УДК: 616.697:612.616.2 ]-092-07

Порушення іонтранспортувальних процесів у сперматозоїдах неплідних чоловіків

Велику різноманітність специфічно локалізованих іонних каналів, обмінників і АТФаз виявлено при дослідженні плазматичної мембрани сперматозоїдів та їх органел. Незважаючи на те, що активність іонних каналів і мембранних транспортерів детально досліджувалась, їх участь у механізмах, що призводять до дисфункції чоловічих статевих клітин, залишається недостатньо з’ясованою. Численні наукові праці показують, що відсутність певних транспортувальних систем плазматичної мембрани внаслідок генетичних мутацій або ж їх низька активність, призводить до зниження чи втрати рухливості сперматозоїдів, морфологічних змін, що погіршує якість сперми, та є причиною чоловічого непліддя. В огляді розглянуто деякі іонтранспортувальні системи, що забезпечують підтримання мембранного потенціалу спокою, а також гомеостаз іонів у процесі сперматогенезу. Зазначено можливість використання іонних каналів і мембранних транспортерів як маркерів для встановлення функціональності сперматозоїдів або ж як молекулярних мішеней для лікарських засобів при лікуванні чоловічого непліддя.

УДК 616.98-02:616-022.7:579.84

Рід Capnocytophaga об’єднує понад дев’ять видів грамнегативних факультативно анаеробних бактерій, які є коменсалами ротової порожнини людини та тварин. За певних умов, зокрема при імунодефіцитних станах, ці мікроорганізми можуть проявляти патогенні властивості, зумовлюючи тяжкі інфекційні процеси – сепсис, менінгіт, ендокардит, бактеріємію, хоріоамніоніт, викидні та передчасні пологи. Однак роль Capnocytophaga spp. у розвитку патологічних станів ротоглотки та репродуктивних розладів у імунокомпетентних осіб залишається маловивченою.

Мета роботи – представити клінічний випадок тривалого субфебрилітету та клінічних проявів тонзиліту з виділенням Capnocytophaga spp. у пацієнтки 38 років; проаналізувати можливий зв’язок цієї інфекції з репродуктивними втратами та іншими патологічними станами.

Клінічний випадок. Пацієнтка О., 38 років, звернулася до репродуктолога зі скаргами на безпліддя протягом семи років і втрату двох вагітностей в малому терміні. Під час обстеження виявлено тривалий субфебрилітет (37,2–37,6 °C), явища тонзиліту, гіперемію мигдаликів із мереживоподібним нальотом. При бактеріологічному дослідження слизу з мигдаликів виділено грамнегативні палички, ідентифіковані системою Vitek-2 як Capnocytophaga spp. Враховуючи результати антибіотикограми, призначено лікування левофлоксацином. Температура тіла нормалізувалася на 8-й день лікування, клінічні прояви тонзиліту зникли. Через два місяці після лікування тонзиліту, у зв’язку з тривалим безпліддям, втратами двох вагітностей, зниженням оваріального резерву, ендометріозом яєчника, була запліднена методом in vitro. Вагітність перебігала без ускладнень і завершилась вчасними пологами. В анамнезі у пацієнтки також відзначалася нижньочасткова пневмонія невідомої етіології, що могла бути пов’язана з персистенцією Capnocytophaga spp. Через два роки після епізоду тонзиліту у жінки був діагностований рак мигдалика, однак пряма етіологічна роль Capnocytophaga spp. у цьому процесі не доведена.

Висновок. Представлений випадок демонструє можливість розвитку тонзиліту, асоційованого з Capnocytophaga spp., в імунокомпетентної пацієнтки, а також потенційний зв’язок цієї інфекції з невиношуванням вагітності та, можливо, іншими хронічними патологічними процесами. З огляду на труднощі мік­робіологічної ідентифікації та широкий спектр клінічних проявів, Capnocytophaga spp. слід розглядати як можливий етіологічний чинник при затяжних субфеб­рилітетах, нез’ясованих тонзилітах, а також у випадках репродуктивних втрат чи пневмоній невідомого генезу.

