Introduction. In the last decade, a number of studies conducted on the species and quantitative composition of
the microflora of periodontal pockets of patients have shown the participation of complex, multicomponent
associations of microorganisms in the development of inflammatory processes in periodontal tissues. Significant
variability of microorganisms under the influence of the external environment, including the industrial one, the
formation of new microbial associations, and increase in the number of resistant strains determine the need and constant relevance of identifying the microorganisms that are most commonly present in the periodontal pockets of certain groups of patients, taking into account the exogenous influences. Aim of the study: to investigate the species composition of periodontal pocket microflora and the frequency of isolation of certain types of microorganisms, for possible specificity of the microbial landscape under the influence of occupational pathogens in generalized periodontitis. Materials and methods. Saliva bacterioscopic examinations were performed on 62 alcohol production workers, of whom 28 were diagnosed with catarrhal gingivitis (CCG) and 34 with generalized periodontitis (GP) of I-III degrees. The control group consisted of 21 people without dental morbidity. Study of microorganisms was carried out using the Bergey classification scheme. Statistical processing of the obtained results was performed on a personal computer using the licensed programs «Microsoft Excel» and «Statistica 8».Results and discussion. The results of microbiological studies on alcohol production workers with catarrhal gingivitis indicated the highest percentage of spirochetes, fusobacteria and veilonellae (68.2%) while, in individuals with intact periodontium, the above species were not infected. The share of α-hemolytic streptococci accounted for 54.5% (p<0.05). In generalized periodontitis in patients of the main group, α-hemolytic streptococcus, spirochetes, fusobacteria, wayloneles and fungi of the Candida grnus were inoculated in 100% of cases. In 27 patients (50.9%) cryptococci were identified, which were not studied in patients with catarrhal gingivitis and in those with intact periodontium. The frequency of inoculation of β-hemolytic streptococci exceeded that of the comparison group by 61.37 % (p<0.05) and, in patients with catarrhal gingivitis – by 44.81 % (p<0.05). In distillery workers with generalized periodontitis from the main group, a significant increase in Escherichia coli was observed in the subjects, compared to the data of both previous groups (p; p1 <0.05). Conclusions. In patients with periodontal tissue diseases working in alcohol production, an increase in gram-negative microflora and, accordingly, an increase in the degree of oral dysbiosis were determined, in the presence of a wide range of pathogenic microflora and yeast-like fungi, the frequency of which progresses with the deepening of inflammatory and destructive changes in the periodontium.

УДК 616.311.2+616.314.17)]-089.23-085.454.1:547.56]-038

Доклінічне оцінювання гелевої композиції на основі флавоноїдного комплексу для лікування захворювань пародонта в ортодонтичних пацієнтів
Мета роботи – доклінічне оцінювання гострої токсичності, шкірно-резорбтивної, іритативної та подразнювальної дії, кумулятивної та каталазної активності, а також сенсибілізувальних властивостей гелевої композиції місцевого застосування «Бензидафлазівердин» (ГКБ) для лікування захворювань пародонта в ортодонтичних пацієнтів.
Матеріали та методи. В експеримент залучено 119 тварин, яких поділили на 7 основних і 2 контрольні групи. ГКБ вводили внутрішньошлунково у дозах 300–600 мг/кг та внутрішньошкірно 200 мкг у зовнішню поверхню вуха. Робили аплікації нативного розчину ГКБ на шкіру та слизові оболонки, перорально вводили за методом «субхронічної токсичності» та наносили на поверхню хоріоалантоїсної оболонки (ХАО) курячих ембріонів. 
Інтенсивність перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за рівнем дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду, антиоксидантну систему – за активністю каталази. Використовували реакцію специфічної агломерації лейкоцитів (РСАЛ), реакцію специфічного лізису лейкоцитів і показники пошкодження нейтрофілів.
Результати. Середня летальна доза ЛД50 для щурів і мишей обох статей перевищувала 5000 мг/кг. Іритативну дію ГКБ на слизові оболонки спостерігали на другу добу як гіперемію. Симптоми подразнення зникали через 3–4 доби без медикаментозного втручання. Аналіз судин ХАО після впливу ГКБ у двох спостереженнях на 120 секунді показав початок крововиливу. 
В одному спостереженні ГКБ викликала дрібні крововиливи на 300 секунді експерименту.
Встановлено, що коефіцієнт подразнювальної дії ГКБ становив 5 (середній бал Ме (Q1; Q3) дорівнював 5 (4; 5)). Коефіцієнт кумуляції перевищував (Ккум >8,2). Спостерігали недостовірне збільшення медіанних або середніх значень активності ферменту каталази, дієнових кон’югатів і кількості кінцевого продукту ПОЛ малонового діальдегіду порівняно з тваринами контрольної групи. Тест РСАЛ показав виникнення алергічної реакції сповільненого типу під впливом ГКБ у розведенні 1:10. Розведення у 100 разів не викликало достовірних змін показника в основній групі порівняно з контролем.
Висновки. ГКБ належить до 4 класу токсичності – майже нетоксичні речовини, не характеризується статевою та видовою чутливістю, має слабку кумулятивну активність, мінімальний вплив на систему ПОЛ. ГКБ можна рекомендувати для використання у клінічній пародонтології для медикаментозного супроводу ортодонтичних пацієнтів