Серцево-судинні захворювання залишаються однією з основних причин захворюваності та смертності у світі. Протягом багатьох років дослідження різних особливостей перебігу хронічної серцевої недостатності зазнало суттєвого поступу, проте такий аспект як гендерні особливості, має недостатнє висвітлення в літературі. Мета: дослідити та провести порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників у чоловіків та жінок з хронічною серцевою недостатністю та визначити фактори негативного прогнозу в кожній групі.
Матеріали та методи. Проведено повне клінічне обстеження 58 пацієнтів (41 (70,6%) чоловіки і 17 (29,4%) жінки) з хронічною серцевою недостатністю. Крім стандартних клінічних обстежень проведено визначення індексу маси тіла, N-термінальної мозкової фракції натрійуретичного пропептиду та дослідження рівня молекул середньої маси, як індикатора ендогенної інтоксикації. За параметрами загального аналізу крові додатково розраховано низку інтегральних гематологічних індексів, які дали змогу оцінити стан неспецифічної та специфічної ланок імунітету, визначити ступінь інтоксикації організму, ефективність терапії та стан процесів адаптації. Структурно-функціональні параметри серця визначали за допомогою ультразвукового обстеження. Істотність розбіжностей у порівнюваних групах визначали за критерієм Стьюдента (t) або Манна-Уїтні. Прогнозування важкості хронічної серцевої недостатності та аналіз виживаності проводили за методом Каплана-Майера: оцінювали кумулятивну
частку виживання через 24 місяці спостереження з оцінкою істотності за тестом Гехана-Вілкоксона та F-критерієм Кокса.
Результати. Дослідження виявило, що кількість предикторів негативного прогнозу хронічної серцевої недостатності у чоловіків є набагато більшою, ніж у жінок. У чоловіків гірший прогноз асоціювався з анемією, адаптаційною реакцією дистресу, низьким та високим рівнем індексу зсуву лейкоцитів, збільшенням кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка, зниженою фракцією викиду, проявами дисліпідемії. У жінок найбільш вагомими предикторами негативного прогнозу є збільшення ендогенної інтоксикації, погіршення процесів адаптації та підвищення неспецифічних проявів запалення. Проведене дослідження визначило наявність статевих розбіжностей у предикторах виживаності пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, однак не виявило істотного впливу маси тіла на вивчені характеристики. Між цим, доведена роль інших параметрів, пов’язаних з ожирінням, а саме, проатерогенних складових хронічного запалення, системи згортання крові та дисліпідемії, у прогресуванні та
характері виживаності вищезазначених хворих.
Висновки. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю чоловічої статі предиктори негативного прогнозу вказують на ремоделювання серця, а саме, дилатація порожнини камери лівого шлуночка та зменшення фракції викиду, і зміни ліпідного профілю крові, асоційовані з ожирінням. У жінок з хронічною серцевою недостатністю найбільш вагомими предикторами негативного прогнозу є ступінь важкості патології та показники стрес-реактивного метаболізму.

Background. Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is a pressing issue in modern society. While excess circulating glucose and insulin resistance contribute to its pathogenesis, the diagnosis poses particular challenges. The purpose of the study was to identify new additional non-invasive diagnostic markers of NAFLD and the risk of developing comorbid diseases in these patients. Materials and methods. The study involved 64 men aged 39 to 62 years: 35 patients were diagnosed with non-alcoholic fatty liver disease according to EASL-EASD-EASO guidelines, 29 patients comprised the control group. The results of complete blood count, biochemical blood tests, and abdominal ultrasound were evaluated in both groups. Results. Patients with NAFLD had significantly higher body weight and body mass index, higher glucose, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, alkaline phosphatase, gamma-glutamyl transferase, alanine aminotransferase, and aspartate aminotransferase. Additional non-invasive markers of NAFLD were high body mass index, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, and alanine aminotransferase, which may also indicate future risks of type 2 diabetes and hypertension. Conclusions. Among patients with NAFLD within three years, hypertension occurred in 22.2 % of cases and type 2 diabetes in 20.0 %, which is higher than in patients without NAFLD (8.7 and 4.3 %, respectively). We found that at the time of initial examination, patients with NAFLD had higher body weight and body mass index, as well as higher glucose, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, alkaline phosphatase, gamma-glutamyl transferase, alanine aminotransferase, and aspartate aminotransferase. From these metrics, we identified high body mass index, HOMA-IR, total cholesterol, triglycerides, low-density lipoproteins, atherogenic index, alkaline phosphatase as potential non-invasive risk markers for NAFLD. This highlights the importance of studying them for the early diagnosis of type 2 diabetes and hypertension, which could improve the treatment of this cohort of patients in the future.

