УДК 615.099:615.244.24:547.8(048.8)

Вступ. Одним із найбільш поширених препаратів в Україні із групи бензодіазепінів є гідазепам, зареєстрований як денний транк-
вілізатор. Позитивна динаміка його застосування для лікування тривожних розладів підтверджена у 76,3% пацієнтів, поліпшення
загального самопочуття відмічали 61% пацієнтів. В Україні гідазепам випускається у вигляді таблеток в дозуванні 0,02 г та 0,05 г
Товариством з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ» (м. Одеса) та відпускається лише за рецептом під торговою назвою «Гіда-
зепам IC».
Мета дослідження. За даними літератури проаналізувати основні токсикологічні та фармакологічні властивості препарату
«Гідазепам».
Матеріали та методи дослідження. Бібліосемантичний аналіз наукової інформації з використанням баз даних MEDLINE,
PUBMED, бази даних Національної наукової медичної бібліотеки та Національної бібліотеки України В.І. Вернадського. Остаточна
вибірка наукових публікацій, яка відповідала поставленій меті становила 25 робіт.
Результати. Незважаючи на довготривалість використання препаратів похідних 1,4-бенздіазепіну в широкій медичній практиці
не втрачає актуальності питання дослідження їхньої токсичності, у тому числі віддалених наслідків впливу. Результати експеримен-
тальних випробувань вказують на високу біодоступність гідазепаму при пероральному введенні (швидко потрапляє в тонкий киш-
ківник і всмоктується в ньому), ефект первинного проходження (наявність другого піка концентрації – 2 год) та швидке виведення
з організму. Клінічна ефективність і безпека гідазепаму підтверджена даними клінічних досліджень, однак, всебічне вивчення меди-
ко-біологічних властивостей цього препарату триває й сьогодні. Токсикологічними дослідженнями встановлено, що за LD 50 гідазе-
пам відноситься до 3-го класу небезпечності. Оскільки гідазепам є проліками, в результаті процесів метаболізму в організмі людини
утворюються його метаболіти, які є більш фармакологічно активними, ніж вихідна речовина. Незважаючи на значні фармакологічні
переваги гідазепаму перед іншими препаратами групи похідних бензодіазепінів, снодійних засобів, нейролептиків та наркотичних
анальгетиків, у поєднанні із вільним продажем, створюються передумови для зловживання ним.
Висновки. Для оцінки потенційної небезпечності гідазепаму та визначення перспектив його подальшого застосування необхідно
розширити спектр досліджень токсикологічного напряму із використанням альтернативних тест-моделей.
Ключові слова: гідазепам, бензодіазепіни, антидепресантні препарати, токсикологічні властивості, фармакологічна дія.

УДК 616-036:22:[616.1:612.1:614](477)

Анотація. Актуальність. Надсмертність в Україні та процеси депопуляції продовжують набувати загрозивих масштабів. Разом зі старінням населення серцево-судинні захворювання посідають провідні місця в структурі захворюваності населення, що становить складну проблему для суспільства та ефективності діяльності системи охорони здоров’я. Визначення факторів ризику, забезпечення контролю та профілактики може запобігти виникненню захворювань серцево-судинної системи та надмірної смертності населення.
Метою роботи є вивчення та аналіз тенденцій розвитку серцево-судинних захворювань в Україні.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз та оцінку показників госпіталізованої захворюваності хворобами серцево-судинної системи серед населення України за період 2014–2023 рр. Аналіз захворюваності внаслідок хвороб системи кровообігу здійснений із використанням абсолютних, інтенсивних (рівнів на 1 000 населення), екстенсивних величин та показників динамічного ряду. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати дослідження. Упродовж останнього десятиліття серцево-судинні захворювання посідають перше місце за кількістю зареєстрованих випадків, кількістю звернень за медичною допомогою та причиною смерті населення України. Динаміка госпіталізованих рівнів захворювань системи кровообігу в Україні залишається на порівняно високому рівні та має тенденцію до зростання, особливо за період 2021–2023 років.
Загальна кількість випадків серцево-судинних захворювань за даними обліку всіх медичних закладів щорічно перевищує 20 млн випадків упродовж останніх років. Серед них у середньому по Україні в 41,7 % в осіб чоловічої 77Public Health Journal Вип. 1 (7), 2025 статі. Важливо те, що 36,3 % таких випадків в Україні спостерігаються в осіб працездатного віку. Гіпертонічна хвороба рідше діагностується в чоловічого населення 39,56 % в середньому в Україні, ішемічна хвороба серця також частіше реєструється серед жінок із середнім значенням в Україні 61,14 %, гострий та повторний інфаркт міокарду в Україні частіше реєструється в чоловіків 59,28 %, зокрема великовогнищевий трансмуральний інфаркт міокарду – 61,81 %.
Висновки. Виявлені тенденції та фактори ризику захворювань серцево-судинної системи доцільно використати для розробки національної стратегії для зниження смертності завдяки ефективним програмам профілактики та лікування.
Ключові слова: серцево-судинні захворювання, захворюваність, хвороби системи кровообігу, здоров’я населення.

