Підшлункова залоза особливо чутлива до впливу зовнішніх чинників. Одним зі шляхів вирішення проблеми удосконалення лікування захворювань підшлункової залози є дослідження вказаного органа в експерименті. Для експериментального моделювання найчастіше піддослідною твариною слугує лабораторний білий щур. Проте підшлункова залоза щура має анатомічні особливості, які викликають значні труднощі для верифікації підшлункової залози під час її забору. Мета дослідження – описати оптимальну методику забору підшлункової залози у піддослідних тварин (лабораторних білих щурів) для морфологічного дослідження.
У Європі близько 100 мільйонів людей страждають від хронічної хвороби нирок (ХХН), та згідно із прогнозами, до 2040 року вона стане п’ятою причиною смерті в усьому світі за поширеністю (Vanholder R, 2021). Етіологічна структура ХХН є наступною: 42.2% цукровий діабет, 21.4% хронічні гломерулонефрити, 19.5% артерійну гіпертензію, 6.9% обструктивні нефропатії, 3.6% хронічний інтерстиційний нефрит, 1.5% автосомно-домінантний полікістоз нирок, 2.7% невідомої етіології (Sharma R, 2018). Однак більшість змін при ХХН є незворотніми і такі пацієнти потребують трансплантації нирок, так станом на травень 2023 року в Україні 1409 пацієнтів перебували на листку очікування. Саме тому правильна діагностика має відбуватися на більш ранніх етапах, важливим діагностичним методом для визначення етіології ХХН, прогнозування подальших перспектив, діагностики відторгнення трансплантату та для проведення наукових досліджень є виконання нефробіопсії. Рутинне зафарбування гематоксилін-еозином не дозволяє повною мірою дослідити усі морфологічні зміни у нирках, що робить необхідним використання додаткових гістохімічних, імуногістохімічних та імунофлюоресцентних технік.
Практичне спрямування навчального процесу при вивченні базової медичної дисципліни – анатомії людини є вимогою сучасного викладання у вищому медичному навчальному закладі. Вивчення анатомії людини традиційно розпочинається з розділу «Кісткова система». Студент одразу ж зустрічається з труднощами, пов’язаними із необхідністю засвоєння великої кількості фактичного матеріалу. Одним із засобів оптимізації навчального процесу, формування позитивної мотивації при вивченні цього розділу для фахівців з фізичної реабілітації є роз’яснення функціонального значення частин опорно-рухового апарату, а також націленість на практичне застосування набутих знань. Цьому допомагає недооцінена на даний час «Анатомія поверхні тіла людини» («Human surface anatomy»), яка дозволяє вивчати анатомічні структури тіла людини без розтину і препарування.
Українська анатомічна номенклатура є системою, яка історично складається і формується на ґрунті народної мови, а також у тісному зв’язку з міжнародною анатомічною номенклатурою. Головним ініціатором упорядкування української анатомічної номенклатури, як еквівалента Міжнародної, виступив завідувач кафедри нормальної анатомії Львівського державного медичного університету Михайло Андрійович Нетлюх на ІІІ з’їзді анатомів України у Чернівцях (1990 рік). За його наполегливим сприянням була створена Українська анатомічна номенклатурна Комісія (УАНК).
В останній час термографічні методи все частіше стали застосовуватись в медицині, зокрема, в офтальмології. Захворювання органу зору, які спричинені порушенням венозної гемодинаміки очного яблука на грунті внутрішньоорбітальних запальних і пухлинних процесів та тромбозу венозного русла, зустрічаються в практичній офтальмології досить часто. В зв’язку з цим подальше вивчення морфофункціональних основ компенсаційно-адаптаційних процесів, які можуть мати місце при порушенні відтоку венозної крові та питання ранньої діагностики цієї патології, заслуговує відповідної уваги. Термометрія ока використовується для діагностики та контролю ефективності лікування увеїтів та спазмів акомодації, в профілактиці післяопераційних ускладнень після екстракції катаракти. Але в доступній літературі ми не виявили даних про те, чи може температура рогівки служити показником зміни інтенсивності кровообігу в передньому сегменті очного яблука за умов порушення венозної гемодинаміки, хоча це питання є важливим для ранньої діагностики венозного застою. З метою вивчення і виконано це дослідження.