УДК  618.146.002, 618.146.007.63

Вступ. Запальні захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ) залишаються найактуальнішою проблемою сучасної гінекології. В сучасній діагностиці патології репродуктивних органів велике значення має такий високоефективний та доступний метод, як ультразвукове дослідження. Останні дослідження в цій галузі, проведені за допомогою високочастотної цифрової трансвагінальної ехографії, суттєво допомогли переглянути можливості ультразвукової діагностики шийки матки, однак вивчені недостатньо.

Мета роботи. Удосконалити діагностику змін шийки матки при цервіцитах. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 68 жінок з хронічним цервіцитом. Діагноз встановлювали на підставі клінічних, кольпоскопічних та бактеріоскопічних досліджень. Всім пацієнткам при трансвагінальному ультразвуковому дослідженні візуалізували шийку матки в поздовжній та поперечній проекціях. Пацієнтки з хронічним цервіцитом були розподілені на 2 групи: І групу склали 37 пацієнток з візуальними змінами шийки матки, ІІ – 31 жінок без змін. Групу порівняння склали 35 здорових жінок.

Результати. Для хронічного цервіциту характерне збільшення товщини та об’єму шийки матки, неоднорідність строми за рахунок кістозних порожнин з підвищенням показників співвідношення товщини та довжини шийки матки та співвідношення товщини ендоцервіксу до товщини шийки матки. Вагомими сонографічними ознаками запального процесу в ендоцервіксі є також деякі структурні особливості, зокрема нечіткість контурів, підвищена ехогенність, дрібні кісти та множинні мікрокальцинати ендоцервіксу, нерівномірне розширення цервікального каналу та зона зниженої ехогенності.

Висновки. Отже ретельне, ультразвукове дослідження з визначенням стану шийки матки, товщини та структури ендоцервіксу може бути цінним допоміжним неінвазивним інструментом в діагностиці хронічного цервіциту та допомогти клініцисту в діагностиці даної патології навіть за умови відсутності при огляді візуальних змін шийки матки.

Introduction. Inflammatory diseases of the pelvic organs (IDPO) remain the most relevant issue in contemporary gynecology. In modern diagnostics of reproductive organ pathologies, a highly effective and accessible method is ultrasound examination. Recent studies in this field, conducted using high-frequency digital transvaginal echography, have significantly contributed to reevaluating the potential of ultrasonographic diagnosis of the cervix; however, further research is warranted. The aim of this research is to enhance the diagnosis of cervical changes in cervicitis. Materials and methods. The study included 68 women with chronic cervicitis. The diagnosis was established based on clinical, colposcopy, and bacterioscopic examinations. During transvaginal ultrasound examinations, the cervix was visualized in both longitudinal and transverse projections for all patients. The patients with chronic cervicitis were divided into two groups: Group I consisted of 37 patients with visual changes in the cervix, while Group II comprised 31 women without any changes. A comparison group included 35 healthy women.

Results. Chronic cervicitis is characterized by an increase in the thickness and volume of the cervix, as well as the heterogeneity of the stroma due to cystic cavities, with elevated ratios of cervix thickness to length and endocervix thickness to cervix thickness. Significant sonographic signs of the inflammatory process in the endocervix also include certain structural features, such as indistinct contours, increased echogenicity, small cysts, and multiple microcalcifications in the endocervix, uneven dilation of the cervical canal, and an area of reduced echogenicity.

Conclusions. Therefore, a thorough ultrasound examination to determine the condition of the cervix, thickness, and structure of the endocervix can be a valuable adjunct non-invasive tool in the diagnosis of chronic cervicitis and can assist clinicians in diagnosing this pathology even in cases where there are no visual changes in the cervix during an examination.

Підходи до діагностики та лікування аномальних маткових кровотеч (АМК) постійно оновлюються відповідно до отримання нових результатів клінічних досліджень та в процесі перегляду міжнародних клінічних керівництв. Ці оновлення потребують впровадження й у вітчизняну клінічну практику. Відтак 20 жовтня 2023 р. відбувся ІІ Форум експертів України з АМК, ключові положення якого викладені у даній резолюції.

Під час Форуму була представлена нова багаторівнева трикомпонентна класифікаційна система «HyPO-P + GAIN-FIT-PIE», розроблена Міжнародною федерацією акушерів та гінекологів (International Federation of Gynecology and Obstetrics, FIGO) у 2022 році. Експерти FIGO анатомічно згрупували причини розладів овуляції за чотирма групами: І – гіпоталамічні, ІІ – гіпофізарні, ІІІ – яєчникові, ІV – синдром полікістозних яєчників (перший рівень HyPO-P). Також дана класифікаційна система передбачає другий рівень категоризації GAIN-FIT-PIE (генетичні, аутоімунні, ятрогенні, новоутворення; функціональні, інфекційні, запальні, травматичні, судинні; фізіологічні, ідіопатичні, ендокринні) і третій рівень з прикладами конкретних станів у межах підгруп другого рівня. Питання коректної класифікації розладів овуляції є важливим для діагностики та менеджменту АМК, оскільки порушення овуляції асоційовані з відхиленнями характеристик менструального циклу від норми, що врешті призводить до розвитку функціональних АМК.

