УДК: 616.311.2+616314.17)]-002-06:616.12-002.77-036.12]-071.3

Дане дослідження присвячене вирішенню актуальної науково-практичної проблеми сучасної терапевтичної стоматології – підвищення ефективності стоматологічної допомоги хворим на хронічну ревматичну хворобу серця.

Мета роботи: поглиблене вивчення стану зубоутримувальних тканин і об’єктивізація запальних явищ у тканинах пародонта в хворих на хронічну ревматичну хворобу серця, визначення необхідного обсягу пародонтологічної допомоги за даними пародонтальних індексів.

Матеріали та методи. Відповідно до поставлених завдань, дослідили стан тканин пародонта 719 пацієнтів ревматологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні із хронічною ревматичною хворобою серця та 290 клінічно здорових осіб групи порівняння. Для визначення клінічного перебігу дистрофічно-запальних захворювань пародонта в хворих із супутньою хронічною ревматичною хворобою серця нами було обстежено 267 осіб основної групи з генералізованим пародонтитом із наступною структурою захворювання: початкового-І ступеня – 42 хворих, II ступеня – 115 осіб і III ступеня – 110 хворих. У групі порівняння обстежено 70 хворих на генералізований пародонтит: початкового-І ступеня – 21 особа; II ступеня – 29 осіб і III ступеня – 20 хворих. У процесі аналізу гігієнічний стан порожнини рота встановлювали за допомогою гігієнічних індексів J.C. Green, J.R. Vermillion (ОНІ-S, 1964) та Федорова-Володкіної. Для об’єктивного відображення ступеня кровоточивості ясенних сосочків застосовували індекс Muhlemann і Son, для оцінки запалення ясен використовували папілярно-маргінально-альвеолярний індекс у модифікації Parma в поєднанні з пробою Шиллера-Писарєва (1989). Для об’єктивізації стану тканин пародонта використовували пародонтальний індекс – ПІ (A.L. Russel, 1956), патологічні зміни пародонтальних структур реєстрували за методикою з використанням пародонтологічного скринінг-тесту PSR. Оцінку результатів проводили в балах. За встановленими критеріями та кількістю балів визначали потребу в лікуванні та обсяг лікувальних заходів.

Результати дослідження. За результатами стоматологічного обстеження хворих на хронічну ревматичну хворобу серця встановлено високу поширеність захворювань пародонта, яка склала 92,49%, перевищуючи на 13,18% ураженість співставного контингенту. Ведучими були дистрофічно- запальних нозології із розвинутими ступенями тяжкості, що підтверджувалось індексними показниками: при хронічній ревматичній хворобі серця середній показник пародонтального індексу становив 6,11±0,10 проти 4,14±0,19 у клінічно здорових осіб (р<0,05). Виявлено вищу ураженість тканин пародонта в молодших вікових групах. При збільшенні тривалості ревматичного захворювання збільшувалась частота виявлення генералізованого пародонтиту, який діагностували в усіх обстежених із 10-річним стажем ревматичної хвороби.

Висновки: Таким чином, аналіз даних дослідження стану тканин пародонта зі співставленнямоб’єктивних індексних оцінок дозволяє стверджувати наступне: в осіб із хронічною ревматичною хворобою серця захворювання пародонта більш поширені, уражають молодші вікові групи, ступінь
їх тяжкості та динаміка прогресування зумовлена перебігом основного захворювання. Це підтверджує наявність патогенетичних умов для швидкого прогресування дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта і вказує на необхідність надання високоспеціалізованої пародонтологічної допомоги пацієнтам із хронічною ревматичною хворобою серця, рівень якої безпосередньо залежить від перебігу та тривалості системного захворювання.

Ключові слова: тканини пародонта, генералізований пародонтит, хронічна ревматична хвороба серця, гігієнічні та
пародонтальні індекси. 

