УДК 616.127-005.8-06:616-056.5:611-018.26:577.115]-002-07

Анотація

РЕЗЮМЕ. В осіб з ожирінням гормон лептин визначається в крові у надмірній кількості. Відомо, що він сприяє розвитку ендотеліальної дисфункції. Лептин зумовлює зниження синтезу NO та збільшення кількості моноцитарного хемотаксичного протеїну-1, що, в свою чергу, призводить до вазоконстрикції, а також адгезії лейкоцитів до судинної стінки.

Метою дослідження було з’ясувати активність системного запалення та рівень лептину в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) за наявності надмірної маси тіла (НМТ) та ожиріння.

Матеріал і методи. Було обстежено 44 пацієнти, у яких визначали концентрацію лептину (імуноферментний набір ELISA з використанням аналізатора і тест-системи DBC) та C-реактивний протеїн (СРП) (тест-система hs СРБ AccuBind® ІФА) у сироватці при поступленні в стаціонар і на 30-ту добу захворювання. Пацієнтів було поділено на 3 групи залежно від індексу маси тіла (ІМТ).

Результати. При поступленні у стаціонар вміст лептину у сироватці крові пацієнтів із STEMI за нормальної маси тіла становив (6,65±0,55) нг/мл, в осіб зі STEMI за наявності НМТ – (16,01±1,73) нг/мл, а в пацієнтів зі STEMI та ожирінням І–ІІІ ст. – (38,64±3,1) нг/мл. У пацієнтів з НМТ та ожирінням значення цього показника були достовірно вищими від рівня лептину в осіб з нормальною масою тіла. Рівні СРП були достовірно вищими у пацієнтів з ускладненнями, порівняно з особами без ускладнень, – як при госпіталізації ((15,12±1,12) мг/л проти (5,17±0,45) мг/л, р<0,001), так і на 30-ту добу спостереження ((5,63±0,71) мг/л проти (2,6±0,36) мг/л, р<0,001).

Висновок. Збільшення маси тіла пацієнтів асоціюється з достовірно вищими значеннями лептину, а серед осіб з ожирінням показник лептинорезистентності (Л/ТГ) достовірно вищий, ніж у хворих з нормальною та надмірною масою тіла.

Рівні СРП були достовірно вищими у пацієнтів з ускладненнями, порівняно з хворими без ускладнень. Одночасно у пацієнтів з ускладненнями було виявлено тенденцію до вищих рівнів лептину.

УДК 616.153.96:616.155.394-097.37:618.19-002]-074

Вступ. Сприятливими факторами для розвитку запального процесу в молочній залозі є лактостаз, наявність патогенної флори, а також зниження імунобіологічної реактивності організму жінки. Запальний процес спричиняє і регулює низка медіаторів. Зокрема, прозапальний інтерлейкін-1β індукує запальну реакцію і гострофазну відповідь, здійснює взаємозв’язок між неспецифічною та специфічною ланками імунітету. Дослідники вважають прокальцитонін найбільш перспективним індикатором септичного процесу, який дозволяє провести диференційну діагностику бактеріального і небактеріального запалення, оцінити тяжкість стану хворого й ефективність протизапальної терапії.

Мета дослідження – оцінити вміст інтерлейкіну-1β та  прокальцитоніну в сироватці крові хворих на лактаційний мастит.

Методи дослідження. Досліджено сироватку крові 97 жінок віком від 18 до 36 років (середній вік – (26±5) років). Контрольну групу становили 30 практично здорових жінок, які лактують. До 1-ї групи ввійшли 30 жінок із лактостазом, до 2-ї ‒ 37 жінок, в яких розвинувся лактаційний мастит. Вміст інтер­лейкіну-1β та прокальцитоніну визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою автоматичного аналізатора “STAT FAX 303 plus”.

Результати й обговорення. Вміст інтерлейкіну-1β у сироватці крові жінок 1-ї групи ((6,37±0,46) пг/мл) у 3,5 раза перевищував показник контрольної групи ((1,78±0,11) пг/мл, р<0,05). Середня його концентрація у сироватці крові жінок 2-ї групи становила (8,32±0,38) пг/мл, що в 4,7 раза більше за контрольне значення та перевищувало показник жінок 1-ї групи в 1,3 раза (р<0,05). При розвитку лактостазу вміст прокальцитоніну ((0,07±0,02) нг/мл) був у 3,3 раза більшим за показник контрольної групи ((0,021±0,004) нг/мл, р<0,05). У сироватці крові жінок 2-ї групи він становив (0,81±0,25) нг/мл, що перевищувало величини цього маркера в контрольній і 1-й групах у 38,6 та 11,6 раза відповідно (р<0,05).

Висновки. Встановлена концентрація інтерлейкіну-1β підтверджує участь цього цитокіну в захисній реакції, її можна використовувати для оцінки активності запального процесу при лактостазі й лакта­ційному маститі. Визначення прокальцитоніну як маркера бактеріальної інфекції є доцільним для прогнозу септичного процесу в молочній залозі.

Abstract

Pathogenetic mechanisms of diabetic retinopathy are associated with the toxic effects of hyperglycemia and subsequent activation of stress-sensitive systems. The purpose was to determine the features of immune dysfunction in patients with diabetic retinopathy against the background of metabolic syndrome. Clinical and laboratory examinations of 130 patients with diabetic retinopathy have been carried out (70 insulin-dependent patients – group 1 and 60 insulin-independent patients – group 2). In determining the surveyed individuals’ contents of the lymphocyte populations and subpopulations, the monoclonal antibodies were used to CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD19 +, CD23 +, CD25 +, CD56 + in the reaction of indirect immunofluorescence with fluorescein-isothiocyanate labeled antibodies and indices were calculated – the ratio of the lymphocyte populations and subpopulations. The population and subpopulation composition of blood lymphocytes were studied, and the ratio of cellular factors of immunity in patients with diabetic retinopathy was calculated. The immune status of patients with diabetic retinopathy is characterized by more pronounced changes in insulin-dependent patients’ cellular immunity – the activation of nonspecific killer immunity, suppressor potential and humoral immunity than in insulin-independent patients. The results allow the pathogenetic correction of diabetic retinopathy with the immune imbalance.

ABSTRACT
Introduction and aim. Information concerning lactoferrin and interleukin-8 (IL-8) local levels in breast milk are not numerous and requires further research. The aim of this study was to determine the content of lactoferrin and interleukin-8 in the breast milk of patients with lactational mastitis, and to identify new potential markers for assessing the activity of the inflammatory process in the mammary gland. Material and methods. This study analyzed the breast milk of 30 women with lactostasis (group I), 37 women with lactational mastitis (group II) and 30 healthy lactating women (age 26±5 years old). The milk content of lactoferrin and interleukin-8 (IL-8) was determined by enzyme-linked immunosorbent assay. Results. The average value of lactoferrin in breast milk of healthy women was 4.78±0.47 mg/mL, exceeding levels in group I 1.8 times (p<0.05). The level of lactoferrin in group II exceeds the control values 3.1 times (p<0.05). The content of IL-8 in breast milk of women in group I was 7.3 times higher than the control (3.63±0.12 pg/mL, p<0.05). In lactational mastitis, the concentration of IL-8 in breast milk exceeded the group I 13.9 times (p<0.05) and was 1.9 times higher than group I (p<0.05). Conclusion. The analysis has revealed an increase of lactoferrin and IL-8 in breast milk of the test groups, which indicates the activation of non-specific protection.