Прикладна верифікація Концептуальної моделі визначення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціяльному стані населення згідно з даними соціологічного дослідження

УДК
614.2:[31:159.9]:311.14:303.62].001.57:001.8(477)

Актуальність зумовлена потребою прикладної верифікації концептуальної моделі, що інтегрує соціологічні дані у біостатистичні показники для виявлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення. Модель усуває методологічну прогалину в медичній науці України, пов’язану з відсутністю інтегрованого підходу, нестачею стандартизованих методів оцінки факторів ризику та браком доказової верифікації соціологічних результатів, а її впровадження забезпечує комплексну методику, що підвищує точність аналітики та ефективність управлінських рішень у сфері охорони здоров’я.

Мета дослідження Прикладна верифікація наукової методології як складової концептуальної моделі встановлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення на основі соціологічних даних.

Матеріали й методи. Проведено комплексне прикладне когортне аналітично-описове дослідження з елементами системного моделювання. Аналітико-управлінська модель, побудована на засадах евристичної теорії моделювання та біопсихосоціального підходу Д. Енгеля, структурована у вигляді багаторівневої логіко-семантичної схеми. Методика поєднує якісний аналіз (контент-аналіз, експертне оцінювання) із кількісними методами (біостатистика, оцінка ризиків, кореляційний аналіз), що дозволяє виявити зв’язки між змінними, кількісно оцінити вплив факторів ризику та обґрунтувати адресні медико-соціальні інтервенції.

Результати. У результаті прикладної верифікації Концептуальної моделі встановлено структуровані причинно-наслідкові зв’язки між суб’єктивними оцінками респондентів (за результатами анкетного опитування) та біопсихосоціальними чинниками, що впливають на загальний стан життя населення. Реалізація етапів «Крок–1» та «Крок–2» моделі дозволила достовірно виявити групи детермінант і факторів ризику, біостатистично вимірявши їх вплив. Отримані дані підтвердили наукову доцільність поєднання соціологічних індикаторів із кількісною оцінкою ризиків з допомогою алгоритмів Моделі, що забезпечило доказову основу для формування управлінських висновків та медико-соціальних інтервенцій.

Висновок. Результати прикладного аналізу запропонованої концептуальної моделі підтвердили науково обґрунтовану інтеграцію соціологічних даних у біостатистичні показники з метою виявлення причинно-наслідкових зв’язків у біопсихосоціальному стані населення. Проведена верифікація засвідчила усування методологічніого розриву між соціологічними даними та біостатистичними методами, що підвищує точність досліджень і ефективність моделі у визначенні факторів ризику, формуванні доказових висновків і прийнятті управлінських рішень у сфері охорони здоров’я, що підтверджує її практичну значущість і методологічну новизну та якість впровадження цільових медико-соціальних інтервенцій.

Ключові слова: біопсихосоціальний стан населення; концептуальна модель; прикладна верифікація; соціологічне дослідження; біостатистичний аналіз; фактори ризику; доказова аналітика; управління охороною здоров’я; інтегрована методика.


Introduction. The study is driven by the need for an applied verification of a Conceptual Model that integrates sociological data into biostatistical indicators to identify cause-and-effect relationships within the biopsychosocial state of the population. The Model addresses a methodological gap in Ukrainian medical science, namely the lack of an integrated approach, the absence of standardised methods for assessing risk factors, and the insufficient evidence-based validation of sociological findings. Its implementation offers a comprehensive methodology that enhances the precision of analytics and the effectiveness of managerial decisions in the field of public health.

The aim of the study. Applied verification of the scientific methodology as a component of the Conceptual Model for establishing cause-and-effect relationships in the biopsychosocial state of the population, based on sociological data.