УДК 613.6.022-047.44:612.2:658.34-057

Професійний вплив залишається важливим чинником ризику захворювань дихальних шляхів та легень у працюючих контингентів.
Мета роботи: аналіз наукових джерел щодо професійного впливу на поширеність респіраторних скарг та захворювань дихальної системи робітників підприємств із виготовлення взуття.
Матеріали та методи: пошук літературних джерел здійснено в базах даних PubMed, Google Scholar та Scopus. Для оформлення та написання статті
використано бібліографічний та аналітичний методи.
Результати та їх обговорення. У повітрі виробничого середовища взуттєвих підприємств основними полютантами, які можуть спричиняти
розвиток респіраторних симптомів та розладів дихання є пари розчинників та пил, переважно шкіряний. Інгаляційний вплив розчинників (бензолу, толуолу,етилбензолу, ксилолу) призводить до подразнення дихальних шляхів, їх обструкції та обмеження легеневої функції. Знижені результати спірометричних тестів є обернено пов’язані із віком та професійним стажем робітників. Наявність пилу, що містить частинки шкіри, полімери, оздоблювальні матеріали та хром є причиною частих скарг на чхання та кашель. Комбінований вплив полютантів робочої зони: розчинників, хутра, синтетичних волокон спричиняє хронічні (задишка, стиснення в грудях, риніт) та гострі респіраторні прояви, що розвивалися впродовж робочої зміни (подразнення та сухість горла, носа, подразнення очей). Встановлено, що хронічне порушення дихальних шляхів з неспецифічною бронхіальною гіперактивністю на метахолін зумовлено дією активаторів клею (хлорованих вуглеводнів: дихлорметану та метиленхлориду).
Дослідження рідини бронхоальвеолярного лаважу робітників взуттєвих підприємств виявило мікропластик, який містив мікроволокна поліакрилату
(складника взуттєвих клеїв). Наявність диізоціанатів (компонентів взуттєвих клеїв на водній основі) є причиною розвитку стійкої гіперактивності дихальних шляхів, що робить неможливим повне відновлення функції легень. 88Висновки. Результати можуть бути використані для формування санітарно-гігієнічних рекомендацій щодо моніторингу стану повітряного середовища виробничих приміщень та медико-профілактичних заходів збереження здоров’я працюючих взуттєвої галузі.

УДК 016:615.1(092)

У ювілейному виданні висвітлено основні віхи життя, наукової, науковопедагогічної та організаційної діяльності відомого українського науковця в галузі фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії, ректора Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького (1998–2023 рр.), академіка Національної Академії медичних наук України, доктора фармацевтичних наук, професора, заслуженого працівника Вищої школи України, лавреата Державної премії України в галузі науки і техніки, заслуженого професора ЛНМУ ім. Данила Галицького, почесного доктора Люблінського медичного університету, дійсного члена НТШ та низки
громадських академій.
Хронологічний покажчик друкованих праць, авторських свідоцтв та патентів знайомить з науковим доробком ученого.
Це видання стане важливим корисним ресурсом для науково-педагогічної спільноти, аспірантів, студентів, а також істориків, бібліографів та всіх, хто цікавиться історією львівської медичної і фармацевтичної науки та освіти.