INDEX ASSESSMENT OF PERIODONTAL TISSUES AND DETERMINATION OF TREATMENT NEEDS IN PATIENTS WITH
CHRONIC RHEUMATIC HEART DISEASE
This study addresses the pressing scientific and practical issue in modern dentistry: enhancing dental care effectiveness for patients with chronic rheumatic heart disease.
The purpose of this research is to comprehensively assess the condition of tooth-supporting tissues and quantify inflammatory phenomena in periodontal tissues among patients with chronic rheumatic heart disease, as well as to determine the necessary extent of periodontal care based on periodontal indices.
Participants and methods. The periodontal tissues of 719 patients with chronic rheumatic heart disease from the Rheumatology Department of Lviv Regional Clinical Hospital, along with 290 clinically healthy individuals in the comparison group, were examined. To evaluate the clinical course of dystrophicinflammatory periodontal diseases in patients with chronic rheumatic heart disease, we examined 267 individuals in the main group who had generalized periodontitis, categorized as follows: 42 patients with initial stage (I degree), 115 with moderate (II degree), and 110 with severe (III degree) periodontitis. The comparison group comprised 70 patients diagnosed with generalized periodontitis, among them, 21 had initial-stage disease, 29 had moderate-stage disease, and 20 had severe-stage disease. During the analysis, the oral hygiene was assessed by applying hygienic indices by J.C. Green and J.R. Vermillion (OHI-S, 1964) and Fedorov-Volodkina. The Muhlemann and Son index was used to objectively measure gingival papillary bleeding (RVI); the papillary-marginal-alveolar index (PMA) in the Parma modification, in combination with the Schiller-Pysarev test (1989), was employed to evaluate gingival inflammation. The periodontal index (PI) by A.L. Russel (1956) was used to assess the state of periodontal tissues, and pathological changes were recorded using the periodontal screening PSR test. Results were scored, and based on established criteria and scores, the need for treatment and its extent were determined.
Results and discussion. According to the results of dental examinations in patients with chronic rheumatic heart disease, a high prevalence of periodontal diseases was found, reaching 92.49%. This was 13.18% higher compared to the prevalence in the control group. Dystrophic-inflammatory conditions with advanced severity levels were predominant, as evidenced by the index indicators. In chronic rheumatic heart disease patients, the average periodontal index was 6.11±0.10, compared to 4.14±0.19 in clinically healthy individuals (p < 0.05). Moreover, a higher lesion of periodontal tissues was observed in younger age groups. As the duration of rheumatic disease increased, the frequency of detecting generalized periodontitis also increased, with this condition being diagnosed in all subjects with a 10-year history of rheumatic disease.
Conclusion. The Analysis of the research data on the condition of periodontal tissues, along with objective index assessments, reveals the following: periodontal diseases are more prevalent in individuals with chronic rheumatic heart disease, particularly affecting younger age groups. The severity and progression of these diseases are influenced by the course of the underlying condition. This underscores the presence of pathogenetic conditions that contribute to the rapid progression of the dystrophic-inflammatory process in periodontal tissues. It also emphasizes the importance of providing specialized periodontal care to patients with chronic rheumatic heart disease, with the level of care directly linked to the course and duration of the
systemic disease.

Key words: periodontal tissues, generalized periodontitis, chronic rheumatic heart disease, hygienic and periodontal indices.

УДК 616.314.17-008.1:616-002.77 

Дане дослідження присвячене вирішенню актуальної науково-практичної проблеми сучасної терапевтичної стоматології – вивчення пародонтологічного статусу хворих на хронічну ревматичну хворобу серця.

Матеріал та методи. Проаналізовано діагностичну структуру та поширеність дистрофічно-запальних захворювань пародонта в хворих на хронічну ревматичну хворобу серця залежно від клінічного перебігу та ступеня тяжкості. Під час виконання цього дослідження обстежено 719 пацієнтів ревматологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні з хронічною ревматичною хворобою серця та 290 клінічно здорових осіб групи порівняння.

Результати та їх обговорення. Поширеність захворювання пародонта при хронічній ревматичній хворобі серця становила 92,49%, перевищуючи на 13,18% ураженість зіставного контингенту. За результатами стоматологічного обстеження хворих із супутньою патологією встановлено високий відсоток пародонтозу (92,49 ± 0,98%). Виявлено вищу ураженість тканин пародонта в молодших вікових групах. При збільшенні тривалості хвороби збільшувалась частота виявлення генералізованого пародонтиту, який діагностували в усіх обстежених із 10-річним стажем ревматичної хвороби.
Висновки. Аналіз даних дослідження стану тканин пародонта дозволяє стверджувати наступне: в осіб із хронічною ревматичною хворобою серця захворювання пародонта більш поширені, уражають молодші вікові групи, ступінь їх тяжкості та динаміка прогресування зумовлена тривалістю основного захворювання. Це вказує на необхідність розроблення індивідуальних схем комплексного лікування та профілактики стоматологічних захворювань для даного контингенту хворих із урахуванням перебігу та тривалості супутнього соматичного захворювання.

Ключові слова: тканини пародонта, генералізований пародонтит, хронічна ревматична хвороба серця.

PREVALENCE AND DIAGNOSTIC STRUCTURE OF PERIODONTAL DISEASES IN CHRONIC RHEUMATIC HEART DISEASE

Abstract.

Aim of the Study: This research addresses a significant scientific and practical challenge within modern therapeutic dentistry: assessing the periodontal status of patients suffering from chronic rheumatic heart disease.

Material and Methods: The study analyzed the diagnostic structure and prevalence of dystrophic-inflammatory diseases of the periodontium in individuals diagnosed with chronic rheumatic heart disease, considering the clinical progression and severity of the condition. It involved examining 719 patients from the rheumatology department of the Lviv Regional Clinical Hospital with chronic rheumatic heart disease and 290 clinically healthy comparison subjects.

Results and Discussion: The incidence of periodontal disease among patients with chronic rheumatic heart disease was found to be 92.49%, which is 13.18% higher than that in a comparable group. Dental examinations of patients with accompanying somatic pathologies revealed a high prevalence of periodontitis (92.49 ± 0.98%). An increased affliction of periodontal tissues was observed in younger age groups. The prevalence of generalized periodontitis was found to increase with the duration of the rheumatic disease, being diagnosed in all participants with a rheumatic disease duration of 10 years or more.

