УДК : 616.61‑008.6‑053.2:575.113

Дизметаболічна нефропатія (ДН) є одним з найпоширеніших нефрологічних захворювань дитячого віку, що характеризується метаболічними розладами з утворенням кристалів у нирках та вражає 21-31% дитячого населення України. Стаття висвітлює результати комплексного дослідження генетичних та епігенетичних детермінант ДН у дітей, особливості клінічного перебігу, біохімічних порушень та молекулярних механізмів патогенезу при різних генотипах. Актуальність дослідження обумовлена полігенною природою ДН, коли до 90% випадків успадковуються полігенно з розвитком, що визначається складною взаємодією спадкових та середовищних чинників.Мета – характеристика генетичних та епігенетичних детермінант дизметаболічної нефропатії у дітей на основі аналізу поліморфізмів генів VDR, GSTM1, GSTT1 та факторів раннього розвитку.Матеріали та методи. Обстежено 108 дітей віком 6-17 років з ДН та 44 здорові дитини з Івано- Франківської області. Використано ПЛР-генотипування для визначення поліморфізмів VDR (TaqI, ApaI) та делецій GSTM1/GSTT1. Проведено комплексне клініко- лабораторне обстеження з оцінкою метаболічних порушень, окислювального стресу та факторів раннього розвитку. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. План дослідження схвалено комісією з питань етики Івано- Франківського національного медичного університету (протокол No 145/24 від 20.03.2024 р.). Статистична обробка проводилася з використанням пакету SPSS. Для порівняння груп застосовували t-критерій Стьюдента, U-критерій Манна- Вітні, критерій χ². Обчислювали відношення шансів (ВШ) з 95% довірчим інтервалом. Дослідження виконане в межах науково- дослідної роботи ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України» «Пошук маркерів ранньої діагностики та диференціальної діагностики природжених вад розвитку, асоційованих із недиференційованою дисплазією сполучної тканини» (No держреєстрації 0114U001549) та в межах науково- дослідної роботи Івано- Франківського національного медичного університету «Особливості психосоматичної адаптації у дітей із хронічною соматичною патологією» (No держреєстрації 0112U004423), терміни виконання 2012-2021; «Стан здоров’я та особливості адаптації дітей Прикарпаття із соматичними захворюваннями, їх профілактика» (No держреєстрації 0121U111129), терміни виконання 2021-2026.Результати. У дітей з ДН виявлено значущі асоціації з поліморфізмами гена VDR: гетерозиготний генотип Aа (ApaI) асоціювався з підвищенням ризику ДН у 5,69 раза (p<0,001), генотип Tt (TaqI) – у 2,66 раза. Подвійна делеція GSTM1/GSTT1 підвищувала ризик ДН у 4,73 раза. Серед епігенетичних факторів найбільш значущими були: загроза переривання вагітності (15,83% проти 8,93%), гестоз І половини вагітності (53,83% проти 28,57%), раннє штучне вигодовування (67,31% проти 14,28%) та часті ГРЗ у дитинстві (71,15% проти 12,50%). У хворих виявлено підвищення маркерів окислювального стресу та порушення обміну сполучної тканини.Висновок. ДН у дітей має полігенну природу з вагомим внеском епігенетичних факторів. Виявлені генетичні маркери можуть використовуватися для ранньої діагностики груп ризику, а корекція епігенетичних факторів – для профілактики захворювання.

