УДК 616.12–005.8:616.12–008.318]–089.6–089.168.1–06–038

Гострий коронарний синдром, зокрема гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (ST-elevation myocardial infarction – STEMI), доволі часто супроводжується появою аритмій. Такі пацієнти мають гірший прогноз у порівнянні з хворими з синусовим ритмом. Мета. З’ясувати характер аритмій у пацієнтів зі STEMI за наявності різних чинників ризику впродовж першої доби після реперфузії міокарда шляхом первинного черезшкірного вінцевого втручання. Матеріяли й методи. У дослідження залучено 50 хворих віком від 45 до 83 років (середній вік – 63,4±9,6 р.; чоловіків – 70,97%, жінок – 29,03%), яким упродовж 24 годин після стентування інфарктпов’язаної вінцевої артерії проведено добовий моніторинг електрокардіограми (ЕКГ), із застосовуванням 7-канального реєстратора ЕКГ Solvaig 06000.7. Фактичний матеріал опрацьовано з допомогою пакетів прикладних програм Microsoft Excel 2022, Statistica 10. Результати. Серед порушень ритму переважали передчасні серцеві скорочення – суправентрикулярні та шлуночкові. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та осіб з перенесеним COVID-19 екстрасистоли виникали у вигляді пар, триплетів, бігемінії, тригемінії; поряд з цим, реєструвались шлуночкові екстрасистоли «R на T», а також епізоди суправентрикулярної та нестійкої шлуночкової тахікардій. Висновки. У хворих із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST впродовж першої доби після первинного черезшкірного вінцевого втручання із стентуванням інфарктпов’язаної вінцевої артерії доволі часто виникають як надшлуночкові, так і шлуночкові передчасні скорочення, а також епізоди суправентрикулярної та нестійкої шлуночкової тахікардій, що є свідченням електричної нестабільності міокарда. Характер порушень ритму за  наявності артеріальної гіпертензії, а також перенесеного COVID-19 прогностично несприятливіший і вказує на вищий ризик виникнення в цих осіб загрозливих для життя аритмій.

Introduction. Acute coronary syndrome, in particular acute ST-elevation myocardial infarction (STEMI), is often accompanied by complex, often hemodynamically significant arrhythmias and conduction disorders. Such patients have a worse prognosis compared to patients with sinus rhythm. Arrhythmias in patients with STEMI are facilitated by the presence of comorbidities such as arterial hypertension, diabetes mellitus, obesity, and COVID-19.

The aim of the study. To elucidate the nature of arrhythmias in patients with acute ST-elevation myocardial infarction for the presence of various risk factors during the first day after myocardial reperfusion by primary percutaneous coronary intervention.

Materials and methods. The study involved 50 patients aged 45 to 83 years (average age – 63,4±9,6 years; men – 70,97%, women – 29,03%), who were treated from 2021 to 2023 at the cardiology and reperfusion therapy department of the center for heart and vasculars of the «Hospital of Saint Panteleimon» Municipal non-profit enterprise «First Territorial Medical Union of Lviv» and the infarction department of the Municipal non-commercial enterprise of the Lviv Regional Council «Lviv Regional Clinical Cardiological Center». The patients included in the study underwent daily electrocardiogram (ECG) monitoring for 24 hours after stenting of the infarct-related coronary artery, using a 7-channel ECG recorder of the Ukrainian manufacturer Solvaig 06000.7 and with computer processing of the recording using the DiaCard2 software. The factual material was developed using modern application software packages (Microsoft Excel 2022, Statistica 10). Results. It was found that among supraventricular rhythm disturbances, premature contractions were the most common, the average number of which per patient was significantly higher in the presence of obesity and was quite high in patients who had COVID-19 and also had hypertension. In coronavirus infection and hypertension cases, extrasystoles were often in the form of pairs, triplets, bigemia, and trigemia; paroxysms of supraventricular tachycardia were also recorded in these patients. Among the ventricular arrhythmias, premature cardiac contractions were also the most frequent, significantly more often recorded in patients with hypertension and in patients who had experienced COVID-19; only in these patients, were extrasystoles presented in the form of pairs, triplets, bigeminy, trigeminy, runs of extra beats, «R to T», which are currently considered as harbingers of life-threatening ventricular arrhythmias. In the presence of hypertension and COVID-19, episodes of unstable ventricular tachycardia were also observed.
Conclusions. In patients with STEMI, both supraventricular and ventricular premature contractions and episodes of supraventricular and unstable ventricular tachycardia are quite common during the first day after primary percutaneous coronary intervention with infarct-related coronary artery stenting, which is evidence of electrical instability of the myocardium. The nature of rhythm disturbances in the presence of hypertension and also COVID-19 is prognostically unfavorable and indicates a higher risk of life-threatening arrhythmias in these patients. Thus, myocardial revascularization only in combination with optimal medical treatment can prevent the occurrence of adverse cardiovascular events in patients with STEMI. Prospects for further research: determination of the predictive value of detected arrhythmias for the occurrence of cardiovascular events in the early and long-term post-infarction period.