УДК: 616.36–004:616.24–008.811.6–036

The aim of the study. To determine the frequency and character of syntropic extrahepatic lesions in cirrhotic patients depending on the hepatopulmonary syndrome severity degree.

Materials and methods. In a randomized manner with preliminary stratification by the presence of hepatopulmonary syndrome were studied 93 patients with liver cirrhosis, who underwent the comprehensive clinical-laboratory and instrumental examination.

Results. According to the obtained results, most often in patients with liver cirrhosis associated with hepatopulmonary syndrome syntropic extrahepatic lesions affected other organ systems as follows: digestive system - 100.0 % patients under investigation; hematopoietic system - 84.9 %; nervous system - 81.7 %; integumentary system and mucous membranes - 78.5 %; blood circulatory system - 76. 3 %; osteoarticular system - 67.7 %; urinary system - 22.6 %. Increased severity of hepatopulmonary syndrome significantly (p < 0.05) correlated with thein creased frequency of lesions.

Among syntropic polymorbid lesions of the integumentary system and mucous membranes, 68.8 % patients with hepatopulmonary syndrome had jaundice, 66.7 % - telangiectasia. Among lesions of the osteoarticular system osteopenia was diagnosed in 44.7 % of patients, osteoporosis - in 27.7 %. Among lesions of the circulatory system 52.7% of patients suffered from heart rhythm disorders, 49.5 % - from arterial hypotension, 20.4 % - from cirrhotic cardiomyopathy. Among lesions of the hematopoietic system anemia (76.3 %), coagulopathy (73.1 %) and thrombocytopenia (61.3 %) were diagnosed most often. Digestive system lesionsinclude esophageal veins varicosities (94.6 % of patients), hemorrhoidal veins varicosites (68.8 %), and cirrhotic gastropathy (62.4 %). Among lesions of the urinary systemin 21.5 % of patientswas diagnosed type II hepatorenal syndrome. Among the lesions of central nervous system in 81.7 % of patientswas diagnosed hepatic encephalopathy. The frequency of syndromes and nosological units increased significantly (p < 0.05) with the increase of hepatopulmonary syndrome severity.

Conclusions. 100.0 % patients with liver cirrhosis accompanied byhepatopulmonary syndromewere affected by syntropic polymorbid lesionsof the digestive system, 94.6 % of which were represented by esophageal vein varicosites. Out of 84.9 % of patients with hematopoietic lesions anemia was diagnosed in 76.3 %, coagulopathy - in 73.1 % of cases. Of total 81.7 % patients withnervous system injurieshepatic encephalopathy was diagnosed in 81.7 % patients. In 78.5 % cases of damaged skin, its appendages and mucous membranesjaundice covered 68.8 %, and telangiectasia 66.7 % of cases. In 76.3 % of cardiovascular system lesions arrhythmias were diagnosed in 52.7 %. With the increasing severity of hepatopulmonary syndrome, the frequency of the above lesions increased significantly (p < 0.05).

УДК 616.36-004-036-06:616.12-008.1]-079.4

Liver cirrhosis is a common disease occurring mainly among people of working age and frequently resulting in lethal outcomes. The causes of such epidemiology of liver cirrhosis are syntropic comorbid lesions, in particular lesions of the circulatory system organs. The study was carried out in three consecutive steps, namely: in the first phase the proportion of patients with liver cirrhosis with extrahepatic cardiovascular lesions  was revealed, in the second, the frequency of each  individual cardiovascular disease in patients was evaluated, and in the thirdphase the frequency of cardiovascular system lesions in every severity class of liver cirrhosis in accordance with C.G. Child-R.N. Pugh criteria and correlation between their incidence and class of cirrhosis were revealed. 81.3 % of patients with liver cirrhosis have lesions of the circulatory system, among which cirrhotic cardiomyopathy and disorders in the system of blood pressure regulation with the emergence of persistent arterial hypotension have common pathogenetic mechanisms with liver cirrhosis, namely, they are syntropic, whilst postinfarction cardiosclerosis, angina pectoris,

 acquired heart defects, and painless form of coronary heart disease are concomitant