Leptospirosis is one of the most widespread zoonotic infectious diseases in the world. Compared to other zoonotic diseases, it often takes on severe forms. The clinical course of leptospirosis depends on many factors, particularly the overall health status and completeness of immunologic responsiveness. Antibody-mediated immunity is of critical importance. The role of cellular immunity remains underresearched. According to many authors of experimental studies, infection with Leptospira borgpetersenii in cattle results in CD4+ proliferation, while a reduction in the level of CD8+ is an adverse symptom of the onset of leptospirosis complications. There is also data suggesting that antileptospiral immunoglobulins together with the complement are deposited in alveoli of guinea pigs and cause hemorrhagic lesions in lungs. The goal of the study has been to compare the clinical course of the disease depending on the level of immunological indicators such as CD4+, CD8+, and the total complement (CH50) in leptospirosis patients. While these indicators are relative, when combined with other symptoms and laboratory data the resulting changes should serve as a red flag for clinicians.

 Modern scientific medical literature contains numerous publications devoted to the study of mineral composition of the hard tissues of teeth. However, only individual works are devoted to the comprehensive study and comparison of the mineral composition of enamel, dentin, and cementum. 

Лептоспіроз є одним з найпоширеніших зоонозних інфекційних захворювань у світі, що може мати найтяжкий перебіг серед інших зоонозів. Тяжкість і перебіг лептоспірозу пов’язані з безпосередньою дією збудника, шляхом інфікування та станом макроорганізму, тобто загальною його реактивністю і повноцінністю імунологічних реакцій. Провідну роль в оцінці стану імунної системи відіграє співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів у периферичній крові, так як від цього залежить адекватність імунної відповіді. Імунорегуляторний індекс CD4+/CD8+ – співвідношення CD4+ клітин (Т-хелпери) до CD8+ клітин (Т-цитотоксичні клітини). Значення імунорегуляторного індексу в нормі є в діапазоні від 1,5 до 2,6. Цей показник є відносним. Його незначне збільшення або зменшення не має самостійного діагностичного значення. Однак зміни індексу мають насторожувати клініцистів щодо причини відхилення цього показника. За даними авторів експериментальних досліджень, при інфікуванні Leptospira interrogans новонароджених мишей, що мали значне зниження індексу CD4+/CD8+, спостерігалося вираженіше ураження легень і нирок. Інверсія показника CD4+/CD8+ є несприятливою ознакою розвитку ускладнень при лептоспірозі.

Мета – вивчити показники добового моніторингу АТ (ДМАТ), залежно від наявності фактору куріння та індексу тяжкості куріння (Heaviness of Smoking Index – HSI) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС).
Матеріали та методи. У дослідження включено 98 пацієнтів з ГКС віком від 35 до 75 років. Хворі розподілені у 2 групи: І група – 63 особи – курці (середній вік – 56,82±1,27 роки), ІІ група – 35 осіб, в анамнезі яких куріння не було (середній вік – 61,54±0,98 років). І групу було розділено на 3 підгрупи, залежно від рівня HSI: ІА – 21 особа з високим HSI (середній вік – 56,67±3,56 років), ІВ – 28 осіб із середнім HSI (середній вік – 55,8±1,71 років), ІС – 14 осіб із низьким HSI (середній вік – 58,34±2,09 років). Індекс тяжкості куріння визначали за опитувальником Heaviness of Smoking Index – HSI. Добовий моніторинг АТ проводили приладом CONTEC ABPM50. Визначали систолічний, діастолічний та пульсовий АТ за денний, нічний період та середньодобовий (24 години) (САТдоб, САТд, САТн, ДАТдоб, ДАТд, ДАТн, ПАТдоб, ПАТд, ПАТн); індекс часу (ІЧ) для САТ та ДАТ
денний та нічний (ІЧ САТд, ІЧ САТн, ІЧ ДАТд, ІЧ ДАТн). Результати. У пацієнтів з високим HSI (ІA) виявлено найвищі основні показники АТ (табли-
ця): середнє значення САТ на 8,05 % (p<0,001) вище у ІA підгрупі порівняно з ІВ, ДАТ – на 7,05 % (p<0,001), ПАТ – на 8,70 % (p<0,05) у відповідних підгрупах. У хворих з середнім HSI (ІВ) встановлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ та ПАТ ніж у хворих з низьким HSI (ІС): САТ – на 13,25 % (p<0,01), ДАТ – на 17,60 % (p<0,01) та ПАТ – на 8,25 % (p<0,05). Середні значення ІЧ у ІА підгрупі мали достовірно вищі рівні порівняно з ІВ підгрупою (ІЧ САТ – у 1,5 рази (p<0,001), ІЧ ДАТ – у 1,7 рази (p<0,05)), у ІВ підгрупі порівняно з ІС підгрупою (ІЧ САТ – у 1,9 рази (p<0,01), ІЧ ДАТ – у 1,7 рази (p<0,05). Висновки. Зі збільшенням індексу тяжкості куріння встановлено достовірне лінійне збільшення середніх рівнів основних показників добового профілю АТ (САТ, ДАТ, ПАТ, ІЧ САТ, ІЧ ДАТ), що свідчить про прямий вплив фактору куріння на процеси регуляції АТ у хворих з ГКС.

