Значну частину проблем, які існували на початках впровадження онлайн-навчання, подолано, однак продовжують виникати питання щодо можливостей покращення дистанційного навчання. Метою цієї роботи стало виявлення відмінностей у сприйнятті різними групами респондентів основних аспектів дистанційного навчання. Було проведено анонімне добровільне онлайн-опитування, результати якого було оброблено за допомогою пакета програм Statistica 12. Технічне забезпечення онлайн-навчання, актуальність тематики занять та новизну тем визнали хорошими/відмінними більшість учасників, однак 59,3 % опитаних вважають, що дистанційне навчання є гіршим за очну форму, а продовжувати онлайн-навчання хотіли би лише 33,5 % респондентів. Порівняння результатів опитування студентів-медиків та лікарів-курсантів показало, що студенти достовірно нижче оцінили технічне забезпечення занять, актуальність тематики, обсяг та новизну знань, професійний рівень викладачів. Лікарі-курсанти та викладачі однаково високо оцінили актуальність тематики занять, але викладачі поставили істотно нижчі оцінки технічному забезпеченню занять, обсягу знань, їх новизні і навіть власному професійному рівню. Загалом курсанти були більш задоволені онлайн-навчанням, ніж викладачі. Студенти-медики надали достовірно нижчі оцінки актуальності, обсягу та новизні знань, а також професійному рівню викладачів, ніж викладачі. Респонденти віком понад 40 років дали вищу оцінку актуальності, обсягу та новизні знань, натомість визнали істотно гірший рівень володіння комп’ютером. Відмінностей за статтю виявлено не було. Респонденти позитивно оцінили дистанційну освіту, однак лише третина опитаних бажала продовжувати такий формат. Студенти гірше оцінили актуальність, обсяг та новизну знань, ніж лікарі-курсанти та викладачі. Викладачі були найменш задоволені онлайн-навчанням серед усіх респондентів. В осіб віком понад 40 років спостерігався нижчий рівень володіння комп’ютером, ніж у молодших респондентів.

УДК: 616.34-007.21-053.32-037-084

Добрик Дмитро Сергійович. Прогнозування та профілактика порушень постнатальної адаптації незрілого травного каналу у передчасно народжених дітей :  дис. ... д-ра філософії : [спец.] 228, 22 /  Д. С. Добрик. - Львів, 2023. - 176 с. - Бібліогр.: с. 140-169 (245 назв).