З метою оптимізації ведення хворих з АМК експерти ІІ Форуму розробили алгоритм менеджменту АМК з урахуванням індивідуального підходу та особливостей пацієнтки, що ґрунтується на чинних класифікаціях FIGO – PALM-COEIN (2018) та HyPO-P + GAIN-FIT-PIE (2022). У цьому алгоритмі тактика ведення пацієнток залежить від типу порушень (структурні, функціональні), репродуктивного етапу пацієнтки (підлітковий період, активний репродуктивний вік, перименопауза) та потреби у контрацепції. Основним напрямом фармакотерапії функціональних АМК є застосування гормональних препаратів – комбінованих оральних контрацептивів та гестагенів. Серед гестагенів доведена висока ефективність дидрогестерону вже з першого циклу терапії.

Approaches to the diagnosis and treatment of abnormal uterine bleeding (AUB) are constantly updated due to the new results of clinical studies and in the process of revising international clinical guidelines. These updates need to be implemented in clinical practice. Therefore, on October 20, 2023, the II Ukrainian Forum of experts on AUB was held, the key provisions of which are outlined in this resolution.

A new multi-level three-component classification system «HyPO-P + GAIN-FIT-PIE» developed by the International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) in 2022 was presented at the Forum. FIGO experts anatomically grouped the causes of ovulation disorders into 4 groups: I – hypothalamic, II – pituitary, III – ovarian, IV – polycystic ovary syndrome (first level HyPO-P). Also, this classification system includes the second level GAIN-FIT-PIE (genetic, autoimmune, iatrogenic, neoplastic; functional, infectious, inflammatory, traumatic, vascular; physiological, idiopathic, endocrine) and the third level with examples of specific conditions within the subgroups of the second level. Correct classification of ovulation disorders is important for the AUB diagnosis and management, since ovulation disorders are associated with disorders of the menstrual cycle characteristics, which leads to the development of functional AUB.

In order to optimize the treatment of patients with AUB, the experts of the Forum developed an algorithm for the AUB management taking into account the individual approach and characteristics of the patient, which is based on the current FIGO classifications – PALM-COEIN (2018) and HyPO-P + GAIN-FIT-PIE (2022). According to this algorithm, patient management tactics depend on the type of disorders (structural, functional), the patient’s reproductive stage (adolescence, active reproductive age, perimenopause) and the need for contraception. Hormonal drugs (combined oral contraceptives and progestogens) are main direction of pharmacotherapy of functional AUB.

The high efficiency of dydrogesterone among the progestogens has been proven, starting from the first cycle of therapy.

Експерти Форуму зазначили важливість діалогу та порозуміння між лікарем і пацієнткою, необхідність міждисциплінарної інтеграції та взаємодії спеціалістів, які опікуються питаннями жіночого здоров’я, потребу в їх тісній співпраці з суміжними фахівцями, які надають допомогу жінкам, оскільки часто саме вони стикаються з першими проявами менопаузи у пацієнток і тому можуть своєчасно спрямувати їх до акушера-гінеколога.

Експерти розглянули питання серцево-судинного ризику та МГТ і визначили таке співвідношення користь/ризик для серцево-судинних ефектів МГТ:

• МГТ не рекомендована жінкам із високим серцево-судинним ризиком або з наявними серцево-судинними захворюваннями;
• МГТ може знизити ризик смерті, пов’язаної з серцево-судинними захворюваннями, від усіх причин у жінок віком до 60 років і з менопаузою до 10 років;
• своєчасний початок МГТ (у жінок віком до 60 років або протягом 10 років після настання менопаузи) найбільш корисний для здоров’я серцево-судинної системи.

 У межах Форуму оновлено Алгоритм призначення МГТ при передчасній та ранній менопаузі та розглянуто питання менеджменту жінок із синдромом полікістозних яєчників у менопаузі. Оскільки більшість жінок із цим синдромом мають надлишкову вагу та ожиріння, для МГТ їм слід використовувати найбільш метаболічно нейтральні препарати, тобто ті, що містять дидрогестерон або прогестерон. МГТ з дидрогестероном має сприятливий профіль безпеки щодо ендометрія та найпоширеніших ризиків МГТ: не підвищує ризик раку молочної залози та венозної тромбоемболії, не впливає на метаболізм.

The Forum experts noted the importance of dialogue and understanding between doctor and patient, the need for interdisciplinary integration between doctors of those specialties that deal with women’s health issues. Close cooperation with related specialists who provide care to women is necessary, as they are often the ones who encounter the first manifestations of menopause in patients and can therefore refer them to an obstetrician-gynaecologist in a timely manner.

The experts reviewed the issue of cardiovascular risk and MHT and determined the following benefit/risk ratio for the cardiovascular effects of MHT:

• MHT is not recommended for women at high cardiovascular risk or with previous cardiovascular disease;
• MHT may reduce the risk of CVD-related all-cause death in women < 60 years of age and with menopause of up to 10 years;
• timely initiation of MHT (in women under 60 years of age or within 10 years of menopause) has the greatest cardiovascular health benefits.

The forum updated the Algorithm for prescribing MHT in premature and early menopause and addressed the management of women with polycystic ovary syndrome in menopause. Since the majority of women with this syndrome are overweight and obese, they should use the most metabolically neutral drugs, i.e. those containing didrogesterone or progesterone, for MHT. MHT with didrogesterone has a favourable safety profile in relation to the most common risks of MHT: does not increase the risk of breast cancer and venous thromboembolism, has a favourable safety profile with respect to the endometrium, and does not affect metabolism.