УДК 616.33:615.37-053.31

Малюкові кольки (МК) — це функціональний шлунково-кишковий розлад, який вражає до 25 % немовлят протягом перших 3 місяців життя з типовим піком поширеності у віці близько 6 тижнів. Незважаючи на десятиліття досліджень, на цей момент патогенез МК залишається недостатньо зрозумілим і вважається багатофакторним. Cтан кишкового дисбактеріозу може відігравати певну роль у прояві симптомів МК, модулюючи різні нервові, ендокринні, імунні й гуморальні сигнальні шляхи. З огляду на те, що дисбактеріоз може відігравати значну роль у патогенезі МК, становить інтерес модуляція кишкового мікробіому, включно з використанням пробіотиків. Згідно з рекомендаціями ESPGHAN 2023 для лікування синдрому малюкових кольок у немовлят на грудному вигодовуванні рекомендоване застосування L.reuteri DSM 17938 або B.lactis BB-12. Нововведенням була рекомендація щодо застосування саме B.lactis BB. Bifidobacterium animalis subsp. lactis (BB-12®) є добре відомим пробіотиком, який позитивно змінює склад кишкової мікробіоти та функцію імунної системи

AД має складну етіологію, включаючи генетичні, імунологічні й екологічні фактори, які спричиняють аномалії шкірного бар’єра й імунні дисфункції (рис. 1), що вважаються вирішальними для патогенезу AД [3, 4]. Тривають дослідження щодо тісного зв’язку між генетичними мутаціями та виникненням AД. Основні фактори, що мають важливий вплив на патогенез аномалій шкірного бар’єра при AД, включають зниження рівнів філагрину (FLG), церамідів і протимікробних пептидів, підвищення серинової протеази (SP), зниження інгібіторів SP і невпорядковані щільні контакти [5]. Патогенез, пов’язаний з імунною дисфункцією при AД, включає підвищення рівня сироваткового імуноглобуліну E (IgE), сенсибілізацію до алергенів, переважання цитокінів Th2, збільшення Т-клітин, що експресують шкірний лімфоцит-асоційований антиген, підвищення експресії високоафінного рецептора до Fc-фрагменту IgE (FcεRI) в запальних дендритних клітинах епідермісу та клітинах Ланґерганса, а також експресії стромального лімфопоетину тимуса (TSLP) (рис. 1). Нещодавно як у шкірному бар’єрі, так і в імунологічному аспекті було виявлено генетичні мутації, пов’язані з AД. Що стосується шкірного бар’єра, то зазвичай є мутація в гені FLG. Існують також однонуклеотидні поліморфізми в інгібіторі SP SPINK5 і SP KLK7, мутації в білку щільного з’єднання клаудин-1 (CLDN1). Що стосується імунологічних реакцій, то існують мутації в рецепторі IgE FcεRb, генах, пов’язаних зі вродженим імунітетом, NOD1 і -2 та TLR2, -4 й -9, генах набутого імунітету IL-4, -5, -9, -10, -12, -13, -18, -31 і TSLP [5].

Introduction. Vitamin D deficiency is currently considered a global epidemic. Recent data highlight its pivotal role in the d of metabolic disorders, including obesity in children and adolescents.

Резюме. Вступ. Мальротація є найбільш поширеною вродженою аномалією тонкого кишківника. Одним із її варіантів є синдром Ледда (СЛ), який при несвоєчасному наданні допомоги може призвести до масивного некрозу тонкої кишки з необхідністю її подальшої резекції. Латентний СЛ складний для діагностики і часто є причиною помилкових діагнозів, що веде до незадовільних результатів лікування у пацієнтів різних вікових груп.

Мета дослідження. На прикладах клінічних випадків акцентувати увагу лікарів різних спеціальностей до нетипових загально-клінічних проявів СЛ для запобігання діагностичних помилок і ранньої діагностики цієї патології.

УДК 616.34-007.1-053.3-039-036

Матеріали та методи. Проведено літературний огляд статей, що описують клінічні випадки СЛ. Здійснено ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів, які знаходилися на лікуванні в Львівській обласній клінічній лікарні Охматдит та міській дитячій клінічній лікарні.
Результати досліджень. Описано і наведено особливості клінічного перебігу СЛ як у дитячому віці, підлітковому, так і в дорослих на основі клінічних випадків. Висвітлено основну діагностичну цінність анамнезу, клінічної картини, інструментальних методів дослідження. Показано, що для латентного перебігу СЛ характерними є різноманітні соматичні прояви. Частіше це стани рецидивного блювання, абдомінального болю, синдрому мальабсорбції. Ускладнюють вчасну діагностику СЛ можливі тривалі періоди «повного благополуччя».

