Дефібриляція та електрична кардіоверсія відносяться до процедур, які є критично необхідними в практиці лікарів різних спеціальностей, зокрема, які пов’язані з кардіологією та інтенсивною терапією. Ефективне застосування цих методів пов’язане з дотриманням техніки безпеки та алгоритмом проведення реанімаційних заходів.
Ключові слова: дефібриляція, кардіоверсія.

Defibrillation and electrical cardioversion are among the procedures that are critically needed in the practice of doctors of various specialties, in particular, those related to cardiology and intensive care. Effective use of these methods is associated with compliance with safety techniques and the algorithm for resuscitation.
Keywords: defibrillation, cardioversion.

УДК: 614.88:362.11

Вміння швидко і ефективно проводити медичне сортування є необхідним передусім в практиці лікарів та медичних працівників, які працюють  в системі екстреної медичної допомоги населенню, оскільки ці навики допомагають надати необхідну допомогу одночасно максимальній кількості постраждалих, забезпечуючи ефективне використання наявних ресурсів.

Ключові слова: медичне сортування, догоспітальний етап.

The ability to quickly and effectively conduct medical triage is necessary primarily in the practice of doctors and medical workers working in the system of emergency medical assistance to the population, as these skills help to provide the necessary assistance to the maximum number of victims at the same time, ensuring the effective use of available resources.

          Key words: medical triage, pre-hospital stage.

УДК: 616.127-005.8:616-056.52]-038-06

Глобальною проблемою охорони здоров’я, згідно із встановленими ризиками для здоров’я, стали надмірна маса тіла та ожиріння. Поширеність цих станів щороку зростає і на сьогодні їх діагностовано майже у 25%
працездатного населення. Вивчення особливостей перебігу гострого інфаркту міокарда за умов надмірної маси тіла та ожиріння є актуальним і доцільним, оскільки багато питань щодо патогенетичних механізмів коморбідної патології на сьогодні не вирішено, а результати лікування та профілактики серед таких пацієнтів залишаються недостатньо ефективними.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, надмірна маса тіла, ожиріння, серцево-судинні захворювання, фактори ризику

Overweight and obesity have become a global health problem, according to the established risk factors. The prevalence of these conditions is increasing every year and today they are diagnosed in almost 25% of the working population. The study of the features of the course of acute myocardial infarction  under the conditions of overweight and obesity is relevant and appropriate, since many questions regarding the mechanisms of pathogenesis of comorbid pathology have not been resolved as yet, and the results of treatment and prevention among such patients remain not effective enough.

Key words: acute myocardial infarction, overweight, obesity, cardiovascular diseases, risk factors.

Abstract: Introduction: Nowadays, the coronavirus disease COVID-19 is a global problem for the population of the whole world which has acquired the character of a pandemic. Under physiological conditions, in a healthy person, erythrocytes make up 96% of all blood cells, leukocytes 3%, and hrombocytes about 1%. In healthy individuals, erythrocytes are mostly shaped like a biconcave disc and do not contain a nucleus. The diameter of the erythrocyte is 8 microns, but the peculiarities of the cell structure and the membrane structure ensure their great ability to deform and pass through capillaries with a narrow lumen of 2-3 microns. Therefore, the study of the morpho-functional state of blood cells, namely erythrocytes, in this category of patients is relevant and deserves further research.

The Aim: To figure out the effect of the coronavirus disease COVID-19 on the ultrastructural blood cell changes, in particular erythrocytes, in patients with ischemic heart disease (IHD) and diabetes mellitus type 2.

Materials and Methods: Twelve patients with COVID-19 who had an acute myocardial infarction were examined. The comparison group consisted of 10 people with acute myocardial infarction without symptoms of COVID-19. The average age of the patients was 62 ± 5,6 years. The functional state and ultrastructure of blood cells were studied using electron microscopy.

