Purpose. Systemic inflammation plays a pivotal role in the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus (DM). The purpose of this study was to examine the relationship between glycated hemoglobin (HbA1c) levels and counts/ratios of circulating immune cells.

Methods. A laboratory database was subjected to analysis, encompassing complete blood count (CBC) and HbA1c values of 756 individuals. Student’s t and Pearson’s r criteria were used for statistical processing.

Results. HbA1c levels were significantly positively correlated with the erythrocyte sedimentation rate (ESR), total leukocyte count, neutrophil and lymphocyte counts, and negatively correlated with platelet-to-leukocyte ratio (PLeR), platelet-to-neutrophil ratio (PNR), and platelet-to-lymphocyte ratio (PLyR). According to HbA1c levels, the examined subjects were divided into three groups: group 1, less than 5.7%, normal levels (n=431); group 2, from 5.7% to 6.4%, levels of prediabetic state (n=166); group 3, 6.5% and above, levels of DM (n=159). In groups 2 and 3, in comparison with group 1, there were higher ESR (12.50±10.99 mm/h and  14.50±12.22 mm/h vs. 10.48±9.80 mm/h), counts of leukocytes [(7.01±2.10)×109/L and (7.33±2.48)×109/L vs. (6.45±1.98)×109/L, respectively], neutrophils [(4.40±1.98)×109/L and (4.42±2.22)×109/L vs. (3.81±1.71)×109/L, respectively], and monocytes [(0.47±0.25)×109/L and (0.46±0.25)×109/L vs. (0,41±0,21)×109/л, respectively] (p<0.05). In group 3, the lymphocyte count was higher than in group 1 [(2.29±0.77)×109/L versus (2.05±0.72)×109/L, respectively, p=0.001]. Furthermore, the PLeR and PLyR were lower than in group 2 (p=0.015 and p=0.026, respectively).

Discussion of results. With an increase in HbA1c to the level of prediabetes and DM, features of systemic inflammation increase, as evidenced by an increase in ESR and counts of immune cells and a decrease in the ratios between platelet and leukocyte, neutrophil, and lymphocyte counts. Groups of individuals with HbA1c levels that met the criteria for prediabetes and DM did not differ among themselves in most CBC parameters. This finding suggests a pivotal role of systemic inflammation in the progression to DM during the prediabetic state.

Conclusions. The rise in HbA1c levels has been observed to coincide with an increase in counts of circulating immune cells and a decrease in ratios of platelet to leucocyte, neutrophil, and lymphocyte counts. Low-grade systemic inflammation accompanies HbA1c levels of 5.7% and above.

Keywords: glycated hemoglobin, inflammation, blood cell count, diabetes mellitus, prediabetic state

The level of an adropin is a cytokine regulator of energy balance and metabolism of lipids and carbohydrates in the patients with the cardiorenal metabolic syndrome (CRMs) progression has not been precisely established. The purpose of the study was to determine adropin levels in different stages of CRMs and its correlations with other parameters. 70 patients with arterial hypertension stage 2, grade 2 were examined under the control of the University bioethics commission in compliance with the Helsinki Declaration of Human Rights. They were divided into 5 groups (G0, 1, 2, 3a, 3) depending on the stage of CRMs and glomerular filtration rate. The serum adropin level was determined by enzyme-linked immunosorbent assay. A body mass index, triglyceride-glucose index, and de Ritis index were calculated too. The results were statistically processed. Worsening of blood pressure control was accompanied by an increase in blood adropin level. The level of adropin did not depend on the stage of CRMs signifacantly. Adropin levels correlated with clinical metabolic parameters of obesity, triglycerides, glucose, triglyceride-glucose index, de Ritis index, blood pressure levels, left atrial size and left ventricular wall thickness in different way during kidney function decreasing. Adropin’s correlations varied depending on the stage of CKMs, glomerular filtration rate, sex, age, and blood pressure control. The level of adropin did not depend on the stage of CRMs, but correlated differently with clinical and laboratory parameters.

