Текст утілює в собі надбання думки, силу духу, свідомість мовця. Він є унікальною і складною словесною цілісністю, у якій зосереджені процес і результати пізнання дійсності. У дослідженні його лексико-граматичної організації сучасна лінгвістична наука і практика використовують новітні підходи, послуговуючись досягненнями герменевтики, психолінгвістики, риторики, когнітивної лінгвістики, теорії інформації. Найактуальнішу щодо цього наукову проблематику і найпродуктивніші практичні напрацювання закумульовано у пропонованому навчальному посібнику, підготовленому відповідно до вимог Європейської системи ECTS. У ньому реалізовано комплексний підхід до аналізу художнього і нехудожнього текстів, систематизовано найновіші положення сучасного мовознавства, використано інноваційні практики мовного аналізу. Він містить також індивідуальні навчально-дослідні та практичні завдання, спрямовані на формування вмінь у студентів характеризувати різні мовленнєві витвори, моделювати текстову комунікацію тощо.
Адресований студентам-філологам, вчителям-словесникам, фахівцям із лінгвістичної експертизи текстів, а також працівникам ЗМІ і видавництв, фахівцям із соціальних комунікацій, усім, хто переймається проблематикою ефективної організації писемного й усного мовлення.
УДК 81.42
Метафора в художній комунікації є унікальним засобом образотворення, через який найповніше розкривається мовна індивідуальність митця слова. У монографії вперше здійснено комплексний аналіз мета фори українських поетів 90-х років ХХ ст. в антропоцентричному, лінгвоперсонологічному й комунікативно-прагматичному вимірах; визначено іміджеві лінгвоперсонеми, здійснено їх лінгвопортретування із застосуванням квантитативних методик залежно від індексу частотності вживання ними різновидів метафор; з’ясовано найпродуктивніші моделі метафоричних контекстів, простежено зміни в семантико-когнітивних, структурно-граматичних моделях, типологічних виявах оказіональної метафори, а також вплив мовотворчості дев’ятдесятників на формування мовної картини світу українців.
Для фахівців у галузі філології, викладачів, аспірантів, студентів, учителів словесників.