Резюме. Хронічні обструктивні захворювання бронхолегеневої системи є одними з найбільш поширених у світі. Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) значно обмежують пацієнтів, знижують їхню працездатність і потребують чималих фінансових витрат. Сьогодні ми маємо можливість допомогти таким пацієнтам, призначивши доступні та дієві ліки. Однак частина пацієнтів не може досягти контролю над хворобою. Частою причиною цього є погана прихильність до лікування.
Мета дослідження: визначення прихильності до лікування та її вплив на перебіг хвороби
Матеріали та методи. У дослідження було включено 52 пацієнти з бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легень. Важкість захворювання визначали за допомогою шкали оцінки важкості задишки (MRC), спірометричними показниками. Прихильність до лікування оцінювали за допомогою опитувальника, що включає 7 запитань.
Результати. Оцінку результатів тестувань проводили на першому візиті, через 3 та 6 місяців після початку лікування. Через 6 місяців середні показники опитувальника MRC покращилися в обох групах, однак у групі пацієнтів БА кількість пацієнтів, які оцінювали свою задишку як важку, була значно меншою (7 пацієнтів у групі ХОЗЛ та 2 пацієнти в групі БА). Прихильність до лікування незначно відрізнялася в обох групах (4,5±0,1 бала проти 4,2±0,3 бала, р<0,05). Основними факторами, що впливають на прихильність, є вартість препарату, тривалість використання та
можливі побічні дії.
Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, прихильність до лікування.  

УДК 616.314 - 08:616.89

Вступ. Однією з найактуальніших проблем сучасного громадського здоров'я є психічне здоров'я, яке входить до п'яти найзначніших глобальних викликів сьогодення та майбутнього [1, 2]. За даними ВООЗ, у 2019 році кожна восьма людина, або 970 мільйонів людей у світі, жила з психічним розладом, причому найпоширенішими є тривожні та депресивні розлади [3]. Серед численних проблем організацій медичного обслуговування психіатрична допомога завжди займала особливе місце. Багатогранна, зі значними
морально-етичними та правовими складовими, дуже чутлива для суспільства проблема поширення психічних розладів серед населення, а надання своєчасної та якісної психіатричної допомоги стало актуальнішим, ніж будь-коли, в
Україні у зв'язку з воєнними подіями [1].
   У зв’язку зі значною поширеністю та великим різноманіттям психічних захворювань стоматологічна служба психіатричних лікарень та диспансерів не може справитися зі всім потоком пацієнтів і частина хворих з порушенням психіки попадає в звичайні стоматологічні поліклініки. Досвід роботи лікарів-стоматологів при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим показав, що для роботи з даним контингентом хворих необхідні не тільки компетентність та особисті якості лікаря, а й спеціальне навчання [4, 5, 6]. Також при наданні стоматологічної допомоги психічно хворим виникають проблеми пов’язані з непередбаченою поведінкою хворих і складністю спілкування.

   Дослідження стоматологічного статусу та надання комплексної стоматологічної допомоги психічно хворим є маловивченим питанням, досліджування проводились лише поодинокими вченими [6, 7, 8, 9]. У практичній стоматології немає даних про централізоване надання стоматологічної допомоги в повному об’ємі хворим із психічними розладами. Стоматологічна допомога даному контингенту хворих практично надається тільки при звертанні з гострою біллю або при ускладненнях, крім того, в силу специфіки психічного захворювання не проводиться санація порожнини рота.

UDC 616.314.17-008.6-06:616.61-003.7]-08-0

Abstract. The complexity of treating generalised periodontitis arises not only from an incomplete understanding of its developmental mechanisms but also from its strong association with various systemic diseases. On the one hand, such conditions create a favourable environment for the progression of dental pathology. On the other hand, generalised periodontitis itself can often trigger or exacerbate somatic diseases.

This study aimed to confirm the clinical efficacy of a proposed therapeutic and prophylactic agent, applied locally as part of the complex therapy for generalised periodontitis in patients with urolithiasis.