У статті представлено сучасні підходи до лікування пацієнтів з хронічним коронарним синдромом (ХКС), згідно Настанов Європейського товариства кардіологів (ЄТК) від 2019 року [1]. Зазначено, що алгоритм лікувального процесу включає фармакологічний менеджмент, який передбачає контроль симптомів та попередження виникнення серцевих подій, пов’язаних із ХКС, з максимальною прихильністю пацієнта та мінімальними побічними подіями. Наведена поетапна тактика тривалої антиангінальної медикаментозної терапії, з врахуванням специфічних базових характеристик пацієнта. Підкреслена важливість антитромботичного лікування (із збереженням балансу між профілактикою ішемічних подій та ризиком кровотечі), застосування гіполіпідемічних та інших препаратів з метою попередження подій. Відмічено, що реваскуляризація міокарда відіграє центральну роль в лікуванні ХКС, сприяючи полегшенню симптомів та покращенню прогнозу, проте завжди є доповненням до медикаментозної терапії. Важливою умовою досягнення успіху в лікуванні ХКС є здоровий спосіб життя пацієнта.

Ключові слова. Хронічний коронарний синдром, антиангінальна медикаментозна терапія, лікування з метою запобігання серцевих подій, реваскуляризація міокарда, здоровий спосіб життя.

This article presents contemporary approaches to treatment in patients with chronic coronary syndromes (CCS), according to European Society of Cardiology (ESC) 2019 guidelines [1]. It is stated that the algorithm of the treatment process includes pharmacological management, which envision control of symptoms and prevention of occurrence cardiac events that are related to CCS with the maximum patient compliance and with minimal side effects. A step-by-step tactics of long-term antianginal drugs therapy are given, taking into account the patient's specific baseline characteristics. The importance of antithrombotic treatment is underlined (with saving of the balance between prevention of ischemic events and the risk of bleeding), applying of lipid-lowering and other drugs to prevent events. It is noted that myocardial revascularization plays central role in the treatment of CCS, contributing to symptom relief and improving prognosis, but it is always a supplement to drug therapy. A healthy lifestyle for the patient is an important condition for achieving success in the treatment of CCS.

Key words. Chronic coronary syndrome,antianginal drugs therapy, treatment to prevent cardiac events, myocardial revascularization, healthy lifestyle.

У статті представлено сучасні підходи до діагностики та лікування пацієнтів з мікроваскулярною дисфункцією та вазоспастичною стенокардією, згідно Настанов Європейського товариства кардіологів від 2019 року [1]. Проаналізований алгоритм діагностики зазначених станів – шляхом вимірювання резерву коронарного потоку, визначення індексу мікроциркуляторної резистетнтності, проведення провокаційного тесту з внутрішньокоронарним введенням ацетилхоліну або ергоновину. Розглянуто сучасні підходи до ведення пацієнтів з рефрактерною стенокардією та безсимптомних дорослих осіб. Підкреслено важливість врахування сучасних рекомендацій в оптимізації лікування окремих популяцій пацієнтів з хронічним коронарним синдромом.

Ключові слова. Хронічний коронарний синдром, мікроваскулярна стенокардія, вазоспастична стенокардія, рефрактерна стенокардія, безсимптомні пацієнти. 