Materials and Methods. A comprehensive, applied, cohort-based analytical-descriptive study was conducted, incorporating elements of systems modelling. The analytical and managerial model, developed on the principles of heuristic modelling theory and G. Engel’s biopsychosocial approach, is structured as a multi-level logical-semantic framework. The methodology combines qualitative analysis (content analysis, expert evaluation) with quantitative methods (biostatistics, risk assessment, correlation analysis), enabling the identification of relationships between variables, the quantitative evaluation of risk factor impact, and the justification of targeted medico-social interventions.

Results. As part of the applied implementation of the Conceptual Model for identifying cause-and-effect relationships within the biopsychosocial state of the population, a systematic integration of sociological and biostatistical analysis was carried out. This enabled the transformation of qualitative subjective assessments into quantitatively measurable analytical indicators. The key instrument for this transformation was the generalised factor rating (ZFR index), which reflects the average standardised assessment of a factor’s impact on population life quality.

Through the execution of “Step 1” and “Step 2” of the Model, a range of determinants and corresponding risk factors was identified and recorded in a structured matrix. The analytical methodology included the calculation of ZFR indices for each factor, their thematic grouping, and ranking of influence based on an interval scale. This ensured a consistent transition from individual responses to aggregated systemic evaluations.

Subsequently, biostatistical methods were applied: – correlation analysis to determine the strength and direction of relationships between independent variables and the dependent variable (ZFR); – regression analysis to assess directed influence; – Student's t-test to evaluate statistical significance.

As a result, key influencing factors on subjective quality of life perception were identified, their levels of significance substantiated, and the expected shifts in ZFR under variable changes were established.

An illustrative example of the model’s application was the evaluation of the psycho-emotional factor 1.2 “Meaning in life,” which among a sample of 432 respondents showed an exceptionally high subjective score (ZFR = 93.52). The strong correlation with the composite indicator (r = +0.81) and a high standardised regression coefficient (β = 0.58) confirmed a robust and statistically valid impact. The expected ZFR shift (ΔZFR) of 2.70 supports its predictive value.

A p-analysis with t-statistic calculation revealed extremely high statistical significance (p < 0.000001), justifying the inclusion of this factor among priority targets for future psychosocial interventions. The algorithm for conclusion formulation, developed within “Element 6” of the Model, integrates both quantitative and qualitative dimensions of impact assessment, enabling comprehensive, evidence-based interpretation of findings.

Overall, the results confirmed that applying the generalised factor rating (ZFR) in combination with a correlation-regression approach ensures high analytical precision, internal coherence, and validity in identifying links between subjective assessments and psychosocial wellbeing. Such integration of qualitative and quantitative methods opens new opportunities for evidence-based analysis of complex socio-medical processes.

In the final “Step 3” of the Model, all findings were synthesised within a holistic analytical framework, allowing for the formulation of conclusions relevant to healthcare management. This provides not only an analytical conclusion to the study but also a basis for developing targeted interdisciplinary interventions aimed at mitigating identified risk factors.

Thus, the applied verification of the Conceptual Model confirmed its capacity to integrate sociological and biostatistical methods in identifying systemic interrelations within the biopsychosocial profile of the population. The research outcomes are valuable not only from a scientific standpoint but also in practical terms, as they support the evidence-based planning of medico-social support programmes and the development of effective public health analytics.

Conclusion. The applied implementation of the Conceptual Model confirmed its effectiveness in transforming respondents’ subjective self-assessments into quantitatively measurable biostatistical indicators. The integration of sociological and biostatistical analyses within the framework of “Step 1” and “Step 2” enabled the construction of a structured matrix of risk factors and determinants that demonstrably affect the psychosocial well-being of the population.

The model facilitated the formation of a generalised factor rating (ZFR index) as a valid analytical tool for ranking the strength of factor influence, as evidenced by the results of regression, correlation, and t-statistical analyses. High β-coefficients and statistically significant p-values confirmed the model’s reliability in identifying predictors of quality of life.

A representative example was the evaluation of the factor “Meaning in life,” which demonstrated a strong positive association with the overall well-being index, as confirmed by a high ZFR score, a correlation coefficient of r = +0.81, and an expected shift of ΔZFR = 2.70 points.

