UDC 616.314-085.844.6-085.454.1:547.56]-089.23-632-036

Introduction. One of the most important biological reactions to orthodontic treatment with braces is oxidative stress, which in patients with periodontal diseases is associated with a number of proinflammatory factors and hypoxia. The development of effective treatment regimens to eliminate the effects of local oxidative stress and the use of adequate prognostic markers for its regulation is an important promising area in the treatment of orthodontic patients with periodontal tissue diseases. The aim of this study was to evaluate the clinical efficacy of the developed therapeutic and prophylactic complex, which included a modified procedure of gingival electrophoresis in combination with the periodontal gel composition «Benzidaflaziverdinе» (GCB), consisting of two active components - flavonoid complex and benzidamine hydrochloride in the treatment of chronic generalized periodontitis(CGP) of initial-I degree of severityin orthodontic patients before and during the active period of orthodontic treatment under conditions of local oxidative stress.
Materials and methods. The subject of this study were 118 patients aged 20-35 years, diagnosed with various types of dentoalveolar anomalies against the background of initial-I stage CGP, divided into two groups. In patients of the main group (60 people), the developed treatment and prophylactic complex with modified gingival electrophoresis and GCB was used before the active period of orthodontic treatment and during its course (3 and 6 months). Patients in the comparison group (58 people) received a traditional treatment regimen, including applications with Cholisal gel, within the same time frame. To assess the effectiveness of the treatment, the BOP, API and GI indices were calculated. The value of lactate dehydrogenase (LDH) in saliva was used as a prognostic marker of local oxidative stress. Results. The inclusion of the electrophoresis procedure in combination with GCB in the complex of therapeutic and preventive measures before and during the active period of orthodontic treatment in patients of the main group led to a more intensive normalisation of BOP, API, GI and LDH levels. There was a faster improvement in the condition of periodontal tissues which ensured a favourable course of the active period of orthodontic treatment. In the main group, 3 months after the start of orthodontic treatment, there was a minimal increase in the BOP (7.85±3.18%), ARI (11.13±10.12%) and GI (0.07±0.05 points) indices, which indicated a slight destabilisation of the situation, which required only minor correction. At the same time, patients in the comparison group showed an active increase in index parameters – BOP (43.48±23.12%), API (70.64±17.98%) and GI (0.59±0.33 points), which confirmed the loss of remission and required a second course of treatment with a traditional regimen. If after the installation of braces in the main group, the LDH index was within 424.52±103.5 units/l (p<0.001), then in the comparison group this led to a sharp increase to 1687.6±240.8 units/l, which to a certain extent exceeded the index of the same comparison group before periodontal treatment (1446.1±441 units/l) and indicated the presence of a significant local stress-modulating reaction and insufficient effectiveness of the traditional treatment regimen.

Conclusions. According to the results of changes in periodontal status and LDH indices in orthodontic patients with CGP, it is possible to note the expediency of using the developed GCB in combination with electrophoresis in the tissues of the periodontal complex before and during active orthodontic treatment. The clinical efficacy of the proposed treatment and prophylactic complex was confirmed by the BOP, API and GI indices. The studies also suggested that the level of LDH is a sensitive marker that reflects the biological activity that occurs in the periodontium in the case of CGP before periodontal treatment and during the first three months of orthodontic movement of teeth. Therefore, this enzyme can be used as a diagnostic tool for monitoring orthodontic treatment in patients with periodontal tissue pathology.
Keywords: orthodontic patients, periodontitis, oxidative stress, treatment, gel composition, flavonoids, electrophoresis, saliva, lactate dehydrogenase.

