УДК 616.718.1-009.7-08:615.214.23

Анотація

Вступ. Хронічний біль у нижній частині спини – джерело страждань мільйонів людей, а також одна з основних причин інвалідизації населення в розвинутих країнах світу. На жаль, сьогодні не існує однозначного уявлення про патогенез хронічного болю, а також узагальненого послідовного підходу до лікування. Формування хронічного болю – складний та багатогранний процес, на який можуть впливати різні фактори. У статті проаналізовано клінічний перебіг больового синдрому, проаналізовано показники тривожності, депресії, якості життя та оцінено рівні субстанції Р і кортизолу в крові пацієнтів на тлі лікування дулоксетином.

Мета дослідження – оцінити вплив дулоксетину на клінічний перебіг та біохімічні показники у пацієнтів із хронічними вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами після комплексного стаціонарного лікування.

Методи дослідження. Проведено комплексне клінічне обстеження та визначення біохімічних показників (кортизолу і субстанції Р) у сироватці крові 45 пацієнтів (середній вік – (41,2±11,2) року, кількість чоловіків – 26 (57,7 %), кількість жінок – 19 (42,3 %)). Біохімічні показники визначали методом імуноферментного аналізу без екстракції в зразках сироватки крові.

Результати й обговорення. Через 8 тижнів приймання дулоксетину в дозі 60 мг 1 раз на день у пацієнтів із хронічними вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами зменшилось вираження больового синдрому, вірогідно (р<0,05) знизилась поширеність клінічних симптомів (напруження мʼязів спини, анталгічного сколіозу, симптому Ласега), покращилась рухомість поперекового відділу хребта (за даними пальце-підлогової проби, з (23,12±2,31) до (16,46±2,26) см). Також вірогідно зменшились показники тривожності, депресії та поліпшилась якість життя (р<0,05). Рівень субстанції Р у крові знизив­ся з (8,25±2,35) до (6,11±2,71) нг/мл, а кортизолу – з (379,3±93,1) до (212,2±88,0) нмоль/л (p>0,05).

Висновок. Призначення дулоксетину після закінчення стаціонарного лікування пацієнтів із хронічними вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами приводить до покращення клінічних метрик, зменшення вмісту кортизолу і субстанції Р у крові.

Abstract

УДК 616.12-005.4:616-008.9+616-056.5+616.379.-008.64+616.12-008.331.1-092:612.15]-074

For many years, and to this day, cardiovascular disease has been and remains the leading cause of death worldwide. Cardiovascular diseases mainly affect people in countries with middle and low living standards.

The aim of the study was to find out the peculiarities of lipid, carbohydrate, and hormonal changes in patients with coronary heart disease against the background of metabolic syndrome.

Materials and methods: 120 patients with verified coronary heart disease were examined, including 60 patients with coronary heart disease without metabolic syndrome and 60 patients with coronary heart disease with metabolic syndrome. The control group consisted of 30 practically healthy individuals of appropriate age and sex. The content of HbA1c, glucositol C-peptide, triacylglycerols, total cholesterol, leptin, HDL-cholesterol, and LDL-cholesterol in blood serum was determined by modern methods.

Results: The analysis of the results of laboratory tests of patients' blood revealed more pronounced changes in carbohydrate and lipid metabolism in patients with coronary artery disease against the background of metabolic syndrome, which indicates the severity of the clinical course in such patients. The results obtained indicate that in coronary heart disease with metabolic syndrome, there are more pronounced dysmetabolic changes: hyperleptinemia, glucosemia, elevated HbA1c, and decreased C-peptide content. Studies have shown that obesity is accompanied by high levels of leptin, which exacerbates insulin resistance and is a trigger for the development of coronary heart disease.

Conclusions: 1. Leptin resistance is a potential cause of insulin resistance and, consequently, obesity, which ultimately leads to metabolic syndrome and the development of coronary heart disease. The data obtained indicate a greater tendency to obesity in women with coronary heart disease complicated by metabolic syndrome.

1. The data obtained may indicate a latent disorder of carbohydrate metabolism in patients with coronary artery disease without metabolic syndrome.
2. The detected deviations in lipid metabolism indicate the presence of type II dyslipoproteinemia in patients of group 1 and type IV dyslipoproteinemia in patients of group 2.

