УДК 616.12:612-001]:355(091)

Вступ. Ушкодження серцево-судинної системи (ССС) у постраждалих з бойовою травмою вкрай різноманітні та є найпоширенішою патологією внутрішніх органів у цієї категорії пацієнтів. На стан ССС та кардіоваскулярний ризик (КВР) можуть впливати травматичні ампутації кінцівок, але стан серця за умов бойових травматичних ампутацій кінцівок вивчений недостатньо.
Мета. Визначити особливості стану ССС у поранених з ампутованими кінцівками у віддалені терміни бойової травми.
Матеріал та методи. Проведено огляд літератури за ключовими словами та наведені власні клінічні випадки.
Результати. За умов бойових травматичних ампутацій кінцівок може розвиватись кардіоміопатія, яка проявляється зменшенням толерантності до фізичного навантаження з погіршенням коронарного кровоплину і змінами варіабельності серцевого ритму, збільшенням КВР та коронарного ризику внаслідок перебудови судинного русла через ангіосклероз, ліпідний дистрес, інсулінорезистентність, ендотеліальну дисфункцію, запалення та ендогенну інтоксикацію. На нашу думку, вже на ранніх стадіях лікування на електрокардіограмі (ЕКГ) виявляють певні зміни, притаманні кардіоміопатії, про що свідчить наведений аналіз ЕКГ.
Висновки. Після бойової травматичної ампутації кінцівок вже на ранніх стадіях розвивається кардіоміопатія, яка проявляється збільшенням індексу
Sokolow-Lyon без інших ознак гіпертрофії лівого шлуночка, помірним подовженням інтервалу QT, неповними блокадами ніжок пучка Гіса та змінами зубця Р, що вимагає ретельного аналізу можливих причин.

УДК 616-099:615.9]:327.5

УДК 616.12:612-001]:355(091) 

Вступ. До найскладніших сучасних проблем військової медицини належать питання діагностики, надання невідкладної допомоги та хірургічного лікування поранених з ураженнями серця та перикарда.
Мета. Вивчити структурно-функціональні особливості серця у поранених для прогнозування віддалених посттравматичних міокардіодистрофій.
Матеріали та методи. Аналіз наукової літератури проведений у базі Pubmed та у вітчизняній літературі. Описовий матеріал проілюстрований клінічним випадком.
Результати. За даними літератури, ураження серця під час та після бойової травми край різноманітні, їх можна поділити на безпосередні (відкриті та закриті) та віддалені посттравматичні. Для діагностики найбільш складними є закриті тупі травми серця (струс серця, забій серця, розрив серця
зовнішній чи внутрішній з гемоперикардом, тампонадою серця, гемотораксом), що може спричиняти стан гібернації чи оглушення міокарда на тлі його набряку, викликати зміни ендокарда та перикарда, аритмії, у тому числі життєво небезпечні, гострий розрив серця, розшарування чи розрив аорти. Аналіз клінічного випадку свідчить, що саме порушення електрофізіологічних процесів та формування дисфункції міокарду можна вважати проявом посттравматичної міокардіодистрофії токсично-запального характеру у віддалений період важкої церебральної травми.
Висновки. Віддалені посттравматичні міокардіодистрофії токсично-запального характеру зумовлені активацією запалення та ендотоксикозу, гіпоксією та метаболічними змінами з процесами апоптозу кардіоміоцитів, що ілюструє клінічний випадок.

UDC 616.89-008.45/.46/.47:616.12-008.3-073.96

Background.The purpose of our work was to reveal the dependence of changes in the cognitive sphere on the peculiarities of the daily profile of blood pressure (BP) and heart activity in patients with arrhythmias.

Materials and methods. We examined 139 patients with different clinical forms of arrhythmias. All of them underwent extended neuropsychological testing, a study of the daily BP profile and heart activity. Hemodynamic status was assessed by daily BP and ECG monitoring. Average daily, average daytime and nighttime systolic (SBP), diastolic blood pressure (DBP) and heart rate (HR) were evaluated. The analysis of spectral indicators of heart rate variability was performed to assess the state of the autonomic nervous system. Correlations of hemodynamic indicators with the results of neuropsychological testing were determined.

Results. In patients with cognitive disorders (CD), there was an increase in SBP in all periods of the day, most pronounced in patients with moderate CD (p = 0.049). In patients with mild CD and without CD, there were no significant intergroup differences in the level of average daily, daytime and night SBP, DBP and pulse pressure (p > 0.05). Patients with moderate CD had significantly higher SBP and time index of SBP at the expense of average daytime and average night values of these indicators compared to those without CD (p < 0.05). During the active period of the day, time index of DBP was significantly higher in patients with moderate CD (p = 0.002) who also had an increase in average daily, daytime and night SBP variability compared to participants without CD (p = 0.041). The differences between the groups were not significant in terms of DBP variability (р = 0.07). In 61 (54 %) patients with CD, non-dipper SBP prevailed in the structure of disorders of the daily BP profile, with the highest indicators in moderate CD (55.6 %). The presence of adverse daily DBP profiles — night-peaker (6.2 %) and over-dipper (8.8 %), which prevailed in patients with moderate CD, is hidden behind normal indicators of the daily BP index. Increased average SBP24 (odds ratio (OR) = 3.26, 95% confidence interval (CI): 1.45–5.35, p < 0.001), DBP24 (OR = 3.06, 95% CI: 1.41–4.79, p < 0.001), average HR24 (OR = 2.67, 95% CI: 1.32–4.14, p < 0.001), average SBP24 variability (OR = 2.13, 95% CI: 1.11–3.32, p < 0.001) are the main factors of central hemodynamic disorders that increase the risk of developing CD in patients with arrhythmias.

Conclusions.The identified associations between cognitive dysfunction, indicators of daily BP monitoring and heart activity are important in the context of their comprehensive accounting for optimizing an individualized approach to patient management and predicting the development of CD