Репозитарій

ЛНМУ імені Данила Галицького

УДК 616.381:616-089.168.1-06

Мета: вивчення причин, показань та результатів виконання релапаротомій після хірургічних операцій на органах черевної по­ рожнини залежно від нозології і характеру першого операційного втручання. Матеріал і методи. В ході дослідження проаналізовано 38 карт стаціонарних хворих, яких проліковано в клініці хірургії, плас­ тичної хірургії та ендоскопії ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького (база – відділення № 2 центру хірургії та онкології КНП 1 ТМО м. Львова) за період з січня 2021 до грудня 2023 рр. Переважали жінки (21 хвора – 55,3 %) віком від 24 до 85 років (середній вік – (61,8±16,32) років). Основною патологією, яка у післяопераційному періоді потребувала виконання релапаротомій, був колоректальний рак (8 пацієнтів – 21,1 %). Тяжкість передопераційного стану хворого за ASA становила I і II ступенів (по 12 пацієнтів – 31,6 %), III ступеня – 10 (26,3 %) та IV – 4 (10,5 %). Ступені тяжкості ускладнень за класифікацією Clavien–Dindo були здебільшого IIIb – 17 пацієнтів (44,7 %) та IVb – 18 (47,4 %). Результати. Усі релапаротомії здійснено під ендотрахеальним наркозом. Переважній більшості пацієнтів (36 – 94,7 %) проведено
вимушені повторні втручання, причому термін їх виконання здебільшого становив понад 10 діб після первинного операційного втручання. Повторні абдомінальні втручання були від найпростіших (дренування черевної порожнини), до таких, які складають певну технічну складність (правобічна геміколектомія). Ускладнення у ранньому післяопераційному періоді після релапаротомій виникло в 16 (42,1 %) пацієнтів, причому в 11 (28,9 %) для їх ліквідації довелось здійснювати повторні втручання, зокрема, в 7 (18,4 %) – один раз та багаторазово – у решти. Серед ускладнень здебільшого було прогресування сепсису. Помер 21 пацієнт; піс­ ляопераційна летальність становила 55,3 %. Основною причиною летального наслідку була поліорганна недостатність (18 хворих).
Ключові слова: абдомінальна хірургія; релапаротомія; ускладнення; післяопераційна летальність.

Реферат. Вступ. Післяопераційні венозні тромбоемболічні ускладнення нижніх кінцівок найбільш драматичне ускладнення ургентної абдомінальної хірургії, що у хворих з COVID-19 суттєво погіршують результати лікування. Мета роботи – проаналізувати ризики тромбоемболічних ускладнень в оперованих хворих з невідкладною хірургічною абдомінальною патологією та COVID-19 та опрацювати спосіб прогнозування ризику ве-
нозного тромбозу для покращання ефективності профілактики. Матеріали і методи дослідження. Планом дослідженням охоплено 524 медичні карти стаціонарних хворих оперованих з приводу невідкладної хірургічної абдомінальної патології частина у частини з яких було діагностовано COVID-19. Субмасивна ТЕЛА виникла у 57 (10,5%) оперованих на (7,8±3,4) добу. Гостра раптова серцево-легенева недостатність стала причи-
ною смерті 9 (52,9%) оперованих пацієнтів. У 4 (23,5%) хворих ТЕЛА, як причина смерті, була констатована тільки під час автопсії. ТГВ різних локалізацій виник у 19,4% оперованих пацієнтів з невідкладною абдомінальною патологією та COVID-19 в середньому на (6,1±2,3) добу після втручання, з них у 39,4% тромбоз мав асимптомний характер. Результати, їх обговорення. Методом множинної регресії оцінено та аналізовано 57 факторів ризику ТГВ нижніх кінцівок. Виокремлено 12 сигніфікантно достовірних факторів ризику ВТЕ в невідкладній абдомінальній хірургії у хворих з COVID-19 та оцінено бальне значення кожного з них. Частота тромбозу вен нижніх кінцівок при низькому, середньому та високому ступенях ризику становила відповідно 2%, 25% і 75%.
Висновки. Венозні тромботичні ускладнення в післяопераційному періоді виникають у 19,4% пацієнтів із гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини та COVID-19. Об’єктивізована оцінка ризику ВТЕ повинна базуватись на врахуванні бального значення прогностично вагомих факторів Частоту тромбозу вен нижніх при низькому, середньому та високому ступенях ризику, становить 2%, 25% і 75% відповідно.
Ключові слова: венозний тромбоз і емболія, COVID-19, гостра хірургічна абдомінальна патологія, фактори ризику.

