УДК 614.21:616.1/.4]:303.62(4 
Вступ. Від часу появи концепції епідеміологічного переходу (Abd el R. Omran, 1971) домінування неінфекційних хвороб (НІХ) серед населення європейських країн стало реальністю у контексті стану як індивідуального, так і громадського здоров’я, а також тривалости життя,  економічного й оборонного ресурсу. Важливо й те, що НІХ є наслідком поведінки самої людини, що окреслює її спосіб життя через наявні чинники ризику.
 Мета. З’ясувати показник обізнаности щодо теоретичного рівня знань у керівників органів і закладів охорони здоров’я Львівщини у контексті неінфекційних хвороб та їхніх наслідків із огляду на ріст захворюваности на неінфекційні хвороби в Україні за період незалежности в nніх = +1,5 разу та їхній вплив на зменшення чисельности людности країни (Мніх = 80,3 ± 0,9 % загальної кількости померлих). 
Матеріяли й методи. Виконано загальне, прикладне, описово-аналітичне, монографічне/разове, середньострокове, суцільне соціологічне дослідження, згідно з опрацьованим інструментом «Анкета вивчення стану обізнаности лікарів щодо наявности НІХ в Україні», серед слухачів циклів удосконалення катедри громадського здоров’я факультету післядипломної освіти  Львівського національного медичного університету 
імени Данила  Галицького в 2022 р. (∑курсантів n = 327) із-поміж (∑n = 392) керівників органів і закладів медичної допомоги та охорони здоров’я Львівщини. Методи дослідження базувалися на принципах системности й відповідають Паспорту спеціяльности 14.02.03 – соціяльна медицина.
 Результати. Визначено, що М = 80,4 ± 0,3 % (n = 263) респондентів розуміють сутність поняття «неінфекційні хвороби»; М = 40,1 ± 0,2 % (n = 131) опитаних розкрили зміст епідеміологічного переходу від інфекційних до хронічних хвороб, що радикально змінило структуру смертности за причинами; дві третини анкетованих правильно вказали перелік хвороб, віднесених до групи НІХ; М = 68,2 ± 0,3 % (n = 223) досліджених засвід
чили ступінь розуміння причин виникнення НІХ; М = 76,8 ± 0,3 % (n = 251) респондентів вказали на наявність чинників ризику, які коригуються у стані здоров’я людини; М = 69,4 ± 0,3 % (n = 227) анкетованих зазначили розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану заходів щодо неінфекційних хвороб для досягнення глобальних цілей сталого розвитку» № 530-р від 26 липня 2018 р. як 
регламентний документ у повсякденній діяльности органів і закладів медичної допомоги та охорони здоров’я; М = 22,3 ± 0,1 % (n = 73) опитаних знайомі з проведеним національним дослідженням STEPS (2019), М = 14,1 ± 0,1 % (n = 46) анкетованих  знайомі з його деякими результатами; М = 85,9 ± 0,3 % (n = 281) зазначили, що НІХ є провідними причинами смертности серед населення.
 Висновки. Результати засвідчують про брак знань із теоретичних основ неінфекційних хвороб серед управлінців медичних закладів і органів охорони здоров’я Львівщини. Це вимагає впровадження до навчального процесу катедр медичних вишів організаційно-управлінського та клінічного спрямування як у додипломному, так і в післядипломному навчанні навчальних тем / факультативів / циклів тематичного вдосконалення щодо змісту неінфекційної патології з метою мінімізації її наслідків.
 Ключові слова: концепція, епідеміологічний перехід, соціологічне дослідження, неінфекційні хвороби, керівники, медична допомога, охорона здоров’я, смертність, причини, мінімізація. 

Проведено науковий аналіз чисельності хвороб та рейтингових показників їх структури і поширеності серед населення України за період 1993- 2017 роки з обгрунтуванням тенденцій у їх розвитку. Отримані дані слугують підставою для органів системи охорони здоров'я різних рівнів управління в процесі реформування медичної допомоги до перегляду змісту стратегічного планування в медичній галузі, шляхом переходу в практичній охороні здоров‘я у стані захворюваності з «лікувальної медицини» до «профілактичної парадигми», з акцентом на встановлення причинно-наслідкових зв‘язків у виникненні / розвитку хвороб, що дозволило б мінімізувати механізми виникнення конкретної патології, так її наслідки серед населення України у контексті рекомендацій ВООЗ

УДК 616.12:614.87:314.489:314.75(477)

 Мета - встановлення та обґрунтування біостатистичних тенденцій у стані смертності населення України з причини хвороб системи кровообігу [I00-I99] в контексті місця проживання померлих за період 2009-2019 роки.