Results: In the presence of COVID-19, we detected both calcification and destruction of erythrocytes and platelets. Reticulocytes were detected much more often in these individuals than in the comparison group. In patients with acute myocardial infarction in the presence of type 2 diabetes and COVID-19, a significant number of markedly deformed, hemolyzed erythrocytes or with signs of acanthosis, which stuck together and with other destructively changed blood cells, were found. We also detected «neutrophils extracellular traps» (NETs).

Conclusions: Morphological changes of blood cells in COVID-19 varied according to the disease course and severity especially in the background of a weakened immune system in older and elderly people, in the presence of diabetes, excessive body weight, cardiovascular diseases and occupational hazards. Under the influence of COVID-19, blood cells are destroyed by apoptosis and necrosis. Therefore, hypoxia and ischemia of vital organs of the human body occur.

Моніторинг серцево-судинних ускладнень хіміотерапевтичних препаратів є важливою складовою протипухлинного лікування, що впливає на якість і тривалість життя пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Європейське товариство кардіологів (ESC) у співпраці з Європейською гематологічною асоціацією (EHA), Європейським товариством терапевтичної радіології та онкології (ESTRO) і Міжнародним товариством кардіоонкології (ICOS) розробило перші рекомендації щодо моніторингу серцево-судинної токсичності, які включають базову оцінку серцево-судинних ризиків на підставі огляду кардіолога із стратифікацією ризику на основі SCORE2 або SCORE2-OP, контролю АТ, запису ЕКГ, методів візуалізації серця з проведенням трансторакальної й speckle tracking ехокардіографії, МРТ, та визначення серцевих біомаркерів, таких як натрійуретичний пептид і тропоніни. На підставі проведеного аналізу кардіотоксичності для кожної з груп протипухлинних препаратів було визначено обсяг досліджень, частоту і тривалість спостереження. Згідно з даними, отриманими під час спостереження, визначається тактика подальшого лікування, зважується ризик/користь продовження протипухлинної терапії, а довгострокові стратегії дозволяють виявити віддалені серцево-судинні ускладнення. Для спостереження рекомендовано застосовувати нові протоколи, розглянуті в цій частині, проводити повторну оцінку ризиків з урахуванням застосованих методів терапії, виду раку, наявності чи відсутності серцево-судинних подій під час лікування, стресових факторів навколишнього середовища. Протоколи, спрямовані на покращення стратегій виживання хворих з онкологічними захворюваннями, у своїй діяльності зможуть використовувати лікарі різних спеціальностей — онкологи, гематологи, кардіологи, сімейні лікарі.

Monitoring of cardiovascular complications of chemotherapy is an important component of anticancer treatment, which affects the quality of life and overall patient survival. The European Society of Cardiology (ESC), in collaboration with the European Haematology Association (EHA), the European Society for Therapeutic Radiology and Oncology (ESTRO) and the International Cardio-Oncology Society (IC-OS), published their first guidelines on monitoring of cardiovascular toxicity, which include a basic assessment of cardiovascular risks based on a cardiologists examination and risk stratification based on SCORE2 or SCORE2-OP, BP control, ECG recording, cardiac imaging methods with transthoracic and speckle tracking echocardiography, MRI, and determination of cardiac biomarkers, such as natriuretic peptide and troponins. According to the cardiotoxicity analysis, the volume of studies, frequency and duration of observation were determined for each of the groups of anticancer drugs. The data obtained during observation determine the tactics of further treatment, weigh the risk/benefit of continuing anticancer therapy, and long-term strategies allow the detection of long-term cardiovascular complications. It is recommended to use the new protocols discussed in this part for monitoring, re-assessment of risks taking into account the applied therapy methods, the type of cancer, the presence or absence of cardiovascular events during treatment, and environmental stress factors.
Protocols aimed at improving the survival strategies of patients with cancer will be able to be used by doctors of various specialties in their clinical practice — oncologists, hematologists, cardiologists, family doctors.