Personalized treatment of patients with invasive ductal breast cancer is one of the most pressing issues in modern oncology. Today, information on the human genome and molecular markers is used to targeted therapy and optimize treatment strategies. One of the molecular markers is abnormal tumor angiogenesis. PECAM-1, or CD31, may be a marker of this process. The aim of the study was to comprehensively assess the morphological features and clinical significance of different types of tumors microvessels in invasive ductal breast cancer.
CD31 expression was assessed by positive vascular endothelial staining. Using antibodies to CD31 (Ab-1, JC70A, Thermo scientific), we investigated 86 cases of invasive ductal breast cancer. In histological specimens stained with antibodies to CD31, the density of microvessels and areas with strong vascularization, the presence of dilated and atypical dilated capillaries in the intratumoral and peritumoral stroma, the presence of structures with local endothelial lining were assessed. The number of dilated and atypical dilated capillaries, as well as structures
with partial endothelial lining was estimated by the semi-quantitative method. According to the results of our study, we showed some differences in the severity of vascular density of the tumor in patients with invasive ductal breast cancer. No differences in microvascular density were found depending on the age of the patients, T and N stages. At the same time, higher values of microvascular density in the intratumoral stroma were noted at G3 degree of differentiation, in triple-negative breast cancer and at HER2/neu positive. The most significant
from the prognostic point of view were the number of atypical dilated vessels and structures with local endothelial lining, as well as the presence of characteristic porous structures in loose softly fibrous unformed connective tissue of the peritumoral stroma. Angiogenesis, morphology of tumor vessels is important for prognostic value and this marker can be used to predict the course of invasive ductal breast cancer.

The aim of this article was to study clinical and morphological features of luminal A subtype of breast cancer to assess its relationship with disease progression. Methods: This study included 79 patients with luminal A subtype of breast cancer who treatment in 2017 at the Lviv State Oncological Regional Treatment and Diagnostic Center. The Luminal A subtype was identified by immunohistochemistry (IHC) as ER+, PR+/-, HER2- and Ki-67 less than 20 percent on surgically resected breast cancer tissue. Results: The mean age of patients was 60,41±12,25 (range, 32–85 years), 26 (32,9%) were under 55 years. Nottingham Histologic Grade distribution was as follows: G1 – 10 (12,66%), G2 – 56 (70,88%), and G3 – 13 (16,46%) cases. Clinical stage II – 35 (44,3%) and III – 31 (39,24%) was observed. Menopausal status was in 67,1% of cases. Morphological analysis of the tumor tissue showed that except alveolar structures, there were trabecular, solid, tubular structures and separately located groups of tumor cells. The stromal component of the tumor was weak or moderate, most tumors showed minimal or marked inflammatory infiltration and low proliferative activity. Conclusions: To predict the probability of lymphogenic metastasis should be considered: menstrual function, histologic grade, the presence of alveolar structures in the infiltrative component, the different
types of structures in the infiltrative component, hyalinosis in the stroma of the tumor node and
inflammatory infiltration of tumor.

УДК 618.193-006.04:612.015.1]-079

Метою дослідження було визначити роль СОХ-2 у розвитку та прогресуванні молекулярних підтипів інвазивного протокового раку грудної залози шляхом порівняння ступеня експресії СОХ-2 при різних клініко-патологічних прогностичних параметрах.
Матеріали та методи. Проведене комплексне морфологічне, в тому числі імуногістохімічне дослідження 193 випадків інвазивного протокового раку грудної залози. Загальногістологічна обробка зразків виконувалася відповідно до стандартної методики. Імуногістохімічні дослідження для COX-2, ER, PR, c-erbB2, Ki-67 проводилися відповідно до протоколу виробника з необхідними контролями. Ступінь злоякісності визначався
за модифікованою схемою P. Scarff, H. Bloom і W. Richardson. Експресію COX-2 оцінювали напівкількісно за допомогою системи підрахунку Histoscore у 86 випадків. Імунореактивний показник визначали як добуток позитивних клітин та інтенсивності забарвлення зі значенням від 0 до 12. Розподіл пухлин зі слабкою або сильною експресією COX-2 визначався на рівні граничного показника 6. Порівняння ступеня експресії COX-2 при різних клініко-патологічних параметрах оцінювали за допомогою критерію Пірсона χ2. Для всіх видів аналізу відмінності вважали достовірними при р<0,05.
Результати. Імуногістохімічне дослідження показало надмірну експресію пухлинними клітинами COX-2 у 53,49 [42,95-63,87] % випадків інвазивного протокового раку грудної залози, переважно у пацієнток пременопаузального віку. Підвищена експресія СОХ-2 визначалася в пухлинах з метастазами в реґіонарні лімфатичні вузли (53,66 66 [38,46-68,52] % - 63,64 [34,52-88,13] %), великим розміром (73,81 [59,63-85,82] % - 85,71 [52,74-99,97] %), запущеною клінічною стадією (65,12 [54,78-74,78] %), з низьким ступенем диференціації G3 (80,95 [61,88-94,45] %), негативним статусом ER та надмірною експресією HER-2/neu. Надмірна експресія COX-2 переважала у віці до 50 років (69,23 [54,04-82,54] %), у хворих з потрійно-негативним фенотипом карциноми (75,00 [54,26-91,01] %) та Her2/neu+ фенотипом інвазивного протокового раку грудної залози (73,68 [52,19-90,47] %).
Висновки. Надекспресія СОХ-2 була пов’язана з такими чинниками несприятливого прогнозу, як молодий вік пацієнток, метастатичне ураження лімфатичних вузлів, великі розміри пухлини, низький ступінь диференціації G3, негативний статус ER та гіперекспресія HER-2/neu, і асоціюється зі збільшенням ризику виникнення рецидивів хвороби, прогресуванням пухлинного процесу, збільшенням ризику смерті. Надмірна експресія COX-2 може бути ознакою агресивного фенотипу з метастатичним потенціалом, залежати від гормонального статусу і бути корисною як прогностичний біомаркер інвазивного протокового раку грудної залози.
Ключові слова: інвазивний протоковий рак грудної залози, експресія COX-2, чинники прогнозу.