Dysmetabolic nephropathy (DN) is one of the most common nephrological disorders in childhood, characterized by metabolic disturbances leading to intrarenal crystal formation and affecting 21‑31% of the pediatric population in Ukraine. This article presents the results of a comprehensive investigation into the genetic and epigenetic determinants of DN in children, including the clinical course, biochemical abnormalities, and molecular mechanisms of pathogenesis associated with different genotypes. The relevance of the study is underscored by the polygenic nature of DN, with up to 90% of cases exhibiting polygenic inheritance determined by complex
interactions between hereditary and environmental factors.
Objective. To characterize the genetic and epigenetic determinants of dysmetabolic nephropathy in children through analysis of polymorphisms in the VDR, GSTM1, and GSTT1 genes and assessment of early developmental factors.
Materials and methods. A total of 108 children aged 6‑17 years with DN and 44 healthy children from the Ivano-Frankivsk region were enrolled. Genotyping for VDR polymorphisms (TaqI, ApaI) and GSTM1/GSTT1 deletions was performed using polymerase chain reaction (PCR). A comprehensive clinical and laboratory evaluation was conducted to assess metabolic disorders, oxidative stress markers, and early developmental factors. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki.
The study protocol was approved by the Ethics Committee of Ivano-Frankivsk National Medical University (Protocol No. 145/24 dated 20 March 2024). Statistical analyses were performed using the SPSS software package (IBM Corp., Armonk, NY, USA). Intergroup comparisons were carried out using the Student’s t-test, Mann–Whitney U test, and chi-squared (χ²) test as appropriate. Odds ratios (OR) with 95% confidence intervals (CI) were calculated. The study was supported by the research program of the State Institution «Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine»: «Search for markers of early diagnosis and
differential diagnosis of congenital malformations associated with undifferentiated connective tissue dysplasia» (State Registration No. 0114U001549), and by the research programs of Ivano-Frankivsk
National Medical University: «Features of psychosomatic adaptation in children with chronic somatic pathology» (State Registration No. 0112U004423; implementation period 2012‑2021) and «Health status and adaptation features of children of Prykarpattia with somatic diseases, their prevention» (State Registration No. 0121U111129;
implementation period 2021‑2026).
Results. In children with dysmetabolic nephropathy (DN), significant associations with VDR gene polymorphisms were observed: the heterozygous Aa genotype (ApaI) was associated with a 5.69‑fold increase in DN risk (p < 0.001), and the Tt genotype (TaqI) with a 2.66‑fold increase. The double deletion of GSTM1/GSTT1 conferred a 4.73‑fold increase in DN risk. Among epigenetic factors, the most significant associations were observed for threatened abortion (15.83% versus 8.93%), gestosis during the first half of pregnancy
(53.83% versus 28.57%), early artificial feeding (67.31% versus 14.28%), and frequent acute respiratory infections in childhood (71.15% versus 12.50%). Elevated markers of oxidative stress and disturbances in connective tissue metabolism were also documented in patients.
Conclusion. Dysmetabolic nephropathy in children exhibits a polygenic inheritance pattern with a substantial contribution from epigenetic factors. The identified genetic markers may be utilized for early identification of at-risk individuals, while modification of epigenetic risk factors may serve as a basis for preventive strategies.

UDC 616-053.1-007:618.3-06:616-036.22

Birth defects (BDs) are a major cause of neonatal morbidity and mortality worldwide. Maternal socioeconomic, behavioral, and health factors may contribute to abnormal fetal development. Objective:to assess the association between maternal education, behavioral factors, and selected health conditions with BDs among newborns in the Lviv Region (Ukraine). Materials and methods. A case-control study was conducted using medical records from maternity hospitals in the Lviv Region (2002–2025). A total of 1,455 newborns with BDs and 1,448 healthy newborns (controls) were analyzed. Maternal education, reproductive history, lifestyle habits, endocrine disorders, extragenital diseases, and gynecological infections were evaluated. Results. Maternal educational level varied significantly between groups (p < 0.01). Mothers with incomplete secondary education were more frequent in the BDs group (10.2 vs. 1.6 %; odds ratio (OR) = 7.069; 95% confidence interval (CI): 4.528–11.036, p < 0.01), while there were less women with higher education in this group (24.5 vs. 30.2 %; OR = 0.811; 95% CI: 0.719–0.914; p < 0.01). Smoking (13.5 vs. 5.5 %; OR = 2.69; 95% CI: 2.06–3.52; p < 0.001) and alcohol consumption (2.0 vs. 0.14 %; OR = 14.6; 95% CI: 3.5–61.2; p < 0.001) were more prevalent among mothers of affected newborns. Endocrine disorders were more frequent in the BDs group (24.6 vs. 14.0 %; OR = 2.02; 95% CI: 1.68–2.43; p < 0.001), in most cases, it was thyroid diseases. Chronic extragenital disorders (33.1 vs. 22.0 %; OR = 1.501; 95% CI: 1.329–1.694; p < 0.01) and gynecological infections (24.1 vs. 19.3 %; OR = 1.248; 95% CI: 1.086–1.435; p < 0.01) were also significantly associated with BDs. No significant differences were observed between age at menarche, menstrual cycle characteristics, or hormonal contraceptive use (p > 0.05). Conclusions. Maternal socioeconomic, behavioral, and health-related factors may in common influence the risk of BDs, supporting their multifactorial etiology and the role of modifiable determinants. Further large-scale population studies are needed to clarify causal mechanisms.