Висновки. Наведені клінічні приклади вродженої патології системи травлення у дітей СЛ вказують, що дана патологія цілком ймовірно може траплятися у клінічній практиці педіатрів і сімейних лікарів.

Опис різноманітної клінічної симптоматики, що характерний для СЛ, потребує осмислення і відповідних знань. Вбачається необхідність рекомендувати лікарям при проявах розладів травної системи у дітей раннього і старшого віку, особливо – дорослих пацієнтів надання кваліфікованої медичної допомоги.

Ключові слова: синдром Ледда, мальротація кишківника, клінічні випадки, діти, дорослі.

Фізичний розвиток визначає адаптаційні можливості організму людини до факторів зовнішнього середовища, а також функціональну готовність організму до фізичних навантажень.
Мета дослідження. Оцінити показники фізичного розвитку дітей дошкільного віку з неврологічною патологією, встановити наявність відмінностей між ними, пов’язаних зі статтю; верифікувати відмінності показників фізичного розвитку у дітей із різними неврологічними нозологіями, виявити зв’язок між цими показниками та наявними у дітей психомоторними порушеннями.
Матеріали та методи. Проведено визначення соматометричних показників, гармонійності фізичного розвитку, антропометричних індексів та індексу Кетле 50 дітей дошкільного віку, t-критерію Стьюдента, коефіцієнта рангової кореляції.
Результати досліджень. Між масою тіла хлопчиків із розладами аутистичного спектру та з мінімальною мозковою дисфункцією, окружностями грудей хлопчиків з розладами аутистичного спектру і з затримкою психомовного розвитку, окружностями голови і грудей хлопчиків та дівчаток з розладами аутистичного спектру виявлено достовірну різницю. У більшості дітей виявлено низькі значення індексів Чулицької та Ерісмана, середні значення соматометричних показників та індексу Кетле та гармонійний фізичний розвиток. Достовірна кореляція різної сили виявлялася між соматометричними показниками дітей обстеженої групи та їх неврологічними розладами (p<0,01), а також між ними та більшістю показників дітей із затримкою психомовного розвитку (p<0,01); кореляції показників дітей інших підгруп бракувало достовірності. Між психомоторними порушеннями і окружністю грудей дівчаток із затримкою психомовного розвитку та показниками хлопчиків із мінімальною мозковою дисфункцією кореляції не виявлено.
Висновки. У більшості обстежених дітей виявлено достовірну різницю між деякими соматометричними показниками, переважання їх середніх значень серед дітей, низькі значення антропометричних індексів, гармонійний фізичний розвиток. Кореляційному зв’язку психомоторних порушень та більшості соматометричних показників бракує достовірності.

Abstract. Physical development determines the human body’s adaptive capacity to environmental factors, as well as the body’s functional readiness for physical activity.

The purpose of the study: To assess the indicators of physical development in preschool children with neurological pathology. Also our goal was to establish the differences between them related to gender.  The benefits of this study also include the verification of the differences in physical development indicators of children with different neurological disorders and identification of the correlation between these indicators and the existing
psychomotor disorders in pre-schoolers. Materials and methods of research: The determination of somatometric indicators, physical development’s harmony,anthropometric indices, Kettle index of 50 preschool children, Student’s t-test and rank correlation coefficient was conducted.

Research results:The study tested a significant difference between the body weight of boys with autism spectrum disorders and minimal brain dysfunction, the chest circumference of boys with autism spectrum disorders and mental retardation, the head and chest circumferences of boys and girls with autism spectrum disorders. In most children low values of Chulytska and Erisman indices, average values of somatometric indicators and Kettle index and harmonious physical development were found.The study tested reliable correlation of different strength between somatometric indicators of children of the examined group and their neurologica disorders (p <0.01), as well as between them and most indicators of children with mental retardation (p <0.01);
correlations of somatometric indicators of children of other subgroups lacked reliability.

Conclusions. Most of the examined children showed a significant difference between some somatometric indicators, the predominance of their average values among children, low values of anthropometric indices,
harmonious physical development. Moreov the correlation between psychomotor disorders and most somatometric parameters lacks reliability