Materials and Methods. A comprehensive treatment protocol was conducted for 148 patients with urolithiasis who presented with generalised periodontitis of first- and second-degree severity. 75 patients (the main group) received the developed product in the form of a topical film, while 73 patients (the control group) were treated according to standard periodontal management and treatment plans. The product in the form of a dental film provides anti-inflammatory, antimicrobial, anti-edematous, wound healing, and localized anaesthetic effects and is intended for topical use in the oral cavity. Its composition includes metronidazole, emulsifier OS-20, saccharin, sodium carboxymethyl cellulose and purified water. According to the utility model, it additionally contains dexpanthenol 20%, decamethoxine and trimethacaine. The effectiveness of treating generalised periodontitis in patients with urolithiasis was determined by both subjective and objective criteria. Objectively - using the PMA, ARI and Loe-Silness indices, which were determined before treatment, immediately after treatment and after 3, 6, 9 and 12-13 months.

The Results and Discussion. The clinical evaluation indicates a positive therapeutic effect of the proposed drug composition in the form of a dental film when used in the complex treatment of generalised periodontitis in patients with urolithiasis. Radiologically, after treatment, stabilisation of the pathological process in patients with first-degree generalised periodontitis and concurrent urolithiasis was noted in 93.55% of patients in the main group, and 82.25% in patients in the control group. For second-degree periodontitis, these values were 75.76% and 61.87%, respectively. The developed method of complex treatment for patients with generalised periodontitis using an anti-inflammatory film achieved sustained stabilisation of the dystrophic-inflammatory process in periodontal tissues after 6 months: in 94% of patients with first-degree periodontitis and 76% of those with second-degree periodontitis in the main group. In the control group, these figures were 53% and 40%, respectively. Twelve-month remission in the main group was observed in 62.76% of patients with first-degree periodontitis and in 45.16% of those with second-degree periodontitis, whereas in the control group, only 5.3% of first-degree periodontitis cases achieved remission.

Conclusions. The obtained results of the periodontal tissue condition showed the high efficiency of the local use of dental film in the complex treatment of generalised periodontitis in patients with urolithiasis, which provides a significant improvement in clinical indicators of treatment effectiveness. The developed method for treating generalised periodontitis helps prevent exacerbations of the pathological process in the long term after treatment and helps prevent complications. The method is simple, affordable, and economical and can be recommended for implementation in medical institutions of any level where patients with generalised periodontitis are treated.

Keywords:generalised periodontitis; urolithiasis; dental film; complex treatment; іndex assessment of periodontal status.

КЛІНІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ В ХВОРИХ СЕЧОКАМ’ЯНОЮ ХВОРОБОЮ

Анотація. Складність лікування генералізованого пародонтиту обумовлена не тільки відсутністю чітких уявлень про механізми розвитку цього захворювання, а й досить високим ступенем асоціації захворювань пародонта із рядом системних захворювань, які, з одного боку, є сприятливим підґрунтям для розвитку стоматологічної патології, а з іншого - сам генералізований пародонтит нерідко може бути причиною маніфестації розвитку соматичних хворіб.

Мета дослідження – підтвердити клінічну ефективність місцевого використання запропонованого лікувально-профілактичного засобу в комплексній терапії генералізованого  пародонтиту в хворих сечокам’яною хворобою.

Матеріали та методи. Нами проведено комплексне лікування генералізованого пародонтиту І та ІІ ступеня тяжкості в 148 пацієнтів хворих сечокам’яною хворобою (75 пацієнти склали основну групу із застосуванням розробленого нами засобу у вигляді плівки для місцевого застосування та 73 – контрольну групу) по протоколу пародонтологічного ведення та планом лікування. Засіб у формі стоматологічної плівки забезпечує протизапальну, антимікробну, протинабрякову, ранозагоювальну, місцевознечулюючу дію та призначений для місцевого застосування в порожнині рота. Засіб включає метронідазол, емульгатор ОС-20, сахарин, натрійкарбоксиметилцелюлозу та воду очищену, згідно з корисною моделлю, додатково містить декспантенол 20%, декаметоксин і тримекаїн. Ефективність лікування генералізованого пародонтиту в хворих сечокам’яною хворобою визначали за суб’єктивними та об’єктивними критеріями. Об’єктивно – за допомогою індексів РМА, АРІ та LOE-Silness, які визначали до лікування, безпосередньо після завершення лікування та через 3, 6, 9 та 12-13 місяців.