Keywords: adropin, cardiorenal metabolic syndrome, stages, glomerular filtration rate, adropin correlations

УДК 614.29:616.89-008.45/.46/.47:616.831:341.321.32

Вступ. Детальне вивчення етіопатогенетичних та клініко-нейропсихологічних закономірностей розвитку недементних когнітивних розладів (КР) при цереброваскулярній патології у військовослужбовців є важливою та актуальною науковою проблемою військової медицини.
Мета. Визначити значущість нейропсихологічного обстеження у ранній діагностиці КР у військовослужбовців з хронічною ішемією мозку (ХІМ) при військово-лікарській експертизі.
Матеріали та методи. Для оцінки структури захворюваності системи кровообігу у військовослужбовців вивчено результати військово-лікарської експертизи в період з 2022 по 2025 роки та проведено аналіз структури цереброваскулярних захворювань за матеріалами 3504 свідоцтв про хворобу. Для уточнення діагностичних критеріїв цереброваскулярних захворювань проведено комплексне нейропсихологічне обстеження 117 військовослужбовців із захворюваннями серцево-судинної системи: 87 пацієнтів (середній вік – 48,5±5,2 років) з ХІМ І стадії (основна група) та 30 пацієнтів (середній вік – 49,4±4,3 років) без цереброваскулярних захворювань (контрольна група).

Результати. Різні форми цереброваскулярних захворювань діагностовані у 1527 (43,6%) пацієнтів: ХІМ І стадії – у 948 (62,1%) пацієнтів, ХІМ ІІ стадії – у 505 (33,1%) пацієнтів, наслідки гострого порушення мозкового кровообігу – у 74 (4,8%) пацієнта. Найчастішими етіологічними факторами були: атеросклероз магістральних артерій голови (55%), артеріальна гіпертензія (50,2%), ішемічна хвороба серця (25,2%), інші захворювання серцево-судинної системи (12,7%). У віці до 40 років цереброваскулярна патологія (ЦВП) діагностована у 7,1% випадків, у віці 41–50 років – у 38,6%, у віці від 50 років – у 54,3%. У групі серцевосудинних захворювань військовослужбовці з ЦВП визнані непридатними до військової служби у 9,6%
випадків, обмежено придатними – у 37,9% випадків. Пацієнти основної групи достовірно гірше пацієнтів контрольної групи виконували тести на увагу («цифрова послідовність» – 50,6±3,1 і 41,8±3,2, p<0.05, «символи та цифри» – 247,6±11,9 і 215,8±10,3, p<0,05, «категоріальні асоціації» – 14,3±0,7 і 17,2±1,1, p<0,05), субтест «пам’ять» КШОПС – 1,5±0,2 і 2,3±0,3 (p<0,05). При цьому були відсутні порушення пам’яті в тесті «відстрочене відтворення 10 слів», тесті «семантичного кодування», що підтверджує переважно нейродинамічний характер КР.
Висновки. Об’єктивізація наявності та вираженості КР у військовослужбовців з ХІМ І стадії на основі комплексного нейропсихологічного обстеження дозволяє підвищити точність діагностики та якість військово-лікарської експертизи.
Ключові слова: хронічна ішемія мозку, когнітивні розлади, цереброваскулярні захворювання, військовослужбовці, військово-лікарська експертиза.

УДК 616-008/:616.3]-577.114

Актуальність. Пандемією сучасного світу вважаються метаболічні порушення та асоційована з ними жирова хвороба печінки, однак дотепер чітко не визначені зміни вуглеводного метаболізму на ранній її стадії — стадії метаболічно-асоційованого стеатозу печінки (МАСП).

Мета: оцінити результати перорального глюкозотолерантного тесту та індексованих параметрів вуглеводного метаболізму у пацієнтів з гострим
коронарним та метаболічним синдромами і супутнім МАСП.

Матеріали та методи. До дослідження залучені 104 пацієнти з гострими формами ішемічної хвороби серця та метаболічним синдромом, які поділені на основну групу з супутнім МАСП (n = 65) та контрольну групу з інтактною печінкою (n = 39). Усім проведено пероральний глюкозотолерантний тест з визначенням рівнів глюкози (0´, 30´, 60´, 120´) та площ під кривою глюкози; визначено вміст інсуліну у динаміці (0´, 30´, 60´, 120´) та площу під кривою інсуліну; виміряно кількість С-пептиду у динаміці (0´, 120´); розраховано 14 індексів: HOMA-IR, QUICKI, McAuley, Cederholm, Gutt, Matsuda, Avignon, Shuster, DI deFronzо, Drivsholm, Stumvoll early, Philips, Wareham та Stumvoll late.

