УДК 579.861-09+579.61):616.33/.34-008.87

Анотація.

Мікробіом шлунково-кишкового тракту (ШКТ), мабуть, найбільш вивчений, проте всі дослідження донедавна ґрунтувалися лише на бактеріологічних методах, тому деякі топографічні зони є не вивчені, лише внаслідок того що матеріал для дослідження досить важко зібрати. Відомо, що ШКТ містить унікальний і динамічний мікробіом, оскільки, з одного боку, він постійно піддається зовнішнім подразникам, включаючи дієту, інфекційні агенти, антибіотики та ксенобіотики; з іншого – неперетравлювані вуглеводи, білки, жири, поліфеноли, пребіотичні продукти можуть викликати зміни в мікробіоти й впливати на імунологічні та метаболічні маркери господаря. Як наслідок, захворюваність на численні імуноопосередковані, метаболічні, нейродегенеративні й ендокринні захворювання неухильно зростає. Пацієнти із соматичними хворобами є більш вразливим до дії вірусних і бактеріальних агентів. Метою огляду є узагальнення сучасних даних щодо мікробіоому шлунково-кишкового тракту (ШКТ) людини в нормі та його якісних і кількісних змін. Також огляд має на меті проаналізувати причини й принципи класифікації дисбіозів і найпоширеніші патології, що призводять до дисбалансу кишкової мікрофлори. Ми проаналізували й узагальнили дані про мікробіоценози ШКТ, що проводили новітніми методами, зокрема й за допомогою ПЛР з використанням праймерів 16S рРНК. Також ми навели основні причини та представили принципи класифікації дисбіозів. Надали власні трактування й висновки стосовно цієї проблематики, що вказують на можливості мікроекологчних порушень у різних біотопах шлунково-кишкового тракту.

Вивчення механізмів міжмікробних взаємозв’язків патогенних чи умовнопатогенних мікроорганізмів в останні роки викликає зацікавленість все більшого кола дослідників в різних країнах. Серед предметів вивчення важливе місце посідає мінливість біологічних властивостей збудників інфекційних хвороб в мікробних асоціаціях – зокрема, прояв факторів патогенності чи зниження рівня антибіотикочутливості. Характерною особливістю екології збудника дифтерії Corynebacterium diphtheriae є його здатність тривалий час перебувати в організмі людини в вигляді безсимптомного носійства, коли він включається у складний мікроценоз ротоносоглотки. Вважається, що тривалому носійству C. Diphtheriae сприяють порушення нормоценозу ротоглотки. Одним з індикаторів таких порушень є збільшення кількості предстаників роду Candida. Водночас, можливі взаємозв'язки між видами C. diphtheriae та C. albicans вивчені недостатньо.

Corynebacterium diphtheriae long-term carriage facilitated by violation of human oropharyngeal normocenosis. An increase in the number of fungi, most commonly Candida albicans, is considered a sign of this violation. It is known that the coexistence of Candida in biofilms can protect gram-positive bacteria from antimicrobial drugs; the biofilm matrix is considered to be an important protective factor [1-2]. Synergism between fungal and bacterial pathogenicity factors has been reported [3]. The effect of C. albicans metabolites directly on the properties of C. diphtheria cells has not been sufficiently investigated.

УДК: 61-579-663.1

Нозокоміальні інфекції (НКІ), або інфекції пов’язані з наданням медичної допомоги, – це інфекції, які виникають у пацієнтів під час надання медичної допомоги в стаціонарних або інших лікувально-профілактичних закладах. Згідно з офіційними даними щороку в Україні реєструють 5-7 тисяч випадків НКІ, але деякі експерти вважають, що справжня кількість випадків НКІ становить 900 тисяч на рік. Контроль НКІ в реанімаційних відділеннях – це  репрезентативний метод контролю стану НКІ в розвинених країнах. Тому центр профілактики та контролю за хворобами США рекомендує моніторинг НКІ в реанімаційних відділеннях як інструмент зменшення кількості НКІ.