The final “Step 3” of the Model allowed the synthesis of findings into a holistic analytical framework, relevant for managerial decision-making in healthcare. This opens prospects for the implementation of evidence-based medico-social interventions aimed at mitigating identified risks among vulnerable population groups.

Keywords: biopsychosocial state of the population; conceptual model; applied verification; sociological research; biostatistical analysis; risk factors; evidence-based analytics; healthcare management; integrated methodology.

Докладніше

САМОСПРИЙНЯТТЯ СТАНУ ЗДОРОВ’Я КЕРІВНИКАМИ ОРГАНІВ ТА ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЯК ЧИННИК УПРАВЛІНСЬКОЇ СПРОМОЖНОСТІ Й КАДРОВОЇ СТІЙКОСТІ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)

УДК 614.2:005.96:[613: 59.964.2]:303.62 

 Мета: ідентифікація ключових характеристик самосприйняття стану здоров’я керівниками закладів охорони здоров’я та обґрунтування його ролі як чинника управлінської спроможності і кадрової стійкості в умовах трансформацій системи охорони здоров’я.
 Матеріали і методи. Проведено кількісне одноразове опитування n=327 керівників Львівської області (Р=83,4 % від генеральної сукупності) за репрезентативної вибірки (SE=1,12 %, Е=±2,2 %, p < 0,001). Дані збиралися авторською анкетою, орієнтованою на виявлення медичних станів, переважно серцево-судинної патології, а обробка проведена за допомогою MS Excel із застосуванням медико-статистичних методів та системного аналізу.
 Результати. Виявлено дисбаланс у кадровому забезпеченні сільських територій (Р=91,1% керівників працюють у містах), тоді як у гендерному складі переважають жінки (Р=70,6%), а віковий розподіл охоплює продуктивні групи, що дає змогу розраховувати на міжгенераційний обмін досвідом і водночас потребує індивідуального підходу до профілактики хронічних захворювань. 
Доведено, що близько Р=66,7% оцінюють своє здоров’я як добре та відмінне, а Р=25,7% – як задовільне, що вказує на можливі ризики, пов’язані з професійним стресом і віковими змінами. Найпоширеніші медичні стани у здорових респондентів свідчать про обмежену діагностичну обізнаність у стані власного здоров’я серед управлінців.
 Установлені кластери ризику (кардіометаболічний, атеросклеротичний і кластер недостатнього обстеження) засвідчують наявність структурованих груп медичних загроз, що потенційно впливають на функціональну спроможність та довготривалу працездатність керівників у сфері охорони здоров’я, тоді як обрахований індекс здоров’я HSI ≈ 0,77 свідчить про помірно добрий загальний стан керівників. Усе це у цілому засвідчує недооцінку управлінцями серйозності власного стану здоров’я та вказує на потребу в підвищенні медичної обізнаності щодо особистих ризиків у здоров’ї.
 Висновки. Отримані результати мають прикладну цінність як аналітична основа для вдосконалення кадрової політики в охороні здоров’я, сприяючи реалізації нормативних вимог та формуванню стратегій підтримки управлінської спроможності на засадах збереження здоров’я, профілактики вигорання й забезпечення життєздатності керівників і кадрової стійкості медичної галузі.
 КЛЮЧОВІ СЛОВА: здоров’я; система охорони здоров’я; керівники; соціологічне дослідження; самооцінка здоров’я; медичні стани; серцево-судинна патологія; індекс здоров’я; особливості; кадровий ресурс. 

