Лайм-бореліоз є добре вивченою інфекцією, однак його зв’язок із вогнищевою склеродермією, зокрема атрофодермією Пазіні-П’єріні, досліджений недостатньо. У поданому клінічному випадку тривале дерматологічне ураження та багаторічні діагностичні труднощі зрештою були пов’язані з Borrelia burgdorferi завдяки серологічному обстеженню. Отримані дані підтвердили пізній перебіг Лайм-бореліозу та потребу в етіотропній терапії. Цей випадок підкреслює важливість серологічного тестування у пацієнтів із вогнищевою склеродермією та необхідність підвищення настороженості лікарів щодо можливого бореліозного генезу таких уражень.
У статті наведено результати дослідження, яке вивчало зв’язок між сероварами Leptospira interrogans та ураженням легень у пацієнтів із лептоспірозом. Аналіз 395 медичних карт показав, що пневмонія виникала у 22% хворих і значно частіше — за тяжкого перебігу. У померлих пацієнтів легеневі прояви траплялися у третини випадків. Встановлено, що інфікування сероваром L. Kabura частіше асоціювалося з розвитком пневмонії, тоді як L. Pomona та L. Grippotyphosa частіше зустрічалися у пацієнтів без легеневих уражень. Натомість зв’язку з L. Icterohaemorrhagiae, відомим як високопатогенний серовар, виявлено не було.
УДК: 616.986.7-036"32"(477.83)
Метою даного дослідження було вивчення сезонних особливостей клінічного перебігу лептоспірозу, а також лабораторних змін у пацієнтів із цією патологією на території Львівського регіону.
Матеріали і методи. Нами було проведено ретроспективний аналіз медичних карт 395 пацієнтів із діагнозом "Лептоспіроз", пролікованих у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні протягом 15 років. Статистичний аналіз відносних величин проводився за допомогою двохстороннього критерію Фішера.
Результати досліджень та їх обговорення. У статті проаналізовано сезонні особливості клінічного перебігу лептоспірозу на території Львівського регіону, починаючи з 2002 року. Попри найбільшу частоту виникнення випадків лептоспірозу у літньо-осінній період, найтяжчий перебіг спостерігався навесні та взимку. Це можна пояснити пояснити зниженням реактивності організму у ці пори року. Встановлено, що при лептоспірозі тяжкість хвороби, а також вираженість основних симптомів та змін у лабораторних показниках можна умовно виразити таким рядом: весна > зима > осінь > літо. Із сезонних клінічних характеристик лептоспірозу серед госпіталізованих пацієнтів найбільше привертають увагу наступні: жовтяниця найчастіше відзначалася взимку, основні ускладнення лептоспірозу (гостре пошкодження нирок, інфекційно-токсичний шок та тромбогеморагічний синдром) – протягом весняних місяців, а пневмонія – взимку. Зі змін у лабораторних показниках уваги заслуговують наступні: тромбоцитопенія та суттєва анемія були більш вираженими у пацієнтів навесні, а лейкоцитоз та гіперазотемія – взимку.
Висновки. Отримані дані, які характеризують клініко-лабораторні сезонні особливості перебігу лептоспірозу, засвідчують факт тяжчого перебігу лептоспірозу навесні та взимку порівняно з іншими порами року.
Background: Human granulocytic anaplasmosis (HGA) is a vector-borne natural focal disease that is not officially registered in Ukraine. The first 13 cases of HGA in adults in Ukraine were identified in 2007. The purpose of our study was to develop a predictive model of HGA based on clinical and laboratory characteristics to develop a three-level standard case definition of HGA.
Materials and Methods: Researchers examined 498 patients with suspected tick-borne infections and carried out a retrospective clinical and epidemiological analysis of 60 cases recruited from Lviv regional infectious disease hospitals. Logistic regression was used to create a model of the probability of the diagnosis of HGA depending on the presence of certain clinical and laboratory factors that, when examined, together may help to confirm a case of HGA. For logistic regression, eight clinical and laboratory factors were selected: history of tick bite, hyperthermia, signs of pharyngitis, changes in chest X-ray picture (enhancement of the pulmonary pattern and enlargement of the lung root boundaries), increased bilirubin (>21 lmol/L), increased alanine aminotransferase (ALT >36 U/L), erythema migrans, and detected Lyme disease.
Results: In the presence of all eight factors, the probability of HGA is 95.7%. When the five main signs are absentsigns of pharyngitis, changes in chest X-ray picture, increased bilirubin and ALT, and a history of tick bite the probability of HGA in the patient dramatically decreases to 6.8%, meaning that HGA might be excluded.
Conclusions: Based on the analysis of epidemiological, clinical, and laboratory signs, criteria for establishing a suspected, probable, and confirmed diagnosis of HGA have been developed to improve diagnosis
Patients with leptospirosis had lower levels of adaptation markers at the start of the disease, which likely corresponds to a "stress reaction". As the disease progressed there was a trend of the values returning to normal ranges, likely corresponding to the "reaction of orientation". These findings suggest a potential use of hematological blood indices as predictors of disease severity for leptospirosis.