УДК 616.153.96:616.155.394-097.37:618.19-002]-074

Вступ. Сприятливими факторами для розвитку запального процесу в молочній залозі є лактостаз, наявність патогенної флори, а також зниження імунобіологічної реактивності організму жінки. Запальний процес спричиняє і регулює низка медіаторів. Зокрема, прозапальний інтерлейкін-1β індукує запальну реакцію і гострофазну відповідь, здійснює взаємозв’язок між неспецифічною та специфічною ланками імунітету. Дослідники вважають прокальцитонін найбільш перспективним індикатором септичного процесу, який дозволяє провести диференційну діагностику бактеріального і небактеріального запалення, оцінити тяжкість стану хворого й ефективність протизапальної терапії.

Мета дослідження – оцінити вміст інтерлейкіну-1β та  прокальцитоніну в сироватці крові хворих на лактаційний мастит.

Методи дослідження. Досліджено сироватку крові 97 жінок віком від 18 до 36 років (середній вік – (26±5) років). Контрольну групу становили 30 практично здорових жінок, які лактують. До 1-ї групи ввійшли 30 жінок із лактостазом, до 2-ї ‒ 37 жінок, в яких розвинувся лактаційний мастит. Вміст інтер­лейкіну-1β та прокальцитоніну визначали методом імуноферментного аналізу за допомогою автоматичного аналізатора “STAT FAX 303 plus”.

Результати й обговорення. Вміст інтерлейкіну-1β у сироватці крові жінок 1-ї групи ((6,37±0,46) пг/мл) у 3,5 раза перевищував показник контрольної групи ((1,78±0,11) пг/мл, р<0,05). Середня його концентрація у сироватці крові жінок 2-ї групи становила (8,32±0,38) пг/мл, що в 4,7 раза більше за контрольне значення та перевищувало показник жінок 1-ї групи в 1,3 раза (р<0,05). При розвитку лактостазу вміст прокальцитоніну ((0,07±0,02) нг/мл) був у 3,3 раза більшим за показник контрольної групи ((0,021±0,004) нг/мл, р<0,05). У сироватці крові жінок 2-ї групи він становив (0,81±0,25) нг/мл, що перевищувало величини цього маркера в контрольній і 1-й групах у 38,6 та 11,6 раза відповідно (р<0,05).

Висновки. Встановлена концентрація інтерлейкіну-1β підтверджує участь цього цитокіну в захисній реакції, її можна використовувати для оцінки активності запального процесу при лактостазі й лакта­ційному маститі. Визначення прокальцитоніну як маркера бактеріальної інфекції є доцільним для прогнозу септичного процесу в молочній залозі.

UDC 617.55-002.5-07:616.155-097.36-07

Despite the high level of development of modern diagnostics, there is still a problem of diagnosing extrapulmonary and latent forms of tuberculosis. The purpose of the study was to determine the features of the immune status during the Koch immunoprovocation test. Studies were conducted in the venous blood of 50 patients with abdominal tuberculosis before and 72 hours after the Koch skin test. Indicators of cellular immunity were determined by the indirect immunofluorescence method and the content of cytokines by the immunoenzymatic method. The existence of statistically significant differences in the immunogram and in the cytokine profile of the examined patients before and after the Koch test was proved. The Koch immunoprovocation test
exacerbates the pathogenetic manifestations of the chronic inflammatory process, which is manifested by a change in the cytokine spectrum of the blood and makes it possible to clarify the diagnosis of abdominal tuberculosis. Determination of the level of TNFα in the blood serum of patients after the Koch test can be a marker of the latent form of the course of abdominal tuberculosis. Key words: immune system, cytokines, extrapulmonary tuberculosis, Koch test. 

Abstract

Pathogenetic mechanisms of diabetic retinopathy are associated with the toxic effects of hyperglycemia and subsequent activation of stress-sensitive systems. The purpose was to determine the features of immune dysfunction in patients with diabetic retinopathy against the background of metabolic syndrome. Clinical and laboratory examinations of 130 patients with diabetic retinopathy have been carried out (70 insulin-dependent patients – group 1 and 60 insulin-independent patients – group 2). In determining the surveyed individuals’ contents of the lymphocyte populations and subpopulations, the monoclonal antibodies were used to CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD19 +, CD23 +, CD25 +, CD56 + in the reaction of indirect immunofluorescence with fluorescein-isothiocyanate labeled antibodies and indices were calculated – the ratio of the lymphocyte populations and subpopulations. The population and subpopulation composition of blood lymphocytes were studied, and the ratio of cellular factors of immunity in patients with diabetic retinopathy was calculated. The immune status of patients with diabetic retinopathy is characterized by more pronounced changes in insulin-dependent patients’ cellular immunity – the activation of nonspecific killer immunity, suppressor potential and humoral immunity than in insulin-independent patients. The results allow the pathogenetic correction of diabetic retinopathy with the immune imbalance.