Мета дослідження – вивчити особливості добового профілю артеріального тиску (АТ) у хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST (ГКСбезST) та хронічною хворобою нирок (ХХН), залежно від фактору куріння.

Матеріали та методи дослідження. В дослідження включено 70 пацієнтів з ГКС без елевації сегменту ST та ХХН віком від 35 до 75 років. Хворих розподілено у 2 групи: І група – 35 осіб - курців, середня тривалість куріння яких становить 24,63±1,61 роки, середня кількість викурених сигарет на добу – 26,57±1,61 (середній вік - 60,09±1,66 років), ІІ група – 35 осіб, які ніколи не курили (середній вік - 62,31±1,04 роки). Частка осіб курців (І) з ГХ складала 51,43% проти 45,71% (p>0,05) некурців (ІІ); з ЦД – 20,00% (І) проти 17,14% (ІІ) (p>0,05); із зайвою вагою (ІМТ: 25-29,9) – 54,28% (І) проти 40,00% (ІІ) (p>0,05), з ожирінням (ІМТ: 30-34,9) – 17,14% (І) проти 31,43% (ІІ) (p>0,05).

Добовий моніторинг АТ проводили у другий день госпіталізації після стабілізації стану пацієнта за допомогою приладу CONTEC ABPM50. Визначали наступні показники: систолічний АТ (САТ), денний, нічний та середньодобовий (24 години) (САТд, САТн, САТдоб); діастолічний АТ (ДАТд, ДАТн, ДАТдоб); пульсовай АТ (ПАТд, (ПАТн, ПАТдоб); індекс часу (ІЧ) для САТд та САТн (ІЧ САТд, ІЧ САТн) і ДАТ (ІЧ ДАТд, ІЧ ДАТн); ЧСС.

Для вивчення функціонального стану нирок обстежених хворих визначали альбумін-креатиніновий індекс (АКІ) у сечі напівкількісним методом з використанням тест-стужок MICROALBUPHAN. Розрахунок ШКФ здійснювали за формулою CKD-EPІ на основі креатиніну.

Отримані результати. Виявлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ та ПАТ у І групі хворих порівняно з ІІ групою: САТд – на 5,10% (126,12±2,49 мм рт.ст. (І) проти 119,79±2,06 (ІІ), p˂0,01), САТн – на 6,60% (117,61±2,82 мм рт.ст. (І) проти 109,96±2,94 (ІІ), p˂0,05); ДАТд - на 9,60% (75,82±1,90 мм рт.ст. (І) проти 68,55±1,48 (ІІ), p=0,01), ДАТн – на 14,10% (68,83±1,89 мм рт.ст. (І) проти 59,12±1,88 (ІІ), p˂0,05); ПАТд – на 7% (50,53±1,39 мм рт.ст. (І) проти 47,04±1,66 (ІІ), p=0,05), ПАТн – на 8,50% (49,08±1,73 мм рт.ст. (І) проти 44,95±1,62 (ІІ), p˂0,05). Середнє значення ІЧ також виявилося достовірно вищим у групі курців (І) проти некурців (ІІ): ІЧ САТд – на 55,50% (p˂0,01), ІЧ САТн – на 58,90% (p˂0,01), ІЧ ДАТд – на 57,50% (p˂0,01), ІЧ ДАТн – на 46,30% (p˂0,01). ЧСС була вищою на 10,80% у І групі порівняно з ІІ групою (86,68±1,89/хв (І) проти 77,38±2,24 (ІІ), p˂0,01).

Середній рівень ШКФ у курців на 13,00% нижчий порівняно з некурцями (56,67±2,79 мл/хв/1,73 м3 (І) проти 64,25±3,51 (ІІ), p<0,05). Питома вага хворих з І стадією ХХН складала 0% (І) проти 14,30% (ІІ); з ІІ стадією ХХН – 40,00% (І) проти 45,71% (ІІ), p<0,05; з ІІІ стадією – 45,71% (І) проти 37,14% (ІІ), p<0,05; з IV стадією ХХН – 14,30% (І) проти 2,85% (ІІ), p<0,05.

Встановлено на 57% достовірно вищий рівень АКІ у групі курців (І група) порівняно з некурцями (ІІ група) (57,76±6,74 мг/ммоль (І), проти 36,63±5,14 (ІІ) (p˂0,01). Частка помірно підвищеного АКІ (3-30 мг/ммоль) становить 17,14 % (І) проти 42,85% (ІІ), p<0,05; виразно підвищеного АКІ (˃30 мг/ммоль) - у 82,85% (І) проти 57,14% (ІІ), p<0,05.

