УДК 615.838:615.327(477.83)

Метою роботи є аналіз використання лікувальних процедур і мінеральних вод у системі санаторно-курортного лікування м. Трускавець задля узагальнення та актуалізації науково-практичних даних для оптимізації фармацевтичної допомоги пацієнтам у реабілітаційний період.
      Матеріали і методи. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу, порівняння, узагальнення, системного аналізу та інтерв’ювання. Матеріалами дослідження слугували наукові публікації, нормативно-правові документи, дані сайтів санаторіїв м. Трускавець, дані щодо споживання мінеральних вод пацієнтами санаторіїв «Кристал» і «Алмаз» у 2018–2024 рр., а також результати інтерв’ювання лікарів.
      Результати й обговорення. У Трускавці функціонує 20 санаторіїв, із яких 9 мають власні бювети, та використовується 12 мінеральних вод різного ступеня мінералізації – від слабомінералізованих («Нафтуся», «Емма», «Юзя») до високомінералізованих («Барбара», «Броніслава», «Фердинанд», «Катерина»). За хімічним складом води належать до різних типів, що зумовлює широту показів до їх застосування. Найчастіше мінеральні води використовують для лікування захворювань органів травлення, гепатобіліарної та сечовидільної систем, а також опорно-рухового апарату. Основним видом лікувальних процедур є бальнеотерапія, яка застосовується у всіх санаторіях поряд із фізіотерапією, гідротерапією, озокеритотерапією, кисневою терапією та галотерапією. Аналіз споживання вод «Нафтуся», «Марія» та «Софія» у санаторіях «Алмаз» і «Кристал» у 2018–2024 рр. показав домінування води «Нафтуся» (понад 1 млн л). За результатами опитування лікарів підтверджено високу ефективність мінеральних вод та мінімальну частоту побічних ефектів.
      Висновки. Вивчено питання санаторно-курортного лікування в м. Трускавець, зокрема, детально проаналізовано інформацію про джерела мінеральних вод (12 джерел), санаторії (20 санаторіїв), самі мінеральні води (за складом, показами, способами застосування), особливості їхнього споживання пацієнтами санаторіїв, а також значення в лікувальному процесі й профілактиці захворювань. У результаті аналізу споживання мінеральних вод «Нафтуся, «Марія» та «Софія» пацієнтами санаторіїв «Кристал» та «Алмаз» у 2018–2024 рр. встановлено, що найбільше призначали пиття води ««Нафтуся»» (1172023 л), а співвідношення споживання цих вод становить 26,1 : 12,21 : 1.

Abstract
Background: Palliative care (PC) is an essential component of healthcare aimed at improving the quality
of life of patients with life-threatening illnesses and their families. International guidelines emphasize the need for integration of PC into undergraduate medical education; however, variability in curricula remains a challenge across countries, including Ukraine. Therefore, this study aims to conduct a comparative analysis of Ukrainian undergraduate medical curricula in palliative care against international and European standards to identify gaps and prospects for their optimization.
Methods: This narrative review analyzed international standards for PC education, including the European
Association for Palliative Care (EAPC) Recommendations for undergraduate curricula, the EDUPALL
model, and the Palliative Education Assessment Tool (PEAT), and compared them with Ukrainian national
educational standards and curricula in medical higher education institutions. A bibliosemantic search of
publicly available curricula on university websites was conducted, followed by comparative and systemic
analysis.
Results: International frameworks recommend structured, competency-based PC education with mandatory integration into undergraduate medical training and a strong focus on clinical, psychosocial, communication skills, and professional self-awareness. In contrast, Ukrainian curricula generally include PC as an elective discipline with a workload of 75–90 h (2.5–3 ECTS). While theoretical content is relatively well covered, practical and communication-based competencies are less emphasized.
Conclusions: Although Ukrainian undergraduate PC curricula generally align with international principles, important gaps remain in terms of mandatory integration, skills-based training, and curricular standardization. Transitioning PC education to a compulsory component of medical training and strengthening practical, communication, and interprofessional competencies are key priorities for aligning Ukrainian medical education with international standards

