Тривалий період часу стресові та депресивні ситуації не вважались одним із головних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Велика кількість дослідників дотримувались гіпотези, згідно з якою стресовий фактор не був незалежним фактором ризику, а лише «каталізатором» дебюту серцево-судинних захворювань та їх ускладнень, або ж відіграє другорядну роль у виникненні даних захворювань. Сьогодні стрес є відомим фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань і не виникає сумнівів щодо його ролі у виникненні даної патології. Питання поєднання серцево-судинної патології з психічними розладами та стресовим фактором, а саме їх роль у виникненні цих захворювань є дуже важливою та актуальною темою.

Мета – провести аналіз множинної регресії факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, а також ознак депресії та тривоги у хворих на ішемічну хворобу серця.

Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети було проведено дослідження серед 90 пацієнтів. Вік пацієнтів коливався від 36 до 83 років. Комплексне обстеження включало в себе збір скарг, даних анамнезу захворювання та життя, професії, дані коронароангіографії, рівень холестерину, зріст, вага, індекс маси тіла (ІМТ), куріння, рівень артеріального тиску та госпітальна шкала тривоги та депресії HADS (Hospital Anxiety and Depression Scale – HADS). Цей опитувальник містить 14 запитань, які розділені на 2 основні групи: тривога і депресія. Кожному запитанню відповідають 4 варіанти відповіді, які відображають ступінь наростання симптоматики.

Результати. У пошуках відповіді нами проведено мультифакторний аналіз 15 факторів у хворих з ішемічною хворобою серця (таблиця). Відомо, що значення та ступінь сили кожного з чинників відрізняються. Аналізуючи дані мультифакторної регресії, нами отримано сім незалежних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань: вік більше 60 років, спадковість, гіподинамія, ІМТ (більше 35,0), стреси, депресія і тривога. При поєднанні зазначених ознак отримано результати, які є статистично достовірними (р<0,05) щодо ризику розвитку серцевосудинних захворювань, що дало можливість досягнути правильності прогнозування з чутливістю 79,7 % та специфічністю 81,2 %.

Висновки. Вивчення взаємозв’язку між соматичним та психічним здоров’ям, роль стресових розладів у виникненні захворювань приводить до застосування комплексного підходу до лікування, включаючи медикаментозну терапію, психокорекцію та психотерапію.

The article is dedicated to commemorating Yakub Karol Parnas, an eminent figure in biochemistry
and a professor in the Department of Physiological (Biological) Chemistry at Lviv Medical University. It
underscores the profound impact of akub Parnas on Ukrainian biochemistry, shedding light on intriguing
facets of his personality during his highly productive two decades at Lviv University. His research significantly contributed to unveiling anaerobic glucose metabolism, later acknowledged as the Embden-MeyerhoffParnas pathway. Professor akub Parnas and his Lviv school conducted pivotal studies on enzymatic transformations associated with anaerobic muscle function and alcoholic fermentation, glycogen phosphorolysis,
revelation of TP synthesis within glycolysis, pioneering use of radioactively labeled phosphorus in biological experiments.
K e y w o r d s: biochemistry, Yakub Parnas, Embden-Meyerhoff-Parnas pathway, Lviv

УДК: 616.12-008.331.1-06:[616.988:578.834]-07:616.155.32-07

Значне поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та її поліморфні клінічні прояви обумовлені системною запальною відповіддю,
яка також відіграє важливу роль у розвитку артеріальної гіпертензії. Тому тяжкість і прогноз захворювання, а також ефективність лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією на тлі COVID-19 варто оцінювати за змінами концентрації sST2, активності мієлопероксидази та індуцибельної NO-син- тази, що слугують біомаркерами запалення. Мета роботи: проаналізувати прогностичну цінність визначення sST2,
мієлопероксидази та індуцибельної NO-синтази у сироватці крові та лім- фоцитах пацієнтів з АГ та на тлі коронавірусної інфекції.
Методи. Обстежено 2 групи пацієнтів: 1 група – 36 пацієнтів з АГ, які поступали до стаціонару з гіпертонічним кризом; 2 група – 35 пацієнтів з
АГ та полісегментарною пневмонією на тлі COVID-19. Група контролю – 16 практично здорових осіб. Усім пацієнтам проводили антропометричне
обстеження, біохімічний аналіз крові, ехокардіографію, визначення рівнів sST2, мієлопероксидази та iNO-синтази у сироватці крові та в лімфоцитах.
Забір венозної крові проводили на 5 день після госпіталізації до стаціонару на тлі проведеного лікування згідно з чинними протоколами.
Результати. Виявлено зростання у сироватці крові вмісту sST2 у 2,4 раза при АГ та на тлі COVID-19 у 2,9 раза. Рівень мієлопероксидази зро- став у сироватці крові в 2,5 раза при АГ та в 3,4 раза при коронавірусній хворобі. Активність індуцибельної NO-синтази в лімфоцитах зросла у 3,25
раза при АГ та в 4,3 раза при COVID-19. Встановлена позитивна кореляція між рівнем sST2 і розмірами лівого передсердя, лівого шлуночка та фрак- цією викиду в пацієнтів з АГ, у пацієнтів з АГ та COVID-19 – позитивна кореляція з віком. Висновки. Рівні sST2, мієлопероксидази та iNOS є важливими марке- рами важкості ураження серцево-судинної системи, а також при COVID-19.  У пацієнтів з АГ та COVID-19 спостерігали достовірне підвищення рівнів
sST2, мієлопероксидази і iNOS порівняно з практично здоровими особами.
Зазначено достовірне підвищення рівнів мієлопероксидази у пацієнтів з АГ
без коронавірусної хвороби, що свідчить про доцільність використання її
як високочутливого маркера системного запалення низької інтенсивності,
зокрема при артеріальній гіпертензії, тому цей показник є перспективнішим у використанні, ніж С-реактивний протеїн.
Ключові слова: COVID-19, артеріальна гіпертензія, sST2, мієлоперокси-даза, iNO-синтаза

Keywords: COVID-19; ascorbic acid; copper; fat-soluble vitamins; iron; magnesium; micronutrients; selenium; vitamin B complex; zinc..

In the current economic conditions, an active search is conducted for cost-effective and well-balanced feeds and feed mixtures for fish farming. The development of functional feeds using biomass of wild algae is becoming a central focus in the fish feed production. Although these supplements offer a promising path to sustainable and environmentally friendly fish feeding, their impact on the ecosystem requires detailed research. The aim of the study was to determine the acute response of Daphnia magna to the influence of new feed products derived from the  wild algae of the Baltic Sea, phycocyanin on its own, and their binary mixture. The study was conducted using the standard aquatic toxicology method. To establish the  48-hour LC50, the  probit analysis method was used. The results showed that D. magna is more sensitive to the effects of phycocyanin, with the following order of toxicity: phycocyanin > the mixture (1:1) > the biomass of Cladophora sp. The median lethal concentrations at 48 h were 100 mg/l, 920 mg/l, and 1720 mg/l, respectively. The obtained data allows to refer the tested compounds to low-hazard substances according to the Globally Harmonized System (GHS). The observed effects were compared with the effects of the mixture noticed in the toxic units (TU) model. In 48 hours, the mixture of the dry biomass of
Cladophora sp. and phycocyanin at a ratio of 1:1 exhibited synergism. The obtained results will allow choosing the optimal ratio of the raw materials used in fish feeds without inflicting harm to the aquatic ecosystem and loss of their nutritional value.