Висновки. У групі пацієнтів-курців з ГКСбезST та ХХН виявлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ, ПАТ, ІЧ та ЧСС. У цій же групі зареєстровано більш виразні ознаки ураження нирок, а саме нижчі значення ШКФ та вищі АКІ, що свідчить про ймовірний несприятливий вплив куріння на стан регуляції АТ та мікроциркуляторне русло нирок.

Objective: To study the features of the daily blood pressure (BP) profile in patients with non-ST-segment elevation acute coronary syndrome (NSTE-ACS) and chronic kidney disease (CKD), depending on smoking status. 

Materials and Methods: The study included 70 patients with NSTE-ACS and CKD, aged 35 to 75 years. Patients were divided into two groups: Group I – 35 smokers with an average smoking duration of 24.63±1.61 years and an average of 26.57±1.61 cigarettes smoked per day (mean age: 60.09±1.66 years), and Group II – 35 non-smokers (mean age: 62.31±1.04 years). The proportion of hypertensive patients was 51.43% in Group I versus 45.71% in Group II (p>0.05), patients with diabetes mellitus (DM) – 20.00% (I) versus 17.14% (II) (p>0.05), overweight patients (BMI: 25-29.9) – 54.28% (I) versus 40.00% (II) (p>0.05), and obese patients (BMI: 30-34.9) – 17.14% (I) versus 31.43% (II) (p>0.05).

Daily BP monitoring was conducted on the second day of hospitalization after stabilization of the patient’s condition using the CONTEC ABPM50 device. The following indicators were measured: systolic BP (SBP) – daytime, nighttime, and 24-hour mean (SBP_d, SBP_n, SBP_24h); diastolic BP (DBP_d, DBP_n, DBP_24h); pulse pressure (PP_d, PP_n, PP_24h); time index (TI) for SBP (TI SBP_d, TI SBP_n) and DBP (TI DBP_d, TI DBP_n); and heart rate (HR).

The functional state of the kidneys was assessed by determining the albumin-creatinine index (ACI) in urine using the semi-quantitative MICROALBUPHAN test strips. Glomerular filtration rate (GFR) was calculated using the CKD-EPI formula based on serum creatinine.

Results: Significantly higher mean levels of SBP, DBP, and PP were found in Group I compared to Group II: SBP_d – 5.10% higher (126.12±2.49 mmHg (I) vs. 119.79±2.06 (II), p<0.01); SBP_n – 6.60% higher (117.61±2.82 mmHg (I) vs. 109.96±2.94 (II), p<0.05); DBP_d – 9.60% higher (75.82±1.90 mmHg (I) vs. 68.55±1.48 (II), p=0.01); DBP_n – 14.10% higher (68.83±1.89 mmHg (I) vs. 59.12±1.88 (II), p<0.05); PP_d – 7% higher (50.53±1.39 mmHg (I) vs. 47.04±1.66 (II), p=0.05); and PP_n – 8.50% higher (49.08±1.73 mmHg (I) vs. 44.95±1.62 (II), p<0.05). The average TI values were also significantly higher in smokers (Group I) compared to non-smokers (Group II): TI SBP_d – 55.50% higher (p<0.01), TI SBP_n – 58.90% higher (p<0.01), TI DBP_d – 57.50% higher (p<0.01), and TI DBP_n – 46.30% higher (p<0.01). HR was 10.80% higher in Group I compared to Group II (86.68±1.89 bpm (I) vs. 77.38±2.24 (II), p<0.01).

The mean GFR in smokers was 13.00% lower compared to non-smokers (56.67±2.79 ml/min/1.73 m² (I) vs. 64.25±3.51 (II), p<0.05). The proportion of patients with CKD stage I was 0% (I) versus 14.30% (II); stage II CKD – 40.00% (I) vs. 45.71% (II), p<0.05; stage III CKD – 45.71% (I) vs. 37.14% (II), p<0.05; and stage IV CKD – 14.30% (I) vs. 2.85% (II), p<0.05.

A significantly higher ACI level (by 57%) was recorded in smokers (Group I) compared to non-smokers (Group II) (57.76±6.74 mg/mmol (I) vs. 36.63±5.14 (II), p<0.01). The proportion of patients with moderately elevated ACI (3-30 mg/mmol) was 17.14% (I) vs. 42.85% (II), p<0.05; and those with significantly elevated ACI (>30 mg/mmol) – 82.85% (I) vs. 57.14% (II), p<0.05.

Conclusions: In the group of smoking patients with NSTE-ACS and CKD, significantly higher mean levels of SBP, DBP, PP, TI, and HR were observed. This group also exhibited more pronounced signs of kidney damage, including lower GFR values and higher ACI levels, indicating a likely adverse impact of smoking on BP regulation and the renal microcirculatory system.