УДК: 616-007.17:616.233:616.24]-053.2 

У статті обговорюються дискусійні проблеми бронхолегеневої дисплазії. Розглядаються питання оптимального визначення захворювання, віддалених наслідків, діагностики, лікування і профілактики, що викликає багато неоднозначних питань серед різних спеціалістів — неонатологів, реаніматологів, пульмонологів, педіатрів і сімейних лікарів. Проаналізовано характер морфологічних змін в бронхолегеневоій системі дітей, котрі знаходились у неонатальному та грудному віці на штучній вентиляції легень на прикладі 50 протоколів автопсій. Більшість дітей народилися недоношеними (94 %) та отримували різну тривалість штучної вентиляції легень: І група (30 випадків) 1 — 72 год, ІІ група (4 випадки) — 72-120 год, ІІІ група (2 випадки) — 120-150 год, ІV група (14 випадків) — понад 150 год. Морфологічне дослідження некроптатів легень дітей, які протягом періоду новонародженості та грудного віку потребували респіраторної підтримки дозволяє нам стверджувати, що із збільшенням тривалості респіраторної терапії поглиблюються патологічні зміни в бронхолегеневій системі. Подано зображення структурних змін в легенях, які призводили до порушення дихання за рестриктивним або обструктивним типом. Проведений огляд літературних даних та систематизовано алгоритми катамнестичного спостереження дітей з бронхолегеневою дисплазією на амбулаторному рівні із врахуванням короткострокових та віддалених наслідків.
Ключові слова: бронхолегенева дисплазія, віддалені наслідки, штучна вентиляція легень, катамнестичне спостереження, діти

УДК 616.514-036.12-02:616.8-008.615.1]-036.864

Introduction. Skin is the largest human organ. Its main functions are protective, excretory, receptory, thermoregulatory, respiratory, etc. Any metabolic disorders in our body, infectious and autoimmune diseases, toxic lesions, chronic renal diseases and those of gastrointestinal tract, diseases of the blood, liver, gall bladder can manifest as skin lesions, for example, in the form of chronic urticaria (CU). Nervous system also plays a significant role in the development of urticaria.
Objectives. Studying the prevalence of urticaria in adult patients, main causes of increased skin itching and rash, effect of stress on the frequency and severity of urticaria exacerbations and treatment effectiveness.
Materials and methods. The article presents the results of instrumental and laboratory methods of examination of urticaria patients, as well as comparison of the treatment effectiveness depending on the obtained research findings and stress test results. The study included 75 patients aged 18 and over. Patients in both groups underwent laboratory and instrumental examinations, stress testing (The Kessler Psychological Distress Scale (K10)), and the UAS7-test for urticaria control. The main study included 63 patients with urticaria, who were divided into three groups (depending on the results of the stress test).
Conclusions. Nowadays CU is an important global problem. Due to constant itching, sleep disturbances, decrease in performance, cosmetic discomfort, the patients’ quality of life is getting worse. Timely diagnosis and prescription of treatment improves patients’ well-being and social adaptation. The research shows that stress exacerbates the course of CU. Patients with high and medium level of stress noticed expressed reduction in rash and itching when treatment included sedative medications. 

УДК 616.988:578.834-06-053.2

Мультисистемний запальний синдром, асоційований із COVID-19 у дітей, є актуальною проблемою сьогодення. Мета роботи – ознайомити з особливостями перебігу та тактикою ведення пацієнтів дитячого віку із мультисистемним запальним синдромом, асоційованим із COVID-19 (MIS-C), проілюструвати власними клінічними спостереженнями. Матеріали і методи. Конкретні клінічні випадки з оцінкою клінічних симптомів, лабораторних показників, результатів додаткових обстежень та їх динаміки. Результати. Проаналізовано клінічні випадки, визначено особливості перебігу, складності діагностики, результати лікування. Висновки. MIS-C є складною клінічною проблемою, вимагає мультидисциплінарного підходу в питаннях діагностики та лікування.

Hematohidrosis (bloody sweat) is a symptom of trophic damage to the vascular wall, in which sweat mixes with blood and seeps onto undamaged areas of the skin in the form of red or pink liquid (depending on the ratio of sweat to blood). In our study we have analyzed 25 case reports of hematohidrosis in children, reported throughout the world using PubMed, ResearchGate with detailed description and opened access. We took into consideration: 
age of the patient, sex, location of bloody excretion, cause or trigger, treatment and its effectiveness. Our clinical case present a 9-year-old girl complained of a periodic bleeding from the intact skin of the face, neck, thighs (without visible damage to the skin) manifested by red or pink liquid, nosebleeds, and  bloody discharge from the mucous membrane of the eyes. The secretions were of varying intensity and lasted up to several hours. Most of all episodes are associated with a strong emotional exertion. One of the theories of hematohidrosis pathogenesis is evident vasoconstriction of the blood vessels surrounding the sweat glands, provoked by hyperactivation of the sympathetic nervous system, which is followed by their excessive vasodilation up to rupture and blood entering the sweat gland ducts. Capillary endothelial cells are known to contain β2-adrenoceptors, which, through the modulation of nitric oxide release, cause endotheliumdependent vasodilation. Blocking β-adrenoceptors (for example, propranolol) prevents excessive vasodilation of blood vessels and, accordingly, their rupture and blood flow to the sweat gland. We managed to find out that the patient’s bloody sweat was a manifestation of a separate pathological phenomenon, and not one of the symptoms of another disease. A properly formed treatment complex and the great trust of the parents enabled to stabilize the child’s condition, and later to cure her. Currently, hematohidrosis is recognized as an independent disease that requires in-depth study of the triggering mechanisms of development, pathogenetic and clinical features.

Багато міфів сьогодні породжує проблема харчової гіперчутливості, яка об’єднує велику кількість патологічних станів, зумовлених різними варіантами патогенезу. Попри прогресивне зростання поширеності даної патології у дитячій популяції, представлені в літературі епідеміологічні дані мають великий діапазон коливань. Водночас розуміємо, що оцінити реальну поширеність харчової гіперреактивності серед дітей у нашій країні на сьогодні складно, оскільки масштабні епідеміологічні дослідження з вивчення даної патології поодинокі. Насамперед, така ситуація пояснюється труднощами проведення якісних епідеміологічних досліджень й отриманням статистичних даних переважно на підставі звернень за медичною допомогою, а не на активного виявлення патології.