Захворювання, пов’язані з порушенням постнатальної адаптації незрілого травного каналу, зокрема некротизуючий ентероколіт (НЕК) та пізній неонатальний сепсис (ПНС), залишаються поширеними та діагностуються у близько 5 % та 20 % немовлят з дуже малою масою тіла при народженні відповідно. Імовірність виникнення цих захворювань зростає зі зменшенням гестаційного віку, а незрілість травного каналу (ТК) відіграє важливу роль у їх патогенезі. Обидва захворювання є важливими причинами смертності та довгострокової захворюваності передчасно народжених немовлят. Існуючі методи профілактики є недостатньо ефективними. За підсумками багатофакторного логістичного регресійного аналізу лише три чинники ризику незалежно та достовірно впливали на ризик виникнення НЕК і ПНС: вік початку мінімального ентерального харчування (ЕХ) (КСШ (95% ДІ): 1,042 (0,998-1,089); р<0,05), кількість епізодів зниженої толерантності до ЕХ (КСШ (95% ДІ): 1,766 (1,323-2,356); р<0,001) та потреба у замісних трансфузіях еритроцитарної маси (КСШ (95% ДІ): 3,280 (1,199- 8,974); р<0,05). Визначення рівнів фетального кальпротектину (ФК) на першому тижні життя не дозволяло прогнозувати виникнення НЕК або ПНС, а рівні ФК у постменструальному віці (ПМВ) 36 тиж у немовлят, які захворіли на ПНС, істотно не відрізнялись від рівнів ФК у дітей, які не мали цього захворювання. Показник ФК 373,9 мкг/г в перші 3 доби життя має чутливість 71 % та специфічність 63 % щодо виявлення РНС у передчасно народжених немовлят (площа під кривою – 0,79; 95 % ДІ 0,81-0,97; р<0,05). Позитивна прогностична цінність показника ≥ 373,9 мкг/г становить 41,6 %, а прогностичне значення результату < 373,9 мкг/г – 85,7 %. Ентеральне застосування лактоферину (ЛФ) у дозі 100 мг/добу не знижувало частоту ПНС, НЕК, ПНС, ретинопатії недоношених і тяжких уражень ЦНС у передчасно народжених немовлят з дуже малою масою тіла при народженні. Однак, діти, які отримували ЛФ, скоріше досягали повного об’єму ЕХ (14 (10-17) днів проти 19 (13-32) днів; р<0,05), а найбільш незрілі з них (< 28 тиж) скоріше виписувались з лікарні (74 (68-89) проти 98 (83-109) днів; p<0,05). Ентеральне призначення ЛФ не впливало на рівні ФК у постменструальному віці (ПМВ) 36 тиж. Ентеральне призначення пробіотика Lactobacillus reuteri DSM 17938 у дозі 10 8 КУО/добу передчасно народженим немовлятам з терміном гестації (ТГ) ≤ 32 тиж від моменту сталого мінімального ЕХ до досягнення ПМВ 36 тиж або виписки не знижувало частоту виникнення НЕК ІІ+ стадії, ПНС або загальної смертності, однак поліпшувало толерантність до ЕХ, скорочувало загальну тривалість госпіталізації немовлят з ТГ > 27 тиж (56,0 (46,0-71,0) днів проти 65,0 (60,0-87,9) днів; р<0,05), а також було безпечним. Застосування L. reuteri DSM 17938 не впливало на частоту бактеріологічного виявлення лакто- і біфідобактерій у випорожненнях немовлят у ПМВ 36 тиж. Кишковий дисбіоз зі зменшенням кількості та різноманітності бактерій асоціювався з наступним виникненням захворювань, пов’язаних з порушенням постнатальної адаптації незрілого ТК. Так, менша загальна кількість мікроорганізмів в одному зразку випорожнень на першому тижні життя асоціювалась з виникненням ПНС (rS = -0,25; p<0,05). E. coli достовірно рідше виявлялась на першому тижні життя у дітей, які в подальшому хворіли на ПНС та НЕК. Кількість бактерій Klebsiella pneumoniaе на першому тижні була значно меншою у немовлят, в яких в подальшому виникав НЕК (p<0,05). Отримані дані обґрунтовують можливість оптимізації допомоги передчасно народженим дітям з ТГ ≤ 32 тиж шляхом додаткового ентерального призначення коров’ячого ЛФ та L. reuteri DSM 17938 від моменту толерування сталого мінімального об’єму ЕХ до моменту виписки. Це сприятиме покращенню толерантності до ЕХ, скорішому досягненню його повного об’єму, а також скороченню госпіталізації. Визначення ФК на 2- 3 день життя може покращити діагностику РНС. Значно недоношені діти, яким розпочинають ЕХ після 12 год життя, в яких виявляють щонайменше 2 епізоди зниженої толерантності до ЕХ, а також потребу у замісних трансфузіях еритромаси, потребують додаткових профілактичних заходів щодо НЕК і ПНС.

УДК 378.147:372.8004 

У статті розглянуто вплив глобалізації на реформування формату вищої освіти. Глобалізація освіти як мультиаспектний і багаторівневий процес, одночасно складний і доволі суперечливий, поєднує методи навчання та виховання різноманітних світових освітніх систем з метою розвитку основних галузей та формування фахівця як особистості. Розглянуто вимоги, які глобалізація висуває до підготовки працівників майбутнього, адже метою сучасної системи освіти є розвинути особистість, здатну до самореалізації і навчання упродовж життя.