Результати досліджень та їх обговорення. Клінічна оцінка свідчить про позитивний терапевтичний ефект запропонованої лікарської композиції у вигляді стоматологічної плівки при застосуванні в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у пацієнтів з сечокам'яною хворобою.Рентгенологічно після проведеного лікування стабілізація патологічного процесу в хворих генералізованим пародонтитом І ступеня на фоні сечокам’яної хвороби відмічена в 93,55% хворих основної групи, і 82,25% у пацієнтів контрольної групи. При пародонтиті ІІ ступеня тяжкості ці показники були 75,76% і 61,87% відповідно.Опрацьована методика комплексного лікування хворих генералізованим пародонтитом з використанням протизапальної плівки дозволила добитися стійкої стабілізації дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта через 6 місяців: у 94% I ступеня і 76% II ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту хворих основної групи, тоді як в контрольній групі цей показник складав 53% і 40% відповідно. Ремісія тривалістю 12 місяців у пацієнтів основної групи при генералізованому пародонтиті I ступеня відмічена у 62,76% хворих, а при II ступені важкості - у 45,16% обстежених. У контрольній групі хворих тільки у 5,3% хворих з генералізованого пародонтиту I ступеня вдалося добитися ремісії перебігу.

Висновки. Отримані результати стану тканини пародонта засвідчили високу ефективність місцевого використання стоматологічної плівки в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту  пацієнтів із сечокам’яною хворобою, що забезпечує достовірне покращення клінічних показників ефективності лікування. Розроблений метод лікування генералізованого пародонтиту дозволяє уникнути загострення патологічного процесу у віддалені терміни після проведеного лікування і сприяє профілактиці ускладнень. Метод простий, доступний, економічний і може бути рекомендований до впровадження в лікувальних установах будь-якого рівня, де лікуються хворі генералізованим пародонтитом.

Ключові слова: генералізований пародонтит; сечокам’яна хвороба; комплексне лікування; стоматологічна плівка; індексна оцінка пародонтального статусу.

УДК 616.311.2-002+616.317.17-008.6)]-06:616.1/.8]-084

Мета роботи – проаналізувати сучасні наукові тенденції щодо особливостей профілактики захворювань пародонту, які виникають на тлі соматичних захворювань.

Методи: Провели аналіз фахових наукових джерел, у яких представлені численні методи профілактики та лікування уражень тканин пародонту на тлі різних загальносоматичних захворювань, зокрема у період вагітності.

Результати та їх обговорення. Вивчено та проаналізовано доступні наукові літературні джерела, в яких висвітлені сучасні методи профілактики захворювань тканин пародонту та проведено узагальнення даних про новітні погляди на профілактику дистрофічно-запальних захворювань пародонту в осіб зі загальносоматичними захворюваннями. Усі автори відзначають, що профілактика захворювань пародонту без урахування факторів етіопатогенезу соматичної патології, особливостей перебігу та лікування фонового захворювання є малоефективною. Проведення заходів комплексної профілактики хвороб пародонту в пацієнтів із супутніми захворюваннями є дуже важливим, оскільки системні захворювання збільшують частоту та поширеність і значно ускладнюють перебіг зі схильністю до прогресування дистрофічно-запальних процесів в тканинах пародонту у людей різного віку.

Висновки.Актуальним є пошук нових сучасних методів діагностики та індивідуального підходу до профілактики змін тканин пародонту на тлі загальної патології. Єдиний шлях розв’язання цієї проблеми – детальне вивчення соматичного та стоматологічного анамнезу, змін у всіх системах організму, на основі якого можливе створення обґрунтованого комплексу індивідуальних профілактичних заходів та удосконалення терапії виявлених порушень у тканинах пародонту.