Результати. Пацієнти з супутнім МАСП істотно відрізнялись від осіб з інтактною печінкою за істотно вищими значеннями рівнів глюкози на 30´, 60´, 120´, нижчими індексами периферійної інсуліночутливості тканин Cederholm і Gutt та вищими значеннями площ під кривою глюкози та наростаючих площ разом і ранньої та пізньої фаз глікемії. Індекси вуглеводного метаболізму корелювали з параметрами стану печінки, ліпідного
метаболізму, швидкістю клубочкової фільтрації. Збільшення індексів інсулінорезистентності печінки та зменшення індексів інсуліночутливості периферійних тканин і сумарної секреції інсуліну супроводжувались ознаками дилатації порожнин шлуночків, гіпертрофії їх стінок та порушення систолічної й діастолічної функцій. Висновки. У пацієнтів із супутнім МАСП виявлені істотно гірші параметри вуглеводного метаболізму
за пероральним глюкозотолерантним тестом й індексами інсуліночутливості та резистентності. Збільшення індексів інсулінорезистентності печінки та зменшення індексів інсуліночутливості периферійних тканин супроводжувались структурно-функціональними змінами серця.
Ключові слова: метаболічно‑асоційована жирова хвороба печінки, пероральний глюкозотолерантний тест, індекси інсуліночутливості, індекс Cederholm, індекс Gutt

УДК 81’33:61

Відобразити новітні досягнення медичної науки та репрезентувати специфіку мовної картини світу лікаря-нутриціолога покликана увідповіднена термінологія як динамічна система спеціальних найменувань. Мета статті – здійснити опис термінів з нутриціології як важливого інструмента фахового мислення та фахової комунікації, складника мовної картини світу лікаря, з’ясувати їхню роль у концептуалізації біо-медичних знань про здорове харчування. Окреслена мета передбачає виконання таких завдань: увиразнити місце термінів з нутриціології з-поміж іншої спеціальної лексики галузі охорони здоров’я; схарактеризувати основні типи аналізованих термінів; простежити шляхи поповнення терміносистеми з нутриціології у сучасній українській мові; з’ясувати роль спеціальної лексики у формуванні способу мислення й вербалізації картини світу лікаря-нутриціолога. Джерельною базою розвідки слугують сучасні українськомовні наукові праці з нутриціології, медичної термінології, когнітивної лінгвістики (концептуальна метафора), а також фахові медичні словники. Об’єктом дослідження є терміносистема сучасної нутриціології. Предмет дослідження – структурно-семантичні, тематичні та когнітивні особливості термінів нутриціології як засобів репрезентації мовної картини світу лікаря. Результати наукового пошуку засвідчили, що терміносистема з нутриціології сформувалася на помежів’ї медицини, біохімії, фізіології, дієтології, гастроентерології, ендокринології, генетики та громадського здоров’я. Встановлено, що терміни нутриціології впорядковують фахові знання лікаря та уможливлюють категоризацію клінічних явищ, а також виконують сигніфікативну роль. Наголошено, що мовна картина світу лікаря репрезентує сукупність спеціальних знань, систему професійних цінностей, орієнтованих на індивідуальний підхід до пацієнта та пропедевтичну спрямованість сучасної медичної практики в Україні. Терміни нутриціології є вербальними маркерами цієї системи знань, увідповіднюють сучасні тенденції розвитку медичної науки й суспільного запиту на здоровий спосіб життя. Здійснено аналіз основних тематичних груп термінів, з-поміж яких назви поживних речовин, біологічно активних сполук, метаболічних процесів, харчових моделей, функційних продуктів, патологічних станів, пов’язаних із харчуванням, і методів оцінювання нутритивного статусу. З’ясовано, що істотний вплив на розвиток сучасної української термінології нутриціології має англомовний науковий дискурс. Це актуалізує потребу в уніфікації українських відповідників та впорядкування галузевої терміносистеми на національній основі. Висновки. Терміни з нутриціології увідповіднюють сучасні наукові знання про взаємозв’язок харчування, обміну речовин і здоров’я, формують фахове мислення та забезпечують дієве професійне спілкування, а також є важливими вербальними репрезентантами мовної картини світу лікаря. Перспективними є комплексний аналіз української терміносистеми нутриціології, дослідження процесів її стандартизації та особливостей функціювання в сучасному українськомовному медичному дискурсі.

Ключові слова: нутриціологія, термін, медична термінологія, мовна картина світу, професійна мовна картина світу, лікар, медичний дискурс, лінгвокогнітивний підхід, терміносистема, фахова комунікація.