Purpose: to identify key characteristics of health self-perception among healthcare facility managers and to substantiate its role as a factor of managerial capacity and workforce stability amid healthcare system transforma tions.
 Materials and Methods. A quantitative, cross-sectional survey was conducted among n = 327 managers in the Lviv region (83.4% of the total population), with a representative sample (SE = 1.12%, E = ±2.2%, p < 0.001). Data were collected using a structured author-developed questionnaire focused on medical conditions, primarily cardio vascular pathology, and processed using MS Excel with application of medical-statistical methods and systems analysis.
 Results. A significant urban–rural staffing imbalance was identified (Р=91.1% of managers work in cities). Women comprised Р=70.6% of the managerial staff, and the age distribution covered productive groups, allowing intergenerational exchange of experience while necessitating individualized approaches to chronic disease preven tion. Approximately Р=66.7% rated their health as good or excellent, while Р=25.7% assessed it as satisfactory, ndicating potential risks associated with occupational stress and aging. The most common medical conditions among respondents indicate limited diagnostic awareness of their own health among managers. Three risk clusters were identified: cardiometabolic, atherosclerotic, and insufficient screening, potentially affecting functional capac ity and long-term workability. The calculated Health Status Index (HSI ≈ 0.77) indicated a moderately good overall health status, highlighting underestimation of personal health risks and the need to improve health literacy among 
managers.

Key features of self-assessed health provide a basis for optimizing HR policies and developing pragmatic strategies to maintain managerial functional capacity, focusing on health preservation and burnout prevention.
 Conclusion. The findings have practical value as an analytical basis for improving HR policies in healthcare, supporting compliance with regulatory requirements and developing strategies to maintain managerial capacity through health preservation, burnout prevention, and ensuring the viability of managers and workforce stability.
 KEY WORDS: health; healthcare system; managers; sociological survey; self-assessed health; medical conditions; cardiovascular pathology; health index; characteristics; workforce

Докладніше

Повсякденне буття та їстівні продукти для Адама і Єви в Едемському саду – перша модель здорового способу життя згідно з Божими настановами (розвідки за результатами читання Книги Буття зі Святого Письма)

 УДК 222.11:241.7:613.2

Вступ. Сьогодні в духовному житті людини аксіомою є той факт, що від часу гріхопадіння Адама і Єви в Едемі певної еволюції в суспільному житті людей зазнало їхнє земне буття у бік поступового скорочення тривалости життя. З цієї причини й зроблено спробу науково з’ясувати такі складники тривалости життя людини на Землі, як спосіб життя та їстівні продукти у прабатьків людства Адама і Єви в Едемі. 
Мета. З’ясувати Господні настанови для родоначальників людства Адама і Єви про буття й харчування в Едемі як перший Божий варіант здорового способу життя і свідчення важливости цього для тривалости повсякденного життя і здоров’я людини в XXI сторіччі.
 Матеріали й методи. Виконано епідеміологічне одномоментне суцільне дослідження Святого Письма з використанням низки наукових епідеміологічних та  історичних методів дослідження з урахуванням принципів системности. 
Результати. З’ясовано, що для створених і поселених Господом Богом в Едемському саду перших людей Творець Всесвіту запровадив повсякденні настанови щодо проживання та їстівних продуктів, яких вони неухильно дотримувалися упродовж семи років. Визначений Богом зміст буття й харчування уможливив Адамові і Єві мати прекрасні духовні й фізичні сили, світлий розум, чисте серце і добру волю, проживати в гармонії з навколишнім рослинним і тваринним світом, бачити й спілкуватися із Всевишнім, який освічу вав і розвивав їхній розум та оберігав Своєю Благодаттю, а вони цілковито опановували Господні науки.
 Аргументовано, що порушення визначеного Господом способу життя через харчові продукти «стало наріжним каменем» у подальшому співіснуванні перших людей з Богом, що привело їх до гріхопадіння.
 Розгніваний такою поведінкою Адама і Єви Бог-Творець різко перемінив для них місце, стиль життя і спосіб харчування, прирікши їх і наступний рід людський на хвороби, старість і смерть, а також змінив і власний рукотворний об’єкт – сушу на середовища рослинного і тваринного світу.
 Висновки. Господні настанови родоначальникам людства Адамові і Єві в Раю про спосіб їхнього життя та їстівні продукти доцільно інтерпретувати в новітньому кризовому стані як індивідуального, так і громадського здоров’я як першу модель здорового способу життя для людини згідно з настановами Бога, де базисом для населення християнської держави Україна (67,9 % громадян вважають себе вірянами, 62,3 % – сповідують православ’я) зостається дотримання Божих заповідей. 
Ключові слова: Господь Бог, перші люди,  Божі настанови, їстівні продукти, перша модель здорового способу життя. 