УДК 617.58-002.44-02:616.147.3-007.64-008.64]-089

Резюме. Проаналізовано лікування 85 хворих із варикозною хворобою, ускладненою трофічними виразками з хронічною венозною недостатністю (ХВН, С6А). Мета роботи — покращити комплексне хірургічне лікування трофічних виразок нижніх кінцівок при хронічній венозній недостатності за допомогою медикаментозного впливу, озонотерапії, перев’язок, операційного лікування. Матеріали та методи. Проводилось операційне лікування хворих, яке передбачало: лазерну електрокоагуляцію поверхневих вен (15 хв.), видалення малої та великої підшкірних вен (31 хв.), операцію Лінтона (23 хв.), пересадку шкіри за Тіршем (16 хв.). Вік хворих становив від 46 до 78 років, жінок було 58 (67,8%), чоловіків — 27 (32,2%). Усім хворим проводили ультразвукове дослідження судин нижніх кінцівок, оцінювали протяжність остіального рефлюксу, стан поверхневих магістральних вен, їх притоків, діаметр перфораційних вен, а також визначали діаметр варикозних вен. Місцево застосовували мазеві пов’язки (левосин, левомеколь, бетадин, флуцидерм, куріозин), озоновану олію амаранта. Рани озонували в пластиковому контейнері середніми дозами озону 2000 мкг/л, 7-10 днів. Результати та їх обговорення. Комплексне хірургічне лікування залежало від індивідуального підходу до кожного
конкретного хворого з трофічними виразками. Середня тривалість передопераційного приготування становила 5-8 днів. Середній ліжко-день становив 18,4 дня (р<0,05). 71,7% пацієнтів виписані зі стаціонару із загоєними трофічними виразками; 28,3% хворих із гранулювальними ранами невеликих розмірів у стадії епітелізації і скеровані на подальше амбулаторне лікування.
Ключові слова: варикозна хвороба, трофічні виразки, консервативне лікування, операційні методи лікування, озонотерапія.

Abstract
Objective. To evaluate the risk of venous thrombosis and embolism in urgently operated patients with acute abdominal surgical pathology and coronavirus disease. Materials and methods. The single–centre study was based on the analysis of 741 medical records of inpatients admitted to a surgery centre between April 2020 and February 2022. The study analysed 78 medical records of patients operated on for acute abdominal surgical pathology with confirmed COVID–19. 8.9% of patients died, including 5.1% from massive pulmonary embolism with the development of acute cardiovascular failure. Thromboembolic complications were diagnosed in 26.9% of patients.
Results. The scores that assessed the risk factors for venous thrombosis and embolism were determined. A score of up to 15 points corresponded to a low risk, 15–35 points to an average risk, and more than 35 points to a high risk. Conclusions. The incidence of venous thrombosis and embolism in patients with coronavirus disease in the postoperative period in the low risk group is 8%, medium – 25%, and high – more than 40%. The real risk of thromboembolic complications is underestimated and requires consideration of the specifics of the course of coronavirus disease in patients with acute abdominal surgical pathology.
Key words: venous thrombosis and embolism; COVID–19, thromboembolic complications; acute surgical pathology
of the abdominal cavity.