Вступ. Однією з важливих біологічних реакцій на ортодонтичне лікування брекет-системами є оксидативний стрес, який у пацієнтів із захворюваннями пародонта пов’язаний із низкою прозапальних факторів та явищами гіпоксії. Розпрацювання ефективних лікувальних схем з метою усунення наслідків оксидативного стресу місцевого характеру та використання адекватних прогностичних маркерів для його регуляції є важливим перспективним напрямком у лікуванні ортодонтичних пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта.
Метою даного дослідження була оцінка клінічної ефективності розпрацьованого лікувально-профілактичного комплексу, що включав модифіковану процедуру наясенного електрофорезу в поєднанні з пародонтальною гелевою композицією «Бензидафлазівердин» (ГКБ), що складається з двох активних компонентів – флавоноїдного комплексу та бензидаміну гідрохлориду при лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту (ХГП) початкового–І ступеня тяжкості в ортодонтичних пацієнтів до та у процесі активного періоду ортодонтичного лікування за умов місцевого оксидативного стресу.
Матеріали і методи. Об’єкт даного дослідження – 118 пацієнтів віком 20-35 років з діагностованими різними видами ЗЩА на тлі ХГП початкового-І ступеня, поділених на дві групи. У пацієнтів основної групи (60 осіб) застосовували розпрацьований лікувально-профілактичний комплекс з модифікованим наясенним електрофорезом та ГКБ до активного періоду ортодонтичного лікування та під час його перебігу (3 і 6 місяців). Пацієнти групи порівняння (58 осіб) у такі ж терміни отримували традиційну схему лікування, що включала аплікації з гелем «Холісал». Для оцінки ефективності проведеного лікування проводили розрахунок індексів BOP, API та GI. У якості прогностичного маркера місцевого оксидативного стресу у роботі використано значення рівня лактатдегідрогенази (ЛДГ) у ротовій рідині.
Результати. Включення процедури електрофорезу у поєднанні з ГКБ до комплексу лікувально-профілактичних заходів до та під час активного
періоду ортодонтичного лікування у пацієнтів основної групи призводило до більш інтенсивної нормалізації показників індексів BOP, API, GI та рівня ЛДГ. Відбувалося більш швидке покращення стану тканин пародонта, що забезпечувало сприятливий перебіг активного періоду ортодонтичного лікування. В основній групі через 3 місяці після початку ортодонтичного лікування відбувалося мінімальне підвищення показників індексів BOP (7,85±3,18%), АРI (11,13±10,12%) та GI (0,07±0,05 балів), що свідчило про легку дестабілізацію ситуації, яка потребувала лише незначної корекції. У той час як у пацієнтів групи порівняння простежували активний ріст індексних показників – BOP (43,48±23,12%), API (70,64±17,98%) та GI (0,59±0,33 балів), що підтверджувало втрату ремісії та вимагало застосування повторного курсу лікування традиційною схемою. Якщо після встановлення брекет-систем в основній групі показник ЛДГ перебував у межах 424,52±103,5 од/л (р<0,001), то у групі порівняння це зумовило різке підвищення показника до 1687,6±240,8 од/л, що певною мірою перевищило показник тої ж групи порівняння до пародонтологічного лікування (1446,1±441 од/л) та свідчило про наявність значної місцевої стрес-модулюючої реакції і недостатню ефективність традиційної схеми лікування.
Висновки. За результатами змін пародонтального статусу та показників ЛДГ в ортодонтичних пацієнтів з ХГП можна зазначити доцільність застосування розпрацьованої ГКБ у поєднанні електрофорезом в тканини пародонтального комплексу до та впродовж активного ортодонтичного лікування. Клінічна ефективність запропонованого лікувально-профілактичноо комплексу була підтверджена показниками індексів BOP, API та GI. Проведені дослідження також дозволили припустити, що рівень ЛДГ є чутливим маркером, що відображає біологічну активність, яка відбувається в пародонті при ХГП до пародонтологічного лікування та впродовж перших трьох місяців ортодонтичного руху зубів. Тому показники цього ферменту можна використовувати як діагностичний інструмент для моніторингу ортодонтичного лікування в пацієнтів з патологією тканин пародонта.
Ключові слова: ортодонтичні пацієнти, пародонтит, оксидативний стрес, лікування, гелева композиція, флавоноїди, електрофорез, ротова
рідина, лактатдегідрогеназа.