УДК: 616.831-001-06:616.853
Посттравматичні судоми є одним із найпоширеніших неврологічних ускладнень ЧМТ та важливим клінічним маркером ризику розвитку посттравматичної епілепсії. У статті узагальнено сучасні дані щодо класифікації посттравматичних судом, патофізіологічних механізмів, клінічних предикторів посттравматичної епілепсії, діагностики, профілактики та тривалого спостереження. Особливу увагу приділено ролі лікаря первинної ланки.
УДК: 616.831-005.1:616.89:615.8
Постінсультні когнітивні порушення є частим наслідком інсульту і пов’язані зі зниженням функціональної незалежності та ефективності реабілітації. Ризик і тяжкість PSCI визначаються не тільки локалізацією інсульту, але й маркерами церебральної хвороби дрібних судин, стратегічною локалізацією біло-речовинних гіперінтенсивностей і показниками цілісності білої речовини за DTI. Сучасні реабілітаційні стратегії включають домен-орієнтоване когнітивне тренування, комп’ютеризовані програми, VR і телереабілітацію; rTMS/tDCS розглядаються як перспективні ад’ювантні методи. Необхідне персоналізоване мультидисциплінарне ведення.
УДК: 616.831 - 005.4:(616.43+616.8)
Нейроендокринні порушення є важливою складовою системної відповіді на цереброваскулярні захворювання та значною мірою визначають перебіг гострого інсульту. Ураження гіпоталамуса, гіпофіза, стовбура мозку та дисфункція гормональних осей можуть призводити до центрального діабету інсипідус, SIADH, активації осі «гіпоталамус–гіпофіз–надниркові залози», низького Т3-синдрому, порушень гонадної й соматотропної регуляції, імуносупресії та автономної нестабільності. Своєчасне виявлення й корекція нейроендокринної дисфункції є важливими для покращення прогнозу та оптимізації післяінсультного ведення.
UDC 618.03-06:616.441-002-073.7:612.882.3
We examined 164 pregnant women who were divided into three groups. Group I included 76 pregnant women (46.4 %) with euthyroid goiter of I–II degree. Group II consisted of 63 pregnant women (38.4 %) with subclini¬cal hypothyroidism and diffuse thyroid goiter of I–II degree. Group III was the controls and consisted of 25 (15.2 %) pregnant women without thyroid pathology. The placenta was studied with the characteristics of ultrasound placentography, placental maturation disorders, the area and localization were determined, and pathological changes in the placental tissue were detected. Changes in the systolic-diastolic ratio in the uterine arteries and umbilical cord arteries were assessed, the resistance index in the uterine arteries, the pulsatile index in the fetal aorta and middle cerebral artery were determined using the method of color Doppler mapping of blood flow in the mother-placenta-fetus system. Study of the echographic picture of structural changes in the placenta revealed a significant impairment of its maturation, especially in the group with euthyroidism. Ultrasound screening revealed that in every second pregnant woman with thyroid disease, the condition of the placenta did not correspond to the gestational age, there were swelling, cysts and placental infarctions, a high frequency of diffuse changes in placental tissue, and hyperechogenic inclusions in the amniotic fluid. An increase in the resistance index in the uterine arteries of pregnant women, especially those with subclinical hypothyroidism, is noteworthy. With increasing gestational age, the peripheral resistance of the placental microvasculature increases due to involutional-dystrophic changes and circulatory disorders, which allows us to develop criteria for the prognosis and diagnosis of placental dysfunction, and to prevent perinatal disorders in pregnant women with thyroid disease.
УДК: 616.831-001-036.1-02:616.831-001.34
На підставі обстеження 277 пацієнтів у віддаленому періоді гострої черепно-мозкової травми встановлено особливості термінів виникнення, клінічних виявів (синдромів) та особливостей перебігу травматичної хвороби головного мозку залежно від важкості перенесеної травми. У більшості обстежених хворих травматична хвороба головного мозку розвивалась у терміни від 1 до 5 років. У структурі потерпілих переважали чоловіки з легкою черепно-мозковою травмою віком до 40 років. Провідними клінічними виявами були цефалгія і когнітивні розлади, дуже рідко спостерігався паркінсонічний синдром. Отримані дані свідчать про необхідність профілактики розвитку травматичної хвороби головного мозку при проведенні лікувальних заходів у гострому і проміжному періоді черепно-мозкової травми.
Ключові слова: черепно-мозкова травма, травматична хвороба головного мозку, клінічні синдроми.