При двотижневому введенні налбуфіну в експерименті виникають судинні реакції клубочків та розширення мезангіального матриксу, які ймовірно призводять до тенденції зростання показників сечовини та креатиніну сироватки крові і можуть бути причиною початкових проявів порушення азотовидільної функції нирки. Виявлені незначні дистрофічні зміни епітелію проксимальних звивистих канальців та петель нефрона у формі зернистої дистрофії можуть бути морфологічним субстратом порушення реабсорбційної функції нирки, про що свідчать достовірні зміни показників кальцію та фосфору сироватки крові. Тенденція до зростання добового діурезу, креатиніну сечі та швидкості клубочкової фільтрації через два тижні застосування терапевтичних доз налбуфіну можуть свідчити про включення компенсаторних механізмів органу на даному етапі у відповідь на пошкоджуючу дію опіоїду. 

Впродовж останніх років спостерігається зростання рівня бронхо-легеневої патології, як в Україні, так і в усьому світі. Для вивчення механізмів розвитку захворювань органів дихальної системи використовують моделювання на тваринах. Дуже часто як експериментальну біологічну модель обирають білого щура. При цьому дуже важливо знати морфологічні особливості органів дихання тварин у нормі, оскільки для них характерні специфічні видові особливості.

Для успішного проведення експериментальних досліджень, пов’язаних з вивченням впливу екзо- та ендопатогенних чинників на структуру підшлункової залози, необхідно брати до уваги особливості анатомії вказаного органа експериментальних тварин. 

Вивчення анатомічних особливостей будови надниркових залоз у щура дозволить отримати інформацію для порівняння їх і співставлення з будовою цього органа у людини

Остеопороз (ОП) є найпоширенішим метаболічним захворюванням кісток, що протягом тривалого часу може розвиватися асимптомно, виявляючи себе вперше переломом часто на тлі зниженої кісткової та м’язової маси (Yang J. et al., 2023). У жінок втрата кісткової маси прискорюється з настанням менопаузи, коли зниження мінеральної щільності сягає 2-3% на рік та у 5-20% жінок веде до розвитку ОП 1 типу із високим кістковим метаболізмом, далі сповільнюється як у жінок, так і у чоловіків та варіює у межах 0,1-0,5 % на рік з розвитком сенільного ОП, тому 90% пацієнтів із переломами шийки стегна мають ОП (Zaheer S, LeBoff MS, 2022). Зважаючи на демографічну ситуацію в Україні та прогресуючу тенденцію старіння населення, проблема ОП потребує своєчасного лікування (Ayers Ch, Kansagara D. et al., 2023). Активно здійснюється пошук ліків від ОП для ветеранів з травмою спинного мозку, що надзвичайно актуально тепер в умовах війни (Nour Z. et al., 2019). Індукований глюкокортикоїдами ОП під час лікування деяких захворювань, зокрема ускладнених ковідним синдромом, становить окрему ланку патогенезу цього захворювання (Mahitthiharn K, Kovindha A. et al., 2023)