This article presents contemporary approaches to the diagnosis and treatment of patients with microvascular dysfunction and vasospastic angina, according to European Society of Cardiology (ESC) 2019 guidelines [1]. The algorithm for diagnosing these conditions was analyzed, including measurement of coronary flow reserve, determination of the microcirculatory resistance index and performing a provocative test with intracoronary administration of acetylcholine or ergonovine. Contemporary management approaches for patients with refractory angina and asymptomatic adults are considered. The importance of considering contemporary recommendations in optimizing the treatment of specific patient populations with chronic coronary syndrome is emphasized. 

Keywords: сhronic сoronary іyndrome, microvascular angina, vasospastic angina, refractory angina, asymptomatic patients.

Близько 422 млн людей у ​​світі мають на сьогоднішній день цукровий діабет (ЦД) і понад 1 млн 300 тисяч осіб хворіють на діабет в Україні. Діабетична нейропатія сприяє появі в пацієнтів з ЦД атипових – безбольових варіантів перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС).Поширеність безбольової ішемії міокарда (ББІМ) серед таких осіб є досить високою, що затруднює вчасну діагностику ІХС та маскує її перебіг. Мета роботи – з’ясувати наявність епізодів ішемії міокарда у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) упродовж першої доби після стентування інфарктзалежної коронарної артерії (КА) та на прикладі клінічного випадку продемонструвати їх безбольовий характер за наявності ЦД 2 типу. Матеріали та методи: обстежено 30 пацієнтівзі STEMI, яким упродовж першої доби після стентування інфарктзалежної КА проведено добовий моніторинг (ДМ) ЕКГ. Результати. Епізодитранзиторної ішемії міокарда були зареєстровані в 50 % осіб. Встановлено, що більшість епізодів (80 %) були безбольовими. За наявності ЦД відмічались лише епізоди безбольової ішемії міокарда (ББІМ), що продемонстровано на прикладі клінічного випадку. Відмічено інформативність ДМ ЕКГ щодо виявлення епізодів ішемії міокарда, зокрема її безбольового варіанту. Висновки. У пацієнтівзі STEMI упродовж першої доби після стентування КА реєструються епізодитранзиторної ішемії міокарда, більшість з яких є безбольовими; за наявності ЦД епізодиішемії мають безбольовий характер; інформативним методом виявлення ішемії міокарда є ДМ ЕКГ.

 Ключові слова. Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, стентування інфарктзалежної коронарної артерії, безбольова ішемія міокарда, цукровий діабет, добовий моніторинг електрокардіограми.

Currently, approximately 422 million people in the world have diabetes mellitus, and over 1.3 million individuals in Ukraine are diagnosed with diabetes mellitus. Diabetic neuropathy contributes to atypical, painless variants of ischemic heart disease in patients with diabetes. The prevalence of silent myocardial ischemia among these individuals is quite high, which makes timely diagnosis of ischemic heart disease difficult and masks its course. The purpose of this research was to determine the presence of myocardial ischemia episodes in patients with ST-elevation myocardial infarction during the first day after stenting of the infarct-related coronary artery and to demonstrate their painless nature in the presence of type 2 diabetes mellitus using a clinical case. Materials and methods: 30 patients with ST-segment elevation myocardial infarction were examined, and 24-hour electrocardiographic monitoring was performed during the first day after stenting of the infarct-related coronary atery. The results. Episodes of transient myocardial ischemia were registered in 50% of people. It was established that the majority of episodes (80%) were painless. In the presence of diabetes mellitus, only episodes of painless myocardial ischemia were noted, which is demonstrated by the example of a clinical case. The informativeness of 24-hour electrocardiographic monitoring  in detecting episodes of myocardial ischemia, in particularly its painless variant, was noted. Conclusions. In patients with STEMI episodes of transient myocardial ischemia are registered during the first day after stenting of the coronary artery, most of which are painless; in the presence of diabetes mellitus, ischemic episodes are painless. 24-hour electrocardiographic monitoring is an informative method for detecting myocardial ischemia.

Keywords: ST-segment elevation myocardial infarction, stenting of the infarct-related coronary artery, silent (painless) myocardial ischemia, diabetes mellitus, 24-hour electrocardiographic monitoring.