Ключові слова: захворювання пародонту, тканини пародонту, генералізований пародонтит, соматичні захворювання,  вагітність, профілактика.

The Peculiarities of the Prevention of Periodontal Diseases in Persons with Somatic Diseases

The purpose of the work is to study modern scientific peculiarities of the tendencies of prevention of periodontal diseases that develop on the background of somatic diseases.

Methods: An analysis o f professional scientific sources, which presents many methods o f prevention and treatment o f periodontal
diseases on the background o f various somatic diseases, in particular during pregnancy.

Results and discussion. Available scientific literature sources in which modern methods of prevention of periodontal diseases are covered and the generalization of data on the newest views on prevention of dystrophic and inflammatory periodontal diseases at persons with general somatic diseases are studied and analyzed. All authors note that the prevention of periodontal disease without taking into account the factors of etiopathogenesis of somatic pathology, the course and treatment of the background disease is ineffective. Comprehensive prevention of periodontal disease in patients with comorbidities is very important because systemic diseases increase the frequency and prevalence and significantly complicate the course with a tendency to progress to dystrophic and inflammatory processes in periodontal tissues in people of all ages.

Conclusions. The search for new modern methods of diagnosis and individual approach to primary and secondary prevention of changes in periodontal tissues on the background of general pathology is relevant. The only way to solve this problem is a detailed study of somatic and dental history, changes in all body systems, on the basis of which it is possible to create a reasonable set of individual preventive measures and to improve the treatment of periodontal disorders.

Key words: periodontal diseases, periodontal tissues, generalized periodontitis, somatic diseases, pregnancy, prevention.

УДК 616.314.17-008.6-092

Мета: Вивчення основних  патогенетичних механізмів розвитку генералізованого пародонтиту шляхом аналізу результатів наукових досліджень,  висвітлених в сучасній фаховій літературі. Методи: Пошук, систематизація, опрацювання та аналіз наукових джерел,  в яких представлені сучасні патогенетичні концепції виникнення та розвитку генералізованого пародонтиту.

Результати: Проведений аналіз даних сучасних літературних джерел доводить, що прогресування дистрофічно-запальних захворювань пародонту залежить не тільки від розвитку локального запалення в тканинах пародонту, викликаного мікрофлорою зубної бляшки, але є реакцією на вплив системних факторів, які призводять до глибоких змін внутрішнього середовища організму і, як наслідок, до структурного ураження тканин пародонту.У той же час, отримані авторами результати не дозволяють однозначно оцінити характер цих взаємовідносин і потребують подальших поглиблених досліджень.

Висновки: Розуміння механізмів патогенезу захворювань пародонту дає можливість розробити оптимальні заходи щодо їх діагностики, профілактики та лікування.

Ключові слова: генералізований пародонтит, патогенез, мікроциркуляція, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантний захист, імунологічні зміни.

Modern pathogenetic concepts of generalized periodontitis. Literature review

Purpose: The study the main pathogenetic mechanisms of generalized periodontitis by analyzing the results of scientific research covered in the modern professional literature. Methods: Search, systematization, processing and analysis of scientific sources, which present modern pathogenetic concepts of the origin and development of generalized periodontitis.Results: The analysis of data from modern literature proves that the progression of dystrophic and inflammatory periodontal diseases depends not only on the development of local inflammation in periodontal tissues caused by dental microflora, but is a reaction to systemic factors that lead to profound changes in the internal environment and, consequently, to structural damage to periodontal tissues.  At the same time, the results obtained by the authors do not allow us to unambiguously assess the nature of this relationship and require further in-depth research. Conclusions: Understanding the mechanisms of pathogenesis of periodontal disease makes it possible to develop optimal measures for their diagnosis, prevention and treatment.

Key words: generalized periodontitis, pathogenesis, microcirculation, lipid peroxidation, antioxidant protection, immunological changes.