Актуальність проблеми. Забезпечення прохідності дихальних шляхів є наріжним каменем при оперативних втручаннях на гортані. Вибір методів респіраторної підтримки, які б забезпечували ефективну роботу хірурга і задовільну оксигенацію і вентиляцію пацієнта є складним для реалізації, і часто потребує виконання трахеостомії. Методика високопотокової назальної оксигенації набуває все більшого поширення, оскільки дозволяє проводити оксигенацію в ситуаціях, коли має місце значне звуження просвіту верхніх дихальних шляхів (ВДШ). Мета роботи. Вивчити ефективність методу спонтанної вентиляції у поєднанні з внутрішньовенною анестезією і високопоточною назальною оксигенацією (STRIVE Hi) у дітей з обструктивними захворюваннями гортані.  Матеріали і методи. У період з квітня 2020 по липень 2021 було прооперовано 26 дітей з обструктивними захворюваннями гортані. Структура нозології була наступною: папіломатоз гортані 22 хворих, кіста голосової зв’язки – 1, гемангіома гортані – 1, рубцевий стеноз голосової щілини – 2. Середній вік пацієнтів складав – 7,5 років. Методика STRIVE Hi включала наступні етапи: 1) передопераційна інгаляція ВДШ 2% розчином лідокаїну, 2) після індукції в наркоз (севоран n=9, або пропофол n=17), налагодження HFNO (потік 2л/кг/хв, FiO2  =94-95%), 3) підтримання анестезії: фентаніл 3 мкг/кг/год + пропофол 6-8 мг/кг/год. З метою запобігання гіперсалівації та набряку ділянки втручання усі пацієнти отримували в/в атропін 0,02 мг/кг, дексаметазон 4-8 мг., 4) після візуалізації голосової щілини хірург здійснював орошення ділянки операції 2 % розчином лідокаїну з розрахунку 3 мг/кг. Протягом виконання оперативного втручання пацієнти дихали спонтанно, моніторували SpO2 , ЕКГ, АТ, ЧД., 5) по закінченню втручанням пацієнтам набирались гази крові, та здійснювалась постановка LM для моніторигу ЕtCO2 та безпечного пробудження. В ранній п/о період усім дітям проводились інгаляції з адреноміметиками та кортикостероїдами. Середня тривалість втручання становила 42,2 хв. Результати. У 22 (n=22, 84,6%) дітей вдалось виконати втручання, застосовуючи класичну STRIVE Hi. 4 (15,4 %) дітей потребували інтраопераційної інтубації та ШВЛ через зниження SpO2  < 90% з повторним переходом на STRIVE Hi, з метою створення умов для оперативного втручання в просвіті голосової щілини. Показники SpO2 у n=22 становили 100-94 %, середнє значення SpO2 = 98,4 %. По закінченню втручання у всіх дітей відмічалась гіперкапнія EtCO2 45-77 ммHg, що усувалась короткотривалою вентиляцією через LM. Середнє значення EtCO2 =57,5 мм. рт. ст. Діти, які потребували інтубації, були молодші 3 років. У пацієнтів n=22 відмічались задовільні показники оксигенації PaO2 було 98-223 мм. рт. ст. Середнє значення PaO2  – 143,72 мм. рт. ст. PaCO2 коливання становили 44-77 мм. рт. ст. Зростання PaCO2  корелювало із тривалістю операції. Висновок. STRIVE – Hi є ефективним методом підтримання оксигенації у дітей при обструктивних оперативних втручаннях на гортані. Діти раннього віку мають більшу здатність до зниження оксигенації, що пояснюється малою ФЗЄЛ, тому потрібно мати резервні методи підтримання оксигенації і вентиляції.

Екстракорпоральну мембранну оксигенацію слід розглядати як варіант рятівної терапії у пацієнтів, в яких традиційні методи респіраторної підтримки, включаючи механічну вентиляцію легень на животі, оксид азоту та HFOV не забезпечують адекватної оксигенації крові. Згідно опитування EURO ELSO 28 січня 2021 р., в країнах Європи офіційно зареєстровано лише 10 випадків проведення EКMO у дітей. Ми наводимо клінічний випадок успішного використання ЕКМО у дитини з COVID-19, у якої розвинувся тяжкий ГРДС і критична гіпоксемія.
