Складний набір політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів, що виникають у результаті військових конфліктів, мають непрямий і тривалий вплив на здоров’я населення. Руйнування медичної інфраструктури та інфраструктури громадського здоров’я ускладнює процес надання допомоги постраждалим, обмежуючи як її доступ, так і якість.
   Психічне здоров’я є важливим виміром людського капіталу, який значно впливає на такі аспекти людського життя, як добробут, зайнятість, робота, капітал, стигма тощо. Згідно даних ВООЗ у ситуаціях збройного конфлікту близько 10% людей, які зазнають травматичних подій, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% розвиватимуть поведінку, яка заважатиме їх здатності ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, наприклад безсоння, є найбільш поширеними наслідками.
   Молоде покоління, яке проживає у зонах, що постраждали від конфлікту вразливе до проблем психічного здоров’я. Під час війни молодь стикається з двома типами травматичних подій: типу I (раптова травматична подія) і типу II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункціональних механізмів подолання). В результаті страждає від тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, дисоціативних розладів. Найважливішими змінними, які визначають вплив війни на психічне здоров’я молоді є позбавлення основних ресурсів (житло, вода, харчування, освіта, охорона здоров’я тощо); порушені сімейні відносини (через втрату, розлуку або переміщення); стигма та дискримінація (значно впливають на ідентичність); песимістичний світогляд (постійне відчуття втрати і горя, нездатність побачити світле майбутнє).
   Мета-аналізи використовують змішані методи для дослідження психічного здоров’я та психосоціального самопочуття в нестандартних умовах, такі як фокус-групи і поглиблені інтерв’ю. Це необхідно для формування досліджуваного питання, модифікації інструментів для аналізу локальних ситуацій та інтерпретації зібраних епідеміологічних даних.
   В основі моделей відновлення психосоціальних систем передбачено необхідність багаторівневого підходу до психосоціальних утручань, які враховують особистість, сім’ю та всю спільноту. Модель громадського здоров’я вимагає взаємодії між соціальними та індивідуальними змінними за віком і часом, з особливою увагою до груп ризику та захисту в різні періоди життя.

 УДК 621.3

 Проаналізовано принципи функціонування сенсорних пристроїв з поєднанням фотовольтаїчного живлення та оптичного зв’язку. Функціонування таких пристроїв забезпечується модульованим світловим потоком. Інформативним сигналом, що формує сенсорний пристрій, є QR код. Формування QR коду здійснюється із використанням мікропотужних дисплеїв на основі технологій електронних чорнил e-Ink, а зчитування цього QR коду – фотокамерою смартфонв. Викладено результати розв’язання задач подальшого розвитку фотовольтаїчних сенсорних пристроїв з оптичним зв’язком, зокрема, аналізу та узагальнення принципів функціонування, модельних досліджень та прототипування сигнальних перетворювачів таких пристроїв.       Проаналізовано приклади досліджень фотодіодного перетворювача із трансімпедансним підсиленням та гіраторним навантаженням. Подано макет сигнальних перетворювачів та приклади осцилограм, що отримують, виконуючи експериментальні дослідження розглянутих сигнальних перетворювачів фотовольтаїчних сенсорних пристроїв. 

УДК 004.413.4 (330.322.1)

   У зв’язку із широкомасштабними змінами економіки у світі й, зокрема, в Україні останнім часом спостерігається значне підвищення інтересу до завдань теорії інвестицій. Прикладом може слугувати активізація останніми роками купівлі акцій великих міжнародних компаній та криптовалют і відповідно стрімке зростання їх вартостей. Відомо, що як особливий випадок у теорії інвестицій розглядають завдання оптимізації інвестиційних портфелів.
   Встановлено, що питання прийняття рішень щодо формування та оптимізації інвестиційного портфеля перебуває у полі уваги як великих інвестиційних компаній, так і приватних інвесторів, оскільки, вибираючи серед можливих альтернатив розподілу капіталовкладень у межах ринку фінансових активів, інвестор отримає різні результати. Прийнято, що оптимальний розподіл наповнення інвестиційного портфеля повинен забезпечувати найкращий дохід за умови збереження найменших ризиків, а під результатом слід розуміти величину доходу, отриманого за час володіння інвестиційним портфелем. Відомо, що рішення щодо структури розподілу капіталу часто приймають в умовах невизначеності, а дохідність від вкладення капіталу в об’єкти інвестування є випадковою. Все це породжує додаткові ризики, тому завдання вкладення капіталу та оптимізації портфеля інвестицій повинні ставитися та вирішуватися в умовах наявності ризику. Ефективна інвестиційна діяльність змушує звертатись до використання спеціальних математичних методів та інформаційних засобів підтримки прийняття рішень.
  Розроблено інформаційну систему підтримки прийняття рішень формування портфеля цінних паперів, що дає змогу потенційним інвесторам самостійно оцінювати ефективність набору інвестиційного портфеля, порівнюючи динаміку росту наявних на фінансовому ринку акцій.
Відомо, що більшість інформації, з якою стикається інвестор, подана у табличному форматі, а згідно із методологією наукового пізнання людина краще сприймає візуалізовані способи подання інформації. У новоствореній інформаційній системі застосовано процес візуалізації, що надає
доступну табульовану інформацію у структурованому вигляді схем, графіків, діаграм.