УДК: 612.76:615.8:004](07.07)

ВИВЧЕННЯ БІОМЕХАНІКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ СТУДЕНТАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ”

Сучасна система освіти орієнтована на підготовку висококваліфікованих фахівців, наділених особистісними та професійними якостями, що охоплюють загальні, загальнофахові та спеціальні фахові компетентності. Особливо ринок праці вимагає ефективної підготовки майбутніх фахівців з фізичної терапії, які володіють глибокими знаннями, уміннями та практичними навичками. Фахівці - фізичні терапевти - здійснюють обстеження, тестування та визначають функціональний стан рухового потенціалу пацієнта, розробляють та впроваджують індивідуальні плани реабілітаційних заходів, а також співпрацюють з іншими спеціалістами для покращення функціонування організму в цілому. Тому важливим у формуванні професійних якостей є знання біомеханіки, що вивчає механічні властивості біологічних тканин та загальні закономірності будови рухових систем, органів та рухів. Особливістю вивчення біомеханіки у закладах вищої медичної освіти фахівцями з фізичної терапії є її професійно орієнтований характер, що забезпечує природничо-наукову підготовку, необхідну для формування професійних умінь і навичок. Висвітлено загальні аспекти впровадження інформаційних технологій (ІТ) у навчальний процес. Зазначено, що підвищення якості професійної підготовки майбутніх спеціалістів з фізичної терапії в медичному навчальному закладі вищої освіти в розрізі галузі біомеханіки може здійснюватися із впровадженням в освітній процес сучасних ІТ, що є потужним інструментом для кількісного та якісного дослідження рухових дій, механічних властивостей тканин. Окрему увагу приділено технологіям та їх характеристикам, які забезпечують їх ефективне застосування на практичних та лабораторних заняттях з біомеханіки для фізичних терапевтів. Розглянуто переваги та виклики, з якими стикаються учасники навчального процесу із використанням ІТ при вивченні біомеханіки. Зазначені ІТ, які застосовують в навчальному процесі, мають позитивний вплив на результати навчання, тому є корисним доповненням, яке може посилити і розширити можливості освіти майбутніх фахівців-фізичних терапевтів.

Високий рівень ендокринологічної патології, що призводить до розладів мінерального обміну такісткової мінералізації у осіб різного віку - від дитячого до похилого, зумовлює актуальністьвивчення вікових показників якості кісткової тканини. Результати таких досліджень є критичноважливими для з'ясування патогенезу остеопенії, остеопорозу та інших патологій кісткової тканини, пов’язаних з метаболічними розладами
Метою роботи стало вивчення показників щільності кісткової тканини у осіб різної статі зрілого віку, як показника її структурно-функціонального стану.

УДК [616.12:616.61]-008.9-16:616.153.915

Резюме. Інформація щодо зв’язку параметрів ліпідного метаболізму з розвитком та прогресуванням погіршення ниркової функції у пацієнтів з метаболічним синдромом та ішемічною хворобою серця (ІХС) є фрагментарною.

Мета – оцінити параметри ліпідного метаболізму за умов різного стану нирок та їх зв’язки з метаболічними, гемодинамічними, кардіальними та печінковими показниками у пацієнтів з хронічною ішемічною хворобою серця.

Матеріал та методи. За стандартним протоколом з дотриманням Гельсінської декларації та інформованою письмовою згодою (протокол комісії з біоетики 21.2.22) обстежено 104 пацієнти з хронічною ІХС. Залежно від стадії хронічної хвороби нирок (ХХН), швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та метаболічного стану пацієнти поділені на групи ГК (контроль), Г1 – Г5. Розраховували індекс маси тіла, ШКФ за CKD-EPI; відношення ліпідних компонентів; відносні товщини стінок серця. Додатково визначали молекули середньої маси сечі та вміст L-аргініну. Цифрові дані опрацьовано статистично методами параметричної статистики. Кореляційний аналіз проведено за Пірсоном (r). За рівень істотності прийнято р<0,05.

Результати. У пацієнтів із хронічною ІХС зі зниженням функції нирок до категорій G3a–G4 ХХН виявлялися нижчі рівні ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) та вищі значення атерогенних відношень порівняно з пацієнтами без зниження ШКФ. Зі зниженням функції нирок асоціювалися зміни ХС-ЛПВЩ, ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС-ЛПДНЩ) та відношення тригліцеридів до ХС-ЛПВЩ, однак характер цих асоціацій залежав від стану метаболізму та сповільнення ШКФ. Параметри ліпідного профілю та їх відношення асоціювалися з окремими показниками метаболічного статусу, гемодинаміки, стану серця і печінки. Виявлені зв’язки мають асоціативний характер і потребують підтвердження у проспективних дослідженнях.

Висновки. Параметри ліпідного метаболізму були різними за умов різного функціонального стану нирок та корелювали з метаболічними, гемодинамічними, кардіальними та печінковими параметрами у пацієнтів з хронічними формами ішемічної хвороби серця.

Ключові слова: кардіологія, хронічна ішемічна хвороба серця, загальний холестерин, тригліцериди, відношення ліпідів, кардіоренальний метаболічний синдром