Abstract. The continuous wave-like morbidity increasing of coronavirus disease in 2019 (COVID-19), the emergence of different strains of the virus has contributed to the search for new ways in diagnostic algorithms and methods of treatment of such patients. Expert opinion of the International Society of Thrombosis and Haemostasis on the predictors of adverse COVID-19 encourages the search for modern ways to determine the degree of coagulopathy. Determination of prothrombin time clearance, D-dimer and platelet count in patients, whom was performed surgery, is one way to stratify the risk of venous thromboembolism. The results of surgical treatment of 504 patients in the surgical center of Lviv Emergency Medical Hospital for the 2019-2021 were analyzed. Slightly dominated by man – 52.7%. The age of patients ranged from 21 to 85 years (mean – 62.1±21.2). As a result of the scientific study, 36 (7.14%) patients operated on with abdominal pathology and confirmed diagnosis of COVID-19 were analyzed in detail. 27 (23.1%) patients were
in the intensive care unit, 14 of them (51.8%) with invasive lung ventilation – 11 (78.6%), the average bed-day in intensive care was 7.2 days. 14 (38.9%) patients died, and autopsies were performed in 13 (92.8%). Cause of death: multiple organ failure, pulmonary embolism, septic complications. Introduction. The continuous wave-like morbidity increasing of coronavirus disease in 2019 (COVID-19), the emergence of different strains of the virus has contributed to the search for new ways in diagnostic algorithms and methods of treatment of such patients. Since December 2019, more than 240 million patients and 4.8 million deaths caused by coronavirus SARS-CoV-2 have been registered, a third of whom, according to many authors, have been diagnosed with thrombosis in various locations. The development of coagulopathy and ICE syndrome in coronavirus-infected surgical patients is a special problem, because cytokine distress, hypoxia, endothelin dysfunction, hypercoagulation, thrombosis are potentiated [1,3,6,8]. Expert opinion of the International Society of Thrombosis and Haemostasis (ISTH) on the predictors of adverse COVID-19 encourages the search for modern ways to determine the degree of coagulopathy. Determination of prothrombin time clearance, D-dimer and platelet count in patients, whom was performed surgery, is one way to stratify the risk of venous thromboembolism (VT). And some publications on septic coagulopathy[2,3,5,6,7] additional monitoring of fibrinogen levels, especially their reduction, may be useful in calculating thrombosis risks in surgical patients with coronavirus disease. The aim of the study was to establish the diagnostic value of thrombosis markers in patients with acute abdominal surgical pathology infected coronavirus and to predict the course of the disease. The data of the study 1494 autopsies conducted in our clinic from 1990 to 2000 are noteworthy, as we note a certain change in the ratio of the causes of death of patients in a surgical hospital. Thus, during the SARS-CoV-2 pandemic, the predominant cause of death in patients with acute abdominal surgical pathology was respiratory failure and thromboembolic complications. However it should be noted that some caution of doctors who formulated the final diagnosis because more than half of the dead, sometimes unreasonably, in the concomitant diagnosis indicated pulmonary embolism. Taking into account the opinion of ISTH experts, we have studied certain indicators of coagulopathy during the postoperative period and created an algorithm for the
management of patients with COVID-19. The D-dimers dynamics, total fibrinogen, prothrombin time and platelet count were evaluated and subjected to multifactorial analysis by multiple regression. Thus, the significant difference between the groups of recovered and dead was: for D-dimers – an increasing of 3.4 times (p-0.193), for prothrombin time – an increasing of 2.3 times (p-0.454), for fibrinogen – a decreasing of 2.1 time (0.491) and for platelets – a decreasing of 1.7 times (p-0.567). According the studied data, the algorithm for predicting the unresponsive course of the postoperative period in patients with acute surgical abdominal pathology infected with coronavirus type SARS-CoV-2 was modeled. The risk group for fatal thromboembolic complications should include patients with significantly elevated D-dimer, prolonged thromboplastin time, platelet count <100*109/1 and fibrinogen < 2 g/l. In this case, in our opinion, it is advisable to use more aggressive therapeutic regimens, namely: observation in the intensive care unit, daily monitoring of coagulopathy, the use of therapeutic doses of anticoagulants and possible administration of blood products. Keywords: COVID-19, abdominal surgical pathology, predictors.

Популярні наукові праці, статті та інше