Мета дослідження: вивчення частоти та рівня дистресу, структури, клінічних проявів психоемоційних розладів та кризи ідентичності в жінок із доброякісними новоутвореннями та злоякісними
пухлинами жіночої репродуктивної системи після завершення хірургічного лікування в об’ємі щонайменше гістеректомії.
Матеріали та методи. Дослідження охоплювало 75 жінок віком від 38 до 70 років, яким було проведено гістеректомію, із них 53 особи – зі злоякісними пухлинами жіночої репродуктивної системи
(група 1) та 22 особи – з доброякісними пухлинами (група 2). Усім пацієнткам для визначення рівня дистресу та виявлення психоемоційних розладів до та після перенесеного хірургічного лікування було
проведено опитування з використанням NCCN-дистрес-термометра, української версії 2.2022.
Результати. Отримані в ході дослідження дані засвідчили, що хоча до хірургічного втручання не було статистично значущої різниці в рівні дистресу між групами жінок зі злоякісними та доброякісними
пухлинами, після гістеректомії в групі хворих зі злоякісними пухлинами відмічався вірогідно вищий рівень емоційних проблем (зокрема, за параметрами наявності смутку та депресії, втрати інтересу
або здатності отримувати задоволення, самотності та відчуття нікчемності), соціальних проблем (стосунки з дітьми, членами сім’ї, друзями або колегами, комунікація з медичними працівниками), а
також проблем практичного характеру. Водночас за показниками проблем фізичного характеру, а також низки проблем емоційного, соціального та практичного характеру пацієнтки з доброякісними
пухлинами продемонстрували такий же високий рівень дистресу, як і пацієнтки зі злоякісними пухлинами.
Висновки. Результати дослідження дають змогу зробити висновки про необхідність активного скринінгу для оцінки рівня дистресу. Психоемоційні розлади та кризи ідентичності після гістеректомій
були виявлені не тільки в групі пацієнток зі злоякісними пухлинами, але й у жінок із доброякісними новоутвореннями репродуктивної системи. Як інструмент такого скринінгу може бути використаний
опитувальник NCCN-дистрес-термометр.

Objective of the study: to evaluate the psychoemotional condition in patients with benign and malignant tumors of the reproductive system after hysterectomy and successfully completed treatment.
Materials and methods. The study included 75 women aged 38 to 70 years who had undergone hysterectomy, including 53 women with malignant tumors of the female reproductive system (group 1) and 22
women with benign tumors (group 2). All patients were surveyed using the NCCN Distress Thermometer (Ukrainian version 2.2022) to determine the level of distress and identify psychoemotional disorders before and
after surgical treatment.
Results. The data obtained during the study allowed to establish that although before the surgical intervention was no statistically significant difference in the level of distress between the groups of women with
malignant and benign tumors, after hysterectomy in the group of patients with malignant tumors was noted a significantly higher level of emotional problems (in particular, according to the parameters of the sadness
and depression, loss of interest or ability to get pleasure, loneliness and feelings of worthlessness), social problems (relationships with children, family members, friends or colleagues, communication with medical
professionals), as well as practical problems. At the same time, according to indicators of physical problems, as well as a number of emotional, social and practical problems, patients with benign tumors demonstrated
the same high level of distress as patients with malignant tumors.
Conclusions. The results of the study allow us to draw conclusions about the need for active screening to assess the level of distress. The presence of psychoemotional disorders and identity crises after hysterectomies
was evident not only in the group of patients with malignant tumors, but also in women with benign tumors of the reproductive system. NCCN Distress Thermometer can be used for the purpose of such screening

УДК 159.9

Ілюзії як феномен психіки має малу історію дослідження. Проте він є важливим для розумін-
ня бачення людиною світу та себе як об'єкта та суб'єкта існування в цьому світі і зокрема відіграє 
провідну роль у розумінні нами навколишнього світу, його можливостей пізнання.
Ілюзія – це помилкове, спотворене, викривлене. що має природне або неприродне зовнішнє 
оформлення, що супроводжується більшою чи меншою афективною реакцією суб'єктивно-репер-
цептивне відчуття чи сприйняття об'єктивно існуючого предмета, явища чи дії.
Автори ставлять перед собою завдання пояснення цього феномену, як інструмент розуміння 
світу, його трактування та обмеження, які він (феномен ілюзій) накладає на здатність пізнати себе та 
оточуючий світ. А також розкрити його природу.
Охарактеризовано низку принципово різних ілюзорних феноменів: ілюзії фізичні і фізіоло-
гічні; елементарні неврологічні ілюзії відчуття; ілюзії органічні (дисметаморфопсії та ін.); ілюзії 
рефлекторні (синестезії); ілюзії функціональні (парейдолічні; рефлекторні і функціональні ілюзії 
принципово відрізняються від рефлекторних і функціональних галюцинацій так як взагалі ілюзії 
відрізняються від галюцинацій); ілюзії психічні (психогенні, афективні) 
ілюзії гіпнотичні (навіювання при відкритих очах); ілюзії при синдромах поїраного свідомо-
сті; ілюзії хибного впізнавання; ілюзії інтерпретативні, абсурдні аутосуггестивні тощо.
Існують ілюзії уваги, афективні ілюзії та парейдолічні ілюзії. Охарактеризовано кожну із 
них. Виокремлено п’ять суттєвих ознак ілюзій: наявність об’єктивного предмету чи явища, що дійс-
но існує; помилкове, спотворене відчуття та сприйняття предмету чи явища; суб’єктивна оцінка 
предмету чи явища, що спотворено сприймається в якості такого, що реально існує; участь інте-
лектуальної (мислительної) активності суб’єкту при формуванні феномену; сенсорний, чуттєвий 
характер феномену. 

УДК 616.6(075.8)

У підручнику "Сексологія та сексопатологія" викладені теоретичні та практичні основи сексології, сексопатології сучасний погляд на сексуальну орієнтацію та парафілії, базові методи діагностики та лікування сексологічних захворювань чоловіка та жінки, принципи судової сексології. 

Підручник розрахований на студентів медичних вузів, але може бути використаний і лікарями-інтернами, лікарями-сексопатологами, сексологами, урологами, гінекологами, психотерапевтами, педіатрами, лікарями загальної практики та інших спеціальностей, а також психологами, соціологами, педагогами, юристами тощо. Він створений на основі базової програми для медичних вищих учбових закладів III-IV ступеня акредитації.

Abstract

Objective: The aim: The purpose of this study was to examine the most common coping strategies in the population in quarantine settings.

Patients and methods: Materials and methods: The study used the following set of methods: a general questionnaire aimed at studying sociodemographic data, living conditions during quarantine, lifestyle during quarantine, the presence of chronic diseases and psychodiagnostic methods: assessment of distress R.Kessler, assessment of the presence of manifestations of anxiety-depressive response GAD-7, depression self-assessment scale PHQ-9, stress-overcoming behavior strategies (E. Heim), as well as mathematical methods for processing the obtained data.

Results: Results: Social and psychological characteristics of the examined were investigated, where coping strategies during the quarantine period play a role in the adaptation process and the state of the psychoemotional sphere. Non-adaptive cognitive coping was characterized by the presence of direct strong correlations with high levels of distress and high rates of anxiety and depression.

Conclusion: Conclusions: Quarantine restrictions are risk factors for mental health deterioration. In these settings, the interaction of stress factors with anti-stress protection components is important, among which coping strategies play a leading role.