 Актуальність. Вроджені вади розвитку (ВВР) є основною причиною неонатальної захворюваності та смерт-ності в усьому світі. Соціально-економічні, поведінкові і медичні фактори матері можуть призводити до аномального розвитку плода.Мета: оцінити зв’язок між освітою матері, поведінковими факторами й окремими патологіями та ВВР у новонароджених у Львівській області (Україна). Матеріали та методи. У дослідженні типу «випадок — контроль» використовувалися медичні записи з пологових будинків Львів-ської області (2002–2025). Загалом проаналізовано дані 1455 новонароджених із ВВР та 1448 здорових новонароджених (контрольна група). Було оцінено освіту матері, репродуктив-ний анамнез, спосіб життя, ендокринні розлади, екстрагені-тальні захворювання й гінекологічні інфекції. Результати.Рівень освіти матерів вірогідно відрізнявся між групами (p < 0,01). Матерів із незакінченою середньою освітою в групі новонароджених із ВВР було більше (10,2 проти 1,6 %; від-ношення шансів (ВШ) = 7,069; 95% довірчий інтервал (ДІ): 4,528–11,036; p < 0,01), а з вищою освітою — менше (24,5 про-ти 30,2 %; ВШ = 0,811; 95% ДІ: 0,719–0,914; p < 0,01). Куріння (13,5 проти 5,5 %; ВШ = 2,69; 95% ДІ: 2,06–3,52; p < 0,001) та вживання алкоголю (2,0 проти 0,14 %; ВШ = 14,6; 95% ДІ: 3,5–61,2; p < 0,001) частіше відзначалися серед матерів дітей із ВВР.Ендокринні захворювання також були більш поши-реними в групі ВВР (24,6 проти 14,0 %; ВШ = 2,02; 95% ДІ: 1,68–2,43; p < 0,001), переважно за рахунок патології щитопо-дібної залози. Хронічні екстрагенітальні захворювання (33,1 проти 22,0 %; ВШ = 1,501; 95% ДІ: 1,329–1,694; p < 0,01) та гінекологічні інфекції (24,1 проти 19,3 %; ВШ = 1,248; 95% ДІ: 1,086–1,435; p < 0,01) також мали вірогідний зв’язок із ВВР. Водночас не виявлено статистично значущих відміннос-тей щодо віку менархе, характеристик менструального циклу і застосування гормональних контрацептивів (p > 0,05). Висновки. Соціально-економічні, поведінкові та пов’язані зі здоров’ям фактори матері можуть спільно впливати на ризик виникнення ВВР, підтверджуючи їх багатофакторну етіологію і роль модифікованих детермінант. Для уточнення причинно-наслідкових механізмів необхідні подальші масштабні про-спективні дослідження.

The efficacy and efficiency of medical genetics depend on the level of knowledge among physicians, the thoroughness
of analysis conducted, and the diagnostic capabilities concerning pathologies that are relatively uncommon within the population. This allows maximum assistance to patients with congenital and hereditary diseases and improves their quality of life. In recent years, despite the undeniable
achievements of medical genetics, there has been an increase in genetically determined pathologies, a trend often linked to the intensification of the mutagenic influence of a polluted environment, the increase in the diagnosis of genetic diseases, and the development of new methods for
diagnosing hereditary pathologies. Therefore, the relevance and significance of this work are beyond doubt.
The textbook authored by Doctors of Medical Sciences and professors Kitsera N.I., Kovalchuk L.Y., and Cherniuk N.V., titled “Genetic Pathology and Its Bronchopulmonary Manifestations,” is dedicated to advancing the knowledge of bronchopulmonary pathology in hereditary diseases among physicians and medical students. This book represents the first scholarly work to comprehensively elucidate the essence of various chromosomal (such as Patau syndrome and Edwards syndrome), monogenic (such as Ehlers-Danlos syndrome and Osler-Weber-Rendu syndrome), X-linked, and multifactorial syndromes encountered in children, as well as describes pulmonary and bronchial complications associated with these conditions.

616.61-053.2:575:576.5

The prevalence of dysmetabolic nephropathies in children is increasing from year to year, representing a significant problem in the overall structure of kidney diseases in pediatric age. Despite numerous studies dedicated to the issue of dysmetabolic nephropathies in children, the role of epigenetic factors in the pathogenesis of dysmetabolic nephropathy with calcium oxalate crystalluria remains insufficiently explored.
Aim — to identify the leading epigenetic factors in the pathogenesis of dysmetabolic nephropathy with calcium oxalate crystalluria in children. Materials and methods. The data from the medical histories and outpatient records of 173 children were studied. Each child was additionally
examined by narrow specialists of different profiles. Three groups were formed from the examined children: Group I — children with a complicated course of dysmetabolic nephropathy and a history of inflammatory processes in the urinary system (52 children), Group II — children with dysmetabolic nephropathy with persistent crystalluria (56 children) and the Control group, which included 65 healthy children.
Results. The most significant prenatal epigenetic factors are the threat of early miscarriage, gestosis of the first and second halves of pregnancy, maternal anemia during pregnancy, parental alcohol and tobacco use, mother's work on computer during pregnancy, presence of maternal
chronic diseases, parental exposure to industrial dust and noise, and heavy physical work of mother leading to fetal hypoxia.
Conclusion. The most significant postnatal epigenetic factors influencing children's susceptibility to a more severe course of dysmetabolic
nephropathy included low birth weight, early artificial feeding, frequent acute respiratory infections, atopic diathesis, and physiological jaundice
in the first year of life, as well as the presence of concomitant diseases such as chronic tonsillitis, dental caries, frequent acute respiratory infections, chronic gastritis, atopy, and chronic cholecystitis later in life. The study was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of these institutions. The informed consent of the children's parents was obtained for the research. No conflict of interests was declared by the authors.