UDC 616.716.4-089.843-003.9-018-092.4/.9 

   The purpose of the study was to determine the dynamics of histoarchitectural reconstructions of bone-ceramic regeneration after augmentation of an experimental defect of the lower jaw of a rabbit with an osteoplastic material – natural collagen. Despite the already-known results of using osteoplastic materials in clinical practice, complete and high-quality regeneration of the bones of the maxillofacial area, its mechanisms, and dynamics remain incompletely understood and require clarification and detailing. Sexually mature male rabbits aged 6–7 months, weighing 2.5–3 kg, were used for the study. The control group included animals with a bone tissue defect that healed under a blood clot. The experimental group consisted of rabbits in which the bone defect was filled with natural collagen. Control of the post-traumatic state of bone tissue in the area of the defect was carried out for 84 days. Ultrastructural changes were studied by scanning electron microscopy. Three parameters were calculated to determine changes in the composition of the regenerate. The data were analyzed using Student's t-test. The difference at p<0.05 was defined as statistically significant. The study of the surface relief features of the experimental lower jaw bone defect after implantation with Col-C material in animals revealed numerous regenerative changes after injury. It differed from reparative osteogenesis in the control group. Most osteons that regenerate near the outer bone plate do not differ from the typical structure of the native bone. However, in contrast to the group of control animals, the bone plates between the neighboring osteons were weakly structured. A morphometric study of the relative volume of the osteoplastic material in the regenerate established a gradual decrease in the material's content until its almost complete bioresorption.

Key words: rabbits, mandible, maxillofacial apparatus, regeneration, osteoplastic materials, collagen, morphometry, scanning electron microscopy. 

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГЕНЕРАЦІЇ КІСТКИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ  В ЕКСПЕРИМЕНТІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ НАТУРАЛЬНОГО КОЛАГЕНУ 
   Метою дослідження було визначити динаміку гістоархітектурних перебудов кістково-керамічного регенерату після аугментаціі експериментального дефекту нижньої щелепи кролика остеопластичним матеріалом – натуральним колагеном. Незважаючи на вже відомі результати застосування остеопластичних матеріалів у клінічній практиці, повна та якісна регенерація кісток щелепно-лицевої ділянки, її механізми та динаміка залишаються не до кінця вивченими, потребують уточнення і деталізації. Для дослідження використовували статевозрілих кроликів-самців віком 6–7 місяців, вагою 2,5–3 кг. До контрольної групи увійшли тварини з дефектом кісткової тканини, який загоювався під кров’яним згустком. Експериментальну групу складали кролики, у яких кістковий дефект заповнювали натуральним колагеном. Контроль посттравматичного стану кісткової тканини в ділянці дефекту здійснювали впродовж 84 діб. Ультраструктурні зміни вивчали методом скануючої електронної мікроскопії. Для визначення змін складу регенерату використовували підрахунок трьох параметрів. Дані проаналізували за допомогою t-критерію Стьюдента, різницю при р<0,05 визначили як статистично значущу. Дослідження особливостей рельєфу поверхні експериментального кісткового дефекту нижньої щелепи після імплантації тваринам матеріалу Кол-К дозволило виявити численні регенераційні зміни, що відбувалися після нанесення травми та відрізнялися від репаративного остеогенезу в контрольній групі. Більшість остеонів регенерату поблизу зовнішньої кісткової пластинки за своєю будовою не відрізнялась від типової будови материнської кістки, проте, на відміну від групи контрольних тварин, між сусідніми остеонами містилися слабо структуровані за геометрією кісткові пластинки. Морфометричне вивчення відносного об’єму остеопластичного матеріалу в регенераті встановило поступове зниження вмісту матеріалу до майже повної його біорезорбції. 
Ключові слова: кролики, нижня щелепа, зубощелепний апарат, регенерація, остеопластичні матеріали, колаген, морфометрія, скануюча електронна мікроскопія.