Дівчинка віком 3 роки, (маса тіла 15 кг) поступила у відділення інтенсивної терапії з вираженими ознаками дихальної недостатності. При фізикальному обстеженні було виявлено: задишку - 52 дих/хв, ps – 170 уд/хв, SpO2
 – 87%. На рентгенографії грудної клітки виявлено правовобічну вогнищеву пневмонію. Було отримано позитивний ПЛР тест до Sars- COV-2. Оскільки оксигенотерапія не супроводжувалась покращенням оксигенації (SpO2 – 90-91%, PaO2  – 68 mmHg, PaCO2 - 55 mmHg, pH – 7,27), через 5 годин дитину було переведено на неінвазивну вентиляцію легень: NIV CPAP/PSV (FiO2 – 60%, PEEP - 8 см H2O, PIP – 5 см H2 O). Було досягнуто тимчасове покращення оксигенації: PaO2 /FiO2 – 133, PaO2 – 80 mmHg, PaCO2 - 57 mmHg.
На фоні NIV CPAP/PSV у дитини відмічалось подальше прогресування дихальної недостатності і гіпоксемії (PaO2
/FiO2 – 117), а також погіршення неврологічного статусу (зниження оцінки за GCS з 14 до 12 балів), пацієнта переведено на ШВЛ: P/SIMV, FiO2 - 50%, PIP – 12 см H2 O, PEEP – 10 см Н2О, TV 6 мл/кг, RR-25 д/хв, I/E 1:1,5.
Наступні 96 годин дитина знаходилась на ШВЛ: P/SIMV в пропозиції, та потребувала міоплегії та жорстких параметрів механічної вентиляції легень: Ppeak - 29 см H2O, PIP-15 см H2O, PEEP – 14 см Н2О, TV 6 мл/кг, RR-25 д/хв, I/E 1:1,2. Стан хворої погіршувався, пацієнтка потребувала збільшення FiO2 з 60% до 100%. Відмічалась зниження PaO2 /FiO2 зі 117 до 80. На 5 добу після початку механічної вентиляції легень дитину було переведено на високочастотну осциляторну ШВЛ: HFOV, FiO2 – 100% Paw – 25 смН2О, ΔP 33%, Частота 7 Гц.
Наступні 48 годин Спостерігалось зниження оксигенації крові (PaO2/FiO2 – 70). Було прийнято рішення про перевід дитини на V-V ECMO (7 доба від початку ШВЛ). Було канюльовано праву внутрішню яремну вену (Return cannula: 14 Fr) і ліву стенову вену (Access cannula: 16Fr). Налаштування V-V ECMO: – RPM (Pump speed) 3125, LPO (Blood fl ow rate) -0,7-0,8 , FiO2 – 100%. Проводилась протективна ШВЛ: P/SIMV, FiO2 – 40%, PIP-14 см H2O, PEEP – 10 см Н2О, TV 4 мл/кг, RR-15 д/хв, I/E 1:1,5. Дитина потребувала пролонгованої аналгоседації (тіопентал Na, фентаніл), та гепаринізації (гепарин 10 -15 ОД/кг/г, цільові значення АЧТЧ 80-90 с ).
В результаті V-V ECMO відмічалось покращення оксигенації PaO2 170-180 mmHg., а також механіки дихання Cst зріс з 8 мл/ смH2O до 22 мл/см H2O. Тривалість V-V ECMO – 7днів. В подальшому тривала конвекційна ШВЛ. P/SIMV: PIP 18 см Н2О, PEEP - 10 см Н2О, FiO2 – 40%, RR – 20/хв. Було досягнуто задовільних показників оксигенації (PaO2 /FiO2 -310).
Через 6 днів дитину відлучено від ШВЛ. Через 10 днів переведено з відділення інтенсивної терапії. Під час лікуванні спостерігались ускладнення: гематома передньої черевної стінки і лівого стегна, тромбоцитопенія, когнітивні порушення легкого ступеню. Дитина виписана з мінімальними неврологічним дефіцитом. Загальна тривалість госпіталізації – 67 днів.