Introduction. An axiom for current spiritual life of a person is the fact that since the fall of Adam and Eve in Eden, a certain evolution in the social life of people caused gradual shortening of their lifespan. With this regard an attempt was made to figure out which elements of lifestyle and edible products of mankind progenitors – Adam and Eve in Eden – influenced the  duration of human life on the Earth.
 The aim of the srudy. Clarification of God's instructions to the progenitors of mankind – Adam and Eve – about mode of everyday life and food consumption in Eden as God's first option for a healthy lifestyle and evidence the importance of these instructions for the duration of life and human health in the XXI century.
 Materials and methods. The epidemiological, one-time, continuous study of the Holy Scriptures was carried out using several scientific, epidemiological, and historical research methods, taking into account the principles of systematicity. 
Results. It was found out that for the first people created by the Lord God, who were settled in the Garden of Eden, the Creator of the Universe established daily guidelines for living and edible products, which they consistently followed for seven years. 
The mode of life and nutrition standards established by God allowed Adam and Eve to have excellent spiritual and physical strength, bright mind, pure heart, and good will, to live in harmony with the surrounding plant and animal world, and to be able to see and communicate with God, who enlightened and developed their mind and protected them with His grace, and they completely mastered the Lord's sciences.
 As revealed the violation of the mode of life established by the Lord through food products “became the cornerstone” in the further coexistence of the first people with God, which led them to fall into sin. 
It is argued that when God, the Creator of the Universe, angered by such behavior of Adam and Eve, drastically changed their location, lifestyle, and way of food consumption, dooming them and the next human race to disease, old age, and death. The Creator of the World also changed his own man-made object – land – on the environment of the plant and animal world.
Conclusions. The Lord's instructions to the mankind progenitors – Adam and Eve in Paradise – about mode of their living and edible products should be interpreted taking into consideration modern crisis of both individual and public health as the first model of a healthy lifestyle for a person according to the instructions of God. Regarding Ukraine, the Christian country, 67.9 % citizens of which consider themselves believers, and 62.3 % profess Orthodoxy, the observance of these commandments of God remains crucial obcion.
 Keywords: God, the first people, God's instructions, edible products, the first model of a healthy lifestyle

Докладніше

AN INNOVATIVE TECHNOLOGY «AUDIT OF HEALTH STATUS OF HUMAN/COMMUNITY AT THE PRIMARY LEVEL OF MEDICAL CARE» IN CONDITIONS OF DECENTRALIZATION OF AUTHORITIES IN UKRAINE

Aim of the study – scientific substantiation of the need of medical branch in innovative medical technology «audit of health status of human / community» at the primary level of medical aid in the  process of transformation of the medical branch to economic methods of health management and in conditions of decentralization of authorities in Ukraine at the stage of transformation of the medical branch to economic methods of health population management in conditions of decentralization of authorities in Ukraine.
Materials and methods of research. Results of scientific research obtained with the use of qualimetric, retrospective, abstract methods, as well as methods of descriptive modeling, deductive awareness, structural-logical analysis taking into account the principles of systemicity and the requirements of the theory of change management. 
Results of the research and discussion. Lack of objective analysis of scientific data on the health status of the population of Ukraine during the last 25 years has led the process of reforming the medical branch with a focus on accessibility and quality of medical care to disappointing organizational and managerial results. In order to fill this gap, we modeled and proposed for implementation at the primary level of medical aid technology «audit of health status of human / community». The essence of this innovation in medical practice is based on medical account of health, which should be considered as the process of detection, measurement, registration, accumulation, generalization, analysis, storage and transmission of information to external and internal users on health status of human / community to make appropriate managerial decisions at certain levels of the health management process. 
Conclusion. The innovative technology  AHP proposed for physicians of the primary level of medical aid would finally allow 95% of cases to obtain reliable / objective data on health status and carry out its comprehensive evaluation at the individual or community level in different administrative and territorial areas, and in Ukraine as a whole. 
In addition, the proposed medical technology will provide sanctions for effective implementation of economic methods of health management  at all levels of state government and to return at the stage of reforming of the medical branch in Ukraine at the primary level in the conditions of decentralization of authorities to implementation the «preventive paradigm» in medical practice.
Keywords. Primary level of medical aid, physician, health, human, population, health audit, analysis, management solution, reform, decentralization,  united territorial community.