UDC 615.4(02):355.1

Introduction. In the context of current threats posed by the full-scale Russian armed aggression, approaches to understanding the development of the state’s pharmaceutical safety (PS) require more in-depth investigation.
The aim of the work. To investigate the state of PS in Ukraine based on the views of the expert community, identify its components by importance, and determine how PS integrates into the national security system and contributes to the achievement of the UN Sustainable
Development Goals.
Materials and methods. Scientific, analytical, legislative, and regulatory sources on national security and PS in Ukraine were used, incorporating methods including observation, survey, mathematical statistics, comparison, and generalization.
Results. Based on an expert evaluation conducted with the participation of 166 specialists drawn from scientific research, education, and practical pharmacy, a ranking was established to determine the relative importance and priorities of PS components. Additionally, the study assessed the degree of interrelation and influence these components exert on national security in the context of PS. Furthermore, the significance of advancing PS in alignment with the United Nations Sustainable Development Goals was identified.
Conclusions. The state of PS in Ukraine has been assessed in terms of its multidimensional structure, the interconnectedness of its components, and their influence on national security. A close connection between PS and the UN Sustainable Development Goals has been established, underscoring the need for a systemic approach to its development.
Keywords: national security, its components and priorities, pharmaceutical safety, pharmaceutical sector of the healthcare system, sustainable development goals.

УДК 615.1:628.47:330.31

Фармацевтичні відходи, зокрема непридатні лікарські засоби, є деструктивним чинником у системі фармацевтичної безпеки, що вимагає кардинальної трансформації підходів до їхнього управління.Мета – розроблення адаптивної моделі застосування принципів циркулярної економіки в управ-лінні фармацевтичними відходами, уточнення їхнього змісту відповідно до специфіки обігу лі-карських засобів, а також інтегрування цих принципів з інструментами зеленої хімії для форму-вання комплексної дорожньої карти управління фармацевтичними відходами.Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі публікацій із баз «PubMed» та «Google Scholar» за допомогою методів контент-аналізу, узагальнення та матричного моделювання.Результати та їхнє обговорення. У ході дослідження адаптовано ієрархію десяти принци-пів циркулярної економіки до фармацевтичної практики. Здійснено заміну класичних підходів, таких як Repair (ремонт і технічне обслуговування виробів) та Refurbish (відновлення застарілих продуктів), на галузевий принцип Renewal (оновлення). Останній деталізовано через вектори Recovery (відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів) та Reformation (хімічне перетво-рення). Для забезпечення результативності системи обґрунтована роль наскрізного принципу Raise awareness (підвищити обізнаність). Сформована матриця (модель дорожньої карти), яка демонструє, що кожен управлінський принцип циркулярного циклу базується на конкретних технологічних інструментах зеленої хімії, що забезпечує парадигмальний перехід від лінійної до циркулярної моделі економіки.Висновки. Обґрунтовано, що раціональне управління фармацевтичними відходами є ключо-вим елементом системи фармацевтичної безпеки, який запобігає потраплянню активних фармацев-тичних інгредієнтів у біосферу та харчові ланцюги. Авторська адаптація принципів циркулярної економіки до фармацевтичної практики дозволила переформатувати стратегію управління фар-мацевтичними відходами з простої інсинерації на глибоке відновлення ресурсів. Упровадження наскрізного принципу Raise awareness (підвищення обізнаності) визначено фундаментом для за-безпечення результативності управління фармацевтичними відходами. Показано технологічну реалізованість процесів регенерації: імплементація зеленої хімії дозволяє ефективно відновити активні фармацевтичні інгредієнти та отримувати високоякісну хімічну сировину. З’ясовано, що синергія циркулярної економіки та зеленої хімії трансформує систему управління фармацевтич-ними відходами із витратної логістичної операції в екологічно-економічну модель регенерації активів, що гарантує фармацевтичну безпеку і сталий розвиток фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я.Ключові слова: відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів; зелена хімія; сталий розвиток; управління фармацевтичними відходами; фармацевтична безпека; хімічна трансфор-мація; циркулярна економіка.