Conclusions: The study's findings suggest that periodontal diseases are more prevalent in individuals with chronic rheumatic heart disease, particularly affecting younger demographics, with the severity and progression dynamics influenced by the duration of the underlying disease. This underscores the necessity for developing tailored comprehensive treatment and prevention strategies for dental diseases in this patient group, taking into account the nature and duration of the accompanying somatic disease.

Keywords: Periodontal tissues, Generalized periodontitis, Chronic rheumatic heart disease.

 Manifestation of traumatic disorders is often chracterised by reorganization or ossifcation of the TMJ hematoma, while the use of conservative therapy after TMJ traumatic injuries is often ineffective. The purpose of the preswent work was to study the effectiveness of arthrocentesis in the complex treatment of post-traumatic temporomandibular disorders. 24 patients with a history of mandibular condylar fractures underwent CT, ultrasound and MRI. TMJ arthrocentesis was performed under local anesthesia. After osteosynthesis, the number of patients with stage III according to Wilkes was up to 58.33% while, after splinting- 33.33%. The control ultrasound and MRI carried out 3-6 months after arthrocentesis showed no signs of hemarthrosis in 84.61% of patients with intra-articular disorders of the second degree, and also in 72.72% of patients with internal disorders of the third degree, the position and function of the articular disc being restored. Arthrocentesis with TMJ lavage is a minimally invasive surgical manipulation that has proven useful in temporomandibular disorders of traumatic origin, in particular after fractures of the articular process of the mandible. 

 Introduction. The main purpose of this research was to study the effectiveness of local fbrinolytic therapy in the rehabilitation of patients with traumatic injuries of the zygomatic-orbital complex. Materials and methods. Patients in the control group (15 persons) received in the postoperative period standard antibiotic therapy, and analgesic, antiinflammatory and anti-edematous therapy. Patients in the main group (17) received into the parabulbar tissues an additional injection of „Hemase” 5000 ME once a day, for 4-5 days. The effectiveness of the treatment was compared by determining the state of microcirculation, sensory sensitivity and level of enolase in the venous blood. Results and discussion. The general conjunctival index in the control group was 18.9 ± 1.2 points on the 7th day and 16.1 ± 1.8 points on the 14th day, and 15.7 ± 1.0 (p <0.05) and 11.7 ± 1.1 points (p <0.05), respectively, in the experimental one. The threshold of electrical excitability of the infraorbital nerve in patients of the control group on the 7th day was 68.4 ± 5.2 μA, while in the main one - 48.1 ± 5.3 μA (p <0,05). On day 14, the difference in the excitability threshold was even more pronounced: in the control - 52.9 ± 4.8 μA, in the main group- 33.2 ± 3.4 μA (p <0.05), with the index on the healthy side at 27.1 ± 1.9 μA. It was also found out that, in the control group, the level of enolase on both the 7th and 14th day exceeded the values obtained during the examination of patients in the main group: 24.5 ± 1.5 ng/ml to 19 , 4 ± 1.3 ng/ ml and 15.6 ± 1.4 ng/ml to 15.1 ± 1.5 ng/ml. Conclusions. The obtained data allowed stating that application of the proposed course of postoperative rehabilitation helps restore the conduction of nerve trunks, has an anti-edematous effect on the soft tissues of the infraorbital area and improves the hemodynamics of the suborbital artery and vein. 

 The aim: Scientifc work aims at determining the frequency and nature of disorders in psycho-emotional and autonomic systems in patients with combined trauma of the middle face. Materials and methods: Examination included 112 patients with combined trauma of the middle face.Their psycho-emotional state was assessed using the Impact of Event Scale (IES) and the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). All patients were tested using questionnaires developed by Wayne A.M.. The Kerdo index was used to assess autonomic tone, while autonomic reactivity was determined using a Czermak-Gering carotid sinus test. Biochemical markers of stress - adrenocorticotropic hormone (ACTH), cortisol and anti-stress system - β-endorphins,and Garkavi L.Kh. adaptation index. Results: Patients with severe traumatic brain injury - 26.78%, and severe fractures of the facial bones - 48.21%. The consequence of traumatic events is the appearance of post-traumatic stress disorders in their mental function. Post-traumatic stress is also manifested at the hematological level in the characteristic stress reactions: the growth in the blood of stress markers - ACTH and cortisol and anti-stress factors, including β-endorphins
Conclusions: Middle facial injuries cause disorders of the psycho-emotional sphere, which are manifested in anxiety and depressive disorders. The post-traumatic period is accompanied by stress disorders, which are confrmed by hematological studies with a signifcant increase in stress markers (ACTH and cortisol) and an insignifcant increase in anti-stress factors in the blood. Insufcient stress-limiting function of the hypothalamic-pituitary system slows down the healing process and requires appropriate correction.