Докладніше

Аналіз і прогноз показників смертності з причини гострого інфаркту міокарда [І.21] серед населення в Україні

 УДК 616.127-005.8-02-037:314.4(477)

Мета дослідження - науковий аналіз фактичних (2002-2015 роки) та прогнозованих (2030 рік) показників поширеності смертності з причини ГІМ серед населення в Україні.
Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети виконано епідеміологічне одномоментне суцільне наукове дослідження, де проаналізована статистичні дані МОЗ та Державного комітету статистики України (2002-2015) згідно регресійної моделі прогнозування – методу лінійного тренду, побудованого з використанням пакету Microsoft Office Еxcel та використано низки наукових медико-статистичних методів дослідження з врахуванням принципів системності. 
Результати. Наслідки посвідчують тенденцію до збільшення на +1,8 рази показника екстрапольованого рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення в Україні (P=32,4±3,4/100000), що підтверджується Апр=+14,5±0,8о/оооо (p<0,05; R2=0,9207) як у прогнозованому 2030 році, так і в розрізі його статі, місця проживання та економічної зайнятості померлих.
Висновок. Отримані результати вказують на значний тягар у стані громадського здоров’я ймовірного зростання показників рівня смертності з причини ГІМ на 100 тисяч населення як у фактичних (2002-2015), так і прогнозованих роках (2030), що потребує опрацювання дієвих та ефективних превентивних заходів з метою мінімізації виникнення / розвитку захворюваності ГІМ.
Ключові слова. Гострий інфаркт міокарда, смертність, прогноз, тенденції, населення, чоловіки, жінки, місто, село, працездатне населення, пенсіонери, ефективність, профілактика.

Aim of the study - a scientific analysis of the actual (2002-2015) and prognosed (2030) indicators of the prevalence of mortality due to AMI among the population in Ukraine.
Materials and methods of research. An epidemiological, one-stage, continuous scientific research is done to achieve the goal, where the statistical data of the Ministry of Health and State Committee of Statistics of Ukraine (2002-2015) are analyzed, according to the regression model of prognosis – linear trend method, it is built using the package of Microsoft Office Еxcel and the number of scientific medical and statistical research methods are used, taking into account the principles of systemicity. 
Result. The consequences confirm the tendency to increase +1.8 of the indicator of extrapolated mortality level due to AMI per 100 thousand of population in Ukraine (P=32.4±3.4/100000), which is confirmed by Аgr=+14.5±0.8о/оооо (p<0.05; R2=0.9207) both in the prognosed 2030, and in the context of gender, place of residence and economic employment.
Conclusion. The obtained results indicate the significant burden in the state of public health of the probable increase of indicators of mortality level due to AMI per 100 thousand of population both in the actual (2002-2015), and prognosed years (2030), which require processing of efficient and effective preventive measures to minimize the event / development of morbidity of AMI.
Key words. Acute myocardial infarction, mortality, prognosis, trends, population, men, women, city, village, working-age population, pensioners, efficiency, prevention.

Докладніше
1 2
Назад Вперід