Матеріал і методи. Виконано епідеміологічне, одномоментне, суцільне, проспективне наукове дослідження з використання статистичних даних Держаної служби статистики та Центру медичної статистики МОЗ України за період 2009-2019 роки, де зведення їх та опрацювання здійснювалося автором у електронних таблицях пакету Microsoft Office Еxcel (2019). Використано ретроспективний, біостатистичний, математичний, абстрактний та графічний методи дослідження, а також методи викопіювання, дедуктивного освідомлення, структурно-логічного аналізу з врахуванням принципів системності.

Результати й обговорення. Отримані наслідки посвідчують, що смертність з причини ХСК [I00-I99], протягом досліджуваного часового проміжку (2009-2019), є домінуючою в загальній структурі смертності населення України, де перше рейтингове місце по смертності стійко обіймає ішемічна хвороба серця [I20, I24-I25] особливо серед мешканців сільських територій країни, тоді як наступні рангові місця: друге, третє, четверте, послідовно та неподатливо поділяють ураження судин головного мозку [I60-I69], інфаркт міокарду [I21-I24] та гіпертонічна хвороба [I10-I15], що є домінуючими у жителів міських територій.

 Висновки. Враховуючи надмірний та прямий тягар смертності з причини ХСК на кіль-кісний вираз населення країни та його негативний вплив на якість життя людей, а також стан громадського здоров’я, соціально-економічного благополуччя та ресурсне забезпечення суспільства, від держави Україна вимагається рішучих та дієвих першочергових адекватних управлінських рішень профілактичного змісту, щодо мінімізації серцево-судинної патології [I00-I99] в контексті змісту «Європейських рекомендацій з профілактики серцево-судинних захворювань в клінічній практиці (2016).

Ключові слова: населення, хвороби класу система кровообігу, смертність, структура, ішемічна хвороба серця, ураження судин головного мозку, інфаркт міокарду гіпертонічна хвороба, інші хвороби системи кровообігу, профілактика. 

Abstract. Purpose – the establishment and substantiation of biostatistical trends in the state of mortality population of Ukraine due to diseases of the circulatory system [I00-I99] in the context of the place of residence of the deceased for the period2009-2019.

Material and methods. An epidemiological, one-time, continuous, prospective scientific study on the use of statistical data of the State Statistics Service of Ukraine and the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine for the period 2009-2019, where their compilation and processing is carried out by the author in spreadsheets of Microsoft Office Еxcel (2019). Retrospective, biostatistical, mathematical, abstract and graphic research methods are used, as well as methods of copying, deductive awareness, structural and logical analysis taking into account the principles of systematicity.

Results and discussion. The obtained results indicate that mortality due to DCS [I00-I99], during the studied period (2009-2019), is dominant in the overall mortality structure of the population of Ukraine, where ischemic heart disease [I20, I24-I25] ranks first in terms of mortality, especially the inhabitants of rural areas of the country, while the following rankings: second, third, fourth, consistently and intransigently share cerebrovascular disease [I60-I69], myocardial infarction [I21-I24] and hypertension [I10-I15], which are dominant in the inhabitants of urban areas.

Conclusions. Given the excessive and direct burden of DCS mortality on the quantitative expression of the country's population and its negative impact on people's quality of life, as well as the state of public health, socio-economic well-being and resource provision of society, the state of Ukraine is required to make decisive and effective priority adequate management decisions of preventive content, to minimize cardiovascular pathology [I00-I99] in the context of "European guidelines for the prevention of cardiovascular disease in clinical practice" (2016).

Keywords: population, diseases of class of the circulatory system, mortality, structure, coronary heart disease, cerebrovascular disease, myocardial infarction, hypertension, other diseases of the circulatory system, prevention.