поширеність захворювань пародонта. Ознаки гінгівіту виявлені у 87% військовослужбовців. Генералізований
пародонтит різного ступеня тяжкості діагностовано у 62% обстежених. Некротизуючий виразковий гінгівіт – у 14% випадків, переважно серед військових, які перебували в зоні бойових дій. 2. Гігієнічний стан порожнини рота. Середнє значення індексу OHI-S становило 2,3 ± 0,4, що відповідає незадовільному рівню гігієни. Тільки у 12% військовослужбовців показник був у межах задовільного рівня. 3. Стан ясен та пародонтальних кишень. Середнє значення індексу РМА – 48,5% ± 6,2, що вказує на поширене ураження ясен. Глибина пародонтальних кишень у середньому склала 4,1 ± 1,2 мм, причому у 28% обстежених виявлені кишені понад 5 мм. Кровоточивість при зондуванні виявлена у 74% учасників. 4. Рентгенологічні дані. Ознаки резорбції альвеолярної кістки виявлені у 58% військовослужбовців. У 16% випадків резорбція перевищувала 1/3 висоти міжальвеолярної перегородки. 5. Фактори ризику. Куріння – 72% обстежених регулярно палять. Нерегулярна гігієна порожнини рота – 63% зізналися, що чистять зуби лише 1 раз на добу або рідше. Високий рівень стресового навантаження підтверджено у 81% пацієнтів.
Висновки. Отже, пародонтологічний статус у військовослужбовців має низку особливостей: висока поширеність запальних захворювань ясен, швидке прогресування пародонтиту, часті некротизуючі процеси, поєднання з абразіями та бруксизмом. Основними чинниками ризику виступають стрес, куріння, нерегулярне харчування та обмежена гігієна. Вчасна діагностика, регулярна профілактика та організація доступної пародонтологічної допомоги у військових шпиталях є критично важливими для підтримки стоматологічного здоров’я військовослужбовців, що безпосередньо впливає на їхню боєздатність і якість життя.

Introduction. The condition of periodontal tissues is an important indicator not only of dental health but also of a person’s general health. For military personnel, who operate under specific professional conditions, factors such as daily routine, diet, psycho-emotional stress, and external environmental influences can significantly affect the course of periodontal diseases. Problems with periodontal tissues reduce the effectiveness of military service, impact combat readiness and quality of life, and may also complicate the course of other somatic (systemic) diseases.
The aim and objectives of this study were to summarize the main characteristics of the periodontal status of military personnel and to identify the key factors driving the development and progression of periodontal pathology in these individuals.
Subjects and Methods. The study was conducted at a military hospital during 2023–2024. A total of 120 military personnel, aged 20 to 45 years, serving in various units of the Armed Forces of Ukraine, were examined. Inclusion criteria were: the presence of at least 20 teeth in the oral cavity; the absence of systemic diseases in an acute phase; and consent to participate in the study.
Examination methods: 1. Clinical examination using periodontal indices: the PMA (Papillary-Marginal-Attached) index and the Green-Vermillion Oral Hygiene Index (OHI-S). gingival bleeding index (SBI, Mühlemann & Son); CPITN periodontal index. 2. Instrumental methods: probing of periodontal pocket depths; assessment of tooth mobility according to the Mühlemann classification. 3. Radiographic examinations: orthopantomogram (OPG); periapical radiographs to evaluate the degree of alveolar bone resorption. 4. Participant questionnaires – data collection regarding harmful habits (smoking), service conditions, stress levels, as well as dietary and oral hygiene practices.
The obtained results were analyzed using methods of variation statistics with the application of SPSS 23.0 software.
Research Results and Discussion. The study revealed several characteristic features of the periodontal status among military personnel: 1. Prevalence of periodontal diseases. Signs of gingivitis were detected in 87% of the military personnel. Generalized periodontitis of varying severity was diagnosed in 62% of those examined. Necrotizing ulcerative gingivitis was observed in 14% of cases, primarily among military personnel who had been in a combat zone. 2. Oral hygiene status. The mean OHI-S index value was 2.3 ± 0.4, which corresponds to an unsatisfactory level of oral hygiene. Only 12% of the military personnel showed an indicator within the satisfactory range. 3. Condition of the gums and periodontal pockets. The mean PMA index value was 48.5% ± 6.2, indicating widespread gingival involvement. The mean depth of periodontal pockets was 4.1 ± 1.2 mm, with 28% of those examined exhibiting pockets deeper than 5 mm. Bleeding on probing was observed in 74% of the participants. 4. Radiographic findings. Signs of alveolar bone resorption were detected in 58% of the military personnel. In 16% of cases, the resorption exceeded one-third of the height of the interalveolar septum. 5. Risk factors. Smoking: 72% of those examined are regular smokers. Irregular oral hygiene: 63% reported brushing their teeth only once a day or less frequently. High levels of stress were confirmed in 81% of the patients.
Conclusions. Thus, the periodontal status of military personnel is characterized by several specific features: a high prevalence of inflammatory gingival diseases, rapid progression of periodontitis, frequent necrotizing processes, and the presence of tooth abrasions and bruxism. The primary risk factors include stress, smoking, irregular eating habits, and inadequate oral hygiene. Timely diagnosis, regular preventive care, and the provision of accessible periodontal care in military hospitals are critically important for maintaining the dental health of military personnel, which directly impacts their combat readiness and quality of life.