 Мета роботи – дослідити видовий спектр збудників НКІ у двох комунальних клінічних лікувально-профілактичних установах міста.

У дослідження  залучили 105 клінічних матеріалів від 50-ти пацієнтів, які перебували на лікуванні в реанімаційних відділеннях двох клінічних лікарень міста Львова (Львівська обласна клінічна лікарня та Військово-медичний клінічний центр Західного регіону), протягом липня-грудня 2018 року. Було виділено 114 штамів патогенних мікроорганізмів. Діагноз НКІ поставили пацієнтам, які перебували в стаціонарі понад 48 годин після госпіталізації та не мали проявів інфекції на момент поступлення (інфекція сечового каналу (ІСК), інфекція дихальних шляхів (ІДШ), інфекція системи кровообігу (ІК) та інфекція після хірургічного втручання (ІХВ)). Діагноз встановлювали відповідно до клінічних протоколів і критеріїв НКІ Центру контролю та профілактики хвороби США. Збудників виділили й ідентифікували, використовуючи стандартні методи та хромогенні диференційно-діагностичні середовища CHROMID*S.aureusElite, CHROMID*VRE, CHROMID*MRSASMART, CHROMID*CARBASMART, CHROMID* ESBL, CHROMID*OXA-48, CHROMID*Candida (Biomerieux), також набори для біохімічної ідентифікації MIKRO-LA-TESTNEFERMtest24, ENTEROtest24, CANDIDAtest21, STAPHYtest24, STREPTOtest24 (ErbaLacema, Чеська Республіка). Чутливість патогенів до антибіотиків визначали методом Кірбі-Бауера. Мікробний спектр виділених збудників НКІ охоплював: Staphylococcus lentus (22%), Eschrichia coli (22%), Klebsiella pneumoniae subsp.ozaenae (9,8%), Pseudomonas aeruginosa (43,9%),  Klebsiella pneumoniae subsp.pneumonia (8,8%), Srreptococcus spp. (7,0%), Burkholderia pseudomallei (5,3%), Staphylococcus haemolyticus (3,5), Staphylococcus aureus (3,5%). There were several types of HAIs which are rarely founded, such as Staphylococcus lentus, Staphylococcus simulans, Staphylococcus lugdunensis, Aerococcus viridans, Pragia fontium, Aeromonasichthiosmia, Raoultella terrigena, Macrococcus caseolyticus. В еру антибіотиків НКІ залишаються неконтрольованими. Понад 90.0 % випадків НКІ в Україні не реєструються, але варто б було проаналізувати. Важливо пам’ятати це для розробки належної стратегії профілактики або контролю для зменшення частоти НКІ на рівні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) або на рівні локального закладу охорони здоров’я.

UDC: 615.276:547.789:542.91

Aim. Based of the Knoevenagel condensation reaction the synthesis of new rhodanine-indoline hybrid molecules for screening antibacterial and antifungal activities was accomplished. Methods. Organic synthesis, NMR spectroscopy, pharmacological screening. Results. The reaction between rhodanine-3-propanoic/ethanesulfonic acids and indolecarbaldehydes in the acetic acid provided series of 5-indolylmethylenerhodanine-3-carboxylic/sulfonic acid derivatives. Based on the esterification reaction with methanol in the presence of sulfuric acid, 5-indolylmethylenerhodanine-3-propanic acid was transformed into appropriate ester for further evaluation of antimicrobial activity. The antimicrobial activity screening allowed the identification of compounds with significant effect against Escherichia coli, Staphylococcus lentus and Candida albicans with MIC/MBC/MFC values in the range of 25-50 μg/mL.
Conclusions. The synthesized 5-indolylmethylenerhodanine-3-carboxylic/sulfonic acid derivatives are a convenient platform for the development of new highly active and low-toxic agents as potential drug-like molecules with antimicrobial activity.
K e y w o r d s: synthesis, 2-thioxo-4-thiazolidinone, indolecarbaldehydes, spectral data, antimicrobial activity.