UDC 611.31.018:616-008.87

The experiment investigated the qualitative and quantitative composition of bacterial groups in the microbiotopes of the oral cavity of intact rats (20) for twenty-eight days. The material for microscopic and bacteriological studies was the microflora from the biotope of the oral cavity of animals, in particular, from microbiotopes of the tooth surface in the gingival margin, mucous membrane of oral vestibule and mucous membrane of oral cavity proper. During the experiment, stable microbiocenoses were formed from the gram-positive and gram-negative microorganisms of different species common to all intact animals in the studied biotope, however, they differed in quantitative composition in different microbiotopes of the oral cavity. The quantitative indicator of α hemolytic streptococci significantly decreased in the microbiotopes of the mucous membrane of oral vestibule and of oral cavity proper, compared with the corresponding indicator of the microbiotope of the tooth surface in the gingival margin during the experiment, which testified to the initial stages of formation of dental biofilm in this nishe of the oral cavity. The qualitative and quantitative composition of normal and opportunistic microbiota in the population of rats kept under standard conditions stabilized on the twenty-eighth day of the experiment.

УДК  616.12-005.4+616.379-008.65)-008.9-085.22

Поширеність метаболічного синдрому (МС), кластера факторів ризику виникнення цукрового діабету (ЦД) та ішемічної хвороби серця (ІХС), щорічно зростає. МС пов’язаний із зростанням практично вдвічі ризику виникнення серцево-судинних ускладнень і збільшенням у півтора раза смертності від усіх причин. Однією з патогенетичних ланок розвитку метаболічного синдрому є системне запалення. Зростає поширеність досліджень у хворих з метаболічним синдромом альфа-дефензинів — індукторів запалення з антимікробними властивостями. Однак зміни рівня альфа-дефензину в сироватці крові при метаболічному синдромі за наявності й відсутності ЦД 2-го типу й синтропічної ішемічної хвороби серця залишаються вивченими недостатньо, що й зумовлює доцільність проведення цього дослідження. Мета роботи: дослідити рівні альфа-дефензину в сироватці крові осіб з метаболічним синдромом, цукровим діабетом 2-го типу та ішемічною хворобою серця. Матеріали та методи. Обстежено 54 пацієнтів (27 жінок, 27 чоловіків) з МС, ЦД 2-го типу та ІХС. Дослідження проводили в Львівському обласному державному клінічному лікувально-діагностичному ендокринологічному центрі та КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги», КНП «5-та міська клінічна лікарня м. Львова». Хворих із МС поділено на 3 підгрупи залежно від наявності ЦД 2-го типу та ІХС. До першої підгрупи (2а) увійшло 18 пацієнтів з МС без ЦД 2-го типу та без ІХС, до другої (2b) — 18 осіб з МС із ЦД 2-го типу, до третьої (2c) — 18 осіб з МС, ЦД 2-го типу та ІХС. Контрольну групу становили 16 здорових осіб (чоловіків — 8, жінок — 8) із числа працівників КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги», КНП «5-та міська клінічна лікарня м. Львова». Пацієнтам визначали рівень альфа-дефензину, а також показники ліпідного спектра (рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ)), досліджували кореляційні взаємозв’язки між вищевказаними величинами. Результати. У роботі досліджено рівень альфа-дефензину й показники ліпідного спектра у хворих на МС, ІХС і ЦД 2-го типу. Рівень альфа-дефензину в усіх досліджуваних пацієнтів з МС, як без ЦД 2-го типу та ІХС, так і з ЦД 2-го типу та ІХС (18,4 ± 0,89 нг/мл; 24,4 ± 1,2 нг/мл і 29,1 ± 1,1 нг/мл), був вірогідно підвищений і перевищував контрольні показники (3,72 ± 0,36 нг/мл) у 4,95; 6,56 і 7,82 раза (р < 0,05). Найвищими параметрами альфа-дефензину характеризувалась синтропічна патологія МС, ЦД 2-го типу та ІХС (29,1 ± 1,1 нг/мл), що вірогідно перевищувало показники групи МС із ЦД 2-го типу (24,4 ± 1,2 нг/мл) і групи МС без ЦД та ІХС (18,40 ± 0,89 нг/мл) (р < 0,05). Величини ХС ЛПВЩ у пацієнтів групи з МС (1,12 ± 0,08 нг/ мл), групи з МС і ЦД 2-го типу (1,01 ± 0,07 нг/ мл), з МС, ЦД 2-го типу та ІХС (0,95 ± 0,05 нг/мл) вірогідно знижені порівняно з параметрами групи здорових осіб (1,40 ± 0,14 нг/мл) (р < 0,5), проте вірогідної різниці між окремими підгрупами не виявлено (р > 0,5). Параметри ХС ЛПДНЩ були найвищими в пацієнтів із синтропічною патологією МС, ЦД 2-го типу та ІХС (1,32 ± 0,05 нг/мл) і вірогідно перевищували рівні ХС ЛПДНЩ як в осіб із МС із ЦД 2-го типу (0,87 ± 0,10 нг/мл), так і в пацієнтів із МС (0,73 ± 0,06 нг/мл) (р > 0,05). Проведено кореляційний аналіз між альфа-дефензином і показниками ліпідного обміну. Виявлено прямий сильний кореляційний зв’язок (r = 0,72; р < 0,5) між альфа-дефензином і ХС ЛПДНЩ у пацієнтів з МС. У хворих з МС із ЦД 2-го типу та ІХС також виявлено прямий сильний кореляційний зв’язок між альфа-дефензином і ХС ЛПДНЩ (r = 0,65; р < 0,5). У пацієнтів з МС і ЦД 2-го типу виявлено слабкий кореляційний зв’язок (r = 0,1; р < 0,5). Кореляційний аналіз між рівнями альфа-дефензину і ХС ЛПВЩ виявив лише наявність слабких кореляційних зв’язків (r = –0,15; r = –0,11; r = –0,16; р < 0,5). Висновки. Виявлено вірогідне підвищення рівня альфа-дефензину в пацієнтів за наявності МС, ЦД 2-го типу та ІХС. Величини ХС ЛПВЩ вірогідно знижені в усіх пацієнтів з МС незалежно від наявності чи відсутності ЦД 2-го типу та ІХС. Параметри ХС ЛПДНЩ залежно від наявності синтропічної патології були найвищими у пацієнтів з МС, ЦД 2-го типу та ІХС, вірогідно перевищували рівні ХС ЛПДНЩ як в осіб з МС із ЦД 2-го типу, так і в пацієнтів з МС. Встановлено кореляційні зв’язки між показниками альфа-дефензину і ХС ЛПДНЩ, особливо виражені за наявності ІХС і МС.